Справа №1-660/09
4 листопада 2009 р. Святошинський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Сержанюка А.С., з участю секретарів Чоловської А.А., Халпахчієвої Є.В., Дехтяренка Я.Г., прокурорів Паламарчук Я.А., Свєчнікової-Гамілякової В.Г., потерпілої ОСОБА_1, захисників ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вознесенськ, Миколаївської області, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, прож. в кв. АДРЕСА_2, раніше засудженого
03.11.1983 року Вознесенським районним судом Миколаївської області по ст. 81 ч. 3 КК України, 1960 року до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільненого 20.06.1986 р. по відбуттю строку покарання,
03.09.1990 року Ленінградським районним судом м. Києва по ст.ст.141 ч. 2, 142 ч. 3, 42 КК України,1960 року до 6 років позбавлення волі, звільненого 9.06.1996 р. по відбуттю строку покарання,
24.10.2000 року Ленінградським районним судом м.Києва по ст. 142 ч. 2 КК України, 1960 року до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільненого 30.08.2004 р. умовно-достроково на підставі постанови Ірпінського міськрайонного суду Київської області від 21.08.2004 р. на 1 рік 8 місяців 7 днів,
18.08.2006 року Святошинським районним судом м. Києва по ст. 296 ч. 2, 71 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, звільнивсь 8.08.2008 року з місць позбавлення волі на невідбутий строк 6 місяців 10 днів,
за ст. 186 ч. 2 КК України
ОСОБА_3, 03.05.2009 року, приблизно о 16 годині перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в квартирі АДРЕСА_1, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, повторно відкрито викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_1, при наступних обставинах.
Так, ОСОБА_3 03.05.2009 року, приблизно о 16 годині, знаходячись по місцю свого мешкання - в квартирі АДРЕСА_2, розпивав спиртні напої.
У цей час, до нього прийшла ОСОБА_1, з якою він продовжив розпиття спиртного. Під час вживання спиртних напоїв між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 виникла сварка, в ході якої підсудний вирішив відкрито заволодіти чужим майном, яке належить потерпілій.
З метою виконання свого злочинного умислу, ОСОБА_3, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, наніс ОСОБА_1 удар рукою в обличчя, після чого, завдаючи їй фізичного болю, викрутив руку, притис її до стіни та наказав знімати з себе всі цінні речі.
У результаті цього, підсудний заподіяв ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді синців на передньо-внутрішній поверхні лівого стегна, на передній поверхні правого стегна, на внутрішній поверхні лівого стегна, на зовнішній поверхні лівого і правого стегна, на задній поверхні правого плеча, на внутрішній поверхні лівої гомілки та на передній черевній стінці, які, згідно висновку судово-медичної експертизи №303/1 від 30.06.2009 року, відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Злякавшись того, що ОСОБА_3 буде і далі бити, ОСОБА_1, виконуючи вимогу ОСОБА_3, зняла з себе браслет, вартістю 250 грн., золотий ланцюжок - 2 000 грн., пару золотих сережок - 1 000 грн., наручний годинник - 65 грн., золотий кулон - 1 200 грн., мобільний телефон «Нокіа 1650» - 270 грн., у якому знаходилася сім картка оператора мобільного зв'язку «Джинс» - 25 грн., на рахунку якої знаходились гроші в сумі 20 грн. та поклала майно на ліжко.
Після цього, ОСОБА_3, відкрито викрав, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, чуже майно на загальну суму 4 830 грн. і з місця скоєння діяння втік.
Однак, згодом ОСОБА_3 був затриманий працівниками міліції і викрадене у нього було вилучено.
Таким чином, ОСОБА_3, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, повторно, відкрито викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_1, тобто своїми умисними діями скоїв злочин, передбачений ст. 186 ч. 2 КК України.
У судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 винність у пред'явленому обвинуваченні не визнав і пояснив, що дійсно 3.05.2009 р. до нього в кв. АДРЕСА_2, прийшла потерпіла ОСОБА_1 за допомогою в поверненні майна.
На прохання потерпілої декілька раз виходили на вулицю, однак знайомого, на кого скаржилась ОСОБА_1, не знайшли.
Поверувшись додому, запропонував їй, якщо вона хоче, закласти своє золото в ломбард, на що ОСОБА_1 погодилась і дала йому золото.
Після цього, він пішов з квартири, а потерпіла залишилась у нього вдома. По дорозі, зустрів свого знайомого, який дав йому в борг 70 грн. в він купив горілку, а золото не заклав.
Коли повернувся до себе додому, то потерпілої не було, а мати сказала, що приходила потерпіла і сказала, що він її пограбував. Пізніше, приїхала міліція і затримала його.
Потерпіла була у його ліжку гола, не бив і не лаявся з нею, нічого не вимагав.
Не дивлячись на те, що підсудний не визнав своєї вини, вона повністю підтверджується сукупністю зібраних та досліджених по справі доказів.
Так, ОСОБА_1 суду пояснила, що 3.05.2009 р. зайшла до підсудного по місцю мешкання ОСОБА_3 і поскаржилась на його знайомого.
Пізніше, як домовились, пішли до ОСОБА_2. По дорозі зустріли знайомого підсудного, з яким випили горілку і пішли до ОСОБА_2, але вдома його не було.
На прохання ОСОБА_3 купила ще спиртного, а сама пішла додому.
Через деякий час зайшла до підсудного знову, щоб вирішити питання повернення майна. Підсудний запросив її в квартиру і там почав її бити, душити, погрожував та вимагав від неї, щоб вона зняла з себе золото, годинник та віддала телефон.
Вона віддала все, що він сказав, після чого підсудний пішов з квартири, сказавши, щоб вона залишилась.
Після цього вона звернулась до міліції. Разом з працівниками міліції проїхались по вулиці, але не знайшли підсудного.
Коли приїхали до нього додому, то затримали його з викраденими речами.
ОСОБА_3 викрав у неї браслет, вартістю 250 грн., золотий ланцюжок - 2 000 грн., пару золотих сережок - 1 000 грн., наручний годинник - 65 грн., золотий кулон - 1 200 грн., мобільний телефон «Нокіа 1650» - 270 грн., у якому знаходилася сім картка оператора мобільного зв'язку «Джинс» - 25 грн., на рахунку якої знаходились гроші в сумі 20 грн.
С відок ОСОБА_4 пояснила, що 3.05.2009 р., приблизно о 12 годині, коли прийшла до підсудного, з яким підтримує фактичні сімейно-шлюбні стосунки, по місцю мешкання, то побачила в його кімнаті потерпілу, яка сиділа гола на його ліжку.
На столі стояла посуда з-під спиртного.
Близько 17 години знову пішла до підсудного і побачила, що біля його будинку стояла патрульна машина, в якій сиділа потерпіла. Підсудного не бачила.
В кімнаті ОСОБА_3 знайшла золотий кулон і показала його матері підсудного. Остання сказала занести його в міліцію, що вона і зробила.
Свідок ОСОБА_5 пояснив, що 3.05.2009 р., разом з матір'ю, знаходились дома. Бачив підсудного - свого брата і потерпілу в квартирі, близько 12 години.
Підсудний і потерпіла були в іншій кімнаті, приблизно хвилин 40.
Потім ОСОБА_1 налякана, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, зайшла до них у кімнату і сказала, що підсудний познімав з неї золото. Мати сказала, щоб вона викликала міліцію.
Не бачив, щоб підсудний виносив щось в коридор.
Свідок ОСОБА_6, пояснення якої на досудовому слідстві були проголошені судом в силу поважності причин неявки в судове засідання, підтвердила, що 3.05. 2009 р. до підсудного - її сина прийшла потерпіла.
Що відбувалось в кімнаті, де знаходились підсудний та потерпіла, вона не бачила, оскільки з другим сином ОСОБА_5 знаходились в іншій кімнаті, де дивились телевізор.
Через деякий час до них прийшла потерпіла і сказала, що підсудний побив її та забрав її речі. Після цього вона пішла з квартири.
Через деякий час до них в квартиру прийшли працівники міліції, які виявили в підсудного жіночі речі, затримали його і відвезли до Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві.
Свідок ОСОБА_7, пояснення якого проголошені судом в силу тих же причин, у ході досудового слідства підтвердив факт затримання 30.05.2009 р. ОСОБА_3 за заявою ОСОБА_1 про відкрите викрадення ним у АДРЕСА_2, з застосуванням насильства, належних їй мобільного телефону та прикрас.
При поверхневому обшуку у ОСОБА_3 були виявлені зазначені потерпілою речі, а в подальшому, у встановленому порядку, вилучені.
Аналогічні пояснення, оголошені судом з тих же підстав, у ході досудового слідства дав свідок ОСОБА_8
Окрім цього, вина підсудного підтверджується зібраними та дослідженими по справі доказами.
Так, час, місце та механізм скоєння зазначеного діяння підтверджується протоколом усної заяви про злочин ( а.с. 8 ), протоколами огляду і вилучення ( а.с. 14, 15 ), огляду предметів ( а.с. 103,105 ), висновком експерта №303/І від 30.06.2009 р. ( а.с. 110-111 ), згідно яких ОСОБА_3, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, повторно, 3.05.2009 р. відкрито викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_1
Названі докази по справі, пояснення підсудного, потерпілої, свідків та інші докази по справи на підтвердження встановлених судом обставин скоєного, за винятком тверджень ОСОБА_3 про те, що запропонував потерпілій, якщо вона хоче, закласти своє золото в ломбард, на що ОСОБА_1 погодилась і дала йому золото, не бив і не лаявся з нею, нічого не вимагав, не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності, оскільки вони не суперечливі між собою і повністю підтверджуються іншими доказами по справі.
Щодо пояснень підсудного ОСОБА_3 про те, що він запропонував потерпілій, якщо вона хоче, закласти своє золото в ломбард, на що ОСОБА_1 погодилась і дала йому золото, не бив і не лаявся з нею, нічого не вимагав, то с уд відносить їх до числа таких, що не відповідають дійсності, які повністю спростовуються доказами по справі, що суд відніс до числа достовірних.
Твердження підсудного, які визнані судом такими, що не відповідають дійсності, не спростовують винність підсудного ОСОБА_3 за ст. 186 ч.2 КК України і викликані, на думку суду, лише бажанням підсудного уникнути кримінальної відповідальності, або, на крайній випадок, пом'якшити участь за скоєне.
Суд, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку про обґрунтованість пред'явленого підсудному обвинувачення в частині діяння, встановленого судом та правильності кваліфікації дій ОСОБА_3 за ст. 186 ч. 2 КК України , оскільки він , застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, повторно, відкрито викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_1
При обранні міри покарання підсудному судом враховується характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, особистість, характеристика ОСОБА_3, стан здоров'я як підсудного, так і членів його сім ' ї.
Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_3, суд визнає відсутність, на даний час матеріальної шкоди, а обтяжуючими - рецидив злочинів по ст. 296 ч. 2 КК України, вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що для досягнення мети покарання, виправлення підсудного, йому необхідно призначити за ст. 186 ч. 2 КК України в виді позбавлення волі, строком 5 років.
Саме таке покарання, на думку суду, є необхідним і достатнім для виправлення підсудного ОСОБА_3 та попередження нових злочинів.
Речові докази по справі - мобільний телефон «Nokia 1650», золотий ланцюжок, золоті сережки, браслет, годинник, золотий кулон, на думку суду, необхідно передати за належністю власнику - ОСОБА_1
Керуючись ст.ст. 323 - 324 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винним за ст. 186 ч.2 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі, строком 5 ( п'ять ) років.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 залишити попередню - тримання під вартою в Київському СІЗО №13 УДДВП в м. Києві та Київській області.
Строк покарання рахувати з 14.05.2009 року. В строк покарання зарахувати час перебування підсудного в Святошинському РУ ГУ МВС України в м. Києві з 4 по 13 травня 2009 р., включно.
Речові докази по справі: мобільний телефон «Nokia 1650», золотий ланцюжок, золоті сережки, браслет, годинник, золотий кулон у вигляді сонця, які належать ОСОБА_1, згідно постанов Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 5 травня 2009 р. - передати за належністю власнику.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Головуючий Сержанюк А.С.