Справа №1-23/10
9 квітня 2010 р. Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Сержанюка А.С., з участю секретарів Помазан С.С., Дехтяренка Я.Г., Саєнка Д.С., прокурора Сукача О.О., потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4, розглянувши у судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, не працюючого, зареєстрованого в кв. АДРЕСА_1, проживаючого в кв. АДРЕСА_2, раніше не судимого
за ст. 296 ч. 4 КК України,
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Бобровиця, Чернігівської області, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_3, раніше не судимого,
за ст. 296 ч. 2 КК України,
ОСОБА_5, спільно з ОСОБА_6, 08.01.2009 року, приблизно в 18 годин 30 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у приміщенні кафе "Сарай", що по вул. В. Кільцевій 12Г в м. Києві, групою осіб, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, вчинили хуліганство відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2, яке супроводжувалось особливою зухвалістю, що виразилась у заподіянні потерпілим тілесних ушкоджень, а перший із підсудних, окрім цього, здійснив погрозу застосування предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, при наступних обставинах.
Так, ОСОБА_5 08.01.2009 року, приблизно з 17 годин, знаходився із своїм знайомим ОСОБА_6 у приміщення кафе "Сарай", що по В.Кільцевій, 12Г в м. Києві, де вживали спиртні напої.
Приблизно в 18 годин 8.01.2009 року у приміщення кафе зайшли ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які сіли за столик та, ознайомившись з меню, замовили страви.
Коли ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сиділи за столиком і спілкувалися між собою, то ОСОБА_5 підійшов до потерпілих і, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, які супроводжувалися особливою зухвалістю, безпричинно правою рукою, стиснутою у кулак, наніс удар ОСОБА_1 в обличчя, чим заподіяв останньому сильний фізичний біль.
Після цього, ОСОБА_5, продовжуючи далі свої хуліганські дії, правою рукою, стиснутою у кулак, наніс удари у ліве плече та по лівій руці ОСОБА_1, заподіявши йому тілесні ушкодження у вигляді синця на фоні набряку м'яких тканин на верхній повіці лівого ока, синця на передній поверхні лівого плеча в середній третині, які згідно висновку судово-медичної експертизи №26/и від 20.02.2009 року відносяться до легких тілесних ушкоджень.
В цей час, ОСОБА_6, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, діючи узгоджено з ОСОБА_5, підійшов до ОСОБА_2 і, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, безпричинно, долонею правої руки наніс один удар в обличчя ОСОБА_2
Після цього, ОСОБА_6, продовжуючи свої хуліганські дії, знаходячись навпроти ОСОБА_2, обхопив його руками за шию та повалив на підлогу, у результаті чого заподіяв потерпілому тілесні ушкодження у вигляді садна на передній поверхні шиї зліва у верхній третині, які згідно висновку судово-медичної експертизи №24/и від 20.02.2009 року відносяться до легкого тілесного ушкодження ( за критерієм тривалості розладу здоров'я ).
Продовжуючи свої хуліганські дії, ОСОБА_5, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, з метою нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_1, не повідомляючи ОСОБА_6, дістав з кишені свого одягу ніж, який згідно висновку криміналістичної експертизи №39 від 29.01.2009 року не є холодною зброєю, оголивши лезо, та тримаючи його в правій руці став погрожувати застосуванням ОСОБА_1
Однак, ОСОБА_1, захищаючись від хуліганських дій ОСОБА_5, взяв стілець в руки та вибив ним ніж з руки ОСОБА_8
З метою уникнення конфлікту та припинення хуліганських дій ОСОБА_5 та ОСОБА_6, ОСОБА_1 дістав своє службове посвідчення і представився працівником міліції.
Лише після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відійшли від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і сіли за свій столик, де продовжили вживати спиртні напої до приїзду працівників міліції.
Свої хуліганські дії ОСОБА_5 та ОСОБА_6 продовжували протягом, приблизно, 5 хвилин.
Таким чином, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, групою осіб, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, скоїли хуліганство відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2, яке супроводжувалось особливою зухвалістю, яка виразилась у заподіянні потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, а перший підсудний, окрім цього, здійснив діяння з погрозою застосування предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, тобто своїми умисними діями ОСОБА_5 скоїв злочин, передбачений ст. 296 ч. 4 КК України, а ОСОБА_6 - ст. 296 ч. 2 КК України.
У судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 свою вину у скоєному діянні визнав частково, а ОСОБА_6 - повністю і, при цьому, вони пояснили наступне.
ОСОБА_5 підтвердив установлені судом фактичні обставини скоєння хуліганства у стані алкогольного сп'яніння, нанесення ним 8.01.2009 року у приміщенні кафе "Сарай", що по В.Кільцевій, 12Г в м. Києві, тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1, а ОСОБА_6 - ОСОБА_2
Окрім цього, визнав цивільний позов на 1 000 грн. немайнової шкоди.
Заперечував, лише, погрозу, по відношенню до ОСОБА_1, застосування предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень - ножа, який випадково випав із сумки, коли він доставав ключі із сумки після припинення хуліганських дій.
Підсудний ОСОБА_6 також пояснив, що 8.01.2009 року, приблизно в 17 годин 30 хвилин, знаходячись у приміщенні кафе "Сарай", що по вул. В.Кільцевій, 12Г в м. Києві, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, наніс удар рукою в обличчя ОСОБА_2, а потім, обхопивши потерпілого, впали на підлогу.
При цьому, він зазначив, що ОСОБА_5 не погрожував застосуванням ножа потерпілому. Ніж випадково випав з одягу, коли вони перевіряли свої речі.
Заявлений цивільний позов не визнав, оскільки він ОСОБА_1 не бив.
Вина підсудних у повному обсязі інкримінованих їм діянь, окрім цього, повністю підтверджується зібраними по справі та дослідженими судом доказами.
Так, потерпілий ОСОБА_1 суду пояснив, що 8.01.2009 року, разом з ОСОБА_2, відпочивав у кафе "Сарай", що по вул. В.Кільцевій, 12Г в м. Києві.
Там побачили двох незнайомих їм раніше чоловіків, як пізніше стало відомо - ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які розпивали спиртні напої.
Раптом обидва підсудні підійшли до нього та ОСОБА_2 При цьому, ОСОБА_5 наніс йому удари в обличчя, в ліві плече та по руці.
В цей час, ОСОБА_6 напав на ОСОБА_2 - вдарив в обличчя та повалив на підлогу.
Коли він представився підсудним працівником правоохоронних органів, то ОСОБА_5, обурившись, дістав ніж, оголив лезо і став погрожувати його застосуванням.
Він, взявши стілець, вибив даний ніж з рук підсудного, після чого пред'явив своє службове посвідчення.
Після цього, підсудні прослідували за свій стіл і продовжили вживати алкогольні напої. Ніж, який застосував ОСОБА_5, до приїзду оперативної групи, знаходився на барній стійці.
Просить підсудним призначити міру покарання, пов'язану з позбавленням волі.
Заявлені цивільні вимоги підтримав і просить стягнути з підсудних заподіяну матеріальну шкоду у розмірі 120 000 грн. та моральну 100 000 грн., посилаючись на мотиви, викладені у позовній заяві.
ОСОБА_2, допитаний у тій же якості, пояснив, що 8.01.2009 року разом з ОСОБА_1 відпочивали у кафе "Сарай", що по вул. В.Кільцевій, 12Г в м. Києві.
У кафе також відпочивали двоє незнайомих їм чоловіків, які сиділи за сусіднім столом і розпивали спиртні напої.
Зненацька, до них підійшли підсудні і, і як стало пізніше відомо, ОСОБА_5 наніс удар в область обличчя ОСОБА_1
Коли він встав і запитав у того, навіщо він вдарив ОСОБА_1, то ОСОБА_6, із хуліганських спонукань, вдарив його в обличчя, а пізніше, схвативши руками за шию, повалив на підлогу і утримував у такому положенні.
Бачив, як упав на підлогу ніж, який полетів до барної стійки. Чув, як ОСОБА_1 наказував ОСОБА_5 викинути ножа.
Коли ОСОБА_1 представився підсудним працівником міліції та пред'явив своє службове посвідчення, то вони зупинились і сіли за свій столик, продовжуючи вживати алкогольні напої.
Потерпілий також зауважив, що ОСОБА_6 погрожував йому.
Претензій матеріального та морального характеру до підсудних не має.
Допитаний у судовому засіданні, в якості свідка, ОСОБА_9 пояснила, що 8.01.2009 року, після 17 години, в кафе "Сарай", що по вул. В.Кільцевій, 12Г в м. Києві відпочивали підсудні ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які вживали спиртні напої.
Через деякий час у приміщення вказаного кафе зайшли ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які замовили продукти харчування.
Як зав'язалась бійка свідок ОСОБА_9 не бачила, але чула як б'ється посуд, а коли вийшла в зал кафе, то побачила, що ОСОБА_5 та ОСОБА_1 розмовляли в центрі зали, а ОСОБА_6 з ОСОБА_2 - боролися на підлозі, висловлюючи погрози один одному. Пізніше - потерпілі знаходились в одному куті кафе, а підсудні - в іншому.
Ніж, який знаходився на барній стійці, вона побачила лише тоді, коли приїхала слідчо-оперативна група.
Свідок також зауважила, що підсудні були у стані алкогольного сп'яніння, вживали нецензурну лексику та погрожували потерпілим.
У результаті конфлікту, який виник між потерпілими та підсудними, у ОСОБА_1 були синці, а у ОСОБА_2 - розбитий ніс.
Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що 8.01.2009 року, приблизно в 17 годин, в приміщення кафе "Сарай", що по вул. В.Кільцевій, 12Г в м. Києві зайшли ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які вживали спиртне.
Через деякий час до кафе зайшли ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Пізніше, почув гуркіт посуду, а виглянувши до залу, побачив бійку між підсудними та потерпілими.
При цьому, ОСОБА_5 розмахував руками, а ОСОБА_1 ухилявся від нього, в т.ч. розмахував стільцем перед підсудним, який взяв до руку пізніше.
У цей же момент, ОСОБА_6 бився із ОСОБА_2 і наносив тому удари.
З метою припинення хуліганських дій ОСОБА_10 пішов на кухню і викликав міліцію, а коли вийшов в зал кафе, то помітив, що бійка між вказаними особами припинилась.
Ніж, який лежав у складеному виді на барній стійці, побачив, коли приїхали працівники міліції.
ОСОБА_11, допитаний у судовому засіданні у тій же якості, пояснив, що 8.01.2009 року було прийнято повідомлення про те, що у кафе "Сарай", що по вул. В.Кільцевій, 12Г в м. Києві відбувається бійка.
Коли він, разом з іншими працівниками міліції, приїхали на місце пригоди, то помітили, що у приміщенні вказаного кафе був безлад, а за столом сиділи підсудні і вживали алкогольні напої. Підсудні були у збудженому стані, а тому вони були вимушені залишитись з ними до приїзду слідчо-оперативної групи, яку викликали у зв'язку з находженням в приміщенні кафе ножа.
ОСОБА_1 повідомив, що ОСОБА_5 застосував під час скоєння хуліганства ніж, який знаходився біля барної стійки у розкладеному вигляді. Він підняв ніж і положив на барну стійку.
ОСОБА_6, з його слів, приймав приймав також участь у скоєнні хуліганства по відношенню до його рідного дядька ОСОБА_2
Свідок ОСОБА_12 дав суду аналогічні пояснення.
Винність підсудних, крім цього, підтверджується, сукупністю досліджених по справі доказів.
Так, факт скоєння підсудними хуліганства, механізм заподіяння тілесних ушкоджень потерпілим та їх тяжкість підтверджуються протоколами усної заяви про злочин ( а.с. 20, 21 т. 1 ), огляду місця події ( а.с. 22-24 т. 1 ), фототаблицями до нього ( а.с. 25-27 т. 1 ), висновками експертів №26/и від 20 лютого 2009 р. ( а.с. 150-151 т. 1 ), №24/и від 20.02.2009 р. ( а.с. 157-158 т. 1 ), №39 від 29.01.2009 р. ( а.с. 179 т. 1 ), ілюстративною таблицею до нього ( а.с. 180 т. 1 ), протоколами відтворення обстановки та обставин події ( а.с. 200-201, 205-206 т. 1 ), фототаблицями до них ( а.с. 202-204, 207-210 т. 1 ), протоколом огляду предметів ( а.с. 211 т. 1 ), фототаблицею до нього ( а.с. 212 т. 1 ), , згідно яких ОСОБА_5 та ОСОБА_6, групою осіб, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, скоїли хуліганство відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2, яке супроводжувалось особливою зухвалістю, яка виразилось у заподіянні потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, а перший із підсудних, окрім цього, скоїв діяння ще із погрозою застосування предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень.
Осудність ОСОБА_6 у період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, підтверджується актом стаціонарної комплексної нарколого-психіатричної експертизи №119 від 31.03.2009 р. ( а.с. 191-195 т. 1 ).
Пояснення підсудних, потерпілих, свідків, інші докази по справі на підтвердження встановлених судом обставин інкримінованого діяння, за винятком тверджень ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_1 не погрожував предметом, спеціально пристосованим для нанесення тілесних ушкоджень - ножем, який випадково випав із сумки, коли він доставав ключі із сумки після припинення хуліганських дій, ОСОБА_6 - що ОСОБА_5 не погрожував застосуванням ножа потерпілому, ніж випадково випав з одягу, коли вони перевіряли свої речі, не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності, оскільки вони не суперечливі між собою і повністю підтверджуються доказами по справі.
Твердження ОСОБА_5, у т.ч. і під час відтворення 22 січня 2009 р. обстановки та обставин події з його участю, про те, що ОСОБА_1 не погрожував предметом, спеціально пристосованим для нанесення тілесних ушкоджень - ножем, який випадково випав із сумки, коли він доставав ключі із сумки після припинення хуліганських дій, ОСОБА_6 - що ОСОБА_5 не погрожував застосуванням ножа потерпілому, ніж випадково випав з одягу, коли вони перевіряли свої речі,, на думку суду, не відповідають дійсності, оскільки вони повністю спростовується доказами по справі, які віднесені до числа достовірних і розцінює їх як бажання підсудних пом'якшити участь у скоєному першому із них.
Висновки експертів №25/и від 20.02.2009 р. ( а.с. 164-165 т. 1 ), №44/И від 20.02.2009 р. ( а.с. 171-172 т. 1 ), обставини на які посилались підсудні та їх захисники під час досудового та судового слідства, не спростовують винності ОСОБА_5, ОСОБА_6 у скоєнні діянь, передбачених, відповідно ст. 296 ч. 4 КК України та ст. 296 ч. 2 КК України і не можуть бути підставою, на думку суду, для зміни кваліфікації ними скоєного.
Суд, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку про винність підсудних в скоєнні встановлених судом кримінально-караних діянь та правильності кваліфікації їх дій за ст.ст. 296 ч. 4, 296 ч. 2 КК України, оскільки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 групою осіб, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, скоїли хуліганство відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2, яке супроводжувалось особливою зухвалістю, яка виразилось у заподіянні потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, а перший із підсудних, окрім цього, скоїв діяння ще із погрозою застосування предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень.
При цьому, суд вважає за необхідне виключити із обвинувачення ОСОБА_6 погрозу застосування предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, оскільки воно не знайшло свого підтвердження у ході розгляду кримінальної справи.
При обранні підсудним міри покарання, судом враховується характер та ступінь тяжкості, суспільної небезпеки ними скоєного, особистості та характеристики, склад їх сімей, стан здоров'я як самих, так і членів їх сімей, думку потерпілих з приводу обрання міри покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суд визнає каяття у скоєному, і для першого, окрім цього, наявність на утриманні сина ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_7, а останнього - наявність тяжкого захворювання у виді епілепсії, необхідність здійснення допомоги батьку - ОСОБА_14, 1957 р.н., інваліду 2 групи, а обтяжуючою для обох - вчинення ними діяння у стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що для досягнення мети покарання, виправлення підсудних, їм необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі.
З приводу заявлених позовних вимог ОСОБА_1 щодо відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, то суд вважає за необхідне відмовити, оскільки згідно висновків експерта №162 від 27.11.2009 р. ( а.с. 102-106 т. 2 ) між спричиненням йому тілесних ушкоджень 8 січня 2009 р. та проведеним стаціонарним лікуванням якого-небудь причинно-наслідкового зв'язку не існує, а медикаменти та пристрої, перелік яких ним наданий, були необхідні для оперативного та консервативного лікування саме ішемічної хвороби серця.
У силу зазначених причин, на думку суду, не можуть бути стягнені з підсудних кошти на лікування ОСОБА_1 у розмірі 3 482 грн. у Центральному госпіталі МВС України ( а.с. 61 т. 2 )
Що ж до немайнової, то суд, враховуючи викладене, вимоги ст.ст. 23, 1168 ЦК України, з урахуванням суті позовних вимог, характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеню вини підсудних, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, вимог розумності та справедливості, необхідності дотримання норм чинного законодавства щодо їх меж, вказаний потерпілим розмір, що підлягає задоволенню з ОСОБА_5, вважає необхідним встановити в 15 000 грн. і для ОСОБА_6 - 5 000 грн.
В решті заявлених вимог ОСОБА_1 щодо відшкодування моральної шкоди, на думку суду, необхідно відмовити.
Речові докази по справі - розкладний ніж, на думку суду, необхідно знищити, а судові витрати на проведення експертизи - стягнути з підсудного ОСОБА_5
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винним за ст. 296 ч. 4 КК України, а ОСОБА_6 - за ст. 296 ч. 2 КК України і призначити їм покарання у виді позбавлення волі:
ОСОБА_5 - строком 5 ( п'ять ) років,
ОСОБА_6 - строком 3 ( три ) роки.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_5 змінити у залі судового засідання з підписки про невиїзд на тримання під вартою у Київському СІЗО №13 УДДВП в м. Києві та Київській області, а ОСОБА_6, до вступу вироку у законну силу, залишити попередню - підписку про невиїзд.
Строк покарання ОСОБА_5 рахувати з 9 квітня 2010 року, а ОСОБА_6 - з моменту приведення вироку до виконання.
Речовий доказ по справі - розкладний ніж - знищити.
Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, не працюючого, зареєстрованого в кв. АДРЕСА_1, проживаючого в кв. АДРЕСА_2,на користь
НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві, р/р 35226002000466 в УДК Київської області, МФО 821018, код 25575285, витрати на проведення експертизи у розмірі 243,38 грн.
Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, не працюючого, зареєстрованого в кв. АДРЕСА_1, проживаючого в кв. АДРЕСА_2, на користь
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, прож. по АДРЕСА_4, заподіяну моральну шкоду у розмірі 15 000 грн.
Стягнути з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Бобровиця, Чернігівської області, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_3, на користь
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, прож. по АДРЕСА_4, заподіяну моральну шкоду у розмірі 5 000 грн.
У решті заявлених вимог ОСОБА_1 щодо відшкодування моральної та матеріальної шкоди - відмовити.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб.
Головуючий Сержанюк А.С.