Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"26" січня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/3677/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Смірнової О.В.
при секретарі судового засідання Деньковичі А.Й.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави, в особі Харківської міської ради, м. Харків
до Приватного акціонерного товариства "Зірка України", м. Харків
про стягнення 550279,99 грн.
за участю представників:
прокурора - Кадацької Д.М., посв. № 058455 від 03.12.2020 року;
позивача - не з'явився;
відповідача - не з'явився,
Керівник Харківської місцевої прокуратури № 1 звернувся до Господарського суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Харківської міської ради, в якій просить стягнути з відповідача - Приватного акціонерного товариства "Зірка України" безпідставно збережені кошти за використання земельної ділянки в сумі 550279,99 грн. за період з 01.08.2018 року по 30.10.2020 року на підставі ст. 1212-1214 ЦК України.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач у період з 01.08.2018 року по 30.10.2020 року не сплачував за користування земельною ділянкою по 2-ому Дорошенківському в'їзду, 2 в м. Харкові плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберіг за рахунок Харківської міської ради, як власника земельної ділянки за вказаною адресою, майно - грошові кошти у розмірі орендної плати.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.11.2020 року було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 08.12.2020 року на 10:30 год.
У підготовчому засіданні оголошувались перерви до 05.01.2021 року.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.01.2021 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.01.2021 року на 10:45 год.
Прокурор у судовому засіданні 26.01.2021 року підтримав позов, просив задовольнити вимоги у повному обсязі.
Представник позивача у судове засідання 26.01.2021 року не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник відповідача у судове засідання 26.01.2021 року не з'явився, письмовий відзив не надав.
Ухвала господарського суду Харківської області від 17.11.2020 року (якою відповідачу було встановлено строк - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву) повернулась на адресу суду без вручення з довідкою поштового відділення: "адресат відсутній".
Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Крім того, судом враховано, що у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.
Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (ч. 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
З урахуванням наведеного відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою господарського суду Харківської області від 17.11.2020 року у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа №922/3677/20 розглядається судом за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора, оцінивши надані ним докази, суд зазначає наступне.
Згідно з ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 року у справі № 1-1/99 встановлено, що прокурор або його заступник самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає із посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Частиною 4 ст. 53 ГПК України встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах є Харківська міська рада, оскільки відповідно до ст. 29 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", оскільки відповідно до ст. 29 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами, сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Статтею 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що одним із принципів місцевого самоврядування є судовий захист прав місцевого самоврядування.
Пункт 8 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" зазначає, що право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів.
Статтею 143 Конституції України передбачено, що носієм права комунальної власності є територіальні громади, які здійснюють правління майном безпосередньо, або через утворені ними органи місцевого самоврядування.
Отже, з огляду на ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор може заявити позов в інтересах держави, який виражається в інтересах частини українського народу - членів територіальної громади, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює саме орган місцевого самоврядування, хоча він, цей орган, навпаки покликаний ці інтереси захищати.
Такий підхід узгоджується з Європейською хартією місцевого самоврядування 1985 року (ратифікована Законом України від 15 липня 1997 року № 452/97-ВР), яка передбачає, що органи місцевого самоврядування, при вирішенні відповідної частини публічних (суспільних) справ (public affairs) діють під власну відповідальність в інтересах місцевого населення, й у правовій системі держав-учасниць, зокрема у сфері адміністративного контролю органами самоврядування, має забезпечуватись співмірність (баланс) між заходами контролю та важливістю інтересів, які контролюючий орган має намір захищати (ст. 3, ст. 8).
Крім того, ч. 1 ст. 62 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економічним, ефективним витраченням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб.
Таким чином, дотримання належного економічного регулювання земельних правовідносин, забезпечення своєчасності та повноти надходжень платежів з орендної плати до місцевих бюджетів беззаперечно становить державний інтерес, а несплата орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності, відсутність поповнень територіальних бюджетів є порушенням інтересів держави. Відсутність наповнень бюджету у вигляді орендної плати ослаблює економічні основи Держави та місцевого самоврядування, позбавляє можливості здійснення належного та найбільш повного фінансування соціальних та інших потреб територіальної громади, розвитку інфраструктури м. Харкова.
Разом з тим, Харківською міською радою заходи щодо усунення порушень не вживались.
09.11.2020 року прокуратурою на адресу Харківської міської ради направлено повідомлення в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" про намір вжиття заходів представницького характеру до Приватного акціонерного товариства "Зірка України" про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної.
Однак, Харківською міською радою в межах розумного строку та взагалі до теперішнього часу не направлено на адресу прокуратури жодної відповіді щодо результату розгляду вищевказаного листа.
За таких обставин, враховуючи невжиття органом місцевого самоврядування заходів до усунення порушення законодавства у частині несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, вбачаються правові підстави для звернення прокурора з даним позовом до суду в межах своєї компетенції.
Суд установив, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно нежитлові будівлі літ. "A-3" загальною площею 750,1 кв.м., літ "Б-1" загальною площею 429,9 кв.м., літ. "В-1" загальною площею 510,2 кв.м., літ. "Г-1" загальною площею 242,0 кв.м. по в'їзду Дорошенківському 2-ому, 2 у м. Харкові належать на праві приватної власності ПрАТ "Зірка України" (відповідач) на підставі договору купівлі-продажу б/н від 03.09.2003 року укладеного з ВАТ "Харківський Водоканал проект" та акту приймання-передачі нерухомого майна б/н від 03.09.2003 року.
Рішенням Харківської міської ради №555/11 від 23.12.2011 "Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" припинено ВАТ "Харківський Водоканал проект" право користування земельною ділянкою площею 0,5480 га по 2-ому Дорошенківському в'їзду, 2 в м. Харкові за його добровільною відмовою (лист від 20.01.2004 року №10/51). Державний акт на право постійного користування землею, реєстраційний №811 від 11.09.2000 року вважається таким, що втратив чинність з 20.01.2004 року (п. 28 додатку 2 до цього рішення).
Рішенням Харківської міської ради №899/12 від 24.10.2012 року, з урахуванням змін, внесених рішеннями від 27.02.2013 року №1042/13 та від 25.09.2013 року №1268/13, ПрАТ "Зірка України" надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки із земель територіальної громади м. Харкова площею, орієнтовно, 0,5460 га за адресою: м. Харків, в'їзд Дорошенківський, 2-ий, 2 для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "A-3" (адміністративна будівля), літ. "Б-1" (майстерня), літ. "В-1", літ. "Г-1" (гаражі). Надано дозвіл на проведення експертної грошової оцінки вказаної земельної ділянки (п. 19 додатку до рішення).
Разом з тим, пунктом 1 додатку до рішення Харківської міської ради №1860/15 від 25.02.2015 року ПрАТ "Зірка України" знову надано дозвіл на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки із земель територіальної громади м.Харкова із земель житлової та громадської забудови площею, орієнтовно, 0,5460 га за адресою: м. Харків, в'їзд Дорошенківський, 2- ий, 2 для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "А-3" (адміністративна будівля), літ. "Б-1" (майстерня), літ. "В-1", літ. "Г-1" (гаражі).
Згідно з відомостями з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-0005794942020 земельна ділянка загальною площею 0,5348 га по 2-ому Дорошенківському в'їзду, 2 в м. Харкові сформована 11.06.2015 року та має кадастровий номер 6310136300:08:029:0005.
Проте, до теперішнього часу ПрАТ "Зірка України" не оформлено речові права на земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:08:029:0005 та відповідно не сплачуються кошти за використання земельної ділянки.
Таким чином, відповідач користується земельною ділянкою під нежитловими будівлями літ. "A-3", літ. "Б-1", літ. "В-1", літ. "Г-1" по в'їзду Дорошенківському, 2-ому, 2 в м. Харкові з порушенням вимог земельного законодавства, а саме без оформлення речових прав на вказану земельну ділянку та без сплати плати за землю в передбаченому законодавством розмірі.
У зв'язку з цим, Департаментом територіального контролю Харківської міської ради проведено обстеження та складено акт від 03.11.2020 року, яким встановлено, що відповідач використовує земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:08:029:0005 по 2-ому Дорошенківському в'їзду, 2 в м. Харкові для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "A-3", літ. "Б-1", літ. "В-1", літ. "Г-1".
Позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому наголошує про те, що порушення земельного законодавства з боку відповідача у вигляді бездоговірного користування земельною ділянкою продовжуються, внаслідок чого територіальна громада м. Харкова недоотримує значні кошти, які б вона могла отримати від надання вказаної земельної ділянки в оренду.
Сам розрахунок розміру безпідставно збережених відповідачем коштів у розмірі орендної плати здійснювався Харківською міською радою на підставі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по 2-ому Дорошенківському в'їзду, 2 в м. Харкові (кадастровий номер 6310136300:08:029:0005) від 16.06.2015 року № 916/15 та від 22.10.2020 року №5959 від 22.10.2020 року, видані відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області.
Головним управлінням ДПС в Харківській області листом за №23373/9/20-40-04-34-15 від 20.11.2020 року повідомлено місцеву прокуратуру про те, що ПрАТ "Зірка України" (код ЄДРПОУ 30752553) на податковому обліку в Центральному відділі податків і зборів з юридичних осіб управління податкового адміністрування ГУ ДПС в Харківській області, як платник плати за землю не лічиться.
Отже, земельний податок відповідачем не сплачується та відповідно нарахована сума безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів не підлягає зменшенню.
Враховуючи вищенаведене, за твердженнями позивача, відповідач у період з 01.08.2018 року по 31.10.2020 року не сплачував за користування земельною ділянкою по 2-ому Дорошенківському в'їзду, 2 в м. Харкові (кадастровий номер 6310136300:08:029:0005) плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберіг за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно - грошові кошти у розмірі орендної плати.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення прав та охоронюваних законом інтересів територіальної громади м. Харкова і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень ст. 80 Земельного кодексу України суб'єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
У відповідності до статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.
В силу статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України у вказаній редакції).
З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".
Відповідач у період з 01.08.2018 року по 31.10.2020 року не був власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Відповідно до частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом "д" частини першої статті 156 Земельного кодексу України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.
Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.
За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов'язаннях. Натомість для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Таким чином, обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберіг), або вартість цього майна.
Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини першої статті 96 Земельного кодексу України).
В силу статті 125 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.
Предметом позову в цій справі є стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів орендної плати на підставі статей 1212, 1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав, спірними земельними ділянками.
Матеріали справи не містять доказів належного оформлення відповідачем права користування спірною земельною ділянкою за вказаний період, зокрема, укладення відповідного договору оренди та державної реєстрації такого права, а також те, що спірна земельна ділянка (кадастровий номер 6310136300:08:029:0005) сформована як об'єкти цивільних прав з іншою площею ніж та, яку зазначає прокурор.
Зі змісту глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України та з урахуванням положень статті 1212 Цивільного кодексу України до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справах №922/207/15 і № 922/5468/14.
За змістом статей 74, 77, 86 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Виходячи з заявлених прокурором вимог про сплату коштів за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів, при вирішенні спору необхідно враховувати таке.
Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди (ч. 1 ст. 21 названого Закону).
Визначення земельної ділянки наведено в частині 1 статті 79 Земельного кодексу України, відповідно до положень якої земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Як встановлено приписами ч.1, 3, 4, 9 ст. 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.
Зазначені обставини, з урахуванням вимог статті 77 ГПК України, повинні бути підтверджені певними засобами доказування відповідно до земельного законодавства і не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про оренду землі" об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.
При вирішенні даного спору, слід перевірити, з урахуванням наданих позивачем доказів, чи є земельна ділянка, за користування якою позивач просить стягнути збережені кошти (в розмірі орендної плати), сформованим об'єктом цивільних прав.
Відповідно до п.1, 2 ст. 1 Закон України "Про Державний земельний кадастр" Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами; державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера;
Стаття 15 Закону України "Про Державний земельний кадастр" встановлює, що до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив'язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об'єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.
Судом встановлено, що земельна ділянка (кадастровий номер 6310136300:08:029:0005) сформована як об'єкт цивільних прав.
Водночас, судом враховано, що основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 ПК України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 року по справі №920/739/17).
Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Матеріали містять витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки (кадастровий номер 6310136300:08:029:0005) від 16.06.2015 року № 916/15 та від 22.10.2020 року №5959 від 22.10.2020 року, видані відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області, відповідно до яких встановлено, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером: 6310136300:08:029:0005 площею 5348 кв.м. становить 5952431,00 грн. (7099185,00 грн. у 2020 році).
Отже судом встановлено, наявність наданих прокурором у справі доказів про вищевказану земельну ділянку, яка використовується відповідачем, якими підтверджується сформування цієї земельної ділянки, як об'єкту цивільних прав, та наявність у матеріалах справи Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У свою чергу, ст. 12 Земельного кодексу України визначає, що до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на території міст, належать, зокрема, повноваження щодо розпорядження землями територіальних громад, здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства (п.п. а, є ст. 12).
Перевіривши розрахунки Харківської міської ради, які здійснені на підставі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірних земельних ділянок, суд дійшов висновку, що вони є вірними та здійснені на підставі Земельного кодексу України, Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів.
Враховуючи зазначені обставини, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з Приватного акціонерного товариства "Зірка України" безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 550279,99 грн. за період з 01.08.2018 року по 30.10.2020 року законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
З урахуванням вимог статті 129 ГПК України, з огляду на висновки суду про задоволення позову, витрати зі сплати судового збору покладаються у даному разі на відповідача.
На підставі ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, 11, 13, 16, 22, 1212 ЦК України, ст.ст. 24, 120, 156, 157 ЗК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Зірка України" (ідентифікаційний код: 30752553; в'їзд Дорошенківський 2-й, буд. 2, м. Харків, 61045) на користь Харківської міської ради (майдан Конституції, 7 місто Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243, р/р 31419611700002, банк: ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999649, код платежу 24062200) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 550279,99 гривень.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Зірка України" (ідентифікаційний код: 30752553; в'їзд Дорошенківський 2-й, буд. 2, м. Харків, 61045) на користь прокуратури Харківської області (код ЄДРПОУ 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір в сумі 8254,21 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили, відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду в установленому законом порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 05.02.2021 року.
Суддя О.В. Смірнова