36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
08.02.2021 Справа № 917/133/21
Суддя Тимощенко О.М. , розглянувши матеріали
за позовною заявою ОСОБА_1 АДРЕСА_1
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Мадег" вул. Дружби, 2А, с. Корніївка, Гребінківський район, Полтавська область,37441
про стягнення 62 574 156,01 грн. з яких: 59 434 265,00 грн. сума невиплачених дивідендів, 2 228 530,02 грн. сума інфляційного збільшення, 911 360,99 грн. сума 3% річних
04.02.2021 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Мадег" про стягнення 62 574 156,01 грн. з яких: 59 434 265,00 грн. сума невиплачених дивідендів, 2 228 530,02 грн. сума інфляційного збільшення, 911 360,99 грн. сума 3% річних.
Дослідивши дану позовну заяву із додатками, суд дійшов до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, виходячи з наступного.
1) за приписами п.5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (частини 2, 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно із пунктами 5, 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що ним 24 лютого 2020 року, як одноособовим власником, було прийнято рішення про виплату йому за рахунок чистого прибутку дивідендів у розмірі 66 407 000,00 грн., як учаснику Товариства з обмеженою відповідальністю "Мадег".
Однак, позивачем до позовної заяви не надано жодних доказів, які б підтверджували, що станом на момент прийняття рішення (24 лютого 2020 року) позивач ОСОБА_1 був одноособовим власником (учасником) Товариства з обмеженою відповідальністю "Мадег". Зі зробленого судом безкоштовного запиту з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань по відповідачу (ТОВ "Мадег") станом на 04.02.2021 року вбачається, що засновником юридичної особи є: ОСОБА_2 .
2) відповідно до п. 2 ч.1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI (із змінами та доповненнями).
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2 270,00 грн.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У прохальній частині позовної заяви позивач ставить вимоги про стягнення 62574156,01 грн. з яких: 59 434 265,00 грн. сума невиплачених дивідендів, 2 228 530,02 грн. сума інфляційного збільшення, 911 360,99 грн. сума 3% річних.
Отже, позивачу при зверненні з даним позовом до суду було необхідно сплатити судовий збір в сумі 794 500,00 грн.
Позивачем до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі. Натомість позивачем у прохальній частині позовної заяви заявлено клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору або зменшення його розміру та відстрочення його сплати до прийняття рішення по суті спору.
В обґрунтування даного клопотання позивач посилається на те, що розмір його річного доходу становить менше 5% від суми судового збору, що підлягає сплаті (794 500,00 грн.). На підтвердження викладеного позивачем до заяви додано чотири довідки чотирьої юридичних осіб про нарахування доходу ОСОБА_1 у 2020 році за вих. №1 від 29.01.2021 року, №27 від 29.01.2021 року, №1 від 29.01.2021 року та №1 від 29.01.2021 року.
При вирішенні клопотання позивача про звільнення позивача від сплати судового збору або зменшення його розміру та відстрочення його сплати до прийняття рішення по суті спору, суд зазначає наступне.
Положеннями ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до ч. 2 суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Отже, за приписами зазначеної норми, звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Отже, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати є правом, а не обов'язком суду. Такий висновок випливає безпосередньо із змісту наведеної норми, яка, крім того, не містить чіткого переліку обставин майнового стану, який тягне за собою в якості наслідків відстрочення або розстрочення сплати судового збору або звільнення від сплати судового збору. Тому, оцінка майнового стану сторони здійснюється судом на підставі оцінки доказів. Обґрунтування обставин майнового стану сторони, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону. А відтак, сторона повинна навести доводи і надати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Надані позивачем довідки про нарахування доходу у 2020 році за вих. №1 від 29.01.2021 року, №27 від 29.01.2021 року, №1 від 29.01.2021 року та №1 від 29.01.2021 року на ім'я позивача не в повній мірі відображають матеріальне становище позивача, оскільки не виключають отримання позивачем доходів із інших джерел та не є доказами неможливості сплати судового збору, отже не можуть бути визнані поважною причиною для звільнення від сплати судового збору.
Позивачем не надано суду жодних доказів, які б підтверджувати розмір загального річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Також господарський суд звертає увагу заявника, що необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, яке є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (пункт 60).
Отже на підставі вищевикладеного заява позивача про звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру та відстрочення не задовольняється судом.
Відповідно до п.1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Отже, на підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху.
Для усунення зазначених судом недоліків у поданій позовній заяві позивачу необхідно надати суду докази на підтвердження факту, що станом на момент винесення рішення (24 лютого 2020 року) позивач ОСОБА_1 був одноособовим власником (учасником) Товариства з обмеженою відповідальністю "Мадег" та сплатити судовий збір в сумі 794 500,00 грн. і надати суду докази його сплати.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 162,164,174,234 ГПК України, суд, -
1. Залишити позовну заяву без руху.
2. Надати позивачу строк 5 днів з дня вручення даної ухвали для усунення вказаних у ній недоліків позовної заяви.
3. Попередити позивача про те, що у разі усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду; інакше вважається неподаною та повертається особі, що звернулася з позовною заявою.
Ухвала підписана 08.02.2021 року
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (ст.ст.235,255 ГПК України).
Суддя О.М. Тимощенко