36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
08.02.2021 Справа № 917/133/21
Суддя Тимощенко О.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі №917/133/21
за позовною заявою ОСОБА_1 АДРЕСА_1
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Мадег" вул. Дружби, 2А, с. Корніївка, Гребінківський район, Полтавська область,37441
про стягнення 62 574 156,01 грн. з яких: 59 434 265,00 грн. сума невиплачених дивідендів, 2 228 530,02 грн. сума інфляційного збільшення, 911 360,99 грн. сума 3% річних
04.02.2021 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Мадег" про стягнення 62 574 156,01 грн., з яких: 59 434 265,00 грн. сума невиплачених дивідендів, 2 228 530,02 грн. сума інфляційного збільшення, 911 360,99 грн. сума 3% річних.
Разом з позовною заявою від позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Мадег", що належить останньому на момент вжиття заходів забезпечення позову або буде набуто після вжиття заходів забезпечення позову, в тому числі, що перебуває в інших осіб, а також, що належить від інших осіб, на грошові кошти та інші цінності, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Мадег" та розміщені в касах або інших сховищах, на всіх рахунках в усіх банківських та інших фінансових установах, які відкриті станом на дату застосування заходів забезпечення позову або будуть відкриті після застосування заходів забезпечення позову у межах суми стягнення за цим позовом 62 574 156,01 грн.
Дана заява вмотивована тим, що позивач (заявник) як одноособовий власник та учасник Товариства з обмеженою відповідальністю "МАДЕГ" (відповідач), прийняв рішення про виплату йому, за рахунок чистого прибутку дивідендів у розмірі 66 407 000,00 грн., з яких вирішено утримати та сплатити податок на доходи фізичних осіб за ставкою 9 % у сумі 5 976 630,00 грн. та військовий звір за ставкою 1,5 % у сумі 996 105,00 грн. Після сплати податків та зборів розмір дивідендів належних до сплати склав 59 434 265,00 грн. строком до 24 липня 2020 року. Контроль за виконанням даного рішення було покладено на директора Товариства з обмеженою відповідальністю "МАДЕГ" ОСОБА_2 . Однак, до теперішнього часу кошти належні до сплати позивачу (заявнику) Товариством з обмеженою відповідальністю "МАДЕГ" (відповідач) так і не були сплачені.
Відповідач активно ухиляється від будь-яких контактів з позивачем та ухиляється від сплати існуючої заборгованості, що зумовлює необхідність позивача звернутись до суду за захистом своїх прав. Також позивач вказує на те, що наданий час діюче керівництво відповідача активно відчужує усі наявні активи відповідача, що призведе до неможливості виконання рішення суду, ухваленого на користь позивача, у зв'язку із чим існують підстави для забезпечення позову позивача.
При розгляді заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову суд керується наступним.
Згідно частини 1 статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (частина 2 статті 136 ГПК України).
Згідно частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб.
Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову .
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Згідно із ч.2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно з ч. 4 ст. 74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Натомість згідно з ч. 1, 4 ст. 13 цього Кодексу судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 14 ГПК України).
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17 та від 23.10.2019 у справі №917/1307/18.
За приписами ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Однак, заявником до заяви не надано суду жодних доказів в підтвердження наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а також того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Заява ОСОБА_1 ґрунтується лише на припущеннях можливого невиконання рішення суду з боку відповідача та можливого відчуження належних відповідачу активів.
Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування та підтвердження доказами не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Згідно статей 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З огляду на вищевикладене, у суду відсутні підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 136,140,234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала підписана 08.02.2021 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у апеляційному порядку протягом 10 днів з дня підписання (ст.ст.235, 255-256 ГПК України).
Суддя О.М. Тимощенко