08.02.2021 Справа№ 914/319/21
Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Коссака С.М., розглянувши матеріали заяви: Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Малт», смт. Розділ, Миколаївський р-н, Львівська обл.
про забезпечення прозову до подання позовної заяви
у справі №914/319/21
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Малт», смт. Розділ, Миколаївський р-н, Львівська обл.
до відповідача: Акціонерного товариства «Оператор газорозпридільної системи «Львівгаз», м. Львів
про стягнення 234 828,99 грн заборгованості
Без виклику учасників справи
На розгляд Господарського суду Львівської області подано заяву Товариством з обмеженою відповідальністю "Еко-Малт" про забезпечення позову шляхом заборони Акціонерному товариству «Оператор газорозпридільної системи «Львівгаз», вчиняти будь-які дії, спрямовані на припинення (обмеження) газопостачання Товариству з обмеженою відповідальністю "Еко-Малт" на підставі повідомлення про припинення (обмеження) газопостачання №60177194 від 15.12.2020 року.
У заяві про забезпечення позову позивач зазначив, що між позивачем та відповідачем 01 листопада 2018 року укладено договір розподілу природного газу №42DPLv9895-18. 17.07.2020 директором ТОВ «ЕКО-МАЛТ» подано до АТ «Львівгаз» письмову заяву про надання дозволу на зняття на періодичну повірку окрім іншого, датчика тиску PC-28N03121479, датчика температури ПВТ-0Ш121. 29.07.2020 представником АТ «Львівгаз» інж. з метр. Данчевським І.В. проведено демонтаж датчика тиску PC-28N03121479 та датчика температури ПВТ-0Ш121 (зняття на чергову повірку). 29.07.2020 інж. з метр. Данчевським І.В. введено в експлуатацію комерційний ВОГ, встановлено підмінний датчика тиску та температури. 26.11.2020 на адресу ТОВ «Еко-Малт» надійшов лист від АТ «Львівгаз» у якому містилося запрошення взяти участь у засіданні Комісії АТ «Львівгаз» з розгляду актів про порушення, що відбудеться 27.11.2020. Додатком до запрошення долучено Акт про порушення №007994 від 29.07.2020. Відповідно до Акту про порушення №007994 від 29.07.2020, на об'єкті ТОВ «Еко- Малт» встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем, а саме порушення строку періодичної повірки ЗВТ датчика тиску і температури. На засіданні комісії, представник ТОВ «Еко-Малт» вказав, що Товариством здійснюються періодичні повірки у строки, визначені законодавством, жодних порушень не вчиняється. Водночас, 30.01.2021 ТОВ «Еко-Малт» отримало лисг від AT «Львівгаз», у якому повідомлено, що за результатами засідання Центральної комісіі_з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС, що відбулося 27 листопада 2020 року, прийнято рішення щодо задоволення Акту про порушення №007994 від 29.07.2020. Згідно з повідомлення про припинення газопостачання №60177194 від 15 грудня 2020 року, у зв'язку з заборгованістю 234 828,99 грн. запропоновано до 10.02.2021 року самостійно відключити газове обладнання від мереж газоспоживання. З огляду на наведене, позивач, в порядку забезпечення позову, просить суд заборонити відповідачеві вчиняти дії по припиненню та обмеженню газопостачання Товариству з обмеженою відповідальністю "Еко-Малт" на підставі повідомлення про припинення (обмеження) газопостачання №60177194 від 15 грудня 2020 року.
Розглянувши заяву про забезпечення позову та викладені в ній доводи, дослідивши в сукупності представлені заявником докази, суд зазначає таке.
Згідно з ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Позов забезпечується заходами, передбаченими ст. 137 ГПК України чи іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів.
Згідно пункту 2 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Згідно ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
Як зазначено в п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.
У постанові судових палат у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 18.01.2017 № 6-2552цс16 зазначено, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Суд зазначає, що адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони/зобов'язання відповідача вчиняти певні дії.
Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд керується тим, що у випадку задоволення позову, судове рішення має бути реалізованим, позаяк це рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II).
Із урахуванням цього, будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх сторін спору.
01 листопада 2018 року між позивачем та відповідачем укладено договір розподілу природного газу №42DPLv9895-18.
17.07.2020 директором ТОВ «ЕКО-МАЛТ» подано до АТ «Львівгаз» письмову заяву про надання дозволу на зняття на періодичну повірку окрім іншого, датчика тиску PC-28N03121479, датчика температури ПВТ-0Ш121. 29.07.2020 представником АТ «Львівгаз» інж. з метр. Данчевським І.В. проведено демонтаж датчика тиску PC-28N03121479 та датчика температури ПВТ-0Ш121 (зняття на чергову повірку).
29.07.2020 інж. з метр. ОСОБА_1 введено в експлуатацію комерційний ВОГ, встановлено підмінний датчика тиску та температури. 26.11.2020 на адресу ТОВ «Еко-Малт» надійшов лист від АТ «Львівгаз» у якому містилося запрошення взяти участь у засіданні Комісії АТ «Львівгаз» з розгляду актів про порушення, що відбудеться 27.11.2020.
Додатком до запрошення долучено Акт про порушення №007994 від 29.07.2020. Відповідно до Акту про порушення №007994 від 29.07.2020, на об'єкті ТОВ «Еко- Малт» встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем, а саме порушення строку періодичної повірки ЗВТ датчика тиску і температури.
На засіданні комісії, представник ТОВ «Еко-Малт» вказав, що Товариством здійснюються періодичні повірки у строки, визначені законодавством, жодних порушень не вчиняється. Водночас, 30.01.2021 ТОВ «Еко-Малт» отримало лисг від AT «Львівгаз», у якому повідомлено, що за результатами засідання Центральної комісіі_з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС, що відбулося 27 листопада 2020 року, прийнято рішення щодо задоволення Акту про порушення №007994 від 29.07.2020.
Згідно з повідомлення про припинення газопостачання №60177194 від 15 грудня 2020 року, у зв'язку з заборгованістю 234 828,99 грн. запропоновано до 10.02.2021 року самостійно відключити газове обладнання від мереж газоспоживання.
Заявник зазначає, що отримавши 30.01.2021 року повідомлення про відключення від газових мереж газопостачання (відповідно до конверту адресованого заявнику дата оформлення відправлення : 28.01.2021 року) АТ «Львівгаз» фактично позбавив заявника можливості у терміни до 10.02.2021 року оскаржити неправомірні рішення АТ «Львівгаз» до дня відключення газопостачання.
Пунктом 1 Глави 7 Розділу VI Кодексу газорозподільних систем, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 року за №1379/27824 передбачено, що Оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об'єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу при несвоєчасній та/або неповній оплаті послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу.
Пунктом 3 Глави 7 Розділу VI цього Кодексу газорозподільних систем встановлено, що якщо внаслідок несвоєчасної та/або неповної оплати послуг за договором розподілу природного газу Оператор ГРМ не здійснив припинення (обмеження) розподілу природного газу споживачу-боржнику через відмову в доступі до об'єкта споживача або на письмову вимогу Оператора ГРМ споживач самостійно не обмежив чи не припинив споживання (відбір) природного газу з ГРМ, Оператор ГРМ має право вимагати від споживача, крім оплати послуги розподілу природного газу, сплати компенсації.
Згідно з п. 3 Порядку пооб'єктового припинення (обмеження) газопостачання споживачам, крім населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1687 від 08.12.2006, газодобувне, газорозподільне, газотранспортне підприємство з власної ініціативи у разі порушення споживачем строку розрахунків за спожитий природний газ (коли зазначене підприємство є його постачальником) або за надані послуги з його транспортування припиняє або обмежує газопостачання, а у випадку відсутності у споживача ліміту природного газу припиняє газопостачання згідно з умовами договору на транспортування газу. В іншому разі припинення (обмеження) газопостачання здійснюється за дорученням постачальника на підставі укладеного з ним договору.
Водночас, відповідно до абз. 2 п. 12 гл. 5 Розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, якщо об'єм та/або вартість не облікованого (донарахованого) природного газу буде оскаржуватись споживачем (несанкціонованим споживачем) у судовому порядку, тоді до винесення остаточного рішення у судовій справі заборгованість за необлікований (донарахований) об'єм природного газу не вважається простроченою.
Крім цього, судом встановлено, що позивач є одним із підприємств, яке здійснює діяльність з виготовлення солоду житнього хліба на території Західної України, та використовує газ для сушіння солоду, відтак відключення заявника від газових мереж газоспоживання призведе до повної зупинки виробництва.
Таким чином, зважаючи на викладене вище, на думку суду, ефективним і співмірним способом забезпечення даного позову буде заборона відповідачу вчиняти дії щодо припинення та обмеженню газопостачання позивачу.
Вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу припиняти (обмежувати) газопостачання не обмежує його права та законні інтереси, зазначений захід забезпечення позову має тимчасовий характер та не позбавляє відповідача його конституційних прав на підприємницьку діяльність, отримання доходів, а також не перешкоджає займатися господарською діяльністю як такою взагалі. Вищенаведене, забезпечує збереження балансу інтересів сторін, а вжиття заходів забезпечення позову узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.04.2018 у справі №914/2285/17.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Таким чином, у даному випадку, застосування судом обраного заходу забезпечення позову направлено, насамперед, на забезпечення дійсної ефективності судового захисту та упередження можливості додаткового порушення прав та законних інтересів заявника.
Згідно ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
Відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 139 ГПК України, заява про забезпечення позову повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
У заяві про забезпечення позову заявник зазначив, що підстави для застосування зустрічного забезпечення позову відсутні, однак заявник готовий понести витрати по зустрічному забезпеченню, у випадку застосуванню його судом.
За умовами ст. 141 ГПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову. В ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник в порядку зустрічного забезпечення. Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом та не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення.
У постанові від 19.02.2019 у справі №911/1695/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вказав, що законом так само не встановлено обов'язку суду вимагати від особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (частина перша статті 141 ГПК України); відповідна вимога лише може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову.
Беручи наявні обставини справи, а також те, що зобов'язання особи, яка звернулася з заявою про забезпечення позову забезпечити відшкодування можливих збитків, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення) є виключно прерогативою господарського суду, суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення.
Відповідно до частин 1, 2 статті 144 ГПК України, ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 141, 144, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Малт» про забезпечення позову задовольнити.
2. До вирішення справи по суті заборонити Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" (79039 м. Львів, вул. Золота, 42, ідентифікаційний код 03349039) вчиняти будь-які дії, спрямовані на припинення (обмеження) газопостачання Товариству з обмеженою відповідальністю «Еко-Малт» (81650, Львівська обл., Миколаївський р-н, селище міського типу Розділ, вул. Миру, буд. 17, ідентифікаційний код 41491531) на підставі повідомлення про припинення (обмеження) газопостачання №60177194 від 15.12.2020 року.
Стягувачем за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю «Еко-Малт» (81650, Львівська обл., Миколаївський р-н, селище міського типу Розділ, вул. Миру, буд. 17, ідентифікаційний код 41491531).
Боржником за даною ухвалою є Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" (79039 м. Львів, вул. Золота, 42, ідентифікаційний код 03349039).
3. Зустрічне забезпечення не застосовувати.
4. Дана ухвала відповідно до ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом та підлягає для пред'явлення до виконання протягом трьох років з дня її винесення.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку і в строки, передбачені ст.256, 257 ГПК України.
Ухвалу складено та підписано 08.02.2021 року.
Суддя С.М. Коссак