проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"02" лютого 2021 р. Справа № 905/1410/20
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Дучал Н.М. , суддя Терещенко О.І. ,
при секретарі судового засідання Стойки В.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Дмитроняк А.С., адвокат,
від відповідача: Рабко Т.О., адвокат,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача за вх. №3277 Д/1 на рішення господарського суду Донецької області від 27.10.20 (повний текст складено 02.11.2020, суддя Бокова Ю.В.) у справі № 905/1410/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Буддеталь", м.Краматорськ, Донецька область,
до Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", м.Маріуполь, Донецька область,
про стягнення 413 331, 09 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Буддеталь» звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» про стягнення 413 331,09 грн., з яких: основна заборгованість в сумі 360 000,00 грн., пеня в сумі 40 694,78 грн., 3% річних в сумі 6 125,00 грн., інфляційні втрати в сумі 6 511,31 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором підряду №230ДПЗ/1225 від 11.10.2019, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 360 000,00 грн., що стало підставою для нарахування позивачем пені в сумі 40 694,78 грн., 3% річних в сумі 6 125,00 грн., інфляційних втрат в сумі 6 511,31 грн.
Господарським судом Донецької області у справі № 905/1410/20 від 27.10.2020 прийнято рішення, яким позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Буддеталь» до приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» про стягнення 413 331,09 грн., з яких: основна заборгованість в сумі 360 000,00 грн., пеня в сумі 40 694,78 грн., 3% річних в сумі 6 125,00 грн., інфляційні втрати в сумі 6 511,31 грн. задоволено частково.
Стягнуто з приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (87500, Донецька область, місто Маріуполь, Орджонікідзевський район, вулиця Лепорського, будинок 1; код ЄДРПОУ: 00191158) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Буддеталь» (84303, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Олекси Тихого, будинок 90А; код ЄДРПОУ: 25107160) заборгованість в сумі 360 000,00 грн., 3% річних в сумі 6109,41 грн., інфляційні втрати в сумі 6 511,31 грн., судовий збір в сумі 5 589,31 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення обґрунтовано доведеністю позовних вимог в частині їх задоволення.
Не погодившись з прийнятим рішенням, приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просило рішення по справі скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Вважає, що рішення по справі прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права без врахування усіх обставин справи. Зокрема посилається, про відсутність обов'язку по оплаті виконаних робіт, оскільки позивачем рахунок на їх адресу не надсилався. Відповідно до умов договору, обов'язок щодо оплати виникає у замовника тільки після отримання рахунку. Зазначена обставина не була врахована судом першої інстанції.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.12.2020 р. відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» на рішення господарського суду Донецької області від 27.10.2020 у справі № 905/1410/20 та встановлено учасникам справи строк до 18.12.2020 включно для подання відзивів на апеляційну скаргу.
11.12.2020 р. на адресу Східного апеляційного господарського суду засобами електронного зв'язку, а 14.12.2020 поштою від позивача по справі надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просить рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Посилається, що відповідач був обізнаний про вартість виконаних робіт та про суму оплати за виконані роботи, а також про банківські реквізити позивача. Не надання рахунку не є відкладальною умовою, а тому не звільняє відповідача від оплати отриманих послуг. Вважає не спроможним доводи відповідача щодо безпідставності стягнення з нього 3 відсотків річних та втрат від інфляції з приводу відсутності доказів акцептування рахунку за актом № 457 та звертає увагу суду, що в українському законодавстві взагалі відсутній термін «Акцептування рахунку», який передбачено ст.438 Господарського кодексу Російської Федерації.
У зв'язку з відпусткою судді Гетьмана Р.А., який входить до складу колегії суддів, розпорядженням Керівника апарату суду від 21.12.2020 р. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 905/1410/20 за наслідками якого визначено наступний склад колегії суддів: головуючий по справі суддя Склярук О.І., суддя Дучал Н.М., суддя Терещенко О.І.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.12.2020 розгляд справи призначено на 19.01.2021 р.
06.01.2021 р. від заявника апеляційної скарги електронною поштою надійшло клопотання про відкладання розгляду апеляційної скарги.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.01.2021 р. у судовому засіданні оголошувалася перерва до 02.02.2021 р.
26.01.2021 від заявника апеляційної скарги електронною поштою надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Зазначене клопотання задоволено.
У судовому засіданні, яке відбулося 02.02.2021 р. в режимі відеоконференції представник заявника апеляційної скарги підтримав свої вимоги.
Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідно до приписів ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. (ч.1 ст.270 ГПК України)
Заслухавши доповідь головуючого по справі (суддю доповідача), дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, які з'явилися у судове засідання, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до висновку що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на нижче викладене.
Судом першої інстанції встановлено наступні обставини справи.
11.10.2019 між приватним акціонерним товариством Металургійний комбінат «Азовсталь» (далі замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю « Буддеталь» (далі підрядник) було укладено договір №230/ДПЗ/1225 (далі-договір), відповідно до п. 1.1. якого підрядник зобов'язується власними та/або залученими силами за завданням замовника виконати в обумовлені строки роботи по заміні сальникового ущільнення кришки відсічного клапана пиловловлювача на об'єкті ПрАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ» капітального ремонту доменної печі № 3 (далі - об'єкт) згідно кошторису № У256, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані вище роботи на умовах даного договору (якщо інше не передбачено положеннями даного договору).
Роботи, передбачені даним договором, виконуються на території ПрАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ», м. Маріуполь, Донецька область, Україна (п. 1.3. договору).
Згідно п. 2.1. договору вартість робіт за договором є твердою та визначена відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, умовами виконання робіт та чинними нормативними вимогами та складає: без урахування ПДВ 300 000,00 грн., ПДВ 60 000,00 грн., всього з ПДВ 360 000,00 грн.
Відповідно до п. 3.1. договору замовник сплачує підряднику вартість робіт в розмірі, передбаченому п. 2.1. даного договору, наступним чином:
3.1.1. замовник здійснює оплату виконаних робіт на підставі рахунків підрядника, які виставляються підрядником щомісячно, на підставі підписаних обома сторонами актів здачі-приймання виконаних робіт.
3.1.2. Оплата рахунків підрядника за виконані роботи здійснюється протягом 20 календарних днів з дати їх отримання замовником, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника, вказаний у договорі.
Згідно п. 4.1. договору підрядник зобов'язаний виконати роботи, передбачені даним договором у строки, визначені графіком виконання робіт (додаток №2), який є невід'ємною частиною даного договору.
Даний договір набуває законної сили з моменту підписання його сторонами та діє до 31.05.2020 року. Закінчення строку дії даного договору не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов'язань (в тому числі гарантійних) по даному договору (п. 7.1. договору).
Відповідно до п. 11.1. договору здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актами приймання-передачі виконаних робіт.
Згідно п. 11.2. договору за результатами виконаних робіт підрядник зобов'язаний в строк до 20 числа місяця надати замовнику акти здачі-приймання виконаних робіт поточного місяця, а замовник зобов'язаний у строк не пізніше останнього числа місяця підписати дані акти та передати їх підряднику. У випадку незгоди замовника з інформацією, яка викладена в акті, замовник направляє підряднику мотивовану відмову від підписання вказаних документів.
Відповідно до п. 17.10. договору за невиконання або неналежне виконання умов даного договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.
Вищезазначений договір підписаний представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками підприємств.
На виконання умов договору позивачем у листопаді 2019 було виконано, а відповідачем прийнято роботи на загальну суму 360 000,00 грн. з ПДВ, що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт № 457 підписаним представниками сторін без зауважень 25.11.2019.
Також на виконання умов договору представниками сторін було підписано акт на оприбуткування матеріалів, прийомо-здавальний акт № 457 та локальний кошторис на будівельні роботи № У256.
Відповідачем у встановлений договором строк оплату за виконані роботи здійснено не було, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Як зазначалося вище, позовні вимоги позивача судом першої інстанції було задоволено частково. Суд першої інстанції, приймаючи рішення по справі, прийшов до висновку, про доведеність та обґрунтованість позовних вимог в частині їх задоволення.
Судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції враховуючи нижчевикладене.
Стаття 11 Цивільного кодексу України встановлює, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст.525 ЦК України)
Як вбачається з матеріалів справи Договір № 230/ДПЗ/1225 (далі-договір), від 11.10.2019 р. укладений між приватним акціонерним товариством «Металургійний комбінат «Азовсталь» та товариством з обмеженою відповідальністю « Буддеталь» за своєю правовою суттю є договором підряду.
Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Стаття 843 Цивільного кодексу України встановлює, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту. (ст.846 Цивільного кодексу України)
Стаття 854 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Відповідно до приписів п.3.1.2 Договору, оплата рахунків підрядника за виконані роботи здійснюється протягом 20 календарних днів з дати їх отримання замовником, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника, вказаний у договорі.
Як зазначалося вище, на виконання умов договору позивачем у листопаді 2019 було виконано, а відповідачем прийнято роботи на загальну суму 360 000,00 грн. з ПДВ, що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт за № 457 підписаним представниками сторін без зауважень 25.11.2019. Також на виконання умов договору представниками сторін було підписано акт на оприбуткування матеріалів, прийомо-здавальний акт № 457 та локальний кошторис на будівельні роботи № У256.
Доказів оплати виконаних робіт матеріали справи не містять.
Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилався на неотримання від позивача рахунка на оплату.
Суд першої інстанції, відхиляючи доводи відповідача, зазначив, що виставлення рахунків не є відкладальною умовою у розумінні ст.212 Цивільного кодексу України. За своєю природою рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати кошти.
Аналогічна правова позиція була викладена у постановах Верховного Суду України від 29.09.2009р. у справі №3-3902к09, від 29.09.2009р. у справі №37/405, а також у постанові Верховного Суду від №910/9472 від 23.01.18р., в яких суд зазначив, що рахунок є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати певні кошти та ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні ст.212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні ст.613 Цивільного кодексу України; а отже, наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов'язку сплатити за надані послуги.
Сплату заборгованості в сумі 360 000,00 грн. боржником не здійснено, доказів перерахування коштів на користь позивача суду не надано, документів, які б підтверджували безпідставність нарахування заборгованості, контррозрахунку заборгованості, а також матеріалів, які б спростовували твердження позивача, суду також не надано.
За таких позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 360 000,00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Договором № 230/ДПЗ/1225 від 11.10.2019 не встановлений розмір пені за порушення виконання грошового зобов'язання.
Частина шоста статті 231 Господарського кодексу України також не встановлює конкретного розміру (відсотку) належної до стягнення пені, а лише встановлює порядок його визначення у договорі виходячи з облікової ставки Національного банку України та період, протягом якого може бути застосовано таку санкцію.
У зв'язку з чим, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені є безпідставними та такими, що не підлягали задоволенню.
Позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України за період з 16.12.2019 по 10.07.2020 нараховано 3 % річних в сумі 6 125,00 грн. та інфляційні втрати за період з січня 2020 по червень в сумі 6511,31 грн. Зазначений період було вирахувано позивачем після спливу 20 денного строку з моменту підписання представниками сторін акту виконаних підрядних робіт за № 457 від 25.11.2019 р.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд першої інстанції перевіривши правильність наданих позивачем розрахунків прийшов до висновку, з яким погоджується і суд апеляційної інстанції, що розрахунки позивача щодо стягнення інфляційних втрат є методологічно та арифметично вірним, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 6 511,31 грн є такими, що підлягали задоволенню.
Що стосується розрахунку 3 відсотків річних, то він є невірним, оскільки відповідно до п. 3.1.2. договору оплата рахунків підрядника за виконані роботи здійснюється протягом 20 календарних днів з дати їх отримання замовником, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника, вказаний у договорі.
Згідно здійсненого судом першої інстанції розрахунку, який також перевірено апеляційним судом, сума 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 6109,41 грн. за період з 17.12.2019 по 10.07.2020.
Що стосується доводів заявника апеляційної скарги про відсутність обов'язку по оплаті виконаних робіт, оскільки позивачем в порушення п.3.1.2. Договору не виставлялися та не направлялися відповідні рахунки.
Приписами ст. 854 Цивільного кодексу України, яка регулює порядок оплати роботи, встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Тобто, обов'язок по оплаті виконаних робіт за договором підряду у замовника, виникає з моменту прийняття зазначених робіт, що підтверджується підписаним актом виконаних робіт.
Крім того, як зазначалося вище, рахунок є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати певні кошти та ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні ст.212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні ст.613 Цивільного кодексу України; а отже, наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов'язку сплатити за надані послуги.
В матеріалах справи міститься підписаний сторонами без жодного застереження акт виконаних підрядних робіт за № 457 від 25.11.2019 р.
З огляду на наведене, доводи заявника апеляційної скарги про відсутність у нього обов'язку по оплаті за виконані роботи є безпідставними.
Відповідно до приписів ст. 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. (ст.276 ГПК України)
В даному випадку, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції рішення по справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення по справі залишається без змін.
Судові витрати покласти на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 275,276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -
1.Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", м.Маріуполь, Донецька область, на рішення Господарського суду Донецької області від 27.10.20 у справі № 905/1410/20 - залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду Донецької області від 27.10.20 у справі №905/1410/20 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 08.02.2021
Головуючий суддя О.І. Склярук
Суддя Н.М. Дучал
Суддя О.І. Терещенко