вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"02" лютого 2021 р. Справа№ 910/13673/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Дідиченко М.А.
при секретарі Рибчич А.В.
за участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Пясецький Д.В. ( довіреність №14/15 від 15.01.2021)
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу приватного підприємства «Херсонтеплогенерація»
на ухвалу господарського суду міста Києва від 13.08.2020 про залишення позову без розгляду
у справі №910/13673/19 (судя Демидов В.О.)
за позовом приватного підприємства «Херсонтеплогенерація»
до акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»
про визнання недійсним договору,-
Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.08.2020, повний текст якої складений та підписаний 14.08.2020, у справі №910/13673/19 позов приватного підприємства «Херсонтеплогенерація» до акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про визнання недійсним договору залишено без розгляду.
Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки позивач, належним чином повідомлений про день, час та місце судового розгляду, не з'явився в судове засідання 13.08.2020, про причини своєї неявки не повідомив, а також не подав заяви про розгляд справи за його відсутності, позов підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, згідно з якою суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Також суд першої інстанції зауважив на тому, що:
- ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не передбачають вимоги, що для залишення позову без розгляду позивач має не з'явитися у судове засідання саме у зв'язку з визнанням судом його явки обов'язковою та викликом до суду;
- за змістом положень ГПК України розгляд справи за відсутності позивача можливий за сукупністю наявності таких підстав як подання заяви про розгляд справи за відсутності позивача та наявність підстав вважати, що його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. При цьому наявність підстав вважати, що неявка позивача не перешкоджає розгляду справи за відсутності заяви про розгляд справи за відсутності позивача не може слугувати підставою для розгляду справи за відсутності позивача та ухвалення відповідного рішення;
- залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.
Не погоджуючись з ухвалою, приватне підприємство «Херсонтеплогенерація» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 13.08.2020 у справі №910/13673/19 та прийняти рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
У апеляційній скарзі апелянт зазначив, що оспорювана ухвала є незаконною та необґрунтованою як така, яка винесена з неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для справи та з порушенням норм процесуального права.
У обґрунтування вказаної позиції апелянт послався на те, що:
- суд першої інстанції неправильно тлумачить норми процесуального права, передбачені ч. 4 ст.202 та п. 4 ч. 1 ст. 202 ГПК України, оскільки направлена на адресу суду заява представника позивача про перенесення розгляду справи у зв'язку із навантаженням судових справ і великою відстанню між м. Херсоном та м. Києвом та проханням призначити судове засідання в режимі відеоконференції, не можуть вважатися не поважними та таким, що ігноруються судом;
- суд першої інстанції при викладені мотивів залишення позову без розгляду в зв'язку з нез'явленням позивача робить аспект на відсутності в матеріалах справи заяви позивача про розгляд справи за його відсутності та неповідомленні суду про намір взяти участь у судовому засіданні, проте в клопотанні про призначення судового засідання в режимі відеоконференції представник позивача зазначав, що ПП «Херсонтеплогенерація», в інтересах якого діє адвокат Оніщенко В.І., зазначив про те, що зацікавлений в тому, щоб судове засідання відбулося, у зв'язку з чим просив суд забезпечити можливість його присутності у вищевказаному судовому засіданні шляхом забезпечення проведення відеоконференції, яке в свою чергу, було залишено без належної уваги;
- за змістом ч. 4 ст. 202 ГПК України, у разі неявки позивача у судове засідання суд першої інстанції вправі залишити позовну заяву без розгляду лише за наявності одночасно таких умов: явка представника позивача була визнана судом обов'язково, позивач не з'явився на виклик у засідання господарського суду, неявка представника позивача перешкоджає вирішенню спору, проте при постановленні оспорюваної ухвали судом першої інстанції не визначено, яким саме чином неявка представника позивача у засідання господарського суду дійсно перешкоджала вирішенню даного спору по суті, зокрема, чи була необхідність надання особисто представником пояснень суду з конкретних питань, які стосуються спірних правовідносин та не вказано про неможливість або наявність істотних перешкод для розгляду спору по суті заявлених вимог відповідно, тобто за наявними в ній матеріалами;
- він не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не було подано клопотання про розгляд справи у відсутності апелянта або уповноваженого представника позивача, оскільки звертатись із зазначеним клопотанням за змістом положень п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України є правом, а не обов'язком сторони.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2020 справу №910/13673/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Руденко М.А., суддів Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю.
Склад колегії суддів неодноразово змінювався.
08.10.2020 до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому відповідач з посиланням на те, що:
- питання процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання було предметом дослідження об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах № 910/16978/19 та № 916/3616/15, яка при вирішенні вказаного питання дійшла висновків про те, що положення ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не пов'язують можливості залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, а відтак, обов'язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання, є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви про розгляд справи за його відсутності;
- при постановленні оспорюваної ухвали суд першої інстанції не відступав від висновків викладених у вищезгаданих постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду цілком вірно встановивши, що позивач та/або його представник в судове засідання 13.08.2020 не з'явились, причин неявки суду не повідомили, хоча про дату, час та місце його проведення були повідомлені належним чином (рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення), при цьому заяв від позивача заяв про розгляд справи за його відсутності не надходило, що є підставою для залишення позову без розгляду,
просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2020 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 27.10.2020.
27.10.2020 судове засідання не відбулось у зв'язку з перебуванням головуючого судді Руденко М.А. (судді-доповідача) на лікарняному, з огляду на що ухвалою від 09.11.2020 справу призначено до розгляду на 17.11.2020.
З огляду на неявку в судове засіданні 17.11.2020 представників сторін, з метою всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи, ухвалою від 17.11.2020 розгляд справи відкладено на 08.12.2020.
08.12.2020 судове засідання не відбулось у зв'язку з перебуванням головуючого судді Руденко М.А. (судді-доповідача) у відпустці, з огляду на що ухвалою від 14.12.2020 справу призначено до розгляду на 02.02.2021.
У судовому засіданні 02.02.2021 представник відповідача, заперечив проти вимог апеляційної скарги просив її залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, направивши 01.02.2021 року на адресу суду друге клопотання, про відкладення розгляду справи.
Розглянувши клопотання позивача про відкладення розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для його задоволення з наступних мотивів.
Статтею 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Крім того, статтею 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.273 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Колегія суддів зазначає, що розгляд апеляційної скарги, вже неодноразово відкладався.
В той же час, у поданому клопотанні про відкладення розгляду справи не зазначено обставин, з яких судом апеляційної інстанції не можливо розглянути справу без участі представника позивача. Явка представників сторін у судове засідання також не визнавалась судом апеляційної інстанції обов'язковою.
Колегією суддів враховано, що на підставі рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 та відповідно до положень статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215, від 25.03.2020 № 239, від 20.05.2020 №392, від 22.07.2020 №641, від 26.08.2020 №760, від 13.10.2020 №956 та від 11.11.2020 №1100 з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, з 12.03.2020 по 24.04.2020 на всій території України встановлено карантин.
Постановою Кабінету Міністрів України № 343 від 04.05.2020 було внесено зміни до постанови від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", а саме продовжено період карантину до 22 травня 2020 р.
В той же час, даною постановою Кабінету Міністрів України з 11 травня 2020 р. послаблені карантинні обмеження, а саме дозволено здійснення професійної діяльності адвокатами та нотаріусами.
Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Стаття 27 Конституції України передбачає, що обов'язок держави - захищати життя людини.
Разом з тим, у відповідності до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
А тому, враховуючи тимчасовий характер вжитих державою заходів для запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та пом'якшення карантинних заходів ще з 11 травня 2020 року, оскільки суди в період карантину не припинили свою діяльність та продовжують здійснювати правосуддя, колегія суддів, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника позивача у судовому засіданні 02.02.2021.
Такі висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 28.04.2020 у справі № 910/10553/18, від 15.05.2020 у справі № 17/32.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, з урахуванням правил ст. ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила таке.
В жовтні 2019 року приватне підприємство «Херсонтеплогенерація» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про визнання недійсним укладеного між сторонами договору на постачання природного газу №1206/1718-ТЕ-33 від 01.09.2017.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.01.2020 позов залишено без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2020 ухвалу господарського суду міста Києва від 20.01.2020 у справі № 910/13673/19 скасовано, справу № 910/13673/19 передано на розгляд господарського суду міста Києва
Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.07.2020 судове засідання у справі № 910/13673/19 призначено на 13.08.2020 на 11:30 год.
У судове засіданні 13.08.2020 позивач представників не направив.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.08.2020 у справі №910/13673/19 позов приватного підприємства «Херсонтеплогенерація» до акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про визнання недійсним договору залишено без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, що колегія суддів вважає вірним з огляду на таке.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Питання процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання було предметом дослідження об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах № 910/16978/19 та № 916/3616/15 постановами від 05.06.2020 та від 13.09.2019 у яких викладено наступну правову позицію:
- положення статей 202, 226 ГПК України не пов'язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності;
- аналізуючи зміст наведених норм процесуального закону, об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що обов'язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності. Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи;
- при цьому у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог ст.ст. 120, 121 ГПК України може визнати явку позивача обов'язковою та викликати його у судове засідання;
- отже, у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у першому засіданні, він має повідомити суд про причини неявки і у випадку визнання таких причин поважними, суд може відкласти розгляд справи;
- що ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не передбачають вимоги, що для залишення позову без розгляду позивач має не з'явитися у судове засідання саме у зв'язку з визнанням судом його явки обов'язковою та викликом до суду.
Отже неявка позивача (його представника) та неповідомлення про причини такої неявки є самостійною та достатньою підставою для залишення позову без розгляду, при цьому норми законодавства не передбачають необхідності у повторності або систематичності невчинення позивачем (його представником) таких дій.
Вказане підтверджується також і змістом частин 1, 2 статті 202 ГПК України, якими не передбачено такої підстави для відкладення судового засідання, як неявка представника позивача та неповідомлення ним поважних причин неявки.
Викладене вище спростовує викладені в апеляційній скарзі твердження позивача про те, що за змістом ч. 4 ст. 202 ГПК України, у разі неявки позивача у судове засідання суд першої інстанції вправі залишити позовну заяву без розгляду лише за наявності одночасно таких умов: явка представника позивача була визнана судом обов'язково, позивач не з'явився на виклик у засідання господарського суду, неявка представника позивача перешкоджає вирішенню спору.
З матеріалів справи слідує, що розгляд цієї справи № 910/13673/19 здійснюється судом за правилами загального позовного провадження, на 13.08.2020 призначено судове засідання в межах розгляду справи по суті.
Статтею 120 ГПК України передбачено, що:
- суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою (ч. 2);
- виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (ч. 3);
- ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії. Цей термін може бути скорочений судом у випадку, коли цього вимагає терміновість вчинення відповідної процесуальної дії (огляд доказів, що швидко псуються, неможливість захисту прав особи у випадку зволікання тощо) (ч. 4);
- учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає (ч. 7).
Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
З матеріалів справи слідує, що ухвалу господарського суду міста Києва від 20.07.2020 якою судове засідання призначено на 13.08.2020 направлено позивачу за вказаною ним адресою та отримано позивачем 30.07.2020, про що свідчить відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення.
При цьому у судове засіданні 13.08.2020 позивач представників не направив, про причини неявки суду не повідомив, з будь-якими клопотаннями як про відкладення розгляду справи, так і про розгляд справи за його відсутності до суду не звертався.
Посилання позивача, викладені в апеляційній скарзі на те, що ним на адресу суду першої інстанції направлено відповідну заяву представника позивача про перенесення розгляду справи в зв'язку із навантаженням судових справ і великою відстанню між м. Херсоном та м. Києвом та проханням призначити судове засідання в режимі відеоконференції, спростовуються наявними в матеріалах справи документальними доказами, зокрема відсутністю у матеріалах справи такої заяви.
Водночас неодноразове звернення позивача до як до суду першої, так і до суду апеляційної інстанції при попередньому розгляді цієї справи з клопотаннями про відкладення розгляду справи та про призначення судових засідань у справі в режимі відеоконференції не може вважатися зверненням до суду з таким клопотанням саме щодо відкладення судового засідання, призначеного на 13.08.2020.
Колегія суддів зауважує позивачеві на тому, що передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії»(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989).
Також колегія суддів звертає увагу позивача і на те, що ЄСПЛ у рішенні від 07.11.2017 у справі «Sukhanov and Others v. Russia» (заяви №№ 56251/12, 23302/13, 53116/15) дійшов висновку, що присутність у судовому засіданні є правом, але не обов'язком позивача, проте у цьому випадку саме позивачем не дотримано порядку, передбаченого нормами ст.ст. 202, 226 ГПК України, лише за умов дотримання якого можливе виникнення у позивача права на розгляд справи за його відсутності.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12.07.2007), а відтак, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для залишення позовної заяви приватного підприємства «Херсонтеплогенерація» без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Підстави для скасування ухвали господарського суду міста Києва від 13.08.2020 року у справі №910/13673/19 та для задоволення апеляційної скарги приватного підприємства «Херсонтеплогенерація» відсутні.
Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по справі за звернення з апеляційною скаргою покладаються на приватне підприємство «Херсонтеплогенерація».
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу приватного підприємства «Херсонтеплогенерація» на ухвалу господарського суду міста Києва від 13.08.2020 у справі №910/13673/19 залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 13.08.2020 у справі №910/13673/19 залишити без змін.
3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.
4. Матеріали справи №910/13673/19 повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови підписано 08.02.2021.
Головуючий суддя М.А. Руденко
Судді Є.Ю. Пономаренко
М.А. Дідиченко