Справа 675/1820/20
№ 2/688/111/21
Рішення
Іменем України
02 лютого 2021 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Березюка О.Г.
з участю секретаря Антонюк І.І.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова до ОСОБА_1 про стягнення вартості навчання,
встановив:
Позивач Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова звернувся до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на навчання в розмірі 229821 грн. 87 коп.
В обґрунтування позову зазначає що між Вінницьким національним медичним університетом ім. М.І. Пирогова та ОСОБА_1 було укладено Угоду про підготовку лікаря №214. Позивач умови угоди виконав та забезпечив відповідну якість та рівень підготовки фахівця з вищою освітою. Відповідач закінчила навчання та отримала у позивача за рахунок коштів державного бюджету повну вищу освіту за спеціальністю «Лікувальна справа», здобула кваліфікацію лікаря. Відповідач після закінчення вищого навчального закладу від розподілу та отримання направлення відмовилась, хоча мала відпрацювати не менше трьох років за місцем направлення, що і стало підставою звернення до суду.
Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 30 листопада 2020 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи без участі представника університету, позовні вимоги підтримав повністю, просив їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, також надала суду заяву про розгляд справи без її участі. Подала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що позивач направлення на працевлаштування фактично їй не надавав. 31 липня 2019 року між нею та Вінницьким національним медичним університетом ім. М.І. Пирогова було укладено договір про навчання в інтернатурі. Строк закінчення договору 31 січня 2021 року. Не закінчивши інтернатуру та без присвоєння їй кваліфікації лікаря (провізора) - спеціаліста певного фаху не може згідно Угоди про підготовку лікаря №214 від 15 жовтня 2013 року отримати направлення на роботу та почати відпрацьовувати не менше трьох років. Вважає вимоги позивача про стягнення вартості навчання необґрунтованими правовими підставами. Просила відмовити в задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов підлягаючим до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зарахована до Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова підставі Угоди про підготовку лікаря №214 від 15 жовтня 2013 року про навчання за кошти державного бюджету з зобов'язанням після закінчення навчання та одержання відповідної кваліфікації працювати за направленням не менше ніж три роки.
Згідно витягу з наказу №337 від 27 червня 2019 року по Вінницькому національному медичному університету ім. М.І. Пирогова ОСОБА_1 присвоєно кваліфікацію Лікаря та видано диплом з відзнакою. Також даний факт підтверджується копією диплома спеціаліста серії НОМЕР_1 від 27 червня 2019 року, що підтверджує виконання позивачем взятих зобов'язань за угодою.
Відповідно до розрахунків Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова вартість навчання ОСОБА_1 складає 184708,63 грн.
Укладаючи угоду з вищим навчальним закладом про надання освітніх послуг за державним замовленням, особа (абітурієнт) бере на себе відповідні зобов'язання, які випливають із вимог нормативно-правових актів в даній сфері і передбачені самими угодами про надання освітніх послуг, а саме зобов'язання після закінчення навчання та одержання відповідної кваліфікації працювати за направленням не менш ніж три роки (замість чого отримують вищу освіту безкоштовно).
Вступаючи, на навчання за державним замовленням та укладаючи відповідну угоду, особа-абітурієнт є обізнаною із фактом необхідності проходження інтернатури та відпрацювання певного строку після закінчення навчання.
За угодою № 214 (Додаток №1 до пункту 5 Порядку про працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням (Наказ МОЗ №367 від 25 грудня 1997 року) ОСОБА_1 та Вінницький національний університет ім. М.І. Пирогова домовились, що навчальний заклад зобов'язується забезпечити якісну теоретичну та практичну підготовку фахівця з вищою освітою, забезпечити працевлаштування в державному секторі народного господарства, де він зобов'язаний відпрацювати не менше трьох років. Студент в свою чергу взяв зобов'язання прибути після закінчення вищого навчального закладу на місце направлення та відпрацювати не менше трьох років; у разі відмови іхати за призначенням відшкодувати до державного бюджету вартість навчання в установленому порядку.
Як вбачається з написаної власноруч заяви ОСОБА_1 від 27 березня 2019 року, адресованої комісії із сприяння працевлаштування Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова написаної власноруч, остання від розподілу та отримання направлення на працевлаштування відмовилась, що підтверджує невиконання відповідачем взятих зобов'язань за угодою.
05 березня 2020 року Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова направив ОСОБА_1 лист-вимогу № 01/10-616, в якому останній запропоновано відшкодувати вартість навчання в сумі 229821,87 грн. в строк протягом десяти днів з дня отримання листа. Однак, вимога відповідачем не виконана.
03 червня 2020 року ОСОБА_1 змінила прізвище у зв'язку з одруженням з ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 03 червня 2020 року. За паспортом громадянина України № НОМЕР_3 , що виданий 02 липня
2020 року прізвище позивача ОСОБА_4 .
Відповідно до ч. 1 ст. 72 Закону України «Про вищу освіту» фінансування державних вищих навчальних закладів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України на умовах державного замовлення на оплату послуг з підготовки фахівців, наукових і науково-педагогічних кадрів та інших джерел, не заборонених законодавством, з дотриманням принципів цільового та ефективного використання коштів, публічності та прозорості у прийнятті рішень.
За Порядком працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснюється за державним замовленням, затвердженим Постановою КМУ від 22 серпня 1996 року №992, чинним на дату виникнення правовідносин, пунктом 4 визначено, що керівники навчальних закладів після зарахування осіб на навчання за державним замовленням укладають з ними угоду.
Відповідно до п. 8 Порядку, випускники, які уклали угоду з вищим навчальним закладом, після зарахування на навчання, повинні відпрацювати за місцем призначення не менш трьох років.
У разі неприбуття молодого фахівця за направленням або відмови без поважної причини приступити до роботи за призначенням, звільнення його з ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни, звільнення за власним бажанням протягом трьох років випускник зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати (п. 14 Порядку).
Відповідно до розрахунків Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова станом на 10 лютого 2020 року загальна сума заборгованості ОСОБА_1 складає 229821,87 грн., що складається з основної суми боргу 184708,63 грн., індекс інфляції - 38419,40 грн, 3% річних - 11781,79 грн., що підтверджується довідками №18/327 та №18/328 від 10 лютого 2020 року.
Зазначені положення нормативно-правових актів, щодо відшкодування випускниками вартості навчання в разі неприбуття (не відпрацювання впродовж трьох років за місцем розподілу) закріплені також Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 25 грудня 1997 року №367 «Про затвердження Порядку працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням».
Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно п.п. 1, 4 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 порушила добровільно взяті на себе цивільно-правові зобов'язання.
Враховуючи встановлені обставини, суд приходить до висновку про задоволення позову в заявленому розмірі, оскільки вимоги ґрунтуються на законі, підтверджені належними та допустимими доказами.
На підставі ст. 141 ЦПК України судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 509, 526, 611, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 12, 76, 81, 95, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,
вирішив:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрована в АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_4 від 12 квітня 2012 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) на користь Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова кошти в сумі 229821 (двісті двадцять дев'ять тисяч вісімсот двадцять одну) гривню 87 копійок в рахунок відшкодування витрат на навчання.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова (код ЄДРПОУ 02010669, місцезнаходження: 21018, м. Вінниця, вул. Пирогова, 56) судовий збір в сумі 2970 (дві тисячі дев'ятсот сімдесят) гривень 75 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Головуючий: