Справа № 686/31975/20
Провадження № 1-кс/686/333/21
05 лютого 2021 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення, -
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду із скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення за його заявою, в якій просить зобов'язати уповноважених осіб Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 27.11.2020; розпочати досудове розслідування та повідомити про початок кримінального провадження та закінчення досудового розслідування.
Скаргу обґрунтовує тим, що 27.11.2020 року він звернувся до органу досудового розслідування із заявою про вчинення кримінального правопорушення, а саме неправомірної бездіяльності головного державного виконавця Першого відділу ДВС м. Хмельницького ОСОБА_4 та просив внести відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. Однак станом на день звернення до суду жодної відповіді не отримав.
Скаржник у судове засідання не з'явився, направив заяву з проханням розглядати скаргу у його відсутності; вимоги підтримує у повному обсязі.
Слідчий, будучи належним чином повідомленими про дату та час розгляду скарги, у судове засідання не з'явився, у відповідності до ст. 306 ч.3 КПК України це не є перешкодою для розгляду скарги.
Згідно із ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність осіб, які не з'явились, на підставі наданих доказів.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Із наданих матеріалів за зверненням ОСОБА_3 слідує, що 27.11.2020 р. останній звернувся до ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому із заявою про вчинення кримінального правопорушення, яка була зареєстрована 27.11.2020 за № С-6299. У заяві вказав про вчинення, на його думку, державним виконавцем ОСОБА_5 та її керівником ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Зазначив про те, що у державного виконавця ОСОБА_4 перебуває на виконанні виконавче провадження № 60366692 щодо примусового виконання виконавчого листа Хмельницького міськрайонного суду у справі №2-3348/10, виданого 08.04.2013. Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 22.10.2020, яка набрала законної сили 06.11.2020, вказаний виконавчий лист визнано таким, що не підлягає виконанню. Проте державний виконавець ОСОБА_7 відмовляється виконувати ухвалу, вважаючи її незаконною. В подальшому скаржник дізнався від державного виконавця та його керівника, що ухвала буде виконана після її оскарження в Хмельницькому апеляційному суді. Вказані дії державного виконавця ОСОБА_4 та її керівника ОСОБА_6 вважає незаконними.
Вказану заяву листом за № С-6299/14-01-01-20 від 30.11.2020 за підписом начальника Першого СВ ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому ОСОБА_8 було скеровано до начальника ГУНП в Хмельницькій області за належністю.
Листом № 13988/121/120 від 23.12.2020 заявнику направлено відповідь, якою йому фактично відмовлено у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення, оскільки встановлено, що будь-яких неправомірних дій відносно ОСОБА_3 вчинено не було.
Положеннями частини 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Генеральною прокуратурою України за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела (ч. 5 ст. 214 КПК України).
Із цими приписами Кримінального процесуального закону кореспондуються викладені у п.2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020 норми, згідно з якими відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
У своїй постанові від 16.05.2019 Верховний Суд у складі колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) вказав: «...положеннями ст. 3 КПК визначено, що кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.....».
Отже ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
На думку слідчого судді, заява ОСОБА_3 про вчинення державним виконавцем Першого відділу ДВС м. Хмельницького ОСОБА_4 та її керівником ОСОБА_6 злочину не містить конкретних фактичних даних, які б свідчили про існування обставин, що дають підстави для кваліфікації дій вказаних осіб за відповідними статтями Кримінального кодексу України.
Аргументи ОСОБА_3 про можливе вчинення злочину вказаними у заяві суб'єктами ґрунтуються на його суб'єктивній незгоді із діями державного виконавця ОСОБА_4 та її керівника ОСОБА_6 , які не виконали ухвалу Хмельницького міськрайонного суду від 22.10.2020 про визнання виконавчого листа № 2-3348/10 від 08.04.2010 року таким, що не підлягає виконанню у зв'язку з наміром її оскаржити в апеляційному порядку.
При цьому слідчий суддя звертає увагу, що положення ч. 1 ст. 352 ЦПК України передбачають право учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Згідно п. 2 ч. 2, ч. 3 ст.354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду; строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
В даному випадку, невиконання ухвали суду обумовлено наміром її апеляційного оскарження, а тому не може слугувати підставою для притягнення державного виконавця ОСОБА_4 та її керівника ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності.
Окрім того, із інформації, оприлюдненої на сайті судової влади України слідує, що ухвала Хмельницького міськрайонного суду від 22.10.2020 у справі № 2-3348/10 дійсно оскаржена до Хмельницького апеляційного суду та була призначена до судового розгляду на 02.02.2021.
У п. 29 рішення Європейського суду з прав людини в справі Павлюлінець проти України (Заява № 70767/01) від 6 вересня 2005 року, суд висловив позицію, що право на порушення кримінальної справи проти третьої особи як таке не гарантується Конвенцією (Kubiszyn v. Poland, ухвала від 21 вересня 1999 року, заява N 37437/97).
З огляду на викладене, представник органу досудового розслідування обґрунтовано відмовив ОСОБА_3 у внесенні відповідних відомостей до ЄРДР.
Відмовляючи у задоволенні скарги в частині невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий суддя також відмовляє у вимозі скаржника про початок досудового розслідування та повідомлення скаржника про початок кримінального провадження та закінчення досудового розслідування, оскільки вказані вимоги є похідними від первісної, у задоволенні якої відмовлено.
Керуючись статтями 214, 303- 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Хмельницького
міськрайонного суду ОСОБА_1