Справа № 481/1015/19
Провадж.№ 1-в/481/3/2021
04.02.2021 р. Новобузький районний суд Миколаївської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю: прокурора ОСОБА_3
провідного інспектора відділу пробації ОСОБА_4
засудженого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Новий Буг подання старшого інспектора Новобузького районного сектору філії Державної Установи «Центр пробації» в Миколаївській області ОСОБА_6 стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Томашгород Рокитнівського району Рівненської області, громадянина України, не одруженого, офіційно не працюючого, але отримуючого тимчасові заробітки, засудженого 16.12.2019 року Новобузьким районним судом Миколаївської області за ч. 1 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки, із застосуванням ст.75 КК України, звільненого від відбування покарання з випробуванням на строк один рік з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 1,2 ч.1 ст. 76 КК України, якому ухвалою Новобузького районного суду Миколаївської області від 12.08.2020 року визначено покарання у виді 2(двох) років обмеження волі, у зв'язку з приведенням у відповідність вироку до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року,
про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням,
25.11.2020 р. до суду з поданням звернувся старший інспектор Новобузького районного сектору філії Державної Установи «Центр пробації» в Миколаївській області ОСОБА_6 , в яому зазначив, що 21.01.2020 р. на адресу Новобузького районного сектору філії ДУ «Центр пробації» в Миколаївській області надійшов на виконання вирок Новобузького районного суду Миколаївської області відносно ОСОБА_5 . З порядком та умовами відбування покарання засуджений був ознайомлений 29.01.2020 р. Цього ж дня була винесена постанова про встановлення днів явки на реєстрацію, але засуджений 06.04.2020 р. та 21.04.2020 р. не з'явився для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації без поважної причини, за що йому 28.04.2020 р. було винесено застереження у виді письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та змінено періодичність проходження (чотири рази на місяць). 22.07.2020 р., за клопотанням засудженого, була винесена постанова про зміну днів явки на реєстрацію на два рази на місяць, при цьому 26.10.2020 р., 09.11.2020 р. та 23.11.2020 р. ОСОБА_5 не з'явився на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації, про причини неявки не повідомив. 24.11.2020 р. була здійснена перевірка за місцем проживання засудженого, в ході якої було встановлено, що він не з'являвся до уповноваженого органу з питань пробації на реєстрацію та за викликом, який був йому особисто вручений, у зв'язку з тим, що хворів, але підтверджуючих документів не надав, за що останньому 24.11.2020 р. було винесено застереження у виді письмового попередження. Інспектор Новобузького РС філії ДУ «Центр пробації» вважає, що вказані обставини свідчать про небажання засудженого ОСОБА_5 стати на шлях виправлення та ставить на вирішення питання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Представник Новобузького РС філії ДУ «Центр пробації» ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав подання і просив його задовольнити.
Засуджений ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти задоволення даного подання, вказав, що покладенні на нього обов'язки за вироком суду виконував сумлінно. Дійсно декілька раз не з'явився на реєстрацію до органу пробації, з поважних причин, а саме у зв'язку з хворобою, про що він зазначав у поясненні коли його викликали до органу пробації. Крім того, засуджений зазначив, що адміністративні правопорушення не вчиняв, до кримінальної відповідальності не притягувавсята сумлінно виконує вимоги вироку суду.
На думку прокурора ОСОБА_3 подання не підлягає задоволенню, так як засуджений ОСОБА_5 з поважних причин не з'являвся на реєстрацію до органу пробації. Також зазначив, що іспитовий строк, який був визначений вироком суду сплив у грудні 2020 р., тому вважає безпідставним дане подання.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали особової справи засудженого ОСОБА_5 , суд дійшов такого висновку.
Вироком Новобузького районного суду Миколаївської області від 16.12.2019 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки, із застосуванням ст.75 КК України, звільнено від відбування покарання з випробуванням на строк один рік з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 1,2 ч.1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання
Ухвалою Новобузького районного суду Миколаївської області від 12.08.2020 року, за клопотанням органу пробації, ОСОБА_5 визначено покарання у виді 2(двох) років обмеження волі, у зв'язку з приведенням у відповідність вироку до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року.
Відповідно до частин 2, 3 ст. 78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання; у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.
Статтею 166 КВК України передбачено, якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені цим Кодексом, Законом України "Про пробацію", а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
У разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Систематичним вчиненням правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання стати на шлях виправлення, є вчинення засудженим протягом іспитового строку трьох і більше таких правопорушень.
Письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання застосовується у разі невиконання засудженим хоча б одного з обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, за відсутності об'єктивних обставин, що фактично позбавляють засудженого можливості їх виконувати і документально підтверджені.
Згідно з п.5.4 Інструкції про порядок виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань (далі - Інструкція), затвердженої наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань №270/1560 від 19.12.2003 року (з подальшими змінами) якщо засуджена особа ухиляється від виконання покладених на неї судом обов'язків чи притягувалась до адміністративної відповідальності за порушення громадського порядку, то такій засудженій особі виноситься застереження у виді письмового попередження, про можливість скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного судом покарання.
При розгляді питання про скасування звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням суддя зобов'язаний з'ясувати, чи мав засуджений реальні можливості виконати покладені на нього обов'язки і чи можна розглядати факти, викладені у поданні органу, що відає відбуванням покарання, як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення.
Судом при розгляді подання встановлено, що, перебуваючи на обліку, засуджений ОСОБА_5 , дійсно декілька разів не з'являвся на реєстрацію до Новобузького районного сектору філії Державної Установи «Центр пробації» в Миколаївській області, а саме, 26.10.2020 р., 09.11.2020 р. та 23.11.2020 р.
24.11.2020 р. старшим інспектором Новобузького районного сектору філії Державної Установи «Центр пробації» в Миколаївській області ОСОБА_6 засудженому ОСОБА_5 було винесено застереження у виді письмового попередження за неявки на реєстрацію без поважної причини та неявки до уповноваженого органу з питань пробації за викликом без поважної причини.
Під час судового розгляду засуджений ОСОБА_5 повідомив суду, що дійсно не з'являвся на реєстрацію, у зв'язку з хворобою, але підтверджуючих документів суду не надав, пояснивши тим, що не звертався до лікарні.
Частиною першою статті 34 КВК України встановлено, що поважними причинами неявки засудженого за викликом уповноваженого органу з питань пробації у призначений строк є несвоєчасне одержання виклику, хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом і документально підтверджені.
Наведені у клопотанні органу пробації факти неявки засудженого ОСОБА_5 для реєстрації, з урахуванням наданих ним пояснень, не можуть свідчити про його небажання стати на шлях виправлення та вважатися достатньою підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування призначеного судом покарання.
Правопорушень, які б тягнули за собою адміністративні стягнення і свідчили про його небажання стати на шлях виправлення, засуджений ОСОБА_5 в період дії іспитового строку не допускав.
Окрім того, матеріали особової справи не містять жодних даних про вчинення засудженим ОСОБА_5 правопорушень, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, а також про ухилення засудженого від виконання покладених на нього судом обов'язків після застереження у виді письмового попередження від 24.11.2020 р.
З урахуванням наведеного, суд приходить до переконання, що твердження старшого інспектора Новобузького районного сектору філії Державної Установи «Центр пробації» в Миколаївській області ОСОБА_6 щодо наявності підстав для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням ОСОБА_5 та направлення його для відбування призначеного судом покарання є необґрунтованими, оскільки доводи викладені ним у поданні не можуть свідчити про небажання засудженого стати на шлях виправлення, що є умовою застосування ч.2 ст.78 КК України.
Тому, у задоволенні даного клопотання слід відмовити.
Керуючись ст.78 КК України, ст.166 КВК України, п. 8 ч. 1 ст.537,539 КПК України , суд
У задоволенні подання старшого інспектора Новобузького районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській області ОСОБА_6 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для відбування призначеного покарання, відмовити.
На ухвалу прокурором, засудженим може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1