Справа № 467/152/19
1-і/467/5/21
04.02.2021 року Арбузинський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5
під час розгляду у відкритому судовому засіданні в смт. Арбузинка об'єднаного кримінального провадження № 12018150130000604 від 13.12.2018 року, № 12019150130000052 від 05.02.2019 року, № 12019150130000085 від 27.02.2019 року, № 12019150130000265 від 07.07.2019 року клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 125, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України,
В провадженні Арбузинського районного суду Миколаївської області перебуває об'єднане кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 125 КК України, ч. 2 ст. 146 КК України, ч. 2 ст. 185 КК України, ч. 1 ст. 263 КК України.
В судовому засіданні прокурор звернувся з клопотанням про продовження обраного обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що під час досудового розслідування кримінального провадження № 12019150130000265 від 07.07.2019 року ухвалою слідчого судді Арбузинського районного суду Миколаївської області від 10.07.2019 року ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, термін якого неодноразово продовжувався судом та спливає 05.02.2021 року.
На теперішній час наявні ризики, передбачені п.п. 1,3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та потерпілих, вчинення іншого кримінального правопорушення обвинуваченим, які не зменшились і продовжують існувати.
Так, прокурор вказує, що ОСОБА_4 не має стійких соціальних зв'язків, на шлях виправлення не став, після звільнення з місця позбавлення волі знову підозрюється у вчиненні ряду злочинів, намагався ухилитись від слідства, однак, був затриманий. До того ж, ОСОБА_4 може впливати на свідків та потерпілих шляхом залякування, вчинення щодо них насильницьких дій з метою їх схилення до давання завідомо неправдивих показань чи їх зміни у сторону його виправдання, що в подальшому перешкодить встановленню істини у справі. Крім того, обвинувачений офіційно не працевлаштований, доходів не має і зловживає спиртними напоями. 23 червня 2019 року він звільнився з ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор», де відбував покарання за вчинення злочину проти власності, після чого знову учинив ряд правопорушень, кримінальні справи по обвинуваченню ОСОБА_4 перебувають на розгляді Арбузинського районного суду Миколаївської області, Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області. Крім того прокурор вказав на недієвість інших, більш м'яких запобіжних заходів, з огляду на особу підозрюваного, обставини та особливості кримінального провадження.
Обвинувачений ОСОБА_4 під час вирішення даного клопотання поклався на розсуд суду.
Захисник ОСОБА_5 підтримав думку обвинуваченого.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, його захисника, суд приходить до наступного висновку.
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно ч. 4 ст. 199 КПК України суд повинен розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно із правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Стаття 177 КПК України, встановлює, що наряду з іншим, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення та незаконно впливати на потерпілого, свідків. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може вчинити перелічені дії.
Разом з цим, ст. 178 КПК України передбачає, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігати ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Ухвалою слідчого судді Арбузинського районного суду Миколаївської області від 10.07.2019 у межах кримінального провадження № 12019150130000265 від 07.07.2019 року ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, термін якого було продовжено судом востаннє до 05.02.2021 року.
Ухвалами від 20.11.2019 року кримінальні провадження № 120181501300000604 від 13.12.2018 року та№ 12019150130000052 від 05.02.2019 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, кримінальне провадження №12019150130000085 від 27.02.2019 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та кримінальне провадження № 12019150130000265 від 07.07.2019 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 125, ч. 2 ст. 146 КК України об'єднані в одне провадженняєдиний унікальний номер справи № 467/152/19, номер судового провадження № 1-кп/467/69/19.
Вирішуючи питання про продовження дії запобіжного заходу суд враховує, що на розгляд суду надійшов обвинувальний акт з додатками відповідно до положень ч. 4 ст. 291 КПК України, справа перебуває на стадії судового розгляду. А тому реальними є обставини, визначені п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК, так як ОСОБА_4 вже пред'явлене обвинувачення, що виключає оцінку обґрунтованості підозри.
ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні, крім іншого, злочину, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України за вчинення якого, у разі доведеності вини, може бути призначене покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років та злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років.
У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Москаленко проти України», заява № 37466/04, від 20.08.2010 року ЄСПЛ вказував, що необхідність забезпечити належний хід провадження (зокрема, для отримання показань свідків) також є достатньою підставою для первісного тримання заявника під вартою. Суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Відтак, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
В сукупності дані щодо обвинуваченого вказують на існування ризику, що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватись від суду з метою уникнення покарання.
Ризик вчинення ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення підтверджується відомостями про незняті та непогашені судимості обвинуваченого, крім того відповідно вимог п. 8 ч. 1 ст. 178 КПК України судом враховується, що на розгляді Арбузинського районного суду Миколаївської області в іншому складі перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, також кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України перебуває на розгляді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області, Корабельний районний суд міста Миколаєва 05.01.2021 року ухвалив вирок, що на теперішній час не набув чинності, та яким визнано ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначено покарання у виді трьох років позбавлення волі.
Щодо ризику незаконного впливу на свідків та потерпілих з боку обвинуваченого, суд зробив висновок, що на даному етапі розгляду кримінального провадження, коли докази у справі досліджені не в повному обсязі, слушними є аргументи прокурора про існування даного ризику.
Оцінюючи можливість застосування більш м'яких запобіжних заходів, суд зробив висновок, що для застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки відсутні передумови, оскільки жодна особа не висловила бажання поручитись за обвинуваченого, особисте зобов'язання в силу своєї м'якості не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого, заставу суд не визначає відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, оскільки обвинуваченому інкриміновано вчинення злочинів із застосуванням насильства.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає необхідним клопотання прокурора задовольнити та продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого, на 60 днів, ізолювавши обвинуваченого від суспільства, що відповідає вимогам кримінального процесуального закону та ґрунтується на наявних матеріалах кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 3, 177, 178, 331, 369-372, 376, 395 КПК України,
Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Зелена Поляна Арбузинського району Миколаївської області на шістдесят днів, до 02 квітня 2021 року включно.
Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити начальнику ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор» для відома та виконання.
Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена обвинуваченим та захисником в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Повний текст ухвали проголошено 05.02.2021 року о 08 год. 00 хв.
Суддя Арбузинського
районного суду ОСОБА_1