іменем України
01 лютого 2021 рокуСправа №451/1773/19
Провадження № 2/451/136/21
Радехівський районний суд Львівської області
у складі головуючого-судді Семенишин О.З.
секретаря судового засідання Табен Л.В.
з участю позивача, представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у м.Радехові в залі суду цивільну справу №451/1773/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про встановлення факту та визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування,-
28 грудня 2019 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування.
6 листопада 2020 року ухвалою судді Радехівського районного суду Львівської області відкрито провадження у справі (а.с.17-18).
В позовній заяві зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Дмитрів Радехівського району Львівської області помер ОСОБА_5 , чоловік ОСОБА_4 , що стверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , яке видане Дмитрівською сільською Радою Радехівського району Львівської області 12 жовтня 1994 року. Після смерті чоловіка залишилася спадщина, саме земельна ділянка площею 1,2778 га на території Дмитрівської сільської Ради - Державний акт на право приватної власності на землю - серія ГУ-ЛВ № 028666 , виданий на підставі рішення ІХ сесії ІІІ демократичного скликання Радехівської Ради народних депутатів від 24 грудня 1999 року. Акт зареєстровано в Книзі записів Державних актів на право приватної власності на землю за №4835. ОСОБА_4 , являється спадкоємницею першої черги по закону після смерті чоловіка. Спадщину прийняла за законом згідно ст. 549 ЦК Української PCP ( в редакції 1963 року) так як на день смерті чоловіка проживала спільно з ним за адресою в АДРЕСА_1 , що стверджується довідкою Дмитрівської сільської Ради №767 від 11.09.2019 року. Крім ОСОБА_4 спадкоємцями першої черги по закону являються відповідачі по справі :син ОСОБА_3 та дочка ОСОБА_2 , які спадщини не прийняли і на спадкове майно батька не претендують. Фактично ОСОБА_4 прийняла спадщину після смерті чоловіка, але не оформила своїх спадкових прав, а тому звернулася до приватного нотаріуса Радехівського нотаріального округу Луців І.П. із заявою про прийняття спадщини, однак нотаріусом їй було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій у зв'язку з неналежним правовстановлюючим документом, а саме Державним актом на право приватної власності на землю, так як такий був виданий на ім'я спадкодавця після його смерті і рекомендовано звернутися до суду із позовом про визнання права власності в порядку спадкування. За загальним правилом, відмова була здійснена в усній формі. Просить суд визнати за ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку площею 1,2778 га, яка розташована на території Дмитрівської сільської Ради Радехівського району Львівської області та складається з трьох земельних ділянок площею 0,0940 га, площею 0,2452 га та площею 0,9386 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.3-5).
10 грудня 2020 року в адресу суду поступило клопотання від ОСОБА_2 , яким вона просить залучити до участі в справі №451/1773/19 правонаступника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 . Мотивуючи це тим, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 виданим 13 листопада 2020 року(а.с.23, 28).
Ухвалою Радехівського районного суду від 16.12.2020 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 залучено до участі в справі №451/1773/19 правонаступника позивача ОСОБА_4 (а.с.38-39).
24 грудня 2020 року до суду поступила заява ОСОБА_2 про збільшення позовних вимог в якій позивач просила суд встановити факт прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.44-45).
Позивач та представник позивач в підготовчому судовому засідання позовні вимоги підтримали, просили постановити рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідач в підготовче судове засідання не з'явився. Надав суду заяву про визнання позову та про розгляд справи без його участі (а.с.48).
Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно з ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст.ст.206-207 ЦПК України.
За правилами ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.
Відповідно до вимог ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень ст.ст.13,19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
На підставі ст.ст.12,81,82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, окрім іншого - визнання права.
Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Дмитрів, Радехівського району Львівської області, помер ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 , яке видане 12 жовтня 1994 року Дмитрівською сільською радою, Радехівського району Львівської області(а.с.7).
Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 виданого в с. Дмитрів, Радехівського району Львівської області 20 серпня 1953 року, ОСОБА_5 одружився з ОСОБА_4 , після чого остання змінила прізвище на « ОСОБА_4 »(а.с.8)
Згідно Державного акту на право приватної власності на землю, серії IV-ЛВ №028666, виданого на підставі скликання Радехівської Ради народних депутатів від 24 грудня 1999 року, та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №4835, вбачається, що земельна ділянка, площею 1,2778 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Радехівського району Львівської області, належала ОСОБА_5 (а.с.9 - зворот).
З довідки виданої виконкомом Дмитрівської сільської ради, Радехівського району, Львівської області про те, що спадкодавець ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований в АДРЕСА_1 і з ним на день смерті була зареєстрована дружина - ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_3 . Від імені ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконкомом Дмитрівської сільської ради не посвідчувався заповіт(а.с.10).
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , актовий запис №20, виданим 13 листопада 2020 року(а.с. 28).
Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 , виданого 19 серпня 1963 р., батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначаються: ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (а.с.25)
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу, серії НОМЕР_6 від 30 серпня 1985 року, виданого Львівським палацом урочистих подій, ОСОБА_9 та ОСОБА_2 30 серпня 1985 року уклали шлюб, у зв'язку з чим остання змінила прізвище на « ОСОБА_2 »(а.с.26).
З свідоцтва про укладення шлюбу, серії НОМЕР_7 від 25 червня 2009 року, виданого Галицьким відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, ОСОБА_11 та ОСОБА_2 25 червня 2009 року уклали шлюб, у зв'язку з чим остання змінила прізвище на « ОСОБА_2 »(а.с.27).
Як вбачається з витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі, №62787187 від 08.12.2020 року до вище вказаного реєстру внесено реєстраційний запис параметрами якого є реєстрація спадкової справи, місцем заведення якої є Приватний нотаріус Луців Г.П. (80200, Радехівського району, Львівської області, м. Радехів, вул. Тарнавського, буд.1 «в»), спадкодавцем по якій є: ОСОБА_4 (а.с.29).
Вказані вище обставини, учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому у відповідності до вимог ст.ст.12,229 ЦПК України дані докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.
Факт прийняття спадщини ОСОБА_2 після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в судовому засіданні підтвердили свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , недовіряти показам яких у суду немає підстав (а.с.49-50).
Нормами п.5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, передбачено, що Цивільний Кодекс застосовується також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким з спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, правила книги шостої ЦК України може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 1 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм ст.529-531 УРСР.
Тобто, у разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року, застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом тощо.
Відповідно до ст.524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.
Згідно ст. 525 ЦК УРСР, часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу. У відповідності до ст. 526 ЦК УРСР місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини.
Згідно ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.
За змістом ст.548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв і прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він, окрім іншого, фактично вступив в управління або володіння спадковим майном (ч.1 ст.549 ЦК УРСР).
Оскільки у даному випадку питання про право на спадщину не може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право спадщину, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання права власності на вищевказане спадкове майно за позивачем у порядку спадкування.
У відповідності до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, а до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).
Приймаючи до уваги вищенаведене, визнання позову відповідачем, позиції з цього приводу, викладені у Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» та у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, суд приходить до висновку, що позовні вимоги сторони щодо визнання права власності в порядку спадкування є законними та обґрунтованими, відповідно такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до ст.141 ЦПК України із відповідача в користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати.
Керуючись ст.ст.12,13,81,141,200,206, 211,258-259,263-265,315 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов ОСОБА_2 задовольнити.
Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_2 після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 1,2778 га, яка розташована на території Дмитрівської сільської Ради Радехівського району Львівської області яка складається з трьох земельних ділянок площею 0,0940 га, площею 0,2452 га та площею 0,9386 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_8 , жителя АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , жительки АДРЕСА_2 судови витрати в розмірі 1609 гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання через Радехівський районний суд Львівської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
ГоловуючийСеменишин О. З.
Повний текст судового рішення виготовлено 4 лютого 2021 року.