Справа №463/41/17
Провадження №1-кс/463/832/21
05 лютого 2021 р. Личаківський районний суд м.Львова
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретар ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про самовідвід судді ОСОБА_3 від розгляду кримінального провадження 1-кп/463/28/21 (справа № 463/41/17) за об'єднаними кримінальними провадженнями за № 12016140040003493 від 12 жовтня 2016 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за ч.3 ст.185 КК України, та кримінальним провадженням за № 12018140040001569 від 14 червня 2018 року про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.4 ст.186 КК України та ОСОБА_6 за ч.1 ст.309 КК України, ч.4 ст.186 КК України -
У провадженні судді Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_3 перебуває кримінальна справа № 463/41/17, провадження № 1-кп/463/28/21, за об'єднаними кримінальними провадженнями за № 12016140040003493 від 12 жовтня 2016 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за ч.3 ст.185 КК України, та кримінального провадження за № 12018140040001569 від 14 червня 2018 року ОСОБА_6 за ч.1 ст.309 КК України, ч.4 ст.186 КК України.
Суддя ОСОБА_3 у вказаному кримінальному провадженні заявив самовідвід від розгляду справи з тих підстав, що особисто знайомий та перебуває у дружніх відносинах протягом тривалого часу з представником потерпілих у цій справі - адвокатом ОСОБА_7 . Тому вважає, що не може брати участь у цьому кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, а тому суд приходить до переконання про можливість розгляду заяви без їх участі, оскільки неявка сторін не перешкоджає розгляду заяви про самовідвід.
Оглянувши матеріали скарги та заяву про самовідвід, суд приходить до наступного.
Відповідно до положень ч.1 ст.75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Згідно положень ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Як вбачається із заяви ОСОБА_3 про самовідвід, головуючий у справі вважає, що обставини, за яких він особисто знайомий із представником потерпілих, можуть викликати у сторін сумніви у неупередженості судді.
Дійсно, відповідно до ч.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Згідно з п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв'язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (Hauschildt Case), заява № 11/1987/134/188, § 46).
Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно виправдані.
У рішенні від 15 липня 2005 року у справі «Межнаріч проти Хорватії» ЄСПЛ звернув увагу на те, що «слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості. Це означає, що, вирішуючи питання про те, чи є в тій або іншій справі достатня підстава (legitimate reason) побоюватися, що конкретному судді бракує неупередженості, позиція відповідної особи є важливою, але не є визначальною» (Meznaric v. Croatia, заява № 71615/01, § 31).
Отже, для задоволення відводу за об'єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.
При вирішенні заяви про самовідвід суд приходить до переконання, що немає достатніх підстав вважати, що головуючий у справі - суддя ОСОБА_3 є упередженим чи зацікавленим у результатах розгляду справи, що він не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду вказаної справи. Більше того, розгляд кримінального провадження не стосується особистих інтересів ОСОБА_7 . Натомість останній приймає участь у розгляді справи як представник потерпілих, виконуючи повноваження адвоката.
А тому суд приходить до переконання про безпідставність заяви про самовідвід головуючого судді ОСОБА_3 та відмовляє у її задоволенні.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 75 ч.1 п. 4, 80, 81 КПК України, -
ухвалив:
В задоволенні заяви про самовідвід судді ОСОБА_3 від розгляду кримінального провадження 1-кп/463/28/21 (справа № 463/41/17) за об'єднаними кримінальними провадженнями за № 12016140040003493 від 12 жовтня 2016 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за ч.3 ст.185 КК України, та кримінальним провадженням за № 12018140040001569 від 14 червня 2018 року про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.4 ст.186 КК України та ОСОБА_6 за ч.1 ст.309 КК України, ч.4 ст.186 КК України- відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1