Справа №463/10847/19
Провадження №2/463/172/21
04 лютого 2021 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді- Гирич С. В.
з участю секретаря судового засідання - Попович Х.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором позики від 28.11.2016 року №99732 в розмірі 10 2864,00 грн., яка складається з наступного: 2 400,00 грн. - основний борг, 47952,00 грн.- заборгованість по відсотках, 52 512, 20 грн. - заборгованість за простроченими відсотками. Також просить стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 1 921,00 грн.
Позов мотивує тим, що ТзОВ «ВЕЛЛФІН» є фінансовою установою, що надає фінансові послуги по наданню у позику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності. Порядок отримання та надання позики регламентується Правилами надання грошових коштів у вигляді позики Товариством з обмеженою відповідальністю «Веллфін», які розміщені на офіційному веб-сайті товариства https://creditup.com.ua (надалі - Правила). 28.11.2016 року відповідач, у встановленому п.п. 4.1, 4.2. Правил порядку, оформив заявку для отримання позики, на підставі якої між ТОВ «ВЕЛЛФІН» та відповідачем було укладено договір позики №99732 в електронній формі, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 2400,00 грн. строком на 15 днів зі сплатою процентів за користування кредитом. Зазначає, що реєстрація відповідача на сайті ТОВ «ВЕЛЛФІН», подання відповідачем заповненої заявки на отримання позики та його підтвердження ТОВ «ВЕЛЛФІН» у передбачений Правилами спосіб, вчинення відповідних дій щодо отримання позики, свідчить про те, що відповідач підтвердив свою згоду з усіма істотними умовами отримання позики, а укладений та підписаний між сторонами договір в електронній формі в силу приписів статей 626, 627 ЦК України, ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що прирівнюється до договору у письмовій формі. Посилаючись на те, що відповідачем умови кредитного договору не виконувалися, внаслідок чого утворилася вищевказана заборгованість перед ТОВ «ВЕЛЛФІН». В зв'язку з наведеним, просить позов задоволити.
Окрім того, представник позивача подав заяву про розгляд позову у його відсутності і не заперечує проти постановлення заочного рішення у справі.
Ухвалою судді від 23.01.2020 відкрито провадження у справі, позов прийнято до розгляду, вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачу скеровано копію позову і визначено 15 днів з часу отримання на надання відзиву. Проте 11.02.2020 року конверт із копією позову для відповідача повернутий, документи йому не вручені.
Ухвалою суду від 13.02.2020 року позов було залишено без руху, оскільки кошти на сплату судового збору позивачем не були зараховані до спеціального фонду державного бюджету. А отже, позовна заява не була оплачена судовим збором. 02.03.2020 року позивачем усунено недоліки і долучено квитанцію про сплату судового збору.
17.03.2020 року відповідачу судом повторно направлено копію позову із ухвалою про відкриття провадження та роз'яснено про можливість подання відзиву на позов. Однак знову копія позову не була вручена і повернулася до суду. Аналогічно суд направив копію позову листом відповідачу від 18.08.2020 року, але конверт не вручений і повернувся до суду 05.09.2020 року. У зв'язку із неотриманням кореспонденції ухвалою суду від 24.11.2020 року суд перейшов до розгляду справи у спрощеному позовному провадженні із викликом сторін. Відповідач двічі у судові засідання 17.12.2020 року та 04.02.2021 року не з'явився, повідомлений по місцю проживання та крім того, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України. Відзиву на позов або клопотання про відкладення розгляду справи не подавав.Оскільки позивач не заперечує проти заочного рішення, відповідно до ч.4 ст.223, ст. 280, 281 ЦПК України суд вважає за можливе провести судове засідання у відсутності відповідача та ухвалив провести заочний розгляд справи та постановити заочне рішення на підставі доказів, які знаходяться в матеріалах справи, відносно чого представник позивача не заперечив.
У відповідності до вимог ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно із ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Судом встановлено, що ТзОВ «ВЕЛЛФІН» є юридичною особою, яка діє на підставі Статуту та зареєстровано як фінансова установа відповідно до розпорядження № 2606 від 27 жовтня 2015 року Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Основним видом діяльності ТзОВ «ВЕЛЛФІН» є кредитування, що підтверджується випискою є Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 5-6).
Наказом директора ТзОВ «ВЕЛЛФІН» Стензя Д.В. № 2-1 від 27 жовтня 2015 року затвердженні Правила надання грошових коштів у вигляді позики, які розміщені на офіційному веб-сайті товариства https://creditup.com.ua (а.с.07-27 ).
Згідно із пунктами 4.1., 4.2. Правил заявник, що має намір отримати позику, проходить реєстрацію в особистому кабінеті на сайті товариства, оформлює заявку на сайті шляхом заповнення всіх полів заявки, що відмічені як обов'язкові для заповнення.
Відповідно до пунктів 6.1., 6.2. Правил у разі прийняття товариством позитивного рішення про надання позики, товариство направляє заявнику на підписання договір про отримання позики. Договір направляється шляхом надсилання електронного повідомлення на електрону адресу зазначену заявником у заяві. Договір позики із заявником укладається на умовах та в порядку визначеному цими правилами.
У разі прийняття позитивного рішення товариство інформує заявника шляхом відправлення СМС-повідомлення на телефонний номер зазначений в заявці, розміщенням інформації щодо прийнятого рішення в особистому кабінеті шляхом надсилання електронного повідомлення на електрону адресу зазначену в заявці. Електронне повідомлення про прийняття позитивного рішення в наданні позики містить гіперактивне посилання. Здійснюючи перехід по гіперактивному посиланню заявник отримує електронну копію договору позики - пункт 6.3. Правил. У разі отримання договору позики засобами електронного зв'язку, заявник укладає договір позики з товариством в особистому кабінеті - пункт 6.4. Правил. Для підписання електронної форми договору позики заявник здійснює вхід на сайт товариства та за допомогою логіну та паролю входить до особистого кабінету - пункт 6.7. Правил.
Пунктами 6.10., 6.11., 6.12. Правил визначено, що товариство надає позику у порядку одночасного перерахування суми, зазначеної в договорі позики на рахунок банківської платіжної картки зазначено в заявці, перерахування грошових коштів здійснюється в строки не пізніше 1 (одного) робочого дня з дати підписання договору позики сторонами; датою укладення договору позики між товариством і позичальником є дата перерахування суми позики на банківський рахунок.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами укладено договір №99732 від 28 листопада 2016 року, який оформлений сторонами в електронній формі, роздруківку заявки з офіційного веб-сайті товариства https://creditup.com.ua. (а.с.14-22), та договір про організацію переказу грошових коштів №ВП-180516-3 від 18 травня 2016 року.
При цьому суд погоджується із доводами позивача про те, що вказаний договір укладений у належній письмовій формі і відповідає вимогам цивільного законодавства.
Так, статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до положень статті 1046, 1049 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей - стаття 1047 ЦК України.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію», на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За приписами статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 2 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору - пункт 5 частини 1 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Правила надання грошових коштів у вигляді позики ТзОВ «ВЕЛЛФІН» перебувають в загальному доступі, розміщенні на офіційному сайті фінансової установи та в розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору позики із визначенням порядку і умов кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
28 листопада 2016 року відповідач у встановленому пунктами 4.1, 4.2. Правил надання грошових коштів у вигляді позики оформив на сайті ТзОВ «ВЕЛЛФІН» заявку для отримання позики у розмірі 2400,00 грн. шляхом заповнення всіх полів заявки із зазначенням даних банківської картки, на яку просить перерахувати кошти, що підтверджується роздруківкою заявки з офіційного веб-сайті товариства https://creditup.com.ua. (а.с. 14-17). Позивач прийняв позитивне рішення та 28 литопада 2016 року через ТзОВ «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», з яким у позивача укладено договір про організацію переказу грошових коштів №ВП-180516-3 від 18 травня 2016 року, здійснив переказ грошовий коштів в сумі 2400,00 грн. на платіжну картку відповідача. (а.с. 14-17).
Таким чином, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору позики, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до укладеного між ТзОВ «Веллфін» та відповідачем договору позики позичальник ОСОБА_1 отримав грошові кошти у розмірі 2400,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності строком на 15 днів - пункт 1.1., 1.3).
Пунктом 1.5 договору позики передбачено, що нарахування процентів за користування позикою проводиться наступним чином: розмір основних процентів складає: 1,8 процента від суми позики, але не менше ніж 20 грн. за перший день користування позикою; 1,8 процента від суми позики, щоденно, за кожен день користування позикою, починаючи з другого дня в межах строку позики, зазначеного в п. 1.3. цього договору; 2 проценти від суми позики, що не була повернута своєчасно, за кожен день користування позикою понад строк, зазначений в п. 1.3. цього договору, у разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань. Сума процентів за користування позикою нараховується в день погашення позики.
Сторони досягли згоди, що повернення позики та сплата процентів за користування позикою здійснюватиметься у відповідності до графіку розрахунків - пункт 3.1. договору.
Згідно визначеного сторонами графіку розрахунків, який є невід'ємною частиною договору позики, повернення позики здійснюється позичальником одним платежем 13.12.2016 року в сумі 3048,00 грн., з яких 2400,00 грн.- тіло кредиту і 648 грн. -відсотки. (а.с.22).
Із наданої позивачем довідки щодо заборгованості вбачається, що станом на 12 грудня 2019 року за позичальником ОСОБА_1 обліковується прострочена заборгованість в сумі 102 864,00 грн., яка складається з: 2400,00 грн. - основний борг, 47 952,00 грн. - заборгованість по відсотках, 52 512,00 грн. - заборгованість за простроченими відсотками (а.с. 43).
Згідно із статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позичальник ОСОБА_1 взяті не себе зобов'язання не виконав, у передбачений в договорі строк грошові кошти (суму позики) та нараховані проценти за користування позикою не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість за основним зобов'язанням, яка складається із суми позики - 2 400,00 грн та процентів за користування позикою в межах строку кредитування за період з 29 листопада 2016 року по 12 грудня 2016 року в сумі 648,00 грн.
Правові наслідки порушення грошового зобов'язання боржником визначені статтями 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов'язують його сплати суму боргу кредитору.
Таким чином, вимога позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за основним зобов'язанням, яка складається із суми позики - 2400,00 грн та процентів за користування позикою в межах строку кредитування за період з 29 листопада 2016 року по 12 липня 2016 року в сумі 648,00 грн є доведеною та підлягають задоволенню.
Разом з тим, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками та заборгованості за простроченими відсотками в період з 13 грудня 2016 року по 12 грудня 2019 року задоволенню не підлягають з таких підстав.
Статтями 1046, 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частини 1 статті 1048 та частини 1 статті 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
З аналізу зазначених норм матеріального права слідує, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 4-154цс18, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18.
Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що за умовами укладеного сторонами договору позики №46002 від 11 червня 2016 року ТОВ «ВЕЛЛФІН», як фінансова установа, надало позичальнику суму позики, а останній зобов'язувався повернути надану позику у повному обсязі 13 грудня 2016 року.
Таким чином, позикодавець ТзОВ «ВЕЛЛФІН» відповідно до статті 1048 ЦК України має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування, тобто до 13 грудня 2016 року та у відповідності до Графіку розрахунків, як передбачено у п.3.1. Договору. Після закінчення строку його дії у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.
Досліджений судом розрахунок заборгованості свідчить про те, що визначена позивачем до стягнення заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування позикою в сумі 100 464,00 грн. включає період з 13 грудня 2016 року по 12 грудня 2019 року, який виходить за межі строку кредитування.
Оскільки після закінчення строку кредитування у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти, тому заявлена позикодавцем ТзОВ «Веллфін» вимога в частині стягнення з відповідача заборгованості по основних та додаткових процентах за користування позикою за період з 13 грудня 2016 року по 12 грудня 2019 року є безпідставною та задоволенню не підлягає.
Враховуючи наведене, суд, дослідивши докази по справі в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, і тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 3048 грн. за договором позики (2400,00 грн. + 648,00 грн.).
Беручи до уваги положення статті 141 ЦПК України, суд, урахувавши часткове задоволення позову, а також, поведінку відповідача, який ухилився від виконання боргового зобов'язання у повному обсязі, що обумовило звернення позивача до суду з позовом, вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір в розмірі 1 921,00 грн.
Керуючись ст.ст.10-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-283, 288, 354, 355 ЦПК України, суд, -
позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» заборгованість за договором позики від 28.11.2016 р. №99732 у розмірі 3 048, 20 грн (три тисячі сорок вісім гривень).
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути зОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» судовий збір в сумі 1 921,00 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня).
Дата складання рішення суду - 04 лютого 2021 року.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених цим кодексом не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга позивачем протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення через місцевий суд до Львівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН», місцезнаходження: 03061, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 48, ЄДРПОУ 39952398.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків. НОМЕР_1 .
Суддя: Гирич С. В.