Справа № 463/15/21
Провадження № 1-кс/463/39/21
про застосування запобіжного заходу
05 лютого 2021 року слідчий суддя Личаківського районного суду м.Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові клопотання слідчого Третього слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові ОСОБА_7 погодженого прокурором військової прокуратури Львівського гарнізону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 ,
в провадженні Третього слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62020140000000115 від 03.02.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.408 КК України.
Слідчий Третього слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові ОСОБА_7 за погодженням прокурора військової прокуратури Львівського гарнізону ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 .
Подане клопотання мотивує тим, що ОСОБА_6 будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом Збройних Сил України, у порушення вимог ст.ст.17, 65 Конституції України, ст.17 Закону України «Про оборону України», ч.1 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст.11, 16, 129, 130, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України та ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою назавжди ухилитись від несення обов'язків військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх обов'язків, 17.12.2019 року о 18 год. 00 хв. самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 (Військово-медичний клінічний центр західного регіону), яка дислокується за адресою: АДРЕСА_1 , без поважних причин, в умовах особливого періоду, у зв'язку з чим, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.408 КК України.
22 грудня 2020 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.408 КК України, оскільки під час досудового розслідування встановлено обставини, які прямо вказують на вчинення останнім, вказаного кримінального правопорушення.
В подальшому, постановою слідчого Третього слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові від 30.12.2020 року, досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 6220140000000115 від 03.02.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.408 КК України зупинено та оголошено в розшук підозрюваного ОСОБА_6 .
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, уникаючи притягнення до кримінальної відповідальності з одночасним ухиленням від військової служби, переховується від органів досудового розслідування та суду, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється, відтак наявні ризики, передбачені п.1 ч.1 ст.177 КПК України, запобігти яким застосуванням більш м'якого запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_6 неможливо, оскільки обрання іншого, більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, не зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного та може призвести до його подальшого переховування від органів слідства та суду.
Прокурори в судовому засіданні подане клопотання підтримали, пояснення надали аналогічні викладеним в ньому, а тому на даному етапі досудового розслідування вважають за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі від двадцяти до вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Захисник відносно задоволення клопотання заперечила і пояснила, що на її думку відсутні ризики визначені у ст.177 КПК України, вважає, що підозра не повідомлена у встановленому законом порядку, а тому просила у задоволенні клопотання відмовити. Додатково зазначила, що підозрюваний є непридатним до військової служби за станом здоров'я, останній постійно проходить курс лікування, має стійкі соціальні зв'язки, на його утриманні знаходиться малолітня дитина, за місцем проживання характеризується позитивно, жодним чином не ухилявся від слідства, однак не міг прибути до органу досудового розслідування у зв'язку з відсутністю коштів.
Підозрюваний в судовому засіданні відносно задоволення клопотання заперечив та підтримав думку захисника.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши та перевіривши надані матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Частиною 1 ст.194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як вбачається з матеріалів клопотання до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.02.2020 року внесено відомості з приводу вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.408 КК України. Про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення ОСОБА_6 повідомлено 22.12.2020 року.
Так, ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 04.01.2021 року, клопотання слідчого задоволено, надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_6 , з метою його приводу та доставки до Личаківського районного суду м.Львова для участі у розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що доведеність наявності обґрунтованої підозри у вчиненні злочину на момент вирішення питання про взяття під варту має відповідати стандарту «розумна підозра». Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин (справа «Фокс, Кемпбел і Харлей проти Об'єднаного Королівства», рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ердагоз проти Туреччини», 1997 рік). Хоча факти на момент вирішення питання про утримання під вартою і не повинні бути переконливими настільки, щоб можна було визначити винуватість особи у вчиненні злочину, суд повинен оцінити докази, надані сторонами, на предмет їхньої допустимості, достовірності та належності і відкинути ті з них, що не відповідають цим критеріям. При цьому, суд має обґрунтовувати своє рішення на підставі дослідження у суді обґрунтованої підозри, а не на основі даних, поданих стороною обвинувачення.
Про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.408 КК України (сукупність наявних на даний час доказів припущення про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення) свідчать, зокрема: повідомлення про вчинення кримінального правопорушення від 15.01.2020 року, витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 311 від 18.12.2019 року, показання свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .
Згідно з п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Положеннями ст.183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з врахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
В п.36 Рішення від 20.05.2010р., яке ухвалено у справі «Москаленко проти України» (заява № 37466/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
Згідно положень ст.177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Пункт 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб обґрунтування будь-якого строку тримання під вартою - незалежно від того, наскільки коротким він є, - має бути переконливо доведено органами державної влади. Аргументи «за» і «проти» звільнення, включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному здійсненню провадження, не мають прийматися абстрактно (in abstracto), а повинні підтверджуватися фактичними доказами. Небезпека того, що обвинувачений буде переховуватися, не може оцінюватися виключно за ступенем тяжкості ймовірного покарання. Вона має оцінюватися з урахуванням низки інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або зробити її настільки незначною, що вона не зможе обґрунтовувати досудове тримання під вартою (рішення від 04 жовтня 2005 року у справі «Бекчієв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), заява № 9190/03, пп.56 та 59 з подальшими посиланнями).
Таким чином, враховуючи вищенаведене, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, вважаю, що прокурори не навели переконливих доказів, що лише внаслідок того, що ОСОБА_6 був оголошений в розшук, може продовжити переховуватися від органів досудового розслідування та суду, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, може незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином, а тому потребує застосування щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Разом з тим, слідчим суддею встановлено та враховано, що підозрюваний раніше не суджений, має постійне місце проживання, стійкі соціальні зв'язки, на його утриманні знаходиться малолітня дитина, за місцем проживання характеризується позитивно.
При цьому, доводи сторони захисту щодо неналежного повідомлення про підозру не знайшли свого підтвердження, оскільки судовим розглядом встановлено, що стороною обвинувачення у відповідності до положень ч.1 ст.278 КПК України повідомлення про підозру ОСОБА_6 скеровувалось засобами поштового зв'язку.
Частина 3 ст.176 КПК України передбачає, що слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Враховуючи вищенаведені обставини, вважаю, що підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 найбільш суворого запобіжного заходу у виді тримання під вартою немає.
Однак, беручи до уваги те, що при розгляді клопотання було доведено наявність вказаних вище обставин, передбачених п.1 та 2 ч.1 ст.194 КПК України, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, останній може ухилятися від органу досудового розслідування та суду, продовжувати вчиняти кримінальне правопорушення в якому він підозрюється, а тому, слідчий суддя дійшов висновку, що до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний період доби, за місцем його проживання.
Керуючись ст.ст.177, 178, 182-184, 186, 193, 194-196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя, -
клопотання слідчого Третього слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові ОСОБА_7 погодженого прокурором військової прокуратури Львівського гарнізону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Велика Знам'янка Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, раніше не судженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , - запобіжний захід у виді домашнього арешту у період доби з 22 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв., за місцем його фактичного проживання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;
- не відлучатися за межі населеного пункту в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали визначити з 05 лютого 2021 року до 03 квітня 2021 року.
Ухвалу скерувати в Кам'янсько-Дніпровське відділення поліції Енергодарського ВП ГУ Національної поліції в Запорізькій області для негайного виконання і постановки на облік підозрюваного ОСОБА_6 , про що необхідно повідомити слідчого.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого Третього слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові ОСОБА_7 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1