Справа № 461/11099/20
Провадження № 2/461/788/21
04.02.2021 року, суддя Галицького районного суду м. Львова Фролова Л.Д., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до акціонерного товариства «Дельта Банк», акціонерного товариства «Альфа Банк», товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф, за участі третіх осіб що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.В., приватного нотаріусу Львівського міського нотаріального округу Дячук О.А., про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги та скасування державної реєстрації,-
В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , в якому останній просить суд визнати недійсним договір відступлення права вимоги, який укладений між ПАТ «Дельта Банк» та АТ «Альфа Банк», та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чернелюх Л.В., визнати недійсним договір укладений між АТ «Альфа Банк» та ТзОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» про відступлення права за договором іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Герилів М.Р., який посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дячук О.А., та визнати незаконним та скасувати запис про державну реєстрацію проведену приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дячук О.А., на нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 за ТОВ ФК «Артеміда-Ф».
Свої позовні вимоги ОСОБА_2 мотивує тим, що 13 серпня2008 року між ВАТ «Астра Банк» та позивачем укладений кредитний договір №ФЛ-130808-001ГІ, за яким отримано кредит в розмірі 113 000 доларів США. З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за вказаним договором у заставу передано нежитлове приміщення, заг. пл. 37,8кв.м., що позначено на плані за №9а-1 по 9а-5, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . 23 червня 2020 року, між AT «Альфа Банк» та ТзОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» укладено договір про відступлення права за договором іпотеки, посвідченим 13 серпня 2008 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Герилів М.Р. Однак, позивач вважає вищезазначені договори про відступлення права вимоги недійсними оскільки відступлення права вимоги відбулось згідно недійсних договорів, а отже проведена на їх основі державна реєстрація права власності за ТОВ ФК «Артеміда-Ф» є також незаконною, на його думку.
02 лютого 2021 року до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову шляхом заборони всім органам України вчиняти дії, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, щодо нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 , реєстраційний номер нерухомого майна - 2145848646101.
Розгляд заяви здійснено судом в порядку письмового провадження за наявними у суду матеріалами без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання, що відповідає правилам ч. 13 ст. 7 та ч. 1 ст. 153 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Частиною 2 ст. 149 ЦПК України визначено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов може бути забезпечено, зокрема, встановленням заборони вчиняти певні дії.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів як ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом, тобто ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження», у виконавчому документі зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
7) строк пред'явлення рішення до виконання.
Проаналізувавши подане клопотання про забезпечення позову, документи, додані до нього, суд вважає, що клопотання про забезпечення позову не підлягає задоволенню. Судом встановлено, що в клопотанні позивачем зазначено про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, шляхом заборони органам та суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, які утворені та діють на підставі ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», тобто до невизначеного кола суб'єктів. Однак, враховуючи що ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом, до неї застосовуються вимоги як до виконавчого документу, з необхідністю зазначення повного найменування стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб).
Згідно із п. п. 4-6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
З урахуванням викладеного, суд вважає, заява про забезпечення позову не відповідає вимогам Цивільного процесуального кодексу України, оскільки суд позбавлений можливості визначити фізичних або юридичних осіб, які повинні утримуватися від вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно.
Керуючись ст. ст. 149-152 ЦПК України, суддя -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з дня оголошення ухвали до Львівського апеляційного суду. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Л.Д. Фролова