Справа № 755/13794/20
"04" лютого 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Виниченко Л.М.,
при секретарі Ганжа Д.О.,
за участі
позивачки ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 755/13794/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивачка звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом у якому просить розірвати шлюб з відповідачем.
Позовні вимоги позивачка мотивує тим, що вона зареєструвала шлюб із ОСОБА_2 10.11.2007 року. Від шлюбу мають двох доньок: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування вимог позивачка зазначає, що спільне життя з відповідачем не склалося через різні погляди на життя.
Позивачка вказує, що між нею та відповідачем виникають непорозуміння, постійні чвари, що негативно впливають на обстановку в родині, виховання та розвиток їхніх дітей, а тому подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечитиме їх інтересам та інтересам дітей.
Позивачка стверджує, що з вересня 2019 року вона з відповідачем шлюбних відносин не підтримують, не ведуть спільне господарство, вони втратили почуття любові та поваги один до одного. Примирення між ними є неможливим, шлюб існує формально, збереження шлюбу є недоцільним. Питання про виховання і утримання дітей вирішено в добровільному порядку.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 01.10.2020 року відкрите провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в судове засідання (а.с. 19-20).
Позивачка в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та викладені у позові обставини.
Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував, пояснив, що він хоче зберегти сім'ю, так як з позивачкою мають двох неповнолітніх дітей, проте не вправі себе нав'язувати, оскільки позивачка не бажає продовження з ним сімейних стосунків.
Вислухавши пояснення позивачки, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній (ст.55 Сімейного кодексу України).
Згідно положень частини третьої та четвертої ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Судом встановлено, що сторони у справі перебувають в зареєстрованому шлюбі з 10.11.2007 року який зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області України, актовий запис № 2261 (а.с. 8).
Від шлюбу сторони мають малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 9, 10).
Згідно положення частини 2 статті 36 та статті 51 СК України, шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України і законами України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.
За правилом ч. 2 ст. 104 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, який ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. За таких обставин, коли обов'язки дружини та чоловіка зі спільного піклування про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги припинені, подальше збереження шлюбу є не можливим.
Згідно ст. 112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
При розгляді справи про розірвання шлюбу судом всебічно досліджено мотиви розірвання шлюбу.
Відповідно до ст. 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Згідно ст. ст. 21, 24 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Суд дійшов висновку, що рішення позивачки про розірвання шлюбу є виваженим та свідомим, причини з яких позивачка наполягає на задоволенні позову є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя та збереження сім'ї стали неможливими, взаєморозуміння між сторонами відсутнє, шлюб існує формально, позивачка та відповідач не підтримують сімейно-шлюбних стосунків, спільного господарства не ведуть, позивачка наполягає на розлученні, оскільки поновлювати сімейно-шлюбні відносини позивачка наміру не має і вважає, що збереження шлюбу бути не може, разом з тим суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення, або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків і можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено у нормах Сімейного кодексу України, тому суд вважає, що подальше збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивачки та моральним засадам суспільства.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Згідно ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Судові витрати по справі позивачка просить покласти на неї, тому питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.
Керуючись ст. ст. 3, 21, 24, 36, 51, 104, 105, 110, 112, 114 Сімейного кодексу України, ст. ст. 2, 3, 4, 5, 10, 12, 49, 76, 77-81, 133, 141, 247, 263-265, 273, 274, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 10 листопада 2007 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області, актовий запис № 2261 - розірвати.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивачка - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складено 05 лютого 2021 року.
Суддя Л.М.Виниченко