Справа № 755/429/21
про забезпечення позову
"03" лютого 2021 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Виниченко Л.М., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпечення позову,-
В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя.
Одночасно із позовною заявою представником позивача до суду подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлове приміщення № НОМЕР_4 за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить на праві власності ОСОБА_3 .
Заява мотивована тим, що за час шлюбу до моменту припинення шлюбних відносин за спільні кошти позивача та відповідача було придбано нежитлове приміщення № НОМЕР_4 за адресою: АДРЕСА_1 . На сьогоднішній день право власності на приміщення зареєстровано за відповідачем, який особисто використовує його для отримання доходу від своєї професійної діяльності. Відповідач відмовляється добровільно поділити майно або сплатити частину грошової компенсації за належну позивачу частину приміщення.
Також представник позивача вказує, що відповідачем у вересні 2019 року без згоди позивача було відчужено автомобіль «Тойота Кемрі» д.н.з. НОМЕР_1 , який належав сторонам на праві спільної сумісної власності, а тому існують побоювання того, що відповідачем може бути здійснено також і відчуження нежитлового приміщення на користь третіх осіб, що може в майбутньому утруднити чи унеможливити виконання рішення суду.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
Положенням ч. 3 ст. 150 ЦПК України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. [...] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. [...] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
Відповідно до ч. 5 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Предметом спору за заявленими вимогами є визнання спільною сумісною власністю нежитлового приміщення № НОМЕР_4 за адресою: АДРЕСА_1 та його поділ.
Таким чином, предмет позову з яким позивач звернулася до суду, взаємопов'язаний зі способом забезпечення позову, а невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача, за захистом яких вона звернулася до суду.
З метою захисту прав та інтересів позивача, уникнення будь яких дій з боку відповідача, спрямованих на відчуження спірного майна, що в свою чергу унеможливить виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, враховуючи, що обраний позивачем вид забезпечення позову не спричинить невідновлюваної шкоди відповідачу, суд вважає за доцільне задовольнити подану представником позивача заяву, а саме шляхом накладення арешту на нежитлове приміщення № НОМЕР_4 загальною площею 64,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , що є предметом спору, право власності на яке зареєстровано на ім'я відповідача на підставі договору купівлі-продажу майнових прав від 17.05.2013 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 236043241 від 08.12.2020 року.
Керуючись статтями 149, 150, 153, 353 ЦПК України, суд -
Заяву представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпечення позову задовольнити.
Накласти арешт на нежитлове приміщення № НОМЕР_4 за адресою: АДРЕСА_1 , належне на праві власності ОСОБА_3 .
Відомості про відповідача: ОСОБА_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відомості про позивача: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її скарження.
Ухвала може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років з дня її постановлення.
Ухвала набирає чинності з 03 лютого 2021 року.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Виниченко Л.М.