П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
26 січня 2021 р.м.ОдесаСправа № 400/3207/20
Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Домусчі С.Д.
суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови № ОМС-МК9542/АВ/П/ІП-ФС від 29 липня 2020 року, -
07.08.2020 року позивач фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, в якому просила суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 29.07.2020 № ОМС-МК9542/1470/АВ/П/ІП-ФС.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що інспекційне відвідування посадовими особами відповідача проведене з порушенням вимог чинного законодавства зважаючи на те, що їй було відмовлено у наданні матеріалів інспекційної перевірки для ознайомлення та не надано інформації щодо підстав для здійснення інспекційного відвідування. За таких обставин позивач вважала, що, акт інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю є безпідставним, та відповідно постанова про накладення штрафу є протиправною та підлягає скасуванню.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2020 року, ухваленим в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, відмовлено у задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив про неповне дослідження судом першої інстанції доказів, долучених стороною позивача, про неналежність оформлення звернення, яке вказане як підстава для прийняття наказу про проведення інспекційного відвідування, оскільки звернення громадянки ОСОБА_2 неможливо, а ні ідентифікувати таку особу, а ні встановити, чи працювала вона у позивача.
Посилається апелянт також і на те, що суд першої інстанції проігнорував той факт, що відповідач грубо порушив процедуру перевірки, оскільки вона була проведена особами, які не мали на це повноважень.
У відзиві на апеляційну скаргу, Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, послався на правомірність оскаржуваного рішення та просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд встановив, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 04.02.2014 р. Основним видом діяльності апелянта є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
25.06.2020 р. о 00:36 год. на електронну адресу Миколаївської міської ради засобами електронного поштового зв'язку надійшло звернення в якому повідомлено про порушення ФОП ОСОБА_1 законодавства про працю, яке полягає у не проведенні розрахунку при звільненні та у не видачі особі, яка направила звернення, трудової книжки (а.с. 82, 180). Вказане звернення зареєстроване Миколаївською міською радою 25.06.2020 р. за вх. № Т-5251, та зареєстроване відповідачем 26.06.2020 року за вх. № 09.03-08/02/26 (а.с. 82,180) При цьому апеляційний суд встановив, що надана відповідачем до суду першої інстанції копія роздруківки зазначеного звернення не містить прізвища, імені та по батькові особи, яка подала таке звернення (а.с. 81, 82), натомість копія звернення надана відповідачем на вимогу апеляційного суду вже містить прізвище, ім'я та по батькові особи, яка подала звернення - ОСОБА_2 (а.с. 180). Також апеляційний суд встановив, що надані відповідачем копії звернення не містять інформації, яка надає можливість ідентифікувати заявника, його адреси, дати щодо початку роботи у апелянта, місце роботи.
Відповідно до матеріалів справи, 30.06.2020 р. Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради на підставі звернення ОСОБА_2 виданий наказ № 113-ОД (а.с. 31), яким призначено проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 в період з 09 липня 2020 року по 22 липня 2020 року з питань оформлення трудових відносин, (а.с. 31). Інспекційне відвідування доручено провести інспекторам праці відділу з питань інспекції праці управління праці Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради - Дубровній Тетяні Володимирівні та Струлецькій Ірині Юріївні. Відповідно до наданих відповідачем, на вимогу апеляційного суду додаткових доказів, ОСОБА_3 призначена з 17.03.2020 року на посаду головного спеціаліста відділу з питань інспекції праці управління праці Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради (а.с. 181); ОСОБА_4 з 17.08.2018 року призначена на посаду головного спеціаліста відділу з питань інспекції праці управління праці Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради (а.с. 182). Також апеляційний суд зазначає, що на офіційному сайті Державної служби України з питань праці (https://dsp.gov.ua/) розміщена інформація про службові посвідчення інспекторів праці лише щодо інспекторів праці, зокрема, управління Держпраці у Миколаївській області, інформація щодо службових посвідчень інспекторів праці органу місцевого самоврядування - Миколаївської міської ради - відсутня. Відсутня така інформація і на сайті Миколаївської міської ради (https:/mkrada.gov.ua/).
Також, 30.06.2020 р., з посиланням на наказ № 113-ОД від 30.03.2020 р., видано направлення №090302-09/03 інспекторам праці ОСОБА_4 та Струлецькій І.Ю. на проведення з 09.07.2020 р. по 22.07.2020 р. інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 з питань оформлення трудових відносин (а.с. 32).
В період з 09.07.2020 р. по 21.07.2020 р. інспектором праці Дубровіною Т.В та Струлецькою І.Ю. проведене проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 , за результатами якого складений Акт №ОМС-МК 9542/1470/АВ від 21.07.2020 (а.с. 33-36).
Відповідно до акту інспекційного відвідування, під час перевірки інспекторами праці встановлено порушення законодавства про працю, оскільки апелянт допустив до роботи продавця ОСОБА_5 без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу (а.с. 34)
29.07.2020 р. на підставі акту інспекційного відвідування від 21.07.2020 р. винесено постанову про накладення штрафу (а.с. 40) уповноваженими посадовими особами № ОМС-МК9542/1470/АВ/П/ІП-ФС, відповідно до якої на ФОП ОСОБА_1 накладений штраф у розмірі 47230 гривень за правопорушення, передбачене абз. 2 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що на час проведення інспекційного відвідування, яке розпочалось з 09.07.2020 р. трудові відносини між позивачем та продавцем ОСОБА_6 оформлені не були, оскільки трудовий договір між ними укладений тільки 15.07.2020 р.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла такого висновку.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до преамбули Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V (надалі Закон № 877-V) цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Апеляційний суд наголошує, що Закон №877-V визначає основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, а як слідує з тлумачення поняття принцип - це твердження, яке сприймається як головне, важливе, суттєве, неодмінне або, принаймні, бажане.
Статтею 1 Закону № 877-V встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Відповідно до частини 4 статті 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються, зокрема органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Згідно з частиною 5 статті 2 Закону № 877-V Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин 1, 4, 6-8, абз. 2 ч. 10, частин 12-14 статті 4, частини 11 ст. 4-1, ч. 3 ст. 6, частин 1-4, 6 та 10 ст. 7,ст. ст. 9, 10, 12, 19, 20, 21 цього Закону.
Тлумачення цієї норми вказує на те, що органи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення в першу чергу повинні ураховувати особливості правового регулювання, визначені законами у відповідній сфері та міжнародними договорами, одночасно звертаючи увагу на правила перелічені в частині п'ятій статті 2 Закону № 877-V та, якщо певні правовідносини не врегульовані законами у відповідній сфері та міжнародними договорами звертатись до інших норм Закону № 877-V.
Закону, який би регулював правовідносини зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері дотримання законодавства про працю та зайнятість населення на цей час немає, а тому спеціальним законодавчим актом, який регулює ці правовідносини є саме Закон № 877-V незважаючи на те, що він регулює правовідносини зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності для багатьох органів контролю.
Статтею 6 Закону № 877-V визначено, що підставою для здійснення позапланового заходу є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу (абзац 5 ч. 1 ст. 6).
Крім того, у абзаці 6 частини 1 статті 6 Закону № 877-V зазначено, що у такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки.
Як вбачається з вказаних вище норм, вони містять вказівку на те, що у випадку коли перевірка проводиться за зверненням особи, проведення такої перевірки повинно бути погоджене центральним органом виконавчої влади.
Апеляційний суд зазначає, що матеріали справи не містять погодження центрального органу виконавчої влади на проведення позапланового заходу контролю.
Також відповідно до матеріалів справи інспекційне відвідування розпочато 09.07.2020 року в той час як з направленням на перевірку апелянт ознайомлена лише 14.07.2020 року (а.с. 32).
Зазначає апеляційний суд також і про те, що посилання відповідача в наказі про проведення інспекційного відвідування (а.с. 83) на приписи Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою КМУ від 21.08.2019 р. № 823, суперечить вимогам частини 5 ст. 2, ч. 4 ст. 4 Закону № 877-V, за приписами яких виключно законами встановлюються спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю), проте як ч. 3 ст. 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» закріплює лише віднесення до відання виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об'єднаних територіальних громад, здійснення на відповідних територіях контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у порядку, встановленому законодавством; накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у порядку, встановленому законодавством.
Підставою для проведення позапланової перевірки (інспекційного відвідування) було звернення фізичної особи, яка повідомила про не оформлення апелянтом всіх працівників, про невиплату заявнику заробітної плати та не видачу трудової книжки після звільнення.
В абзаці 10 частини 1 статті 6 Закону № 877-V зазначено, що під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Це положення покликане запобігти зловживанням державними органами з питань праці у проведенні перевірок з ширшим обсягом питань.
Як свідчить наказ про проведення перевірки, перевірку апелянта проведено на предмет оформлення трудових відносин з найманими працівниками, а не щодо звільнення заявника без виплати заробітної плати та не видачі заявнику трудової книжки.
При цьому, суд першої інстанції не з'ясував чи підлягали перевірці відповідно до звернення невстановленої особи, яка зазначила себе як ОСОБА_2 , та абзацу 10 частини 1 статті 6 Закону № 877-V, питання, які були предметом перевірки.
Суд першої інстанції вдався до оцінки виявлених порушень з приводу оформлення трудових відносин з гр. ОСОБА_5 , не з'ясувавши чи відповідні вимоги були висловлені у зверненні від 25.06.2020 р. При цьому апеляційний суд зазначає, що матеріали справи не містять будь-який письмових пояснень гр. ОСОБА_5 наданих інспекторам праці щодо її трудових відносин з апелянтом. Натомість апелянт надала, як інспекторам праці, так і до суду першої інстанції копію наказу (розпорядження) № 1407-к від 14.08.2020 р. про прийняття на роботу з 15.07.2020 р. ОСОБА_5 (а.с. 42), трудового договору від 15.07.2020 року, укладеного між апелянтом та гр. ОСОБА_5 (а.с. 43), повідомлення від 14.07.2020 року про прийнятті працівника на роботу (а.с. 44). Додатково апелянт надала до суду копію цивільно-правового договору від 08.07.2020 року укладеного між нею та гр. ОСОБА_5 (а.с. 90) за умовами якого гр. ОСОБА_5 приступає до надання послуг з реалізації продукції не пізніше 15.07.2020 року. Також додатково апелянт надала суду першої інстанції копії звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за період з листопада 2018 року по червень 2020 року (а.с. 91-130), відповідно до яких гр. ОСОБА_2 ніколи не перебувала у трудових відносинах з апелянтом.
Відповідно до приписів статті 5 Закону України «Про звернення громадян» звернення може бути усним чи письмовим.
Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв'язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії" та записується (реєструється) посадовою особою.
Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).
У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз'ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.
Відповідно до матеріалів справи, звернення про порушення апелянтом законодавства про працю надійшло на електронну адресу Миколаївської міської ради 25.06.2020 р. В той же час, даючи оцінку правомірності прийняття наказу про проведення перевірки, на підставі звернення ОСОБА_2 апеляційний суд зазначає, що вказане звернення не відповідає вимогам ст. 5 Закону України «Про звернення», з огляду на таке. Апеляційний суд встановив, що надана відповідачем до суду першої інстанції копія роздруківки зазначеного звернення не містить прізвища, імені та по батькові особи, яка подала таке звернення (а.с. 81, 82), натомість копія звернення надана відповідачем на вимогу апеляційного суду вже містить прізвище, ім'я та по батькові особи, яка подала звернення - ОСОБА_2 (а.с. 180). Також апеляційний суд встановив, що надані відповідачем копії звернення не містять інформації, яка надає можливість ідентифікувати заявника, адреси його проживання.
Суд першої інстанції не надав належної оцінки вказаній обставині в контексті наявності підстав для повернення такої заяви з відповідним роз'ясненням.
В той час як встановлені апеляційним судом обставини свідчать про незаконність прийняття наказу про проведення позапланового заходу (інспекційного відвідування), а так само і про незаконність проведення самого інспекційного відвідування, відсутність факту вчинення апелянтом порушення законодавства про працю у відношення заявника, та як наслідок про незаконність прийнятої на підставі акту інспекційного відвідування оскаржуваної постанови про накладення штрафу від 29.07.2020 р.
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції допустив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржуване рішення - скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позову.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2-12, 72-77, 257, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2020 року у справі № 400/3207/20 - скасувати та ухвалити нову постанову.
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради № ОМС-МК9542/АВ/П/ІП-ФС від 29 липня 2020 року про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу відповідно до абз. 2 частини 2 ст. 265 КЗпП України.
Стягнути з Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи - 03194499) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) відшкодування судових витрат, сплаченого судового збору, 2102 (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.), за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, за наявності яких постанова апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 05.02.2021 року.
Головуючий суддя Домусчі С.Д.
Судді Семенюк Г.В. Шляхтицький О.І.