05 лютого 2021 р. Справа № 520/12284/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Бабаєв А.І., м. Харків, повний текст складено 19.10.20 року по справі № 520/12284/2020
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вичнити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просив суд:
- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області при перерахунку пенсії позивачу ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.04.2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру його пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області після надходження Довідки щодо розміру грошового забезпечення № 70/21-К-356/316 від 13.07.2020 на ім'я ОСОБА_1 провести з 01.04.2019 р. перерахунок пенсії виходячи з розміру грошового забезпечення, з розміру окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та провести виплати за перерахованою пенсією без відстрочення платежу;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що відповідач всупереч положенням Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ та позиції Великої палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.06.2020 року у справі 160/8324/19 не здійснив перерахунок його пенсії на підставі направленої оновленої довідки Управління СБУ в Харківській області № 70/21-К-356/316 від 13.07.2020 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії із врахуванням додаткових видів грошового забезпечення, чим порушив право ОСОБА_1 на отримання належного розміру пенсії, що зумовило звернення до суду з цим позовом.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2020 у справі № 520/12284/2020 прийнятим в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Позивач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне дослідження доказів, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2020 у справі № 520/12284/2020 та ухвалити нове рішення, яким:
- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області при перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.04.2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру його пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області після надходження Довідки щодо розміру грошового забезпечення № 2834 від 09.10.2020 на ім'я ОСОБА_1 провести з 01.04.2019 р. перерахунок пенсії виходячи з розміру грошового забезпечення, з розміру окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та провести виплати за перерахованою пенсією без відстрочення платежу;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що судом застосовано надміру формалізований підхід до вирішення справи та невірно оцінено такий доказ у справі, як видану на ім'я ОСОБА_1 довідку щодо розміру грошового забезпечення № 70/21-К-356/316 від 13.07.2020, яка відповідає вимогам Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45. Зауважив, що вказаний лист (довідка) № 70/21-К-356/316 від 13.07.2020 виданий начальником управління СБУ в Харківській області на підставі вимог ст.ст.43, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, положень Постанови КМ України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704 та має необхідні реквізити та інформацію про розміри посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною посадою ОСОБА_1 на день його звільнення зі служби, у зв'язку із чим вважається довідкою, а не відповіддю на адвокатський запит, як зазначив суд першої інстанції. Також, посилаючись на аналогічні викладеним у позовній заяві доводи, вважає обгрунтованими вимоги апеляційної скарги та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну скаргу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ.
01.01.2018 року пенсію позивача перераховано відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ та постанови КМ України "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 року № 103, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови КМ України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Вказаний перерахунок був здійснений Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області із таких сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 5360,00 грн, оклад за військовим званням 1340,00 грн, процентна надбавка за вислугу років 45 % - 3015,00 грн, премії 0% - 0,00 грн, що підтверджується довідкою №2986 від 01.07.2020 року (а.с.21).
Колегією суддів встановлено, що постановою Кабінету міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено нові складові грошового забезпечення військовослужбовці.
У зв'язку зі зміною грошового забезпечення військовослужбовців, адвокатом позивача направлено запит № К-556 від 03.07.2020, на який Управлінням Служби Безпеки України в Харківській області надіслано лист № 70/21-К-556/316 від 13.07.2020 року із відповідною інформацією про розмір та складові грошового забезпечення за аналогічною посадою старшого оперуповноваженого РВ Управління, яку ОСОБА_1 займав на день звільнення 11.06.2005 року, згідно якої грошове забезпечення складається з : посадового окладу 5360,00 грн, окладу за військовим званням 1340,00 грн, процентної надбавки за вислугу років 45 % - 3015,00 грн, надбавки за особливості проходження служби 83% - 8063,00 грн, надбавки за службу в умовах режимним обмежень 15% - 804 грн, доплати військовослужбовцям, які постійно співробітничають з особами, залученими до участі в оперативно-розшуковій діяльності на конфіденційній основі 5 % - 268,00 грн, премії 10% - 536,00 грн. (а.с.23).
Представником позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області було направлено заяву про перерахунок раніше призначеної пенсії з урахуванням відомостей, викладених у довідці № 70/21-К-556/316 від 13.07.2020 року (а.с.24-25).
Листом № 2000-0203-8/49636 від 30.07.2020 року Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, розглянувши довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , надану листом Управління СБУ в Харківській області № 70/21-К-556/316 від 13.07.2020 року, повідомлено, що ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ зі змінами з 11.06.2005 року. Вказано, що умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ та деяких інших осіб, врегульовано Законом № 2262-ХІІ, за змістом частини четвертої статті 63 якого усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Також, вказано, що умови проведення перерахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 були передбачені пунктом 1-2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». Крім того, зазначено, що 05.03.2019 набрало чинності рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 № 862/3858/18, залишене без змін Шостим апеляційним адміністративним судом від 05.03.2019, яким вирішено визнати протиправними та нечинними пункти 1-2 Постанови № 103. Повідомлено, що після визначення протиправними та скасування пунктів 1-2 Постанови № 103 інших рішень Уряду про умови та порядок проведення перерахунку пенсії не приймалося та враховуючи викладене, повернуто довідку ОСОБА_1 без виконання.
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку його пенсії на підставі оновленої довідки про його грошове забезпечення, звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність у відповідача правових підстав для здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 , оскільки позивачем не подано до пенсійного органу відповідної довідки уповноваженого органу, з огляду на те, що лист Управління Служби Безпеки України в Харківській області № 70/21-К-556/316 не є довідкою уповноваженого органу та носить лише інформаційний характер.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначенихст.308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Конституційний Суд України зазначив, що Основний Закон України закріплює основоположні засади права громадян на соціальний захист і відносить до законодавчого регулювання механізм реалізації цього права (абзац сьомий пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 20 червня 2001 року № 10-рп/2001).
За Конституцією України Кабінет Міністрів України забезпечує виконання Конституції та законів України, в тому числі у сфері соціального захисту.
Частиною 2статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992№ 2262-ХІІ (далі по тексту - Закон № 2262-ХІІ) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частиною 2 статті 9 Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ ( далі по тексту - Закону № 2011-ХІІ) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною 3 статті 9 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Статтею 43 Закону № 2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Процитована норма статті 43 зазначеного Закону міститься в розділі V Обчислення пенсії, тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому, під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
У відповідності до ч. 1, 2, 4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 р. № 704 (далі по тексту - постанова КМ України № 704) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Частиною 18 статті 43 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Згідно з частинами 2 та 3 статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цимЗакономта членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Кабінет Міністрів України постановою від 13.02.2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393" затвердив порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 45 (далі по тексту - Порядок № 45).
Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 1 пункту 5 Порядку № 45 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі по тексту - постанова КМ України № 103) було встановлено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Додаток 2 до Порядку № 45 містить форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою КМ України № 103 було викладено в новій редакції, у якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2019 року по справі № 826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови КМ України №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Колегія суддів зазначає, що до компетенції Кабінету Міністрів України входить прийняття, зміна чи припинення дії Порядку № 45. Проте, зміни внесені постановою КМ України № 103, зокрема до додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 05.03.2019 року - з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 чинна редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.
При цьому порядок дій, який повинен був вчинити відповідач, у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 постанови КМ України № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45, не змінився.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 3-1 (далі по тексту - Порядок № 3-1).
Відповідно до пункту 24 Порядку № 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток № 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Тотожні за змістом положення щодо процедури перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців у разі зміни розміру їх грошового забезпечення містяться у пунктах 2, 3 Порядку № 45.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган пенсійного фонду України.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 у справі № 21-484а13, у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №553/3619/16-а, від 15.07.2020 у справі №520/3360/19.
Постановою КМ України № 704 затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Зокрема, цією постановою установлено такі додаткові види грошового забезпечення:
- надбавка за особливості проходження служби військовослужбовцям в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою (абзац четвертий підпункту 1 пункту 5 постанови КМ України № 704);
- надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу (підпункт 6 пункту 6 Постанови № 704).
Підпунктом 2 пункту 5 постанови КМ України № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Враховуючи, що з 5 березня 2019 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою КМ України № 704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону № 2011-ХІІ.
При цьому, до моменту отримання належної довідки від уповноваженого органу або пенсіонера у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
Як слідує з аналізу наведених норм статті 63 Закону № 2262-XII, пенсійний орган проводить перерахунок пенсії за наявними в пенсійній справі документами на момент здійснення такого перерахунку.
Матеріалами справи підтверджено, що 21.07.2020 року на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області представником позивача було направлено заяву про перерахунок пенсії ОСОБА_1 , а також оновлену довідку, оформлену листом № 70/21-К-356/316 від 13.07.2020 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , що враховується для перерахунку пенсій, яка містить додаткові види грошового забезпечення.
Разом з цим, перерахунок пенсії на підставі вказаної довідки № 70/21-К-356/316 від 13.07.2020 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області зроблено не було та повернуто оновлену довідку ОСОБА_1 без виконання.
Колегія суддів враховує відсутність спору щодо визначення видів додаткового грошового забезпечення, які включені до довідки про розмір грошового забезпечення, направленої листом № 70/21-К-356/316 від 13.07.2020.
Також, колегія суддів зауважує, що відповідно до положень Порядку № 45, пенсійний орган здійснює перерахунок пенсії на підставі довідок, що надійшли від уповноваженого органу, в яких визначено розмір грошового забезпечення для такого перерахунку, а тому у відповідача виник обов'язок зі здійснення перерахунку пенсії позивача на підставі отриманої довідки, що включає додаткові види грошового забезпечення.
Водночас, відповідно до п. 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.
З огляду на положення статті 51 Закону № 2262-ХІІ та внаслідок настання обставин, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії позивача з 05.03.2019 року, першим числом місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії та датою, з якої підлягає проведення перерахунку основного розміру пенсії позивача є 01.04.2019 року.
Зазначена правова позиція відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у рішенні за результатами розгляду зразкової справи №160/8324/19, при цьому колегією суддів не встановлено обставин, які можуть впливати на інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі.
З огляду на наявність у відповідача обов'язку із здійснення перерахунку основного розміру пенсії позивача на підставі отриманої довідки № 70/21-К-356/316 від 13.07.2020, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо нездійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.04.2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", в якій зазначені відомості про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Враховуючи вищенаведене, висновки суду першої інстанції про те, що лист № 70/21-К-356/316 від 13.07.2020 не є довідкою уповноваженого органу та носить лише інформаційний характер, які слугували підставою для відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі, колегія суддів вважає хибними, оскільки зазначена довідка (лист) № 70/21-К-356/316 від 13.07.2020 року містить всі необхідні відомості про розмір та складові грошового забезпечення ОСОБА_1 , додаткові види грошового забезпечення, а також видана начальником управління СБУ в Харківській області на підставі вимог ст.ст.43, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992№ 2262-ХІІ, положень Постанови КМ України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704.
Крім того, колегія суддів зауважує, що суд не звільнений від встановленого статтею 242 КАС України обов'язку повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи та не позбавлений можливості направлення до управління СБУ в Харківській області відповідного запиту про надання уточненої інформації в разі виникнення сумніву щодо направленої на адвокатський запит довідки № 70/21-К-356/316 від 13.07.2020 року.
Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п'ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України" (рішення від 08.11.2005) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява 33202/96, п. 120, ECHR 2000, "Онер'їлдізпроти Туреччини" [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (ToscutaandOthers v. Romania), заява 36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Враховуючи викладене, з метою забезпечення ефективного захисту порушеного права позивача, колегія суддів приходить до висновку про необхідність зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок пенсії позивачу за новою довідкою № 70/21-К-356/316 від 13.07.2020, складеною Управлінням Служби безпеки України в Харківській області станом на 05.03.2019, в якій зазначені посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням, відсоткова надбавка за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум починаючи з 1 квітня 2019 року, як наслідок, задоволення цієї частини позовних вимог.
Разом з цим, в силу приписів ч. 5 ст. 308 КАС України колегія суддів вважає не прийнятним розгляд позовних вимог та підстав позову, що не були заявлені в суді першої інстанції, а тому відсутні підстави для задоволення позову в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та провести виплату пенсії позивачу на підставі довідки щодо розміру грошового забезпечення № 2834 від 09.10.2020, виданої на ім'я ОСОБА_1 , які були заявлені лише в апеляційній скарзі, та, як наслідок, судом першої інстанції не розглядалися, рішення по ним не приймалося.
З приводу позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити виплату без відстрочення платежу, колегія суддів зазначає, що спосіб виконання дій, які має вчинити суб'єкт владних повноважень за рішенням суду, не визначений у спірних відносинах нормативно, а тому належним виконанням судового рішення в частині зобов'язання ГУ ПФУ в Харківській області перерахувати та виплачувати позивачу пенсію на підставі оновленої довідки № 70/21-К-356/316 від 13.07.2020 року буде вважатися як перерахування присудженої суми одним платежем, так і кількома платежами, а повним виконанням рішення суду буде сплата відповідачем всієї недоплаченої різниці.
Враховуючи, що нарахування та виплата основної суми заборгованості відповідачем ще не здійснено, вимога позивача здійснити виплату без відстрочення платежу спрямована на майбутнє, тобто є передчасною, а тому задоволенню не підлягає.
Щодо вимог позивача про зобов'язання ГУПФУ в Харківській області подати звіт про виконання судового рішення, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, за приписами вказаної норми покладення таких зобов'язань на суб'єкта владних повноважень є правом, а не обов'язком суду.
У спірних правовідносинах колегія суддів не вбачає підстав для застосування зазначеної форми контролю за виконанням судового рішення, оскільки не вважає, що відповідач після набрання рішенням суду законної сили буде ухилятися від його виконання.
Таким чином, вимоги позивача про зобов'язання ГУПФУ в Харківській області подати звіт про виконання судового рішення наразі задоволенню не підлягають.
Колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст.317 КАС України неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи є підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.
Враховуючи викладене вище, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2020 у справі № 520/12284/2020 підлягає скасуванню із прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат (ч.6 ст.139 КАС України).
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (ч.3 ст.139 КАС України).
Матеріалами справи підтверджено, що згідно з квитанцією ПН 215600426655 ОСОБА_1 сплачено судовий збір за подання позову в сумі 840,80 грн.
Відповідно до наявних в матеріалах справи квитанцій АТ КБ "ПриватБанк"№ 0.0.1901241672.1 та № 0.0.1917537669.1 ОСОБА_1 сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги по справі № 520/12284/2020 в загальній сумі 1261,20 грн.
Отже, з урахуванням того, що судом апеляційної інстанції частково задоволено позовні вимоги, на користь ОСОБА_1 слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області витрати зі сплати судового збору у загальному розмірі 1051 грн. (840,80 + 1261,20 : 2).
Керуючись ч.4 ст.229, ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2020 по справі № 520/12284/2020 - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо нездійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.04.2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", в якій зазначені відомості про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок пенсії позивачу за новою довідкою № 70/21-К-356/316 від 13.07.2020, складеною Управлінням Служби безпеки України в Харківській області станом на 05.03.2019, в якій зазначені посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням, відсоткова надбавка за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум починаючи з 1 квітня 2019 року
У задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ 14099344) судовий збір в розмірі 1051 (тисяча п'ятдесят одну) грн.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді С.П. Жигилій В.Б. Русанова