Справа № 369/4911/20
Провадження № 33/824/284/2021
Головуючий в суді першої інстанції: Хрипун С.В.
Доповідач: Трясун Ю.Р.
01 лютого 2021 року місто Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Трясун Ю.Р., розглянувши апеляційну скаргу захисника Санченка Романа Григоровича в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 червня 2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, -
за участю особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
захисника Санченка Р.Г.
Постановою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 червня 2020 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн.
Відповідно до постанови, ОСОБА_1 17 квітня 2020 року приблизно о 14 год. 50 хв. по вул. Соборна в с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинського району, Київської області керуючи транспортним засобом «Peugeot307» з номерним знаком НОМЕР_1 , перед початком руху та зміною напрямку руху, а саме поворотом ліворуч не переконався, що це буде безпечно та допустив зіткнення з транспортним засобом «Volvo» з номерним знаком НОМЕР_2 , який рухався прямо в зустрічному напрямку. В результаті зіткнення автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п.п. 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник Санченко Р.Г. просить скасувати постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 червня 2020 року та постановити нове рішення, яким закрити провадження відносно ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В доводах апеляційної скарги апелянт зазначає, що не погоджується із постановою суду першої інстанції, оскільки із відеозапису з відеореєстратора ОСОБА_1 вбачається, що він зупинився на перехресті та зайняв крайнє ліве положення, переконався, що всі автомобілі, які рухались в зустрічному напрямку зупинилися та пропускають його та лише після цого почав здійснювати маневр повороту ліворуч.
При цьому апелянт зазначає, що в напрямку руху автомобіля «Volvo» було дві смуги відповіднодо знаку 5.16, в подальшому за наявності знаку 5.21.2 проїзна частина становить одну смугу для руху.
Також захисник звертає увагу на те, що водій ОСОБА_1 знав про наявність наведених знаків у напрямку руху автомобіля «Volvo» та про наявність лише однієї смуги руху на даній ділянці дороги.
Переглянувши справу за апеляційною скаргою, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Санченка Р.Г., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суд мотивував його тим, що водій автомобіля «Peugeot 307» ОСОБА_1 , виконуючи поворот ліворуч, не переконався в безпечності такого маневру, в результаті чого відбулося зіткнення керованого ним транспортного засобу з автомобілем «Volvo» з номерним знаком НОМЕР_2 , який рухався у зустрічному напрямку.
Апеляційний суд вважає такий висновок обґрунтованим, оскільки він зроблений на підставі досліджених судом доказів, яким дана належна оцінка.
Відповідно до встановлених в судом першої інстанції обставин, ДТП сталася на ділянці дороги шириною 7 метрів, на якій організовано руху по одній смузі в протилежному напрямку. ОСОБА_1 здійснював поворот ліворуч на АЗС, пропускаючи зустрічний транспорт. Коли автомобіль «Lexus», який рухався по зустрічній смузі зупинився для того, щоб дати йому можливість повернути наліво, він розпочав рух і в цей час відбулося зіткнення з автомобілем «Volvo», який рухався прямо праворуч від автомобіля «Lexus».
Для правильного вирішення справи, виходячи з презумпції невинуватості, суд повинен був встановити, чи була в ОСОБА_1 перевага в русі перед автомобілем, з яким відбулося зіткнення.
Апеляційний суд вважає, що судом вірно встановлено, що такої переваги в ОСОБА_1 не було.
Відповідно до схеми місця ДТП, на ній не позначена додаткова смуга для заїзду автотранспорту на АЗС. Відсутність такої смуги підтверджується відеозаписом події. Цим же доказом підтверджується, що автомобіль «Volvo» рухався не по узбіччю, а в межах смуги руху. Зіткнення транспортних засобів відбулося не тоді, коли ОСОБА_1 завершував маневр повороту, а в момент, коли він виїхав за автомобіль, який його пропускав. В такому випадку ОСОБА_1 повинен був переконатися, що відсутня перешкода для подальшого руху у виді зустрічного транспорту, який міг рухатися в одному напрямку з тими транспортними засобами, які зупинилися, пропускаючи його.
З огляду на викладене судом вірно встановлена невідповідність дій водія ОСОБА_1 пунктам 10.1, 10.4 ПДР, що перебуває у причинному зв'язку із зіткненням транспортних засобів та їх пошкодженням.
Доводи апеляційної скарги про те, що для водія автомобіля «Volvo» діяв знак 5.21.2 "Кінець додаткової смуги руху" не спростовують і не підтверджують висновку суду, оскільки автомобіль «Volvo» перед зіткненням рухався в одній смузі руху з автомобілями, які перебували від нього праворуч, що не заборонено Правилами, якщо ширина смуги руху це дозволяє.
Підсумовуючи викладене, апеляційний суд вважає рішення суду законним, обґрунтованим і вмотивованим, тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу скаргу захисника Санченка Р.Г. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 червня 2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.Р.Трясун