Справа № 753/19286/19 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/1652/2021 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
01 лютого 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
з участю захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу захисника обвинуваченого на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 14 грудня 2020 року про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 ,
У провадженні Дарницького районного суду м. Києва знаходиться кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.
Під час судового засідання прокурором заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання обвинуваченого під вартою, з огляну на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 14 грудня 2020 року клопотання прокурора задоволено та продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_7 до 11.02.2021 року.
Суд, обґрунтовуючи доцільність перебування обвинуваченого під вартою, зазначив, що продовжують існувати ризики його впливу на потерпілого та свідків, можливість переховуватись від суду та продовжувати злочинну діяльність, крім того обвинувачений ОСОБА_7 не має постійного місця реєстрації на території України .
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу та звільнити ОСОБА_7 з під варти у залі суду.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає про те, що тяжкість покарання, з огляду на практику ЄСПЛ, не може слугувати підставою для продовження строку тримання під вартою, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не підтверджуються, крім того можуть бути забезпечені і застосуванням цілодобового домашнього арешту з електронними засобами контролю. Підкреслює, що під час проведення судового засідання 14.12. 2020 року при наявності об'єктивних підстав для залучення перекладача, оскільки ОСОБА_7 є громадянином іншої держави і зазначав, що погано володіє українською мовою, суд проігнорував вимоги кримінального процесуального закону та здійснив обмеження за мовними ознаками ОСОБА_7 у його процесуальних правах. Крім того, захисник вказує, що ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 8.10.2019, 2.12.2019, 28.01.2020,23.03.2020,15.05.2020,25.06.2020,20.08.2020,16.10.2020, 14.12.2020 року містять однакові підстави та повністю ідентичний зміст, що підтверджує факт того, що судом першої інстанції не здійснювалося належного аналізу підстав для прийняття рішення щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши доповідь судді, захисника, яка підтримала апеляційну скаргу, вивчивши надані копії письмових матеріалів кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
У відповідності до ст.199 КПК України, розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе та виправдане.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо необхідності задоволення клопотання прокурора, так як ним доведено об'єктивне існування обставин, які виправдовують подальше обмеження права ОСОБА_7 перебувати на волі.
Як випливає із змісту судового рішення про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд врахував обставини, передбачені ст.178 КПК України, а тому доводи захисника про те, що такі дані залишилися поза увагою суду, є безпідставними.
Доводи апеляційної скарги про порушення права на захист обвинуваченого у звязку не залученням перекладача на стадії судового розгляду на матеріалах справи не грунтуються.
Так, з журналу судового засідання від 14.12.2020 року не випливає, що обвинуваченним заявлялось клопотання про те, що він не володіє українською мовою і потребує перекладача.
Враховуючи те, що особа не вказувала про необхідність залучення перекладача у вказаному кримінальному провадженні в ході судового розгляду, у суду не було об'єктивних підстав для залучення перекладача за власною ініціативою.
Колегія суддів вважає, що, з огляду на фактичні обставини кримінального провадження, обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні тяжкого злочину, продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на даній стадії судового розгляду є виправданим.
Судове рішення не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що саме запобіжний захід у виді тримання під вартою має забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні та запобігти ризикам, визначеним ч.1 ст.177 КПК України на даній стадії судового розгляду.
За сукупності таких обставин, колегія суддів, приймаючи до уваги також дані про обвинуваченого, які суд оцінює у сукупності з іншими наведеними вище даними, вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав доцільним подальше перебування його під вартою та продовжив раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть на даній стадії судового розгляду забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 на даній стадії судового розгляду.
Порушень норм кримінального процесуального законодавства, які б могли слугувати підставами для скасування ухвали, колегією суддів не встановлено.
За таких обставин ухвала є законною.
Керуючись ст.404, 405,407, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого залишити без задоволення, а ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 14 грудня 2020 року - без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Суддя: Суддя: