Справа № 11-cc/824/896/2021 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 199 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер № 761/41818/20
27 січня 2021 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 30 грудня 2020 року, -
за участю:
прокурора - ОСОБА_10 ,
підозрюваного - ОСОБА_9 ,
захисників - ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 30.12.2020 року задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_11 , погоджене заступником начальника другого відділу процесуального керівництва управління нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України Департаменту нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 про продовження строку тримання під вартою та продовжено строк тримання під вартою, строком до 27.02.2021 року включно, щодо:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Харкова, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, тимчасово не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 187 КК України.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисники ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , кожен окремо, подали в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 апеляційні скарги.
У поданій захисником ОСОБА_8 апеляційній скарзі, останній просив скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 30.12.2020 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про продовження ОСОБА_9 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги захисник зазначає, що оголошена підозра ОСОБА_9 є необґрунтованою, 06.10.2020 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва було надано захиснику тимчасовий доступ до речей та документів, а саме: до інформації про мобільний зв'язок абонента за номером НОМЕР_1 , тобто ОСОБА_9 , відповідно до якого останній не перебував на місці інкримінованих йому кримінальних правопорушень, та жодна особа не впізнає ОСОБА_9 , як особу, що була присутня на місці вчинення злочину.
Захисник стверджує, що органом досудового розслідування було сфабриковано матеріали провадження, досудове розслідування у даному кримінальному провадженні було розпочато ще до подій, які описує потерпілий у своїй заяві.
Під час тримання ОСОБА_9 під вартою його жодного разу не було допитано, та не надано жодних нових документів про проведення процесуальних дій, які б підтверджували висновки слідчого та прокурора про необхідність продовження ОСОБА_9 строку тримання під вартою.
Захисник також зазначає, що відео файли, які містяться на флеш накопичувачі, долученому до матеріалів провадження є нечіткими, з низькою якістю й відповідно до них неможливо встановити інформацію про державні номерні знаки автомобілів. Вказані факти на думку сторони захисту свідчать про суб'єктивний підхід сторони обвинувачення до розслідування даного кримінального провадження.
Слідчим не було доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, останні ґрунтуються виключно на припущеннях та не було доведено недостатність застосування щодо ОСОБА_9 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання неналежної процесуальної поведінки підозрюваного.
Слідчим суддею не було враховано характеризуючих даних про особу останнього, який має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, а також захворювання, яке потребує хірургічного втручання.
Захисник ОСОБА_6 у поданій апеляційній скарзі та доповненнях до неї просив ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 30.12.2020 року скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_9 , застосувати щодо останнього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у період часу з 20 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв. наступної доби із забороною залишати своє житло за адресою: АДРЕСА_1 , із покладенням відповідних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а у разі неможливості, застосувати підозрюваному заставу відповідно до ст. 182 КПК України.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, захисник зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді постановлена з порушенням вимог КПК України, слідчим суддею не повно з'ясовано обставини справи, а відтак ухвала слідчого судді підлягає скасуванню.
Слідчим суддею безпідставно не оцінено докази, надані органом досудового розслідування на підтвердження причетності ОСОБА_9 до вчинених кримінальних правопорушень та не надано належної оцінки з точки зору належності, допустимості та достовірності. Так, документи, надані слідчим до клопотання, суперечать один одному та отримані без дотримання процесуальних вимог.
Захисник стверджує про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_9 підозри, враховуючи, зокрема і те, що письмове повідомлення про підозру не містить відомостей про те, в який саме спосіб було вчинено кримінальне правопорушення.
На думку захисника, продовжений запобіжний захід є безпідставним та необґрунтованим, так як стороною обвинувачення не доведено існування ризиків. Зокрема, слідчим суддею не враховано, що підозрюваний ОСОБА_9 одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, має постійне місце проживання, повну вищу освіту та активно займається соціальним життям. Крім того, на даний час вже проведені усі необхідні слідчі (розшукові) дії щодо виявлення та вилучення доказів вчинення кримінальних правопорушень, а за 7 місяців перебування підозрюваного під вартою не допитано жодного нового свідка. Під час тримання ОСОБА_9 під вартою його жодного разу не було допитано, та не надано жодних нових документів про проведення процесуальних дій, які б підтверджували висновки слідчого та прокурора про необхідність продовження ОСОБА_9 строку тримання під вартою.
За час перебування підозрюваного під вартою, суттєво погіршився стан його здоров'я, моральний та психічний стан.
Також, захисник зазначає, про порушення слідчим суддею прав підозрюваного ОСОБА_9 на захист, що виявилося у призначенні останньому захисника з числа адвокатів Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у м. Києві, який не володіє матеріалами кримінального провадження, не оголосила склад суду, права учасників судового розгляду і інформацію щодо повноважень захисника.
У апеляційній скарзі, поданій захисником ОСОБА_7 , останній просив ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 30.12.2020 року скасувати та застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_9 інший запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, у вигляді цілодобового домашнього арешту.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, захисник зазначає, що ризики, визначені ч. 1 ст. 177 КПК України щодо ОСОБА_9 у даному кримінальному провадженні відсутні, оскільки стороною обвинувачення не було наведено жодного конкретного факту, що доводить їх існування. Так, ОСОБА_9 позбавлений можливості знищити, сховати чи спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки усі речові докази, які мають суттєве значення для справи були вилучені. Підозрюваний не має необхідності перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким чином, скільки він висловив стійке бажання співпрацювати зі слідством. Останній не має наміру вчиняти будь-яке інше кримінальне правопорушення.
ОСОБА_9 раніше не судимий, має позитивні характеристики, хронічні захворювання та батьків похилого віку.
Крім того, у сторони захисту є всі підстави вважати, що повідомлена підозра містить епізоди, які не стосуються підзахисного.
Аналогічна за змістом апеляційна скарга подана захисником ОСОБА_7 на електронну адресу Київського апеляційного суду.
Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного та його захисника, які підтримали апеляційні скарги сторони захисту і просили їх задовольнити в повному обсязі, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів виходить з наступного.
З матеріалів, наданих до апеляційного суду вбачається, що Головним слідчим управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000000352 за підозрою ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 189, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 146, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 289, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 187 КК України, та за обставинами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 189, ч. 2 ст. 258 КК України.
23.07.2020 року о 08 год. 26 хв. ОСОБА_9 затримано у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 146 КК України.
23.07.2020 року ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 146 КК України.
25.07.2020 року Шевченківським районним судом міста Києва стосовно ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
15.09.2020 року Шевченківським районним судом міста Києва строк досудового розслідування кримінального провадження продовжено до дев'яти місяців, тобто до 23.04.2021 року.
06.11.2020 року Шевченківським районним судом міста Києва ОСОБА_9 продовжено строк дії раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 04.01.2021 року.
22.12.2020 року старший слідчий в ОВС 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_11 , за погодженням із заступником начальника другого відділу процесуального керівництва управління нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України Департаменту нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва із клопотанням про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_9 .
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 30.12.2020 року задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_11 , погоджене заступником начальника другого відділу процесуального керівництва управління нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України Департаменту нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 про продовження строку тримання під вартою та продовжено щодо ОСОБА_9 строк тримання під вартою, строком до 27.02.2021 року включно.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу
Згідно з вимогами ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на такий, що не пов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжений у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення в строки, встановлені статтею 219 цього Кодексу.
Слідчий суддя, під час розгляду клопотання слідчого про продовження ОСОБА_9 строку тримання під вартою, на думку колегії суддів, правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 187 КК України.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання та технічного запису, на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.
Щодо доводів захисника про те, що згідно інформації про мобільний зв'язок абонента за номером НОМЕР_1 , відповідно до якого ОСОБА_9 не перебував на місці інкримінованих йому кримінальних правопорушень, та жодна особа не впізнає ОСОБА_9 , як особу, що була присутня на місці вчинення злочину, слід зазначити, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначає, чи причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, а з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані, у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, тому доводи сторони захисту щодо ненадання оцінки доказам, наданим органом досудового розслідування, не можуть бути прийняті до уваги.
Згідно повідомлення про підозру від 23.07.2020 року, дії ОСОБА_9 кваліфіковано за ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 146 КК України, при цьому наведено виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, у вчиненні яких останній підозрюється, а тому доводи сторони захисту щодо необґрунтованості повідомленої підозри слід визнати необґрунтованими.
Отже, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_9 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_9 , на тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винним у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень та конкретні обставини кримінального провадження.
Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається орган досудового розслідування у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що заявлені ризики з часу застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися та існують на теперішній час, а тому доводи сторони захисту щодо не доведення органом досудового розслідування існування ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України є бехпідставним.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня («Панченко проти Росії»). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови»).
Продовження строку тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_9 не порушує його права на судовий розгляд упродовж розумного строку, оскільки відповідно до п.110 Рішення ЄСПЛ «Кудла проти Польщі», тривале тримання під вартою може бути виправдане у кожному окремому випадку за наявності конкретних ознак існуючої необхідності захисту інтересів суспільства, яка - незважаючи на презумпцію невинуватості - переважає принцип поваги до особистої свободи, встановлений ст. 5 Конвенції.
У поданому клопотанні слідчий зазначив, що у вказаному кримінальному провадженні необхідно провести ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій для завершення досудового розслідування та складання акту, провести які до закінчення дії попередньої ухвали слідчого судді не видалося можливим через їх значний обсяг, складність та необхідність дотримання послідовності. Серед яких, зокрема: встановлення і допит свідків, завершення процедури розсекречування процесуальних документів, допит підозрюваних з урахуванням отриманих відомостей, проведення огляду вилучених речей і документів, отримання висновків експертиз та інше.
Необхідність продовження строку досудового розслідування перевірена і слідчим суддею Шевченківського районного суду міста Києва, яким ухвалою від 15.09.2020 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000000352, за підозрою, зокрема ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 187 КК України до дев'яти місяців, тобто до 23.04.2021 року.
Дослідивши належним чином всі матеріали провадження, дані, які характеризують особу підозрюваного, зокрема, його вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, наявність утриманців та інші, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України обставини, слідчий суддя навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення, а тому підстав для застосування щодо ОСОБА_9 більш м'яких запобіжних заходів не вбачається.
Крім того, таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Врахувавши встановлені підстави, а також конкретні обставини кримінального правопорушення, слідчий суддя постановив правильне рішення, не визначивши ОСОБА_9 заставу в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи те, що останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення із застосуванням насильства.
Крім того, в ухвалах слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва про призначення захисника з числа адвокатів Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги місті Києві, слідчий суддя зазначив, що, враховуючи, що відносно ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під варотою, він підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, віднесених до категорії особливо тяжких, а завчасно повідомлений захисник не може прибути в судове засідання, суд, з метою недопущення порушення права на захист, вважає за необхідне залучити захисника з числа адвокатів Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги місті Києві для проведення окремої процесуальної дії, а тому доводи сторони захисту щодо порушення права підозрюваного на захист не можуть бути прийняті.
На підставі наведеного, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з рішенням слідчого судді місцевого суду щодо необхідності задоволення клопотання слідчого, оскільки він, всупереч доводам захисника, довів обставини, які виправдовують подальше обмеження права ОСОБА_9 перебувати на волі.
Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не виявлено.
Зважаючи на викладене, рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим і вмотивованим, оскільки постановлене згідно норм кримінального процесуального закону з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, та ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження, натомість доводи та твердження захисників, про які йдеться в поданих апеляційних скаргах, колегія суддів апеляційної інстанції вважає безпідставними, у зв'язку з чим приходить до висновку про залишення поданих апеляційних скарг без задоволення, а оскаржуваної ухвали слідчого судді - без змін.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 30 грудня 2020 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_11 , погоджене заступником начальника другого відділу процесуального керівництва управління нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України Департаменту нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 про продовження строку тримання під вартою та продовжено щодо ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строк тримання під вартою до 27 лютого 2021 року включно, - залишити без змін, а апеляційні скарги захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
_____________________ _______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4