Справа № 760/19541/20 Провадження № 11-сс/824/694/2021 Головуючий в суді першої інстанції: ОСОБА_1 Доповідач: ОСОБА_2
26 січня 2021 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 29 жовтня 2020 року, -
за участю особи, яка
подала апеляційну скаргу ОСОБА_6
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 29 жовтня 2020 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 на постанову старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 52019000000000170 від 26 лютого 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 396 КК України про закриття кримінального провадження від 31 серпня 2020 року.
Таке рішення мотивоване тим, що постанова про закриття провадження є вмотивованою, зокрема в ній містяться відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви її прийняття, обґрунтування, зазначено конкретні слідчі, процесуальні дії, проведені в ході досудового розслідування, причини неповідомлення про підозру в рамках даного кримінального провадження.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді та призначити новий розгляд скарги у суді першої інстанції.
Апелянт зазначає, що 09 вересня 2020 року він звернувся до слідчого судді зі скаргою на постанову про закриття кримінального провадження від 31 серпня 2020 року, в якій зазначав, що детектив ОСОБА_7 , перед ухваленням наведеної постанови не вчинив низки обов'язкових слідчих та процесуальних дій.
ОСОБА_6 звертає увагу на те, що отримана ним постанова про закриття кримінального провадження не відповідає вимогам процесуального документу, оскільки вона не засвідчена в належний спосіб.
Крім того, апелянт вказує на те, що детектив ОСОБА_7 при прийнятті оскаржуваної постанови порушив вимоги Наказу Міністра юстиції за № 1000/5 від 18 червня 2015 року «Про затвердження правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях», а також Постанову Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року за № 55 «Деякі питання документування управлінської діяльності».
Також ОСОБА_6 зазначає, що постанова про закриття кримінального провадження не містить змісту обставин, які є підставами для прийняття такої постанови.
Крім того, як вказує апелянт, текст постанови містить протиріччя, оскільки детектив ОСОБА_7 в мотивувальній частині постанови обґрунтовує відсутність складу злочину, а в резолютивній частині посилається, як на підставу закриття провадження на закінчення строків досудового розслідування.
За доводами апелянта слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі не вказала та не спростувала усіх наведених у скарзі доводів, які були підставами для скасування постанови про закриття кримінального провадження.
ОСОБА_6 вважає, що слідчий суддя порушила таємницю нарадчої кімнати, оскільки в період між оголошенням резолютивної частини ухвали та її повного тексту суддя розглядала інші судові справи.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_6 заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Зазначив, що оскаржуване рішення, ухвалене слідчим суддею без його участі, він отримав 14 листопада 2020 року у зв'язку з чим вважає, що строк ним пропущений з поважних причин.
Перевіривши доводи клопотання ОСОБА_6 про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді, колегія суддів вважає, що ОСОБА_6 пропустив строк на апеляційне оскарження ухвали суду з поважних причин.
Із матеріалів справи вбачається, що копію оскаржуваної ухвали ОСОБА_6 отримав 14 листопада 2020 року.
З урахуванням положень ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про право кожного на справедливий, публічний судовий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_6 пропустив строк на оскарження ухвали з поважних причин, а тому його апеляційна скарга підлягає розгляду.
Заслухавши суддю - доповідача, особу, яка подала апеляційну скаргу ОСОБА_6 , який просив задовольнити апеляційну скаргу, вивчивши матеріали провадження за скаргою та матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про залишення без задоволення скарги ОСОБА_6 на постанову детектива Національного антикорупційного бюро від 31 серпня 2020 року про закриття кримінального провадження № 52019000000000170, слідчий суддя мотивував його тим, що в оскаржуваній постанові містяться відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви її прийняття, зазначено конкретні слідчі, процесуальні дії, проведені в ході досудового розслідування, причини неповідомлення про підозру в рамках даного кримінального провадження, отже постанова є вмотивованою.
Колегія суддів вважає, що слідчим суддею за результатами розгляду скарги ОСОБА_6 у прийнятому рішенні не надано оцінки законності одночасного застосування двох підстав для закриття кримінального провадження.
Відповідно до постанови детектива від 31 серпня 2020 року, в ній викладені мотиви про відсутність у діях детектива ОСОБА_8 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 396 КК України та щодо закінчення строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000170.
Резолютивна частина постанови детектива містить одночасне посилання, як підставу для закриття кримінального провадження, на п. 2 ст. 284 КПК України - за відсутності складу кримінального правопорушення, та на абзац другий п. 10 ст. 284 КПК України - у зв'язку з закінченням строку досудового розслідування.
Колегія суддів вважає, що така конструкція постанови детектива про закриття кримінального провадження є неприйнятною, оскільки наведені підстави для закриття кримінального провадження є різними за правовою природою та наслідками.
Закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ст. 284 КПК України є реабілітуючою обставиною, в той час як закриття кримінального провадження на підстав п. 10 цієї норми закону є нереабілітучою обставиною.
З цього випливає і виникнення різних правових наслідків після закриття кримінального провадження.
Відповідно до п. 9-1 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо існує нескасована постанова слідчого, дізнавача, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 цієї частини, у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося з дотриманням вимог підслідності.
В той же час закон не обмежує права на повторне звернення із заявою чи повідомленням про вчинення кримінального правопорушення стосовно того ж діяння у разі закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування.
На ці обставини слідчий суддя не звернув уваги під час розгляду скарги ОСОБА_6 та не дав їм оцінки в прийнятому рішенні.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що як ухвала слідчого судді, так і постанова детектива про закриття кримінального провадження підлягають скасуванню з направленням матеріалів кримінального провадження прокурору для організації досудового розслідування.
Стосовно інших доводів ОСОБА_6 , зокрема щодо підстав для скасування ухвали слідчого судді та направлення матеріалів провадження за скаргою на новий розгляд в суд першої інстанції, то колегія суддів вважає їх не обґрунтованими, оскільки вони не підтверджені наявними в матеріалах провадження за скаргою доказами та не узгоджуються з положеннями чинного кримінального процесуального закону.
Керуючись ст. 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Поновити ОСОБА_6 строк на оскарження ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 29 жовтня 2020 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 29 жовтня 2020 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на постанову про закриття кримінального провадження, винесену 31 серпня 2020 року старшим детективом Національного бюро відділу антикорупційного бюро України ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 52019000000000170 від 26 лютого 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 396 КК України, скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою скаргу ОСОБА_6 на постанову про закриття кримінального провадження, винесену 31 серпня 2020 року старшим детективом Національного бюро відділу антикорупційного бюро України ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 52019000000000170 від 26 лютого 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 396 КК України скасувати. Матеріали кримінального провадження, які перебувають в Національному антикорупційному бюро України направити прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури для організації проведення досудового розслідування.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4