03 лютого 2021 року Справа № 915/1612/20
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Давченко Т.М.,
за участі секретаря Коновалової Є.С.
та представника позивача Мірошниченко О.В.;
від відповідача представник не з?явився;
розглянувши заяву фермерського господарства "Лаванда"
про вжиття заходів забезпечення
позову фермерського господарства "Лаванда",
вул. Молодіжна, 17, с. Обухівка, Братський район, Миколаївська область, 55425;
вул. Миру, 116, с. Новокрасне, Арбузинський район, Миколаївська область, 55323;
до Арбузинської селищної ради Миколаївської області,
пров. Каштановий, 18, смт. Арбузинка, Микоаївська область, 55301;
про зобов'язання вчинити дії
Фермерським господарством (ФГ) "Лаванда" пред'явлено позов до Арбузинської селищної ради Миколаївської області (далі - Арбузинська селищна рада) з такими вимогами:
"1. Визнати за фермерським господарством "Лаванда" ЄДРПОУ 22430764 право постійного користування земельною ділянкою площею 25,00 гa для ведення селянського (фермерського) господарства в межах згідно з планом, розташованою на території Арбузинської селищної ради, яка була надана в постійне користування ОСОБА_1 відповідно до Державного акта на право постійного користування землею від 24 лютого 1995 року серії МК № б/н на підставі рішення Арбузинської районної ради народних депутатів від 30.11.1994 р. 3 сесії 22 скликання.
2. Визнати незаконним та скасувати рішення Арбузинської селищної ради Миколаївської області № 44 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою та визнання державного акта серії МК № б/н від 24.02.1995 року таким, що втратив чинність".
3. Стягнути з Арбузинської селищної ради Миколаївської області (55301 провулок Каштановий, 18 смт. Арбузинка Миколаївська область ЄДРПОУ 04376653) на користь фермерського господарства "Лаванда" (вул. Миру, 116, с. Новокрасне Арбузинського району Миколаївської області 55323 Код ЄДРПОУ 22430764) 4204 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви, 1051 грн. за подання заяви про забезпечення позову, 12500 грн. витрати на професійну правничу допомогу."
Позов мотивовано тим, що Арбузинською селищною радою після смерті засновника ФГ "Лаванда" ОСОБА_1 , якому була надана в постійне користування вищевказана земельна ділянка, прийнято оскаржуване рішення № 44 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою та визнання державного акта серії МК № б/н від 24.02.1995 року таким, що втратив чинність" за відсутності для цього правових підстав та з порушенням положень п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" в частині вирішення відповідно до закону пи тань регулювання земельних відносин, а також ст. 19 Конституції України, ст. 141 ЗК України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Позивач зазначає, що після отримання засновником ОСОБА_1 Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації, останнім засновано ФГ "Лаванда", яке зареєстроване як юридична особа і з дня державної реєстрації набуло права та обов?язки землекористувача відносно спірної ділянки; у земельному законодавстві відсутня така підстава припинення права постійного користування фермерським господарством земельною ділянкою як смерть громадянина - засновника фермерського господарства.
Крім того, разом з позовною заявою ФГ "Лаванда" подано заяву про забезпечення позову, в якій викладено такі вимоги:
"1. Заборонити Арбузинській селищній раді (55301 провулок Каштановий, 18 смт Арбузинка Миколаївська область ЄДРПОУ 04376653) вчиняти із земельними ділянками:
площею 1 га (кадастровий номер 4820382200:06:001:0195),
площею 1 га (кадастровий номер 4820382200:06:001:0196),
площею 1 га (кадастровий номер 4820382200:06:001:0197),
площею 1 га (кадастровий номер 4820382200:06:001:0198),
площею 1 га (кадастровий номер 4820382200:06:001:0199),
площею 1,8608 га (кадастровий номер 4820382200:06:001:0194),
площею 1 га (кадастровий номер 4820382200:06:001:0200),
площею 1 га (кадастровий номер 4820382200:06:001:0201),
площею 1 га (кадастровий номер 4820382200:06:001:0202),
площею 1 га (кадастровий номер 4820382200:06:001:0203),
площею 1 га (кадастровий номер 4820382200:06:001:0204),
площею 1 га (кадастровий номер 4820382200:06:001:0205),
дії, спрямовані на зміну цільового призначення вказаних ділянок, їх поділу або об'єднання з іншими земельними ділянками, прийняття рішень щодо затвердження на них проектів землеустрою, відведення земельних ділянок, передачі їх у власність, вчиняти інші дії щодо них.
2. Заборонити державним реєстраторам, нотаріусам, іншим суб'єктам та посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо Земельних ділянок:
площею 1 га (кадастровий номер 4820382200:06:001:0195),
площею 1 га (кадастровий номер 4820382200:06:001:0196),
площею 1 га (кадастровий номер 4820382200:06:001:0197),
площею 1 га (кадастровий номер 4820382200:06:001:0198),
площею 1 га (кадастровий номер 4820382200:06:001:0199),
площею 1,8608 га (кадастровий номер 4820382200:06:001:0194),
площею 1 га (кадастровий номер 4820382200:06:001:0200),
площею 1 га (кадастровий номер 4820382200:06:001:0201),
площею 1 га (кадастровий номер 4820382200:06:001:0202),
площею 1 га (кадастровий номер 4820382200:06:001:0203),
площею 1 га (кадастровий номер 4820382200:06:001:0204),
площею 1 га (кадастровий номер 4820382200:06:001:0205)."
Заяву мотивовано тим, що 12 га спірної земельної ділянки передані відповідачем у приватну власність членам ФГ "Лаванда" ОСОБА_1 та ОСОБА_3 по 6,0696 га згідно рішень сесії Арбузинської селищної ради.
Також відповідачем прийняті рішення про надання дозволу на розробку проектів землеустрою дванадцяти громадянам із землі, що перебувала у користуванні ФГ "Лаванда", у зв?язку з чим (рішення додаються). За твердженнями позивача, на сьогодні громадяни розробили проекти та мають подати до селищної ради на затвердження.
На думку ФГ "Лаванда", викладені обставини можуть зумовити виникнення труднощів при виконанні рішення суду в даній справі у випадку задоволення позовних вимог ? так як я передача спірної земельної ділянки у власність громадянам може унеможливити її повернення позивачу.
Ухвалою від 19.01.2021 відкрито провадження в даній справі, призначено в ній підготовче засідання, а також, у порядку ч. 4 ст. 140 ГПК України, призначено заяву про забезпечення позову до розгляду в судовому засіданні з викликом сторін.
Від відповідача, належним чином повідомленого про час та місце розгляду заяви, представник у засідання не з?явилися.
Дослідивши матеріали заяви ФГ "Лаванда", суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Господарським процесуальним законодавством передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову; забезпечення позову допускається як до пред?явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ст. 136 ГПК України).
Позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов?язковість яких надана Верховною Радою України (п.п. 2, 4, 10 ч. 1 ст.137 ГПК України).
У відповідності до ч. 1 ст. 139 ГПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім?я (прізвище, ім?я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв?язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Із змісту наведених приписів законодавства вбачається, що необхідною умовою вжиття заходів до забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду; безпосередньою метою вжиття заходів забезпечення позову є забезпечення виконання судового рішення у випадку задоволення позовних вимог.
Отже, інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання судового рішення.
При вирішенні питання щодо наявності підстав для забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв?язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення або унеможливлення виконання рішення господарського суду в разі невжиття запропонованих заявником заходів; запобігання порушенню у зв?язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Одночасно з цим, заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти, цінні папери, тощо), яке є у відповідача на момент пред?явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання судового рішення.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами немайнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Особа, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із такою заявою; обов?язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов?язується застосування певного заходу забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов?язання після пред?явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов?язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
За твердженнями позивача, обставинами, з якими пов?язується застосування обраного ним заходу забезпечення позову, є ймовірність передачі спірної земельної ділянки у власність третім особам, що, на думку позивача, може призвести до унеможливлення виконання рішення суду в даній справі у випадку задоволення позовних вимог.
При цьому позивач зазначає, що спірну земельну ділянку після прийняття Арбузинською селищною радою оскаржуваного рішення розділено та сформовано за її рахунок нові земельні ділянки: площею 1 га (кадастровий номер 4820382200:06:001:0195), площею 1 га (кадастровий номер 4820382200:06:001:0196), площею 1 га (кадастровий номер 4820382200:06:001:0197), площею 1 га (кадастровий номер 4820382200:06:001:0198), площею 1 га (кадастровий номер 4820382200:06:001:0199), площею 1,8608 га (кадастровий номер 4820382200:06:001:0194), площею 1 га (кадастровий номер 4820382200:06:001:0200), площею 1 га (кадастровий номер 4820382200:06:001:0201), площею 1 га (кадастровий номер 4820382200:06:001:0202), площею 1 га (кадастровий номер 4820382200:06:001:0203), площею 1 га (кадастровий номер 4820382200:06:001:0204), площею 1 га (кадастровий номер 4820382200:06:001:0205), на заборону здійснення подальшого розпорядження та реєстраційних дій щодо яких спрямована заява про забезпечення позову.
Разом із тим, із змісту поданих ФГ "Лаванда" доказів неможливо встановити, що указані земельні ділянки сформовані саме за рахунок земельної ділянки, яка була надана в постійне користування ОСОБА_1 згідно Державного акту на право постійного користування землею від 24.02.1995.
Так, у відповідності до Державного акту на право постійного користування землею від 24.02.1995 № 274, виданого померлому ОСОБА_1 , йому надано у постійне користування земельну ділянку площею 25,0 га, розташовану на території Новокрасненьської сільської ради народних депутатів для селянського (фермерського) господарства.
Оскаржуваним рішенням Арбузинської селищної ради припинено право постійного користування земельною ділянкою; визнано Державний акт на право постійного користування землею від 24.02.1995 № 274 таким, що втратив чинність, та віднесено земельну ділянку загальною площею 25,0 га за кадастровим номером 4820382200:06:000:0121 (рілля) до земель запасу (не наданих у власність чи користування) комунальної власності Арбузинської селищної ради.
Згідно листа Арбузинської селищної ради від 05.05.2020 № 573/04-05/20, із спірної земельної ділянки рішеннями XXIII позачергової сесії восьмого скликання від 16.10.2019 передано в приватну власність для ведення фермерського господарства ОСОБА_1 ділянку площею 6,0696 га та ОСОБА_3 ділянку площею 6,0696 га, а решту земельної ділянки площею 12,8608 га, згідно поданих заяв жителів громади с. Новокрасне в кількості 12 осіб рішеннями XXXII позачергової сесії восьмого скликання від 10.04.2020 надано для ведення особистого селянського господарства.
Отже, із спірної земельної ділянки площею 25,0 га за кадастровим номером 4820382200:06:000:0121 сформовані 14 земельних ділянок.
Попри це, додані до листа Арбузинської селищної ради від 05.05.2020 № 573/04-05/20 копії рішень про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою не містять відомостей щодо кадастрових номерів земельних ділянок, сформованих за рахунок спірної земельної ділянки.
Подані заявником копії викопіювань з Публічної кадастрової карти України також не дають змоги встановити, що саме указані ФГ "Лаванда" в заяві про забезпечення позову земельні ділянки сформовані за рахунок земельної ділянки за кадастровим номером 4820382200:06:000:0121.
Господарським процесуальним законодавством визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 73 ГПК України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об?єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв?язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).
Ураховуючи викладене, суд визнає, що заявником не доведено наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову в даній справі у запропонованому ФГ "Лаванда" вигляді ? оскільки не подано доказів того, що визначені в заяві земельні ділянки: площею 1 га (кадастровий номер 4820382200:06:001:0195), площею 1 га (кадастровий номер 4820382200:06:001:0196), площею 1 га (кадастровий номер 4820382200:06:001:0197), площею 1 га (кадастровий номер 4820382200:06:001:0198), площею 1 га (кадастровий номер 4820382200:06:001:0199), площею 1,8608 га (кадастровий номер 4820382200:06:001:0194), площею 1 га (кадастровий номер 4820382200:06:001:0200), площею 1 га (кадастровий номер 4820382200:06:001:0201), площею 1 га (кадастровий номер 4820382200:06:001:0202), площею 1 га (кадастровий номер 4820382200:06:001:0203), площею 1 га (кадастровий номер 4820382200:06:001:0204), площею 1 га (кадастровий номер 4820382200:06:001:0205), є саме тими ділянками, що виділені зі спірної земельної ділянки.
Отже, в задоволенні заяви ФГ "Лаванда" належить відмовити.
Керуючись ст. ст. 136-140, 234 ГПК України, суд
Відмовити в задоволенні заяви фермерського господарства "Лаванда" про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 915/1612/20.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 255, 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Т.М.Давченко