04 лютого 2021 року Справа № 915/1455/20
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Давченко Т.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження
без виклику сторін
справу № 915/1455/20
за позовом акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк”,
вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001;
поштова адреса: вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, 49094;
до фізичної особи-підприємця Помазан Наталі Олександрівни,
АДРЕСА_1 ;
про стягнення грошових коштів у загальній сумі 534534 грн. 16 коп.
Акціонерним товариством комерційний банк “Приватбанк” (далі - Банк) пред'явлено позов про стягнення з фізичної особи-підприємця Помазан Наталі Олександрівни грошових коштів у загальній сумі 534534 грн. 16 коп., із яких: 474569 грн. 88 коп. - заборгованість з повернення кредитних коштів; 57998 грн. 91 коп. - заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом; 1965 грн. 37 коп. - пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором, з посиланням на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за укладеним з Банком кредитним договором від 15.11.2019 № 2227412684-КД-1, а саме, зобов'язань щодо своєчасного і в повному обсязі повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування ними, у зв'язку з чим Банком на підставі п. 5.1 кредитного договору на суми заборгованості нараховано пеню.
Банк також просить суд про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.
Ухвалою суду від 07.12.2020 відкрито провадження в даній справі та вирішено розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Від відповідача, належним чином повідомленого про відкриття провадження в даній справі, що підтверджується підписом відповідача на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення з ухвалою суду від 07.12.2020, відзив на позовну заяву не надійшов.
Ураховуючи викладене, та що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ч. 13 ст. 8, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч .5 ст. 252 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
Сторонами у справі укладено кредитний договір від 15.11.2019 № 2227412684-КД-1 (далі - договір), який підписаний обома сторонами із використанням кваліфікованого електронного підпису в порядку, передбаченому Законом України “Про електронні документи та електронний документообіг” та Законом України “Про довірчі послуги”.
Сторонами погоджено, що Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язався надати позичальнику кредит згідно з п. А.1 цього договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п. А.2 цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п. 2.1.2 цього договору, в обмін на зобов'язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни. Кредит надається Банком для здійснення позичальником платежів, пов'язаних з його господарською діяльністю, шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника з подальшим перерахуванням на адресу одержувачів (п. 1.1 договору).
У відповідності до п. А.1 договору, вид кредиту - невідновлювальна кредитна лінія. Надається у вигляді не відновлювальної кредитної лінії в формі одноразового надання повної суми кредитного ліміту.
Згідно п. А.2 договору, ліміт цього кредиту: 504000 грн., у тому числі на наступні цілі:
- у розмірі 500000 грн. ? на розвиток сировини і обладнання;
- у розмірі 4000 грн. ? на сплату страхових платежів у випадках та у порядку, передбачених п.п. 2.1.5, 2.2.12 цього договору.
Термін повернення кредиту ? 14.11.2024 (п. А.3 договору).
За користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 19 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. А.6 договору).
Позичальник зобов'язався: використовувати кредит на цілі та у порядку, передбаченому п. 1.1 договору; сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п.п. 4.1.-4.3 цього договору; повернути кредит у терміни, встановлені п.п. 1.2, 2.2.16, 2.2.17, 2.3.2 цього договору (п.п. 2.2.1-2.2.3 договору).
Крім того, у період дії цього договору позичальник зобов?язується: мати у наявності активний поточний рахунок у Банку; не припускати простроченої заборгованості по іншим активним кредитам у Банку; щомісячно направляти не менше ніж % від загального обсягу надходжень від господарської діяльності на поточний рахунок у Банку (п. 2.2.13 договору).
У випадку невиконання та/або неналежного виконання позичальником зобов'язань, передбачених п. 2.2.13 цього договору, Банк за користування кредитом встановлює позичальнику проценти у розмірі 24 % річних. При цьому Банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням підстави - порушення зобов'язань, передбачених п. 2.2.13 цього договору та дати початку нарахування підвищених процентів, без внесення змін до цього договору. За умови відновлення виконання позичальником зобов'язань, передбачених п. 2.2.13 цього договору, позичальник за користування кредитом сплачує проценти у розмірі, зазначеному в п. А.6 цього договору, та дати початку її нарахування (п. А.6.1 договору).
Проценти нараховуються та сплачуються щомісячно, починаючи з дати підписання цього договору, відповідно до графіку, який є невід?ємною частиною договору, якщо інше не передбачене п. 7.3 цього договору; у випадку несплати процентів вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання цього договору згідно з п. 2.3.2 цього договору) (п. А.8 договору).
У випадку порушення позичальником грошового зобов?язання по сплаті кредиту, позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі 38 % річних від суми простроченої заборгованості за кредитом (п. А.7 договору).
У відповідності до п. 2.3.2 договору, при настанні будь-якої з наступних подій:
- неотриманні від позичальника згоди на зміну процентної ставки за користування кредитом, зміну періодичності порядку сплати платежів по кредиту;
- порушенні позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених умовами цього договору, у т.ч. у випадку порушення цільового використання кредиту;
- порушенні заставодавцями/іпотекодавцями зобов'язань за договорами застави/іпотеки, укладеними в забезпечення виконання зобов'язань за цим договором, отриманні повідомлення від заставодавців про дострокове затребування вкладу (повністю або частково) за договором, майнові права за яким передані Банку у заставу,
- неотриманні від заставодавців/іпотекодавців до укладення Договору застави/іпотеки та під час його/їх дії повідомлення про усі відомі йому/їм права та вимоги інших осіб на предмет застави/іпотеки, у т.ч. не зареєстровані у встановленому порядку;
- у випадку передачі предмету застави/іпотеки іншій особі без згоди заставодержателя;
- порушенні заставодавцями/іпотекодавцями правил про заміну предмету застави;
- втрати предмету застави/іпотеки за обставинами, за які заставодержатель не відповідає, якщо заставодавець/іпотекодавець не замінив або не відновив предмет застави/іпотеки;
- порушенні господарським/цивільним судом справи про банкрутство позичальника або про визнання недійсними установчих документів позичальника, або про відміну державної реєстрації позичальника,
- ухваленні (прийнятті) власником або компетентним органом рішення про ліквідацію позичальника;
- притягнення до кримінальної відповідальності відносно позичальника;
- смерті позичальника;
- втрати можливості звернення стягнення на майно, надане у заставу/іпотеку в забезпечення виконання зобов'язань за цим договором (у т.ч. втрати, знищенні, пошкодженні або недоступності предмету застави/іпотеки для Банку з будь-яких інших привидів), підтвердженій актами перевірок;
- встановлення невідповідності дійсності відомостей, що містяться у п. 2.2.10 цього договору;
- наявності судових рішень про стягнення грошових коштів з поточного рахунку позичальника, що набули законної чинності, наявності арешту на поточних рахунках, що належать позичальнику, наявності платіжних вимог про примусове списання та інших обставин, які явно свідчать про те, що наданий позичальнику кредит не буде повернений своєчасно;
- неодноразовому (два і більше разів) надання позичальником розрахункових документів на використання кредиту в порушення порядку, передбаченого п. 1.1 цього договору, ?
Банк, на свій розсуд, має право:
а) змінити умови цього договору - зажадати від позичальника дострокове повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов'язань за цим договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення. При цьому згідно із ст.ст. 212, 611, 651 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються такими, що наступили, у зазначену у повідомленні дату. У цю дату позичальник зобов'язується повернути Банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов'язання за цим договором;
або:
б) розірвати цей договір у судовому порядку. При цьому в останній день дії цього договору позичальник зобов'язується повернути Банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов'язання за цим договором;
або:
в) достроково розірвати цей договір та вимагати повернення коштів/погашення заборгованості у разі, коли здійснення ідентифікації та/або верифікації позичальника є неможливим; якщо у суб'єкта первинного фінансового моніторингу виникає сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені);
або:
г) згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України, ст. 188 Господарського кодексу України здійснити одностороннє розірвання договору з відправленням позичальнику повідомлення. У зазначену у повідомленні дату цей договір вважається розірваним. При цьому в останній день дії договору позичальник зобов'язується повернути Банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов'язання за цим договором. Одностороння відмова від цього договору не звільняє позичальника від відповідальності за порушення зобов'язань за цим договором.
Банк, незалежно від настання термінів виконання зобов?язань позичальником за цим договором, має право вимагати дострокового повернення суми кредиту, сплати процентів та винагород, при настанні умов, передбачених п. 2.3.2 цього договору або порушення позичальником вимог п. 1.1 цього договору в частині вимог щодо цільового використання кредитних коштів (п. 2.3.8 договору).
Згідно п.п. 6.1-6.2 договору, цей договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису усіма його сторонами; договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зобов'язань.
У відповідності до додатку № 1 до договору “Графік зменшення поточного ліміту”, відповідач мав сплачувати тіло кредиту та проценти щомісячно, починаючи з 15.12.2019 і далі щомісячно 15-го числа; останній платіж, згідно графіку, мав бути внесеним 14.11.2024.
На виконання умов договору Банком 18.11.2019 перераховано відповідачу кредитні кошти в сумі 500000 грн., що підтверджується наданою Банком випискою по особовому рахунку підприємця Помазан за період 15.11.2019-08.10.2020.
Із змісту цієї ж виписки вбачається, що відповідачем здійснено часткове погашення кредиту, а саме, сплачено грошові кошти у загальній сумі 25430 грн. 12 коп., із яких: 13.12.2019 ? 9184 грн. 70 коп.; 12.01.2020 - 8393 грн.; 16.02.2020 - 430 грн. 13 коп.; 16.02.2020 - 7422 грн. 29 коп., після чого припинено сплату коштів за договором.
На даний час заборгованість підприємця Помазан з повернення кредитних коштів становить суму 474569 грн. 88 коп., а заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом ? суму 57998 грн. 91 коп.
Цивільним законодавством визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов?язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та па умовах, встановлених договором, а позичальник зобов?язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).
У відповідності до ч. 1 ст. 1048, ст. 1050 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов?язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов (ст. 610 ЦК України).
Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов?язання, якщо він не приступив до виконання зобов?язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
У відповідності до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб?єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов?язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов?язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов?язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов?язковим для виконання сторонами.
Якщо договором встановлений обов?язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).
При цьому право дострокового повернення означає, що кредитор вимагає виконання зобов?язання до настання строку виконання, визначеного договором.
Укладеним сторонами договором визначено, що термін повернення кредиту ? до 14.11.2024, а кредит підлягає поверненню частинами кожного місяця протягом цього строку.
Разом із тим, з поданої Банком виписки з рахунку позичальника вбачається, що підприємцем Помазан прострочено виконання зобов?язань щодо повернення чергової частини кредиту у лютому 2020 року (сплативши 7852 грн. 42 коп. замість 8333 грн. 33 коп., як передбачено умовами додатку № 1 до договору), після чого взагалі припинено виконання договірних зобов?язань щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів.
Ураховуючи викладене, суд визнає, що Банк, звернувшись до суду з позовом про дострокове стягнення усієї суми заборгованості за кредитом, включаючи прострочену заборгованість та заборгованість, що залишилась, використав своє право, передбачене частиною другою статті 1050 ЦК України та на власний розсуд змінив умови основного зобов?язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, тощо.
При цьому суд зауважує, що направлення повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту стосується загального порядку досудового врегулювання цих спорів, є правом, а не обов?язком кредитора, ненаправлення ж такого повідомлення кредитором не може свідчити про відсутність порушення його прав і не позбавляє кредитора права на судовий захист. Як наслідок, кредитор може вимагати захисту своїх прав через суд, подавши позов про виконання боржником обов?язку з дострокового повернення частини кредиту, що залишилась, та просити стягнення цієї частини кредиту, як і його простроченої частини.
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 у справі №521/21255/13-ц.
Ураховуючи викладене, суд визнає підлягаючими задоволенню вимоги Банку щодо стягнення з підприємця Помазан заборгованості з повернення кредитних коштів у сумі 474569 грн. 88 коп. та заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом у сумі 57998 грн. 91 коп.
Суд також вважає обґрунтованими вимоги Банку про стягнення з відповідача пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
Так, ч. 2 ст. 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 ГК України).
Господарськими санкціями визнаються штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема штраф, пеня (ч.1 ст.230 ГК України).
У відповідності до п. 5.1 договору, у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов'язань зі сплати процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 2.2.2, 4.1-4.3 договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.3.2 цього договору, винагороди, передбаченої п. 4.10. цього договору, позичальник сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу. Сплата пені здійснюється у гривні. Сторони узгодили, що розмір пені, зазначеної в цьому пункті, може бути на розсуд Банку зменшений. В разі зменшення банком, розміру пені, зазначеної в цьому пункті договору, Банк на свій вибір телекомунікаційного способу доставки інформації, повідомляє позичальника узгодженими сторонами способами телекомунікацій протягом 5 днів з дати прийняття рішення про зменшення розміру пені. Узгодженими сторонами способами телекомунікацій є: відповідне повідомлення, ПЗ “Приват24”, СМС-повідомлення. При цьому, додаткові узгодження сторін не потрібні.
З урахуванням викладеного, суд погоджується з поданим Банком розрахунком пені за загальний період 15.08.-08.10.2020 у сумі 1965 грн. 37 коп. і указана сума підлягає стягненню з відповідача.
Отже, позов Банку підлягає задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приходить до наступного.
Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 129 ГПК України).
Отже, ураховуючи те, що судом визнано позовні вимоги обґрунтованими у повному обсязі, витрати Банку на оплату позовної заяви судовим збором за платіжними дорученнями від 16.10.2020 № ІНВ96В3ВКН у сумі 7118 грн. 55 коп. та від 29.10.2020 №ІНВ99В3С7Т у сумі 899 грн. 46 коп., а загалом у сумі 8018 грн. 01 коп. належить у зазначеній сумі відшкодувати за рахунок відповідача.
Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238, ГПК України, суд
1. Позов акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Помазан Наталі Олександрівни, АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , на користь акціонерного товариства комерційний банк “ПРИВАТБАНК”, вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 14360570, грошові кошти у загальній сумі 534534 (п?ятсот тридцять чотири тисячі п?ятсот тридцять чотири) грн. 16 коп., із яких: 474569 (чотириста сімдесят чотири тисячі п?ятсот шістдесят дев?ять) грн. 88 коп. - заборгованість з повернення кредитних коштів; 57998 (п?ятдесят сім тисяч дев?ятсот дев?яносто вісім) грн. 91 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1965 (одна тисяча дев?ятсот шістдесят п?ять) грн. 37 коп. - пеня, а також грошові кошти на відшкодування судових витрат у справі з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 8018 (вісім тисяч вісімнадцять) грн. 01 коп.
Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.М. Давченко