вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"03" лютого 2021 р. Справа№ 910/20548/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мартюк А.І.
суддів: Алданової С.О.
Дідиченко М.А.
при секретарі ГуцалО.В.
за участю представників зазначених в протоколі від 03.02.2021р.
розглянувши у відкритому судовому
засіданні апеляційну
скаргу Приватного акціонерного товариства „Енергополь-Україна"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.12.2020р.
у справі № 910/20548/20 (суддя Маринченко Я.В.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест"
до Приватного акціонерного товариства „Енергополь-Україна"
про забезпечення позову до пред'явлення позову
Товариство з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест" звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на об'єкти нерухомого майна, що належать на праві приватної власності ПАТ "Енергополь-Україна" (ідентифікаційний код 20022334).
Заява обґрунтована тим, що заявник має намір звернутись до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" з вимогою про стягнення заборгованості в розмірі 2750000 (два мільйони сімсот п'ятдесят тисяч) дол. США, що еквівалентно 78237500 (сімдесят вісім мільйонів двісті тридцять сім тисяч п'ятсот) грн
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2020 року справі №910/20548/20 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест" про забезпечення позову до пред'явлення позову задоволено. З метою забезпечення позову, на період розгляду справи накладено арешт на нерухоме майно, що належить на праві власності Приватного акціонерного товариства „Енергополь-Україна", в межах суми 2750000 (два мільйони сімсот п'ятдесят тисяч) дол. США, що еквівалентно 78237500 (сімдесят вісім мільйонів двісті тридцять сім тисяч п'ятсот) грн, до набрання законної сили рішенням у цій справі.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Приватне акціонерне товариство „Енергополь-Україна" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.12.2020 року справі №910/20548/20 про забезпечення позову.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2021 року, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Енергополь-Україна" передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І. - головуюча суддя; судді - Алданова С.О., Дідиченко М.А.
15.01.2021 р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника Приватного акціонерного товариства „Енергополь-Україна" надійшла заява про долучення доказів сплати судового збору.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства „Енергополь-Україна" на ухвалу Господарського суду Господарського суду міста Києва від 28.12.2020 року справі №910/20548/20 та призначено справу до розгляду на 02.02.2021 р.
28.01.2021 р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій останній зазначає, що оскаржувана ухвала прийнята з дотриманням норм чинного законодавства, тому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.12.2020 року справі №910/20548/20 без змін.
В судовому засіданні 02.01.2021р. оголошено перерву у судовому засіданні до 03.02.2021 р.
Представник Приватного акціонерного товариства „Енергополь-Україна" у поясненнях наданих у судовому засіданні, підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив суд її задовольнити, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.12.2020 року справі №910/20548/20 про забезпечення позову.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест" у поясненнях, наданих у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував та просив суд відмовити в її задоволенні.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
В обґрунтування поданої заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест" вказує, що існує висока вірогідність того, що у випадку прийняття судом рішення про задоволення позову та стягнення заборгованості з Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" яка складає 2750000 доларів США, що еквівалентно 78237500 грн, останній буде позбавлений можливості виконати рішення суду, оскільки останній неспроможній розрахуватись за взятим на себе зобов'язанням, за вказаним договором.
Заявник зазначає, що тривале невиконання Приватним акціонерним товариством "Енергополь-Україна" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест" зобов'язання з оплати грошової суму у розмірі 2750000 доларів США, ставить під сумнів питання щодо фінансової спроможності боржника, оскільки останній ухиляється від належного виконання взятих на себе зобов'язань, станом на дату подання відповідної заяви грошові зобов'язання не виконано, окрім того, боржник відмовляється від продовження строку виконання зобов'язання.
Також, заявник зазначає, що боржник здійснює відчуження об'єктів нерухомої власності, зокрема, 14 квартир, які були побудовані за рахунок грошових коштів, отриманих за вищезазначеним договором позики, шляхом продажу ТОВ "Компанія з управління активами "Імідж Фінанс", засновником та кінцевим бенефіціаром якого є ОСОБА_1 , який також являється членом Наглядової ради та акціонером ПрАТ "Енергополь-Україна".
Підставами майбутнього позову, за поясненнями заявника, є неналежне виконання Приватним акціонерним товариством "Енергополь-Україна" своїх зобов'язань за Договором позики №2/U від 01.12.2009, відповідно до умов якого ТОВ "Всходні Інвест" - позикодавець в порядку та на умовах, визначених договором, зобов'язаний надати Акціонерному товариству закритого типу "Енергополь-Україна" - позичальнику позику, а останній зобов'язується прийняти позику, використовувати за цільовим призначенням і повернути з нарахуванням відсотків позикодавцеві у визначений Договором термін.
Згідно п. 2.1-2.2 Договору позика передається з метою фінансування поточної діяльності позичальника. Загальна сума позики за договором становить 2750000 доларів США. В межах загальної суми позичальник може отримувати грошові кошти частинами протягом всього терміну надання позики, не пізніше однак ніж до дня 31.11.2010. Розмір та строк кожного траншу визначається позичальником самостійно. Позикодавець надає кожний транш після подання позичальником письмової заявки.
Відповідно до п. 4.6 договору, позичальник зобов'язується повернути Позикодавцю всю суму позики разом з належними відсотками не пізніше ніж 31.12.2010 року.
Разом з тим, заявник зазначає, що між ним та ПрАТ "Енергополь-Україна" неодноразово укладались додаткові угоди до вищезазначеного договору щодо продовження строку повернення суми позики.
ПАТ "Енергополь-Україна" взяті на себе зобов'язання щодо повернення суми позики не виконує та відмовляється від продовження строку повернення позики.
Задовольняючи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест" про забезпечення позову до пред'явлення позову суд першої інстанції виходив з того, що у поданій в майбутньому позовній заяві Товариством з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест" предметом спору буде стягнення грошової заборгованості, а також враховуючи наявність обґрунтованих підстав вважати, що у випадку задоволення позову виконання рішення суду шляхом стягнення з відповідача вказаної суми заборгованості може бути суттєво ускладнено, зокрема з огляду на значну суму заборгованості, тривале невиконання власних зобов'язань за договорами позики та відчуженням нерухомого майна, яке побудовано за рахунок грошових коштів отриманих за договором позики, що може свідчити про фінансову неспроможність Приватного акціонерного товариства "Енергополь-Україна" сплатити наявну заборгованість,.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно ч.1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову").
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення забезпечення позову до пред'явлення позову, виходячи з наступного.
24.12.2020 до Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову.
Договором позики №2/U від 01.12.2009, відповідно до умов якого ТОВ "Всходні Інвест" - позикодавець в порядку та на умовах, визначених договором, зобов'язаний надати Акціонерному товариству закритого типу "Енергополь-Україна" - позичальнику позику, а останній зобов'язується прийняти позику, використовувати за цільовим призначенням і повернути з нарахуванням відсотків позикодавцеві у визначений Договором термін.
Разом з тим, заявник в своїй заяві зазначає, що між ним та ПрАТ "Енергополь-Україна" неодноразово укладались додаткові угоди до вищезазначеного договору щодо продовження строку повернення суми позики.
Відповідно п. 4.6. до додаткової угоди від 05.11.2019р. до договору позики №2/U від 01.12.2009 позичальник зобов'зується повернути позикодавцю всю суму позики разом з належними відсотками не пізніше ніж 30.12.2020 року, що не заперечується заявником.
З огляду на вищевикладене колегія суддів зазначає, що на день подачі заяви про забезпечення позову 24.12.2020р. та на день постановлення ухвали від 28.12.2020р. відсутнє право на позов, оскільки строк для виконання зобов'язання за Договором позики ще не закінчився.
Крім того, в судовому засіданні колегією суддів встановлено, що ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.01.2021р. у справі № 910/367/21 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест" до Приватного акціонерного товариства „Енергополь-Україна" про стягнення 2 750 000,00 дол. США залишено без руху, дані про відкриття провадження у справі відсутні.
Суд зазначає, що обрання належного, відповідного до предмета спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, в разі задоволення позову.
Слід зазначити, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії", було зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Колегія суддів вважає, що вжиті заходи забезпечення позову до пред'явлення позову шляхом накладенням арешту на нерухоме майно, що належить на праві власності Приватного акціонерного товариства „Енергополь-Україна", в межах суми 2750000 (два мільйони сімсот п'ятдесят тисяч) дол. США, що еквівалентно 78237500 (сімдесят вісім мільйонів двісті тридцять сім тисяч п'ятсот) грн, не відповідають вимогам процесуального законодавства, оскільки на момент забезпечення позову у позивача не настало право вимоги по договору позики.
Як передбачено ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвалу Господарського суду м. Києва від 28.12.2020р. у справі № 910/20548/20 слід скасувати.
Відповідно до статті 129 ГПК України та, беручи до уваги фактичні обставини виникнення судового спору, витрати по сплаті судового збору за подання і розгляд позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 129, 270, 275, 277, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Енергополь-Україна" задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.12.2020р. у справі № 910/20548/20 скасувати.
3. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест" про забезпечення позову до пред'явлення позову відмовити.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Всходні Інвест" на користь Приватного акціонерного товариства „Енергополь-Україна" судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1576,50 грн.
5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.
Постановний текст постанови складено 05.02.2021р.
Головуючий суддя А.І. Мартюк
Судді С.О. Алданова
М.А. Дідиченко