вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"19" січня 2021 р. Справа№ 925/1133/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дідиченко М.А.
суддів: Руденко М.А.
Пономаренка Є.Ю.
при секретарі: Пересенчук Я.Д.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача 1: не з'явився;
від відповідача 2: Севастьянов С.В.;
від третьої особи: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Черкаський завод телеграфної апаратури"
на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 08.09.2020 про закриття провадження у справі
у справі №925/1133/19 (суддя Довгань К.І.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Черкаський завод телеграфної апаратури"
до Приватного акціонерного товариства "Агропроммеханізація" та арбітражного керуючого Лахненка Євгенія Миколайовича
третя особа яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Фортекс"
про тлумачення змісту правочину, -
Короткий зміст позовних вимог
Відкритим акціонерним товариством «Черкаський завод телеграфної апаратури» подано до Господарського суду Черкаської області позов про надання офіційного тлумачення пункту 5.9 мирової угоди від 29.05.2018 шляхом визначення щодо обов'язку боржника - Відкритого акціонерного товариства «Черкаський завод телеграфної апаратури» сплати додаткової винагороди арбітражному керуючому Лахненку Є.М., в розмірі 3 % від обсягу погашених вимог без врахування вимог, що не підлягають погашенню на умовах мирової угоди (в тому числі, щодо яких відбувається прощення/списання) виникає з дня фактичного повного або часткового погашення вимог конкурсних кредиторів пропорційно до їх обсягу; впродовж четвертого місяця з дня затвердження мирової угоди Відкрите акціонерне товариство «Черкаський завод телеграфної апаратури» має сплатити арбітражному керуючому Лахненку Є.М. суму додаткової винагороди в розмірі 3 % від обсягу фактично погашених вимог кредиторів, які будуть погашеними на момент виплати додаткової винагороди.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що між сторонами мирової угоди, яка була затверджена в межах справи № 18-10-14-01/2759 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Черкаський завод телеграфної апаратури", виник спір щодо визначення порядку та строків виконання позивачем обов'язку щодо сплати додаткової винагороди арбітражному керуючому - Лахненку Є.М.
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 08.09.2020 провадження у справі закрито.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції вказав, що заявлені позовні вимоги підлягають вирішенню шляхом звернення з відповідною заявою до суду, яка має розглядатися в межах справи № 18-10-14-01/2759 про банкрутство ВАТ «Черкаський завод телеграфної апаратури».
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Відкрите акціонерне товариство "Черкаський завод телеграфної апаратури" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 08.09.2020 року у справі №925/1133/19 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що сторони мирової угоди - позивач та відповідач (арбітражний керуючий) по різному розуміють зміст положень п. 5.9. мирової угоди в частині обсягу та строку сплати додаткової винагороди. Тлумачення змісту мирової угоди (яка за твердженням апелянта є правочином) не є процесуальною дією, а є способом реалізації особи захисту свого права шляхом ініціювання матеріально-правового спору, від вирішення його залежить наявність права або обов'язку щодо виконання правочину, а відтак такі спори підлягають вирішенню за правилами позовного провадження. Апелянт зазначає, що оскільки ухвалою Господарського суду Черкаської області від 25.09.2018 справу № 18-10-14-01/2759 про банкрутство боржника було закрито внаслідок укладення мирової угоди, а предметом даного позову були вимоги про тлумачення змісту правочину, а тому з огляду на приписи ст. 244 ГПК України вказані вимоги не можуть бути розглянуті шляхом ухвалення додаткового рішення.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно витягу з протоколу передачі судової справи між суддями від справу №925/1133/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 року відкрито апеляційне провадження у справі та призначено до розгляду на 19.01.2021.
Явка представників сторін
Представник позивача, відповідача 1 та третьої особи у судове засідання 19.01.2021 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про дату, час і місце розгляду справи останні повідомлялись належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.
В той же час, 18.01.2021 через електрону адресу суду від позивача було подано клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтоване неможливістю забезпечити явку його представника через запровадження карантинних обмежень та відсутністю регулярних транспортних перевезень із м. Черкаси до м. Києва.
Колегія суддів ухвалила клопотання про відкладення розгляду залишити без задоволення з наступних підстав.
Статтею 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
В матеріалах справи наявні відомості про належне повідомлення, зокрема позивача, про дату, час і місце судового засідання. Крім того, апелянтом у клопотанні підтверджено обізнаність про розгляд апеляційної скарги 19.01.2021.
Колегія суддів зазначає, що наведені позивачем обставини в обґрунтування причин неявки його представника у судове засідання не можуть бути визнані судом поважними, адже не є об'єктивно непереборними. Позивач, як учасник судового процесу, не позбавлений права і можливості забезпечити участь у судовому засіданні інших представників, яким доручити виконання функцій щодо представництва інтересів у суді відповідно до вимог процесуального закону.
В клопотанні про відкладення розгляду справи не зазначено обставин, з яких судом апеляційної інстанції не можливо розглянути справу без участі представника позивача. Явка представників сторін у судове засідання також не визнавалась судом апеляційної інстанції обов'язковою.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.
Колегія суддів також враховує, що відповідно до ст. 273 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
Оскільки сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, Північний апеляційний господарський суд дійшов до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 19.01.2021 за відсутності представника позивача.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 21.08.2004 у справі №18-10-14-01/2759 порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ "Черкаський завод телеграфної апаратури".
Постановою Господарського суду Черкаської області від 26.02.2013 у справі №18-10-14-01/2759 ВАТ "Черкаський завод телеграфної апаратури" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 17.05.2016 у справі №18-10-14-01/2759 Лахненка Є.М. призначено ліквідатором банкрута.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 25.09.2018 у справі №18-10-14-01/2759, яка була частково змінена постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2019, затверджено мирову угоду від 29.05.2018, укладену між боржником в особі ліквідатора Лахненка Є. М., головою комітету кредиторів - приватним акціонерним товариством "Агропроммеханізація" в особі директора Маковського Петра Михайловича та інвестором - товариством з обмеженою відповідальністю "Фортекс" в особі директора Прокопчука Олександра Вікторовича. Провадження у справі закрито.
Відкрите акціонерне товариство «Черкаський завод телеграфної апаратури» подано до Господарського суду Черкаської області позов про надання офіційного тлумачення пункту 5.9 мирової угоди від 29.05.2018, що була затверджена в межах справи № №18-10-14-01/2759 про банкрутство боржника - Відкритого акціонерного товариства «Черкаський завод телеграфної апаратури».
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що між сторонами мирової угоди, яка була затверджена в межах справи № 18-10-14-01/2759 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Черкаський завод телеграфної апаратури" виник спір, а саме щодо визначення порядку та строків виконання позивачем обов'язку щодо сплати додаткової винагороди арбітражному керуючому - Лахненку Є.М.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції вказав, що заявлені позовні вимоги підлягають вирішенню шляхом звернення з відповідною заявою до суду, яка має розглядатися в межах справи № 18-10-14-01/2759 про банкрутство ВАТ «Черкаський завод телеграфної апаратури».
Колегія суддів погоджується з такими твердженнями суду першої інстанції з огляду на наступне.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до частин 1, 3 ст.3 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з ч.6 ст.12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Як вбачається з матеріалів справи, позов у даній справі був поданий 23.09.2019.
Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що 21.10.2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства №2597-VIII від 18.10.2018 року, відповідно до п. 4 Перехідних положень якого, установлено що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство.
З дня введення в дію цього Кодексу визнається таким, що втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (абз. 2 п. 2 Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства).
Отже, питання щодо підвідомчості даного спору саме вирішується із урахуванням чинного Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 7 Кодексу спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених ч. 2 цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
Як вбачається з поданої позовної заяви, позивач заявив вимогу про тлумачення змісту мирової угоди, яка була затверджена в межах справи № 18-10-14-01/2759 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Черкаський завод телеграфної апаратури", а саме щодо визначення порядку та строків виконання позивачем обов'язку щодо сплати додаткової винагороди арбітражному керуючому - Лахненку Є.М.
У ст.123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення та звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з учиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до приписів ст. ст. 30, 61 Кодексу до витрат пов'язаних з розглядом справи про банкрутство відносяться вимоги щодо виплати грошової винагороди арбітражному керуючому.
Частиною 3 ст. 30 Кодексу передбачено, що витрати арбітражного керуючого, пов'язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності за заподіяння шкоди, а також витрат, пов'язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.
Колегія суддів відзначає, що позовне провадження передбачає наявність матеріально-правового спору між сторонами - "спору про право". Процесуальним засобом порушення справи є позов, який направлений на: визнання прав; відновлення становища, яке існувало раніше; присудження до виконання обов'язку в натурі; припинення або зміну правових відносин; стягнення з відповідача збитків, тощо.
У даному випадку ліквідатор був призначений судом у межах справи № 18-10-14-01/2759 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Черкаський завод телеграфної апаратури", є суб'єктом незалежної професійної діяльності, не є найнятим працівником. Арбітражний керуючий виконує свої повноваження виключно в рамках справи про банкрутство. При цьому нарахування йому грошової винагороди, відбувається відповідно до положень КзПБ (п. 3 ч. 1 ст. 12, ч. 3 ст. 61 КзПБ).
Отже, виплата грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство носить виключно процесуальний характер. Визначаючи винагороду арбітражному керуючому суд не здійснює правосуддя шляхом вирішення матеріально-правового спору, а вирішує лише поточне процесуальне питання.
Тобто враховуючи особливість розгляду справ про банкрутство та відповідно положень п. 3 ч. 1 ст. 12 КзПБ, ст. 123, 244 ГПК України сплата грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора банкрута відноситься до судових витрат у справі про банкрутство і має розглядатися саме в межах цієї справи, шляхом ухвалення судового рішення, а у разі якщо провадження у справі закрито, шляхом ухвалення додаткового рішення у справі, що є процесуальним засобом реалізації прав учасників процесу.
За змістом п.1 ч.1 ст. 231 ГПК господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, а відкрите провадження у справі підлягає закриттю, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
За вказаних обставин, колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для закриття провадження у даній справі.
Крім того, колегія суддів вважає за можливе зазначити, що позивач не позбавлений права звернутись із відповідною заявою стосовно способу та порядку виконання п.5.9 мирової угоди від 29.05.2018 в частині виплати додаткової винагороди арбітражному керуючому в межах справи №18-10-14-01/2759 про банкрутство ВАТ «Черкаський завод телеграфної апаратури».
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому ухвала Господарського суду Черкаської області від 08.09.2020 року у справі № 925/1133/19 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав її його скасування не вбачається.
Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Черкаський завод телеграфної апаратури" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 08.09.2020 року у справі № 925/1133/19 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 08.09.2020 року у справі № 925/1133/19 залишити без змін.
3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.
4. Матеріали справи № 925/1133/19 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складено 04.02.2021
Головуючий суддя М.А. Дідиченко
Судді М.А. Руденко
Є.Ю. Пономаренко