Справа № 459/2370/20 Головуючий у 1 інстанції: Дем"яновська Ю.Д.
Провадження № 33/811/1799/20 Доповідач в 2-й інстанції: Романюк М. Ф.
03 лютого 2021 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника - адвоката Богдан Петра Матвійовича, потерпілого ОСОБА_2 , представника потерпілого Мацея Михайла Михайловича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про відвід судді Романюка Михайла Феодосійовича у справі № 459/2370/20,
вищенаведеною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600,00 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200,00 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Не погоджуючись з даною постановою, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Червоноградського міського суду Львівської області від 23 листопада 2020 року та провадження у справі закрити за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні апеляційного суду особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 заявив відвід судді Романюку М.Ф.
В обґрунтування заявленого відводу ОСОБА_1 зазначив, що у нього виникають сумніви в об'єктивності та неупередженості судді при прийнятті рішення в справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із відмовою у задоволенні клопотань особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Богдана П.М. про виклик свідків, дослідження відеозапису нагрудних камери працівників поліції та призначення експертизи. Такі дії судді вважає грубим порушенням його прав.
Так, відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а тому вважаю, що заява про відвід має бути розглянута по суті.
Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника-адвоката Богдана П.М., які підтримали заявлений відвід, думку потерпілого ОСОБА_2 та його представника Мацея М.М., які заперечили заяву про відвід судді, апеляційний суд приходить до переконання, що заява ОСОБА_1 про відвід судді не підлягає до задоволення.
Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить підстав та порядку вирішення питання про відвід (самовідвід) судді, в зв'язку з чим за аналогією закону слід керуватись нормами Кримінального процесуального кодексу України.
У ст.75 КПК України визначений виключний перелік обставин, що виключають участь судді в кримінальному провадженні.
Згідно ч. 5 ст.80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Згідно пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступень, що свідчать про безсторонність суду.
У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект, а саме наявність безсторонності, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. При чому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
На переконання апеляційного суду, заявлений ОСОБА_1 відвід головуючому судді в рамках розгляду справи про адміністративне правопорушення є безпідставним, не аргументованим та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності не наведено обставин, які б викликали сумнів щодо об'єктивності та неупередженості судді.
Обставини, які б виключали участь судді Романюка М.Ф. у розгляді даної справи, в ході розгляду заяви про відвід не встановлені, відтак заява про відвід задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.8 Конституції України. ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.283, 294 КУпАП, апеляційний суд,
у задоволенні заяви особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про відвід судді Романюка Михайла Феодосійовича у справі № № 459/2370/20 відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя М.Ф.Романюк