ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.02.2021Справа № 910/17513/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., розглянувши у спрощеному провадженні справу
за позовом Фізичної особи-підприємця Кришталь Ярослава Анатолійовича
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсум Енерджі»
про стягнення 18 758, 50 грн.
Без повідомлення (виклику) сторін.
Фізична особа-підприємець Кришталь Ярослав Анатолійович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсум Енерджі» про стягнення 18 758, 50 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про порушення відповідачем майнових прав позивача, яке завдане неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати повної вартості за перевезення вантажу.
Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.
Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2020 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив. Дана ухвала направлена у встановленому порядку та отримана сторонами, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення.
Відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України щодо подання відзиву на позовну заяву, як і не надав контр розрахунку заявлених до стягнення сум. Не повідомив суд про неможливість подання відзиву на позовну заяву, чи про наміри подання додаткових доказів чи неможливості їх подання.
Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Суддя Алєєва І.В. перебувала у відпустці з 28.12.2020 по 16.01.2021.
У відповідності до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
12.05.2020 на адресу експедитора, що узяв на себе зобов'язання з організації доставки вантажу - ФОП Кришталь Я.А., від замовника перевезення (також, експедитора) - ТОВ «УНІВЕРСУМ ЕНЕРДЖІ» надійшла Заявка на перевезення № 12/05. Її умови прийняті експедитором ФОП Кришталь Я.А. шляхом підписання та засвідчення печаткою.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Згідно ч. 2 ст. 640 ЦК України якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Статтею 909 ЦК України визначено, що укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
На підтвердження укладання договору перевезення був виготовлений коносамент у вигляді міжнародної товаротранспортної накладної CMR № 000195.
Відповідно до умов заявки, ФОП Кришталь Я.А. приступив до організації міжнародного перевезення за маршрутом с. Чемерне (Україна, Рівненська обл.) - м. Варшава (Польща). До безпосереднього виконання перевезення був залучений перевізник ТОВ «MAC CARGO» (графа 16 CMR).
Перевезення організоване та виконане без будь-яких зауважень чи застережень вантажоодержувача, про що свідчить відтиск штампу та підпис уповноваженої особи вантажоодержувача в графі 24 накладної CMR.
Вартість перевезення, згідно пункту ставка фрахту заявки - 430, 00 євро. За змістом пункту умови оплати заявки - оплата здійснюється безготівково, протягом 5 банківських днів після розвантаження.
Згідно графи 24 CMR розвантаження відбулося 15.05.2020. З урахуванням оплати протягом п'яти банківських днів, прострочення по оплаті ТОВ «УНІВЕРСУМ ЕНЕРДЖІ» на суму 430, 00 євро починається з 23.05.2020.
Відповідно до ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Графою 24 CMR підтверджується дата розвантаження вантажу, а саме 15.05.2020. Курс НБУ на вказану дату становив 28, 7869 грн за 1 євро, а тому 430 євро у перерахунку на гривні склала 12 378, 37 грн, які відповідач повинен був сплатити позивачу протягом п'яти банківських днів з моменту розвантаження, що не було зроблено останнім.
Крім того, 14.05.2020 на адресу експедитора, що узяв на себе зобов'язання з організації доставки вантажу - ФОП Кришталь Я.А., від замовника перевезення (також, експедитора) - ТОВ «УНІВЕРСУМ ЕНЕРДЖІ» надійшла Заявка на перевезення № 14/05. Її умови прийняті експедитором ФОП Кришталь Я.А. шляхом підписання та засвідчення печаткою.
На підтвердження укладання договору перевезення був виготовлений коносамент у вигляді міжнародної товаротранспортної накладної CMR № 0050580.
Відповідно до умов Заявки, ФОП Кришталь Я.А. приступив до організації міжнародного перевезення за маршрутом с. Чемерне (Україна, Рівненська обл.) - м. Варшава (Польща).
До безпосереднього виконання перевезення був залучений перевізник Pupko Vadym (графа 16 CMR). Перевезення було організоване та виконане без будь-яких зауважень чи застережень вантажоодержувача, про що свідчить відтиск штампу та підпис уповноваженої особи вантажоодержувача в графі 24 накладної CMR.
Вартість перевезення, згідно пункту ставка фрахту заявки - 430, 00 євро. За змістом пункту умови оплати заявки - оплата здійснюється безготівково, протягом 5 банківських днів після розвантаження.
Згідно графи 24 CMR розвантаження відбулося 19.05.2020. З урахуванням оплати протягом п'яти банківських днів, прострочення по оплаті ТОВ «УНІВЕРСУМ ЕНЕРДЖІ» на суму 430, 00 євро починається з 27.05.2020.
Курс НБУ на дату розвантаження становив 28, 791 грн за 1 євро, а тому 430 євро у перерахунку на гривні становить 12 380, 13 грн, які відповідач повинен був сплатити позивачу протягом п'яти банківських днів з моменту розвантаження, що не було зроблено останнім.
Загальна сума заборгованості за організацію та перевезення вказаних вище перевезень склала 24 758, 50 грн (12 378, 37 грн + 12 380, 13 грн).
08.07.2020 згідно платіжного доручення № 228 відповідач сплатив на користь позивача 6 000, 00 грн. З урахуванням вказаного платежу, залишкова заборгованість відповідача перед позивачем на день звернення до суду склала 18 758, 50 грн (24 758, 50 грн - 6 000 грн), яка відповідачем сплачене не була, що і стало підставою для звернення до Господарського суду з даним позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статті 626, 629 ЦК України передбачають, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 916 ЦК України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
Згідно ч. 1 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Відповідно до ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.
Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником.
Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.
В матеріалах справи відсутні докази на спростування боргу відповідача перед позивачем у розмірі 18 758, 50 грн, натомість, позивач довів належними і допустимими доказами обставину порушення відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань та наявність заборгованості, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача вказаної суми заборгованості.
Позивач просить стягнути з відповідачів понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 3500 грн.
Частина 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає докази виконаних робіт (наданих послуг) адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
На підтвердження зазначеного позивачем було надано Договір про правову допомогу від 07.10.2020, Акт приймання-передачі наданих послуг від 12.10.2020, квитанція до прибуткового касового ордеру № 04-10 від 12.10.2020 про сплату 3500 грн.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3500 грн витрат на правничу допомогу адвоката.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача при задоволені позову 1500 грн у якості відшкодування гонорару успіху, який має бути сплачений позивачем адвокату.
Відповідно до п. 2.3. Договору про правову допомогу від 07.10.2020, укладеного між позивачем та адвокатом Лозою Віктором Миколайовичем, при задоволенні позову довіритель сплачує повіреному премію (гонорар успіху) у сумі 1500, 00 грн.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов'язковості такого зобов'язання. У контексті вирішення судом питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати розумність витрат, їх співмірність із ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача.
Зазначений висновок відповідає позиції Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 19 жовтня 2000 у справі «Іатрідіс проти Греції» (заява № 31107/96) тлумачить «гонорар успіху» як домовленість, згідно з якою клієнт зобов'язується виплатити адвокату як винагороду певний відсоток від присудженої йому судом грошової суми, якщо рішення буде на користь клієнта. Якщо такі угоди є юридично дійсними, то визначені суми підлягають сплаті клієнтом. Водночас відшкодування судових витрат передбачає, що встановлена їх реальність, необхідність і, крім того, умова розумності їх розміру.
За наявності таких угод при вирішенні питання відшкодування судових витрат ЄСПЛ керується не ними, а іншими наведеними вище чинниками, які стосуються роботи адвоката, насамперед принципом розумності судових витрат, що відображено також у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (заява № 35839/97).
Частиною 4 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» (заява № 58442/00) зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).
З огляду на те, що в межах розгляду даного спору судом не встановлено наявність доказів нерозумності цих витрат (гонорару за прийняття рішення на користь клієнта), їх неспівмірності з ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача, суд дійшов висновку про те, що включення гонорару успіху до витрат на правову допомогу є правомірним.
З урахуванням викладеного та враховуючи позицію Верховного Суду щодо розподілу судових витрат, суд вважає правомірним покладення на відповідача відшкодування витрат позивача на правову допомогу (гонорар успіху) в розмірі 1500, 00 грн.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору у відповідності до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УНІВЕРСУМ ЕНЕРДЖІ» (03189, місто Київ, ВУЛИЦЯ АКАДЕМІКА ВІЛЬЯМСА, будинок 6-Д, офіс 43, ідентифікаційний код 42481152) на користь Фізичної особи-підприємця КРИШТАЛЬ ЯРОСЛАВА АНАТОЛІЙОВИЧА ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) заборгованість у розмірі 18 758 (вісімнадцять тисяч сімсот п'ятдесят вісім) грн 50 коп., витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3500 (три тисячі п'ятсот) грн 00 коп., витрат на професійну правничу допомогу (гонорар успіху) у розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн 00 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.В. Алєєва