Справа № 727/7986/20
Провадження № 1-кп/727/3/21
29 січня 2021 року м.Чернівці
Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
з участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3
адвоката ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
адвоката потерпілого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Чернівці кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за №12020260000000387, по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Чернівці, мешканець АДРЕСА_1 , громадянин України, українець, не одружений, фізична особа-підприємець, раніше не судимого;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України;
09 червня 2020 року приблизно о 23-00 годині у ОСОБА_7 під час перебування у дворі свого будинку за адресою АДРЕСА_2 виник конфлікт з ОСОБА_8 , з яким у потерпілого ОСОБА_7 були неприязні відносини. В подальшому ОСОБА_8 повідомив про виниклий конфлікт свого сина - ОСОБА_5 .
З метою вирішення конфлікту 10.06.2020 року приблизно о 00-15 годині ОСОБА_5 прибув за адресою м.Чернівці, вул. Південно-Кільцева, 1, маючи при собі рушницю марки «Target-X-7», зустрів ОСОБА_7 та вже між нми виник конфлікт на грунті тривалих непиязних відносин.
Під час конфлікту, ОСОБА_5 стоячи позаду потерпілого ОСОБА_7 , тримаючи в руках рушницю «Target-X-7», ребром верхньої частини прикладу наніс один удар в ліву бічну поверхню голови ОСОБА_7 , внаслідок чого спричинив останньому епідуральні крововиливи в проекції скроневої та тім'яної часток лівої гемісфери головного мозку, субарахноїдальний крововилив лівої тім'яної частки головного мозку, множинні переломи тім'яної та скроневої кісток зліва, які були небезпечні для життя в момент заподіяння та кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження. Від нанесеного удару потерпілий ОСОБА_7 впав на землю, а ОСОБА_5 продовжував наносити удари прикладом рушниці по різним частинам тіла чим спричини потерпілому синець з садном на спинці носа по центру з переходом на праву та ліву пара орбітальні ділянки, садно на спинці носа, синець з садном по внутрішній поверхні лівого плеча у нижній третині, синці по зовнішній поверхні правого передпліччя в середній третині, по тильній поверхні правої кисті, по зовнішній поверхні лівого плеча у середній третині, по тильній поверхні проксимальної фаланги 3-го пальця лівої кисті, по зовнішній поверхні правого передпліччя в нижній третині, садна по внутрішній поверхні правого передпліччя у верхній третині в кількості двох, по тильній поверхні проксимальної фаланги 4-го пальця правої кисті, по передній поверхні правого колінного згину, по передньо-внутрішній поверхні лівого колінного згину, забійно-рвана рана в скронево-тім'яній ділянці, рана в ділянці правої брови, рани чисельні поверхневі в ділянці чола, лівобічний травматичний перфоративний середній отит, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України, тобто заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.
В судовому засіданні обвинувачений вину визнав та показав, що всі обставини, викладені в обвинувальному акті відповідають дійсності. 09 червня ввечері йому подзвонив батько сказав, що з сусідом ОСОБА_9 у нього виник конфлікт і просив приїхати захистити його. Він взяв рушницю, оскільки знав, що ОСОБА_9 ходить із собакою бойцовської породи і поїхав до батька. В 00 годині приїхав у двір та покликав ОСОБА_9 на розмову. ОСОБА_9 був у стані сп'яніння та вийшов із собакою. Він дуже боїться собак і зробив один постіл у землю, що б злякати собаку. Після чого у них з ОСОБА_9 вийшов конфлікт і під час нього, він завдав потерпілому удар рушницею. Він у вчиненому розкаюється, відшкодував потерпілому матеріальну шкоду, просив суворо не карати.
Потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що в 09 червня у дворі свого будинку і у нього стався конфлікт з ОСОБА_8 . Після цього він повернувся до квартири, де вживав алкогольні напої. Потім вночі вийшов із собакою та побачив ОСОБА_5 . Між ними також виник конфлікт на грунті неприязних відносин. Коли вже уходив, то відчув, як ОСОБА_10 вдарив рушницею по голові. Втратив свідомість. Після чого потрапив до лікарні. Моральну шкоду заявив, оскільки всі заявляють. Він лікувався в лікарні. Адвокат в судовому засіданні підтвердив, що матеріальна шкода відшкодована в повному обсязі. Покарання залишає на розсуд суду.
Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, спів мешкає з потерпілим. Влітку 2020 року почула, як у дворі стріляють під вікном. ОСОБА_9 із товаришем вийшли на вулицю. До цього вони вживали спиртні напої. Вона також вийшла та бачила, що хтось, хто саме сказати не можу, вистрілив під ноги собаки. Вона забрала собаку у сторону і чекала, коли все закінчиться. Знає ОСОБА_12 , як сусіда. Коли вона вийшла на вулицю, то ОСОБА_13 стояв біля свого батька. Про те, що ОСОБА_9 побив ОСОБА_14 дізналась від ОСОБА_9 у лікарні.
Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що він являється батьком ОСОБА_5 . У нього з ОСОБА_9 тривалий час неприязні відносини, навіть декілька разів ОСОБА_9 завдавав йому тілесні ушкодження, однак він до правоохоронних органів не звертався.
09 червня 2020 року він перебував вдома та із вікна побачив ОСОБА_15 , який йому погрожував. Він подзвонив синові та сказав, що ОСОБА_9 йому знову погрожує.Після чого він вийшов на вулицю та крикнув ОСОБА_16 , що б він вийшов поговорити. КУнаков вийшов із товаришем та собакою. ОСОБА_9 почав наносити удари, однак ОСОБА_8 уклонявся. Тим часом прийшов ОСОБА_10 та між ним та ОСОБА_9 зав'язалась боротьба і ОСОБА_10 намагався вирвати рушницю. Під час боротьби ОСОБА_9 впав, ОСОБА_10 вирвав рушницю та вони пішли. ОСОБА_9 залишився лежати. ОСОБА_9 був в стані сп'яніння.
Крім цього, вина ОСОБА_5 доводиться і іншими письмовими доказами, які були досліджені в судовому засіданні та визнані судом належними та допустимими.
На підставі ч.3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, визнано недоцільним дослідження письмових доказів, оскільки фактичні обставини ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істиною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_5 доведена повністю, а його дії вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 121 КК України, як нанесенні умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.
Відповідно до ч.1 ст.8 Конституції України, в Україні діє принцип верховенства права.
Частиною 2 статті 8 КПК України передбачено, що принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Судом враховується позиція ЄСПЛ, викладена у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року, Європейський Суд вирішив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
При призначенні покарання обвинуваченому, суд, згідно з вимогами ст.ст. 65 - 67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання та вимоги ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.
Зокрема, суд враховує що скоєні обвинуваченою злочини відносяться до категорії тяжких злочинів.
Обставинами, що пом'якшують покарання у відповідності до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування шкоди, вибачення перед потерпілим,
Крім цього, суд враховує відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, що підтверджується заявою потерпілого, а також суд враховує те, що обвинувачений позитивно характеризується по місцю проживання; молодий вік обвинуваченого; те що на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває; раніше не судимий, поведінку потерпілого.
Обставин, які обтяжують покарання, визначених ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Беручи до уваги особу обвинуваченого, вищенаведені обставини, які суд вважає пом'якшуючими покарання, такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його ставлення до скоєного, позицію потерпілого, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства, ОСОБА_5 слід призначити покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, це покарання у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України - звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Що стосується позовної заяви потерпілого про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, то суд приходить до висновку, що оскільки матеріальна шкода була в повному обсязі відшкодована обвинуваченим ОСОБА_5 під час судового розгляду, що підтверджується заявою потерпілого та його захисником, то позовні вимоги в цій частині до задоволення не підлягають.
Суд при розгляді позовної заяви про відшкодування моральної шкоди, враховує пояснення потерпілого в судовому засіданні, докази, які були досліджені судом в судовому засіданні і приходить до висновку, що необхідно позовні вимоги задоволити частково та стягнути з ОСОБА_5 10000 грн. відшкодування моральної шкоди на користь потерпілого.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 371-376, 395 КПК України, суд,-
Визнати винним ОСОБА_17 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України і призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1, 6 (одного року шести місяців ) іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_17 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Цивільний позов ОСОБА_7 задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 відшкодування 10000 ( десять тисяч) гривень моральної шкоди.
Вирок може бути оскаржено протягом 30 діб з дня його проголошення до апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1