Справа № 726/1860/20
Провадження №2-а/726/2/21
Категорія 140
02.02.2021 м. Чернівці
Садгірський районний суд м. Чернівці у складі: головуючого судді Мілінчук С. В., при секретарі - Абрамчук Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УПП в Чернівецькій області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови в справі про адміністративні правопорушення в якому вказує, що постановою ЕАМ № 3399789 від 08.11.2020 року на нього було накладено адміністративне стягнення у виді попередження. Вважає вказану постанову не законною та такою що підлягає скасуванню.
Зазначає, що його було безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 125 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом поза населеним пунктом без увімкненого ближнього світла фар, за що наступає адміністративна відповідальність передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП. На підставі викладеного, позивач просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕАМ № 3399789 від 08.11.2020 року.
В судове засідання позивач не з'явився, що не є перешкодою для розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак надіслав до суду відзив в якому вказав, що позивачем не сплачено судовий збір, а тому позов не підлягає розгляду.
Суд, вивчивши позовну заяву, встановивши належність, допустимість та достовірність доказів, які мають значення для правильного вирішення справи, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, приходить до висновку про необґрунтованість позову та необхідність відмовити у його задоволенні з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до копії постанови про адміністративне правопорушення ЕАМ № 3399789 від 08.11.2020, о 08 годині 33 хвилин на 480 кілометрі автодороги М 19, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Форд Транзит конект», д.н.з. НОМЕР_1 , без увімкненого ближнього світла фар поза населеним пунктом, чим порушив п. 9.8 ПДР України. ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 125 КУпАП на накладено адміністративне стягнення у виді попередження.
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом 25.11.2020 року, сплативши судовий збір у розмірі 420,00 гривень, а тому посилання відповідача про неможливість розгляду адміністративної справи, судом до уваги не береться.
Причиною пропуску 10-тиденного строку для звернення до суду із вказаним позовом є досудове врегулювання спору позивачем, а саме звернення до начальника УПП у Чернівецькій області із скаргою на вищевказану постанову, відповідь на яку отримано позивачем 16.11.2020 року. За таких умов, суд приходить до висновку про поважність причин пропуску строку для звернення до суду із позовом та можливість його поновлення.
Із досліджено відеозапису із нагрудного відео реєстратора працівника поліції де зафіксовано події та обставини, які мали місце 08.11.2020 року близько 08 години 33 хвилин за участю ОСОБА_1 , встановлено, що автомобіль «Форд Транзит конект» дійсно рухався по автодорозі без увімкненого ближнього світла фар поза населеним пунктом. ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу визнав той факт, що під час керування транспортним засобом, ближнє світло фар на автомобілі було вимкнуто. На відеозаписі видно, що після зупинки автомобіля та висловлення відповідних вимог працівником поліції, водій ОСОБА_1 увімкнув ближнє світло фар.
Оцінюючи посилання позивача про те, що за порушення п 9.8. ПДР України повинна наступати адміністративна відповідальність, передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП а не ст. 125 КУпАП України, варто вказати про наступне.
Стаття 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII зобов'язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 9.1. г ПДР України визначено, що попереджувальним сигналом є увімкнення ближнього світла фар у світлу пору доби.
З пункту 9.8 правил дорожнього руху України слідує, що з 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар.
Таким чином, поза межами населеного пункту, у ОСОБА_1 був обов'язок увімкнути ближнє світло фар під час руху на автомобілі.
Увімкнення ближнього світла фар у світлу пору доби з точки зору ПДР є попереджувальним сигналом. Вимоги до його ввімкнення містяться в розділі 9 ПДР «Попереджувальні сигнали». Натомість користування зовнішніми освітлювальними приладами регулюється розділом 19 ПДР.
Згідно із ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Стаття 122 КУпАП передбачає відповідальність за порушення користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами виключно при початку руху чи зміні його напрямку, однак не передбачає відповідальності за керування транспортним засобом без увімкнутих денних ходових вогнів або ближнього світла фар.
Водночас, стаття 125 КУпАП встановлює, що інші порушення правил дорожнього руху, крім передбачених статтями 121-128, частинами першою і другою статті 129, статтями 139 і 140 цього Кодексу, - тягнуть за собою попередження.
Враховуючи, що ч. 2 ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил користування попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, та не передбачає її у інших випадках, за не ввімкнення за межами населеного пункту з 01 жовтня до 01 травня ближнього світла фар настає відповідальність за ст. 125 КУпАП, як за інші порушення правил дорожнього руху.
Статтею 62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Системний аналіз та юридичний зміст положень ч.2 ст. 61 Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови.
Враховуючи наведене, та на підставі ст. 62 Конституції України, ст.ст. 7, ч. 2 ст. 122, 125, 245, 251, 252, 258, 268, 279, 280, 283, 285 КУпАП, ст. ст. 72-77, 245-246, 286, 289 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду із позовом, визнавши причини його пропуску поважними.
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до УПП в Чернівецькій області про скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено до Сьомого Апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його підписання.
Головуючий суддя С. В. Мілінчук