Справа № 214/8750/20
3/214/263/21
Іменем України
27 січня 2021 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Євтушенка О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали, які надійшли від Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.130 КУпАП,-
13 грудня 2020 року о 09.23 год. водій ОСОБА_2 , керував автомобілем марки ВАЗ 21099, р/н НОМЕР_1 , по автодорозі вул. Волгоградська біля буд.37 в м. Кривому Розі з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння рук, неприродна блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду для визначення стану наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку в присутності двох свідків водій ОСОБА_2 відмовився, будучи особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за допущення порушень, передбачених ст.130 КУпАП, а саме постановами від 27.05.2020 року Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпроперовської області та від 22.04.2020 року Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. Своїми діями порушивши вимоги п.2.5 ПДР України.
Крім того, 13 грудня 2020 року о 12.32 год. водій ОСОБА_2 керував автомобілем марки ВАЗ 21099, р/н НОМЕР_1 , по автодорозі вул. Дарвіна біля буд.11-А в м. Кривому Розі з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, зіниці очей, що не реагують на світло. Від проходження огляду для визначення стану наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку в присутності двох свідків водій ОСОБА_2 відмовився, будучи особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за допущення порушень, передбачених ст.130 КУпАП, а саме постановами від 27.05.2020 року Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпроперовської області та від 22.04.2020 року Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.Своїми діями порушивши вимоги п.2.5 ПДР України.
В судове засідання ОСОБА_2 не з'явився, повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку, причини неявки суду не відомі. Заяв про відкладення розгляду справи від нього суду не надходило.
Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19 червня 2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб'єктами такими правами.
Приймаючи до уваги, що судом вжито необхідних заходів для забезпечення участі ОСОБА_2 у судовому засіданні, справа призначалася до розгляду, порушник не з'явився до суду, клопотань про відкладення розгляду справи від останнього не надходило, причини його неявки до суду визнано неповажними, з метою дотримання розумного розгляду справи, забезпечення можливості своєчасного притягнення особи до відповідальності у випадку доведення її винуватості та уникнення безкарності, з урахуванням достатності обсягу наявних доказів, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_2 оскільки положення ч.2 ст.268 КУпАП не містять імперативного припису щодо обов'язкової його участі в судовому засіданні під час розгляду даної категорії справ.
Так, вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень підтверджується письмовими доказами по справі, а саме:
-протоколами про адміністративні правопорушення серії ДПР18 №040346 від 13 грудня 2020 року, серії ДПР18 №117295 від 13 грудня 2020 року, в яких зазначені обставини керування ним транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп'яніння та відмови від проходження медичного огляду на встановлення такого стану у встановленому законом порядку, що мало місце 13 грудня 2020 року о 12.12 год. на автодорозі вул. Дарвіна біля буд.11А в м. Кривому Розі; 13 грудня 2020 року о 09.23 год. на автодорозі вул. Волгоградська біля буд.37 в м. Кривому Розі;
-рапортами та відеозаписами на диску DVD-R з боді-камери, де зафіксовано факт керування ОСОБА_2 транспортним засобом до моменту його зупинки та пред'явлення вимоги пройти огляд на встановлення стану наркотичного сп'яніння;
-письмовими поясненнями свідків, в присутності яких ОСОБА_2 відмовився від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння 13 грудня 2020 року.
Зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ознаки наркотичного сп'яніння, виявлені працівниками поліції у ОСОБА_2 в кожному із зазначених вище випадків в розумінні п.4 розділу 1, п.1 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 листопада 2015 року, є безпосередніми підставами для проведення працівником поліції огляду на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, на місці зупинки транспортного засобу, або в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення, а у випадку відмови в проходженні огляду - визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП.
При цьому, в ході судового розгляду не спростовано наявність у ОСОБА_2 ознак наркотичного сп'яніння в момент його перевірки працівниками поліції, тим самим не спростовано правомірності дій поліцейського ПП щодо складання протоколів про адміністративні правопорушення відносно нього та відповідно дійсності допущення ним порушення п.2.5 ПДР України, яким закріплений обов'язок водія на вимогу працівника поліції пройти медичний огляд для визначення стану алкогольного чи наркотичного сп'яніння.
Факт вчинення ОСОБА_2 правопорушення як особою, яка більш ніж двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених ст.130 КУпАП, підтверджується картками обліку адміністративних правопорушень та відомостями з бази АРМОР.
Виходячи з наведеного, з дотриманням вимог ст.ст.245, 280 КУпАП, суд всебічно, повно та об'єктивно з'ясував всі обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, дослідив письмові матеріали та дійшов висновку, що в діях ОСОБА_2 міститься склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.130 КУпАП за ознаками - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Відповідно до змісту ст.36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Як слідує з положень вказаної норми, накладання адміністративного стягнення при вчиненні кількох адміністративних правопорушень проводиться при наявності наступних умов: вчинення особою двох і більше адміністративних правопорушень; кожне правопорушення кваліфікується за окремою статтею Особливої частини КУпАП, що має самостійну санкцію; з кожного правопорушення не минули строки давності притягнення до адміністративної відповідальності; ні за одне з них на особу не накладалось адміністративне стягнення.
Враховуючи, що правопорушення вчинені однією особою - ОСОБА_2 , є ідентичними та утворюють низку послідовних протиправних дій, які є окремими складами самостійних однорідних правопорушень, строки давності притягнення адміністративної відповідальності за них не минули, суд вважає можливим накласти адміністративне стягнення за санкцією, визначеною ч.3 ст.130 КУпАП із застосуванням ст.36 КУпАП, враховуючи встановлені судом обставини.
Обираючи вид і міру стягнення, суд відповідно до ст.33 КУпАП враховує особу ОСОБА_2 , його ухилення від явок до суду, систематичне вчинення аналогічних правопорушень, явне зневажливе ставлення до встановленого порядку керування транспортними засобами, суспільну небезпечність адміністративного проступку, який створює небезпеку і загрозу як його здоров'ю та життю, так і інших учасників дорожнього руху, неодноразове притягнення до адміністративної відповідальності за допущення інших порушень в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, тому вважає за необхідне піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, адже не дивлячись на те, що на момент оформлення матеріалів такого права він був позбавлений в судовому порядку, спеціальний дозвіл на право керування транспортними засобами він отримував (серії НОМЕР_2 ), що підтверджується довідками з НАІС.
Відповідно до п.28 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами законодавства у справах про злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суд не застосовує адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами у випадку, коли винна особа позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Однак, як визначено в п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про призначення покарання» (яку суд застосовує за аналогією в силу наявної паралелі між адміністративними та кримінальними правопорушеннями в сфері забезпечення безпеки руху), позбавлення права керувати транспортними засобами може бути призначене судом незалежно від того, що особа вже позбавлена такого права в порядку адміністративного стягнення. Однак суд не вправі призначити це покарання особі, яка не має права керувати транспортними засобами.
Приймаючи рішення про застосування стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, суд вважає за необхідне відступити від висновку Пленуму Верховного Суду України, викладеного в п.28 Постанови №5 від 23 грудня 2005 року, виходячи з того, що строк позбавлення ОСОБА_2 такого права згідно з попередніми постановами судів спливає раніше, тому не призначення йому такого виду стягнення при винесенні судом даної постанови не забезпечуватиме мети його застосування, визначеної ст.23 КУпАП та не матиме превентивне значення для попередження вчинення ним нових порушень, адже позбавленням права керування за результатами вирішення даної справи за ч.3 ст.130 КУпАП передбачає більш тривалий строк.
Згідно ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 23, 24, 27, 33-35, 36, 40-1, 130 ч.3, 245, 268, 280, 283, п.1 ч.1 ст.284 КУпАП суд,-
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення, із застосуванням ст.36 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн. 00 коп. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 (десять) років.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 454 (чотириста п'ятдеся чотири) грн. 00 коп.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, захисником протягом 10 днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Суддя О.І. Євтушенко