г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/3750/20
Номер провадження 2/213/225/21
01 лютого 2021 року Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Нестеренка О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін позовну заяву АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "АКЦЕНТ-БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 20.04.2016 року ОСОБА_1 , приєднався до Умов і Правил надання банківських послуг в А-банку з метою укладення кредитного договору № SAMABWFC00000431503 та отримання кредитної картки. На підставі його Анкети-Заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в А-банку відповідачу було надано кредит у виді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,40 % щомісячно на суму залишку заборгованості за кредитом.
Відповідач своїм підписом підтвердив згоду на те, що підписана ним Анкета-Заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», та «Тарифами банку» складає між ним та Банком Договір.
Відповідно до пунктів 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку і Клієнт дає Банку право в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт.
Одночасно пунктом 1.1.3.2.3 Умов та Правил надання банківських послуг передбачена можливість здійснювати зміну тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому банк зобов'язаний не менш ніж за 7 днів до введення змін проінформувати про це клієнта, і у разі неотримання протягом 7 днів від клієнта повідомлення про незгоду зі змінами, банк має право вважати, що клієнт з новими мовами подівся. При цьому право зміни кредитного ліміту банк залишає за собою без попереднього повідомлення клієнта.
Умовами договору передбачено, що позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотки за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах Договору. Відповідно до п.2.1.1.2.24 Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених договором, більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити штраф у відповідності до встановлених тарифів з урахуванням нарахованих та прострочених відсотків і комісій. При цьому штраф підлягає сплаті в першу чергу.
Пунктом п.2.1.1.12.6.1 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що у разі виникнення прострочених зобов'язань на суму від 100 грн. клієнт сплачує Банку пеню відповідно до встановлених тарифів.
Як зазначає позивач, відповідач користувався кредитними коштами, але в порушення умов договору, не надавав своєчасно позивачу кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, іншими витратами згідно договору, тобто свої зобов'язання належним чином не виконував, у зв'язку з чим станом на 27.09.2020 року має заборгованість у розмірі 37035,95 грн., яка складається з наступного: 16095,13 грн. - заборгованість за кредитом; 19510,82 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 1430,00 грн. - пеня. Цю суму, а також судовий збір у розмірі 2102,00 грн. позивач і просить стягнути з відповідача на свою користь.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідач відзив на позов не подав.
Дослідивши письмові докази, суд вважає що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
З наданих позивачем доказів вбачається, що 20.04.2020 відповідач у справі ОСОБА_1 звернулася до ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК», правонаступником якого згідно зі Статутом є АТ «АКЦЕНТ-БАНК», із заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку /а.с.5/, отримала кредит на платіжну картку у вигляді встановленого кредитного ліміту, зобов'язався належним чином виконувати умови договору № SAMABWFC00000431503.
Відповідно до пунктів 2.1.1.5.5., 2.1.15.6 Умов та Правил надання банківських послуг, на які Позивач посилається як на складову частину кредитного договору, позичальник зобов'язується погашати заборгованість по кредиту, відсотками за користування ним, за перевитрати платіжного ліміту, а у разі невиконання зобов'язань - на вимогу банка повернути кредит, оплатити винагороду банку.
Відповідно до ст.ст.1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Встановлено, що Відповідач свої зобов'язання повністю не виконувала, оплату за кредитним договором своєчасно не здійснювала, внаслідок чого станом на 27.09.2020 року має заборгованість у розмірі 37035,95 грн., яка складається з наступного: 16095,13 грн. - заборгованість за кредитом; 19510,82 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 1430,00 грн. - пеня /а.с.4-5/.
Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Встановлені в судовому засіданні обставини витікають з правовідносин по належному виконанню зобов'язань та з недопустимості односторонньої відмови від виконання зобов'язання і наслідків, які виникають при неналежній відмові.
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Докази подаються суду сторонами та іншими учасниками справи.
Доказів відсутності заборгованості відповідач суду не надав, правом на подання відзиву не скористався, у зв'язку з чим, суд не вбачає підстав для відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту.
Водночас, судом встановлено, що позивачем не надано суду докази того, що відповідач був ознайомлений з розміром відсотків та інших платежів, які необхідно сплачувати за користування кредитними коштами, оскільки надана суду копія Анкети-Заяви не містить відомостей ані про відсотки за користування кредитом, ані про розмір штрафних санкцій за невиконання зобов'язань за договором /а.с.5/.
При цьому, суд враховує, що згідно з ч.1 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
За змістом ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з ч.1 ст.626 цього Кодексу договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За приписами ч.1 ст.638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «А-Банк»).
Суд вважає, що оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. А відтак, з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що споживач послуг банку лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення складових заборгованості, посилається на Умови та Правила надання банківських послуг в А-Банку, які розміщені на сайті: https://a-bank.com.ua/terms/, як невід'ємні частини спірного договору.
Разом з тим, оскільки позивачем не надано доказів того, що відповідач підписував саме ті Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача, суд вважає, що Умови, викладені на зазначеному сайті, не можна вважати Договором, оскільки суду не надано підтвердження того, що відповідач досяг згоди з позивачем з усіх істотних умов договору.
Крім того, суд враховує, що Умови неодноразово змінювалися самим Банком період з часу виникнення спірних правовідносин (20.04.2016 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (27.10.2020 року), суд вважає, що кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та Правил у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
Таким чином, судом встановлено, що надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг в Акцент-Банку не містять підпису відповідача, позивачем не надано суду належних і допустимих доказів, які б підтверджували той факт, що саме ці Умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи Анкету-Заяву позичальника та, відповідно, чи брав він на себе зобов'язання зі сплати саме такого, який зазначено в Умовах, розміру комісії, пені, штрафів, у разі порушення зобов'язання з повернення кредиту.
А тому вказані Умови та Правила не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору № SAMABWFC00000431503 від 20.04.2016 року.
За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що наявність договірних відносин з відповідачем щодо розміру заборгованості по відсоткам за користування кредитом та пені позивачем не доведено, у зв'язку з чим в частині стягнення з відповідача заборгованості за відсотками та пенею необхідно відмовити.
Вказане узгоджується з правовим висновком, викладеним в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17.
Керуючись ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», згідно з якою висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права, суд вважає, що підлягають стягненню з відповідача тільки сума заборгованості за кредитом.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому оскільки позовні вимоги задовольняються частково, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 913,49 грн.
Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 611, 629, 598, 599, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.12, 13, 76-81, 141, 223, 247, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд
Позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість за кредитним договором № SAMABWFC00000431503 від 20.04.2016 року, а саме заборгованість за кредитом в сумі 16095 (шістнадцять тисяч дев'яносто п'ять) гривень 13 копійок.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» витрати зі сплати судового збору у сумі 913 (дев'ятсот тринадцять) гривень 49 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Дніпровського апеляційного суду через Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «АКЦЕНТ-БАНК", 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, ЄДРПОУ 14360080.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 - АДРЕСА_1 .
Дата складення повного судового рішення - 02.02.2021 року.
Суддя О.М. Нестеренко