Постанова від 02.02.2021 по справі 420/7028/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2021 р. Категорія 108020200м.ОдесаСправа № 420/7028/20

Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л.М.

час і місце ухвалення: спрощене провадження,

м. Одеса

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Семенюка Г.В.

суддів: Домусчі С.Д. , Шляхтицького О.І.

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці Держмитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа трейд логістик» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними, скасування рішень та карток відмови, -

встановиВ:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними, скасування рішень та карток відмови, мотивуючи його тим, що оскаржувані рішення та картки відмови прийняті з порушенням положень чинного законодавства України, оскільки декларантом надано усі необхідні документи у відповідності до вимог чинного законодавства для визначення митної вартості імпортованих товарів, що містять достовірні відомості про визначення митної вартості товарів, які базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товарів, та не містять неточностей чи розбіжностей.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № UА500030/2020/000020/2 від 17.06.2020 року; Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № UА500030/2020/000021/2 від 18.06.2020 року; Визнано протиправним та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500030/2020/00125 від 17.06.2020 року; Визнано протиправним та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500030/2020/00127 від 18.06.2020 року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Одеська митниця Держмитслужби подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що в документах, які надані позивачем до Одеської митниці Держмитслужби разом з митними деклараціями № UA500030/2020/205974 від 13.06.2020 року та № UA500030/2020/206073 від 17.06.2020 року містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів.

ТОВ «Альфа трейд логістик» було надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що доводи, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року винесено законно та обґрунтовано, а тому підстави для його скасування відсутні. Крім того, позивач зазначає, що відсутність банківських реквізитів у рахунку не може бути належною підставою для сумнівів, коригування митної вартості товарів та відмови у митному оформленні товару за ціною договору, що в свою чергу свідчить про протиправність рішень відповідача.

На підставі ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа трейд логістик» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 06.03.2020 року за №15561020000073658, основний вид економічної діяльності - неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД 46.90) (а.с.26).

22.04.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа трейд логістик» та YIWU ZUOZHUANG IMPORT & EXPORT CO., LTD (Китай) укладено контракт №22/04-CN/UA/20 (а.с.47-50) відповідно до п. 1 якого Продавець продає, а Покупець купує Товар, номенклатура, якість, кількість і ціна визначаться в інвойсах, які є невід'ємною частиною та складені у відповідності до положень даного контракту.

Пунктом 2.1 даного контракту передбачено, що ціни на товар вказані в інвойсах встановлюються в доларах США, включають в себе вартість упаковки для міжнародних перевезень та маркування.

22.04.2020 року між позивачем та YIWU ZUOZHUANG IMPORT & EXPORT CO., LTD (Китай) укладено контракт №22-1/04-CN/UA/20 (а.с.69-72) відповідно до п. 1 якого Продавець продає, а Покупець купує Товар, номенклатура, якість, кількість і ціна визначаться в інвойсах, які є невід'ємною частиною та складені у відповідності до положень даного контракту.

Пунктом 2.1 даного контракту передбачено, що ціни на товар вказані в інвойсах встановлюються в доларах США, включають в себе вартість упаковки для міжнародних перевезень та маркування.

Відповідно до інвойсу №40839-2020 від 23.04.2020 року на виконання вимог контракту №22/04-CN/UA/20 від 22.04.2020 року здійснено поставку товару на загальну суму 27873,00 дол. США, а саме:

покришки - 12200, вартість - 1,77 дол. США на суму 21594,00 дол. США;

камери - 9100, вартість - 0,69 дол. США на суму 6279,00 дол. США (а.с.52).

Відповідно до прайс-листа вартість покришок - 1,77 дол. США, а камер - 0,69 дол. США (а.с.63).

11.06.2020 року за №20-30/06-2020 експертом підготовлено висновок відповідно до якого ринкова вартість покришок пневматичних гумових нових на велосипедні колеса - 1,62 - 1,77 дол. США, виробів з гуми - камери гумові нові пневматичні для велосипедних коліс - 0,63 - 0,69 дол. США (а.с.66).

Відповідно до інвойсу №51191-2020 від 23.04.2020 року на виконання вимог контракту №22-1/04-CN/UA/20 від 22.04.2020 року здійснено поставку товару на загальну суму 30395,26 дол. США, а саме:

покришки - 11380, вартість - 1,62 дол. США на суму 18435,60 дол. США;

покришки - 1538, вартість - 7,54 дол. США на суму 11596,52 дол. США;

камери - 542, вартість - 0,67 дол. США на суму 363,14 дол. США (а.с.73).

Відповідно до прайс-листа вартість покришок - 1,62 дол. США, покришок - 7,54 дол. США, а камер - 0,69 дол. США (а.с.79).

Згідно висновку експерта від 11.06.2020 року №2-31/06-2020 ринкова вартість шин пневматичних гумових нових для велосипедів (вело покришки) - 11380 шт/328 уп. становить 1,50 - 1,62 дол. США; шин пневматичних гумових нових для мотоциклів (вело покришки) - 15380 шт/243 уп. - 7,40 - 7,54 дол. США; а камер - 0,53 - 0,67 дол. США (а.с.87).

13.06.2020 року позивач звернувся до Одеської митниці Держмитслужби з митною декларацією №UA500030/2020/205974 для митного оформлення (випуску) товарів «Покришки пневматичні гумові нові для велосипедних коліс - 12200 шт./431 упак., торгівельна марка CHAO YANG, виробник YIWU ZUOZHUANG IMPORT & EXPORT CO., LTD, країна виробництва Китай. CN» та «Вироби з гуми - камери гумові нові пневматичні для велосипедних коліс. 9100 шт./182 упак., торговельна марка CHAO YANG, виробник YIWU ZUOZHUANG IMPORT & EXPORT CO., LTD; країна виробництва Китай. CN» (а.с.180-182). Митна вартість товару визначена декларантом в розмірі 21594 дол. США (а.с.180).

З метою підтвердження заявленої митної вартості товарів та методу визначення за митною декларацією від №UA500030/2020/205974 13.06.2020 року декларантом подано копії наступних документів: контракт №22/04-CH/UA/20 від 22.04.2020 року; додаткова угода до контракту №22/04-CH/UA/20 від 22.04.2020 року; інвойс №40839-2020 від 23.04.2020 року; коносамент №S2020040283 від 28.04.2020 року; митна декларація країни відправлення №2804202004548236584 від 28.04.2020 року; комерційна пропозиція від 15.04.2020 року; пакувальний лист від 23.04.2020 року; банківський платіжний документ від 27.04.2020 року; прайс-лист від 15.04.2020 року; автотранспортна накладна № 839 від 12.06.2020 року; результати зважування №РК-25446338 від 09.06.2020 року; висновок експерта №20-31/06-2020 від 11.06.2020 року (а.с.47-68).

Відповідачем, під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів та перевірки документів поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів за митною декларацією № UA500030/2020/205974 від 13.06.202 року встановлено, що в доданих документах містяться розбіжності, наявні ознаки підробки, а також надані позивачем документі не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

- у рахунку-фактурі від 23.04.2020 року № 40839-2020 не вказані банківські реквізити;

- відповідно до пп. «в» п.2 ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням.

Згідно п.2.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 22.04.2020 року № 22/04-CN/UA/20, витрати на упаковку включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракт, інвойсах, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

- згідно п.3.6 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 22.04.2020 року № 22/04-CN/UA/20, «Банковские реквизиты будут указаны сторонами в дополнительном соглашении и могут меняться по согласованию сторон», проте додаткову угоду у якій зазначаються банківські реквізити до митного органу не надано;

- QR-код, який міститься у наданій митній декларації країни відправлення від 28.04.2020 року № 2804202004548236584 не зчитується.

Декларанта зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

Позивачем подано лист від 17.06.2020 року №17/06/2020, в якому проінформовано митний орган, що за поставкою товару, відповідно до контракту № 22/04-СN/UА/20 від 22.04.2020 року надано всі документи та додаткові документи відсутні (а.с.91).

17.06.2020 року Одеською митницею Держмитслужби прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UА500030/2020/000020/2 по митній декларації № UA500030/2020/205974, за яким митну вартість товару по товару №1 скореговано на - 3,01 дол. США/кг. нетто ніж заявлено декларантом - 1,820005 дол. США/кг. нетто (а.с.93).

На підставі вищевказаного рішення відповідачем оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500030/2020/00125 від 17.06.2020 року (а.с.95).

17.06.2020 року позивач звернувся до Одеської митниці Держмитслужби з МД №UA500030/2020/206073 для митного оформлення (випуску) товарів «Шини пневматичні гумові нові для велосипедів (вело покришки) - 11380 шт./328 уп. Торговельна марка CHAO YANG, виробник YIWU ZUOZHUANG IMPORT & EXPORT CO., LTD, країна виробництва Китай. CN», «Шини пневматичні гумові нові для мотоциклів (мотопокришки) - 1538 шт./243 уп. Торговельна марка CHAO YANG, виробник YIWU ZUOZHUANG IMPORT & EXPORT CO., LTD, країна виробництва Китай. CN» та «Камери гумові, нові для мотоциклів (фотокамери) 542 шт./22 упак. Торговельна марка CHAO YANG, виробник YIWU ZUOZHUANG IMPORT & EXPORT CO., LTD. Країна виробництва Китай. CN» (а.с.235-237). Митну вартість товару «Шини пневматичні гумові нові для велосипедів (велопокришки) - 11380 шт./328 уп. визначено декларантом в розмірі 18435 дол. США (1,62 дол. США/шт. або 1,82 дол. США/кг. нетто); за товаром «Шини пневматичні гумові нові для мотоциклів (мотопокришки) - 1538 шт./243 уп. Торговельна марка CHAO YANG, виробник YIWU ZUOZHUANG IMPORT & EXPORT CO., LTD - в розмірі 11596,52 дол. США (7,54 дол. США/шт. або 2,77 дол. США/кг. нетто).

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією № UA500030/2020/206073 від 17.06.2020 року позивачем подані зовнішньоекономічний договір (контракт) від 22.04.2020 року № 22-1/04-СN/UА/20, рахунок-фактура (інвойс) від 23.04.2020 року № 56191-2020, коносамент від 28.04.2020 року №S2020040283, копія декларації країни відправлений від 28.04.2020 року № 2804202004548236585, комерційна пропозиція від 15.04.2020 року, пакувальний лист від 23.04.2020 року; банківський платіжний документ від 27.04.2020 року; прайс-лист від 15.04.2020; автотранспортна накладна №191 від 12.06.2020 року; результати зважування №РК-25446337 від 09.06.2020 року; висновок експерта від 11.06.2020 року №20-30/06-2020 (а.с.69-90).

Відповідачем, під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів та перевірки документів поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів за митною декларацією № UA500030/2020/206073 від 13.06.202 року встановлено, що в доданих документах містяться розбіжності, наявні ознаки підробки, а також надані позивачем документі не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

- у рахунку-фактурі від 23.04.2020 року № 56191-2020 не вказані банківські реквізити;

- відповідно до пп. «в» п.2 ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;

- згідно п.2.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 22.04.2020 року № 22-1/04-СN/UА/20, витрати на упаковку включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракт, інвойсах, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

- згідно п.3.6 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 22.04.2020 року № 22-1/04-СN/UА/20, «Банковские реквизиты будут указаны сторонами в дополнительном соглашении и могут меняться по согласованию сторон», проте додаткову угоду у якій зазначаються банківські реквізити до митного органу не надано;

- QR-код, який міститься у наданій митній декларації країни відправлення від 28.04.2020 року № 2804202004548236585 не зчитується.

Декларанта зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прейс-листи) виробника товару.

Позивачем подано лист від 18.06.2020 року №18/06/2020, в якому проінформовано митний орган, що за поставкою товару, відповідно до контракту № 22-1/04-СN/UА/20 від 22.04.2020 року надано всі документи та додаткові документи відсутні (а.с.92).

18.06.2020 року Одеською митницею Держмитслужби прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UА500030/2020/000021/2 по митній декларації № UA500030/2020/206073, за яким митну вартість по товару № 1 скореговано на - 3,01 дол. США/кг нетто, ніж заявлено декларантом - 1.823501 дол. США/кг нетто; по товару № 2 - 3,23 дол. США/кг нетто, ніж заявлено декларантом - 2.771105 дол. США/кг нетто (а.с.94).

На підставі вищевказаного рішення відповідачем оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500030/2020/00127 від 18.06.2020 року (а.с.96).

Не погодившись з такими рішеннями відповідача, позивач звернувся з позовом до суду про їх скасування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що прийняті Одеською митницею Держмитслужби рішення про коригування митної вартості товарів рішення про коригування митної вартості товарів № UА500030/2020/000020/2 від 17.06.2020 року, № UА500030/2020/000021/2 від 18.06.2020 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500030/2020/00125 від 17.06.2020 року, № UА500070/2020/00143 від 11.03.2020 року є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду погоджується з означеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами 1-2 ст. 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 ст.53 Митного кодексу України встановлено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу вимог ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з ч. 2 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Частиною 1 ст. 55 Митного кодексу України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

При цьому, ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України закріплено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

В силу вимог ч.ч. 2-3 ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією (ч. 4 ст. 57 МК України).

Таким чином, до виключних повноважень органу доходів і зборів належить здійснення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, яке полягає у перевірці числового значення та методу визначення заявленої митної вартості.

Разом з тим, з урахуванням положень ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України, яка встановлює, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, реалізація зазначених повноважень повинна відбуватись із обмеженим втручанням у процедуру самостійного визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, котрому повинна передувати наявність в органу доходів і зборів обґрунтованих сумнiвiв у правильності визначення заявленої митної вартості товарів.

Відповідно до ч. 4 ст. 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Частиною 11 ст. 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

В силу вимог ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч. 3 цієї статті, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої ст. 57 цього Кодексу

З аналізу вищенаведених норм права вбачається, що обов'язок доведення митної вартості товару лежить на імпортерові. Але, при цьому, митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнiвiв у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли:

- надані декларантом документи містять розбіжності,

- або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари,

- або наявні ознаки підробки.

Відповідно, наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи мають підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Частиною 4 ст. 54 Митного кодексу України передбачено обов'язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.

Оскаржувані позивачем рішення містять ідентичні, виявлені відповідачем, розбіжності, ознаки підробки документів, а також відповідачем зазначено, що надані позивачем документі не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

- у рахунках-фактури не вказані банківські реквізити;

- у наданих до митного оформлення документах (контракт, інвойсах, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо такої складової митної вартості товару як упаковка, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

- додаткові угоди до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 22.04.2020 року № 22-1/04-СN/UА/20 та № 22/04-СN/UА/20, в яких зазначаються банківські реквізити до митного органу не надано;

- QR-код, який міститься у наданих митних деклараціях країни відправлення не зчитується.

Як зазначалось вище, позивачем до митного органу для підтвердження заявленої митної вартості товару за митною декларацією №UA500030/2020/205974 для митного оформлення товарів декларантом подано копії наступних документів: контракт №22/04-CH/UA/20 від 22.04.2020 року; додаткова угода до контракту №22/04-CH/UA/20 від 22.04.2020 року; інвойс №40839-2020 від 23.04.2020 року; коносамент №S2020040283 від 28.04.2020 року; митна декларація країни відправлення №2804202004548236584 від 28.04.2020 року; комерційна пропозиція від 15.04.2020 року; пакувальний лист від 23.04.2020 року; банківський платіжний документ від 27.04.2020 року; прайс-лист від 15.04.2020 року; автотранспортна накладна №839 від 12.06.2020 року; результати зважування №РК-25446338 від 09.06.2020 року; висновок експерта №20-31/06-2020 від 11.06.2020 року (а.с.47-68) а за митною декларацією № UA500030/2020/206073 від 17.06.2020 року позивачем подані зовнішньоекономічний договір (контракт) від 22.04.2020 року № 22-1/04-СN/UА/20, рахунок-фактура (інвойс) від 23.04.2020 року № 56191-2020, коносамент від 28.04.2020 року №S2020040283, копія декларації країни відправлений від 28.04.2020 року № 2804202004548236585, комерційна пропозиція від 15.04.2020 року, пакувальний лист від 23.04.2020 року; банківський платіжний документ від 27.04.2020 року; прайс-лист від 15.04.2020; автотранспортна накладна №191 від 12.06.2020 року; результати зважування №РК-25446337 від 09.06.2020 року; висновок експерта від 11.06.2020 року №20-30/06-2020 (а.с.69-90).

Відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту від 22.04.2020 року № 22-1/04-СN/UА/20 та № 22/04-СN/UА/20, зокрема п.2.1 відповідних контрактів, передбачено, що ціни на товар вказані в інвойсах встановлюються в доларах США, включають в себе вартість упаковки для міжнародних перевезень та маркування (а.с.47, 69).

Тобто, витрати на упаковку вже включені постачальником у вартість товару, а тому їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару.

Згідно А.9. FOB Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року), ІНКОТЕРМС 2000, Видання МТП N 560, продавець зобов'язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару.

Отже, при розрахунку митної вартості не повинна враховуватися така окрема її складова, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, з огляду на включення цих витрат до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (фактурної вартості товару).

З урахуванням зазначеного, зауваження митного органу стосовного того, що у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару є необґрунтованими та безпідставними.

Аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 06.02.2020 року по справі № 520/10709/18, від 18.12.2019 року по справі № 160/8775/18.

Щодо відсутності банківських реквізитів в рахунках-фактурах та ненадання до митного органу додаткових угод у яких зазначаються банківські реквізити.

Інвойс - це вид комерційного рахунка, в якому зазначено суму, що повинна бути сплачена за товар. Окрім свого основного призначення як документа, в якому зазначено суму належного за товар платежу, рахунок-фактура може бути використаний як супровідний документ.

Інвойс не містить вимоги щодо обов'язкової сплати та може виписуватися в таких випадках: товар поставляється на безоплатній основі; товар поставляється відповідно до договору, іншого ніж договір купівлі-продажу; за товар повинна бути здійснена попередня оплата тощо.

Чинним законодавством України не затверджено форму інвойсу (рахунку-фактури) та вимог щодо її заповнення.

З огляду на засади свободи підприємницької діяльності органам доходів і зборів заборонено втручатися у підприємницьку діяльність декларантів шляхом відмови взяти до уваги інвойсі з мотивів його недопустимості у зв'язку із наявністю чи відсутністю у ньому певних відомостей (реквізитів).

До того ж, банківські реквізити зазначені в зовнішньоекономічних контрактах від 22.04.2020 року № 22-1/04-СN/UА/20 та № 22/04-СN/UА/20, які надавались позивачем при митному оформленні товарів за даними контрактами.

Отже, відсутність в інвойсах банківських реквізитів продавця за умови їх наявності в зовнішньоекономічних контрактах від 22.04.2020 року № 22-1/04-СN/UА/20 та № 22/04-СN/UА/20, які надавались позивачем при митному оформленні товару за митними деклараціями №UA500030/2020/205974 та №UA500030/2020/206073 не є перешкодою, внаслідок якої неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товару.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 23.10.2018 по справі№815/137/17.

При цьому, в оскаржуваних рішеннях зазначено про ненадання декларантом до митного органу додаткових угод у яких зазначаються банківські реквізити.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем перераховано кошти за поставку товару на виконання зовнішньоекономічних контрактів від 22.04.2020 року № 22-1/04-СN/UА/20 та № 22/04-СN/UА/20 на реквізити, що зазначені у відповідних контрактах.

Тобто, оплата за поставку товару підтверджена та кошти направлені на ті рахунки, котрі зазначені в контрактах.

Доказів того, що позивачем чи його контрагентом змінювались реквізити оплати послуг за укладеними контрактами чи було укладено додаткові угоди з цього приводу відповідачем до суду не надано.

Отже, оскільки перераховані позивачем кошти за банківськими платіжними документами від 27.04.2020 року відповідають реквізитам зазначеним в пунктах 11.1 контрактів від 22.04.2020 року № 22-1/04-СN/UА/20 та № 22/04-СN/UА/20, тому посилання відповідача на ненадання позивачем до митного органу додаткових угод у яких зазначаються банківські реквізити не ставить під сумнів заявлену в митних деклараціях вартість товару та не є підставою внаслідок якої неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товару.

Щодо тверджень позивача стосовно того, що QR-код, який міститься у наданих митних деклараціях країни відправлення не зчитується суд зазначає, що позивач не несе відповідальності за заповнення митної декларації країни відправлення та внесення до неї відповідної інформації.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 14 січня 2020 року по справі №813/1350/14.

Крім того, не зчитування QR-коду, який міститься у наданих митних деклараціях країни відправлення, не може свідчити про неправильне визначення позивачем митної вартості товару у поданих митних деклараціях, оскільки така вартість відповідає дійсній вартості поставленого товару та підтверджується наявними у позивача документами.

На переконання суду правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу повинні були бути належним чином спростовані відповідачем.

Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення. В рішенні №37801/97 від 1 липня 2003 р. по справі Суомінен проти Фінляндії Європейський суд вказав, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10 лютого 2010 р. у справі Серявін та інші проти України Європейський суд відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. В рішенні від 27 вересня 2010 р. по справі Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд зазначив, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (Лелас проти Хорватії і Тошкуце та інші проти Румунії) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (Онер'їлдіз проти Туреччини).

Отже, в даному випадку відповідачем не доведено, що наявність вищезазначених розбіжностей вплинуло чи могло вплинути на заниження позивачем митної вартості імпортованого товару, а документи які були подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликали сумніви у достовірності зазначеної в них інформації.

Декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено органом доходів і зборів.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В свою чергу, відповідачем не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору. Контролюючим органом не наведено переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного (резервного) методу та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. Інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено, тобто основні документи містили всі числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що прийняті Одеською митницею Держмитслужби рішення про коригування митної вартості товарів рішення про коригування митної вартості товарів № UА500030/2020/000020/2 від 17.06.2020 року, № UА500030/2020/000021/2 від 18.06.2020 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500030/2020/00125 від 17.06.2020 року, № UА500070/2020/00143 від 11.03.2020 року є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Доводи апеляційної скарги дублюють відзив на адміністративний позов (т.1, а.с.131) були предметом дослідження в суді першої інстанції та висновків останнього не спростовують.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби, - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року по справі № 420/7028/20, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

суддя-доповідача Семенюк Г.В.

судді Домусчі С.Д. Шляхтицький О.І.