03 лютого 2021 року м. Дніпросправа № 160/5618/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,
за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні в м. Дніпрі
апеляційну скаргу виконуючого обов'язки Дніпровського міського голови Підлубного Едуарда Станіславовича, який діє в інтересах Дніпровського міського голови Філатова Бориса Альбертовича
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року (головуючий суддя - Златін С.В.) в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Дніпровського міського голови Філатова Бориса Альбертовича
про визнання протиправними та скасування розпоряджень, -
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Дніпровського міського голови Філатова Бориса Альбертовича (далі - Відповідач), в якому просив суд: визнати протиправними та скасувати розпорядження Дніпровського міського голови Філатова Б.А. від 18.05.2020 року № 2-18/5-рк «Про оголошення догани ОСОБА_1 » та від 21.05.2020 року № 1-21/5-рк «Про оголошення догани ОСОБА_1 ».
В обґрунтування позовної заяви зазначено про те, що: оскаржувані рішення Відповідача не є мотивованими та не містять конкретні підстави і обґрунтування; для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів дисциплінарного проступку: об'єкту, об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони, а також врахувати всі інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника; зі змісту оскаржуваного розпорядження від 18.05.2020 року № 2-18/5-рк «Про оголошення догани ОСОБА_1 » не є можливим встановлення, який саме дисциплінарний проступок вчинено Позивачем, час його вчинення та які посадові обов'язки були вчинено Позивачем не належним чином; наявність вини Позивача не була доведена; у провину Позивачу ставиться порушення умов зберігання документів у архівосховищах; однак саме орган місцевого самоврядування повинен забезпечити архівні установи, у яких зберігають документи, відповідними приміщеннями; Позивач починаючи з 2012 року неодноразово вказував на проблему відсутності вільного місця в архівосховищах; строки давності для притягнення до відповідальності Позивача сплинули; розпорядження від 21.05.2020 року № 1-21/5-рк «Про оголошення догани ОСОБА_1 » винесено на підставі розпорядження про проведення службового розслідування стосовно незаконного вибуття земельних ділянок із комунальної власності територіальної громади міста, а догана Позивачу оголошена за неналежне виконання посадових обов'язків у сфері архівної справи щодо забезпечення організації і проведення експертизи цінності архівних документів, тобто догана оголошена по питанню, що не стосувалося службового розслідування; після закінчення проведення службового розслідування винна особа притягається до дисциплінарної відповідальності, а Позивач був притягнутий до відповідальності до закінчення службового розслідування, що є порушенням порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року по справі №160/5618/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до Дніпровського міського голови Філатова Бориса Альбертовича про визнання протиправними та скасування розпоряджень - задоволено (т. 2, а.с. 28-35).
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку (т. 2, а.с. 40-48).
В апеляційній скарзі Відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано, зокрема тим, що суд першої інстанції не надав належної оцінки тому, що розпорядження міського голови від 20.03.2012 №143-р «Про експерту комісію Дніпропетровської міської ради» прийнято згідно з листом архівного управління Дніпропетровської міської ради №8/213, автором розпорядження міського голови виступало архівне управління, тому і підготовку внесення змін до відповідного розпорядження мало здійснювати відповідне управління шляхом підготовки службової записки адресованої міському голові стосовно надання доручення на підготовку проекту розпорядження про зміну, тим більше, що організація виконання заходів Типового положення про експертну комісію державного органу, органу місцевого самоврядування, державного і комунального підприємства, установи організації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 19.06.2013 №1227/5 є компетенцією саме архівного управління.
Мотивуючи апеляційну скаргу Відповідач вказав і про те, що висновок суду першої інстанції про те, що триваюча бездіяльність начальника архівного управління щодо незабезпечення належних умов зберігання документів, обумовлена відсутністю приміщень, якими мали забезпечити архівне управління міська рада та її виконавчий комітет, є таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки за результатами обстеження приміщень архівного управління підняття архівних документів з підлоги та переміщення їх із коридору архівного управління до місця зберігання забезпечено у межах існуючих приміщень архівного управління без виділення додаткових коштів чи приміщень.
Представник Позивача подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі.
Мотивуючи відзив представник Позивача зазначив, у тому числі про те, що зі змісту оскаржуваних розпоряджень не можливо встановити які посадові обов'язки були виконані неналежним чином, яку шкоду взагалі завдано та який причинний зв'язок між невиконанням службових обов'язків та шкодою. Крім того, в даному випадку, Позивача було притягнуто до відповідальності до закінчення службового розслідування, що є порушенням порядку притягнення до відповідальності.
В судовому засіданні представник Відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі.
Представник Позивача проти вимог апеляційної скарги заперечив.
Заслухавши пояснення представників учасників справи, кожного окремо, проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Позивач розпорядженням Дніпропетровського міського голови від 17.12.2009 року № 686-р призначений на посаду начальника архівного управління Дніпропетровської міської ради, як такого що пройшов за конкурсом, із збереженням Позивачу 9-го рангу посадової особи місцевого самоврядування у межах відповідної 5-ї категорії (т. 1, а.с. 94).
Розпорядженням Дніпровського міського голови від 22.01.2020 року №2-22/1-рк «Про проведення службового розслідування» вирішено провести службове розслідування з метою розслідування незаконного вибуття земельних ділянок із комунальної власності територіальної громади міста (т. 1, а.с. 9).
Розпорядженням Дніпровського міського голови від 18 травня 2020 року №2-18/5-рк «Про оголошення догани ОСОБА_1 » оголошено догану ОСОБА_1 , начальнику архівного управління департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів Дніпровської міської ради, за неналежне виконання своїх посадових обов'язків, а саме: порушення умов зберігання документів в архівосховищах (т. 1, а.с. 11). Підставою для прийняття вказаного розпорядження є лист секретаря Дніпровської міської ради від 18.05.2020 вх. №8/2535 та пояснення надані ОСОБА_1 , отримані в ході проведення службового розслідування відповідно до розпорядження Дніпровського міського голови від 22.01.2020 року №2-22/1-рк «Про проведення службового розслідування».
Розпорядженням Дніпровського міського голови від 21 травня 2020 року №1-21/5-рк «Про оголошення догани ОСОБА_1 » оголошено догану ОСОБА_1 , начальнику архівного управління департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів Дніпровської міської ради, за неналежне виконання своїх посадових обов'язків, а саме: бездіяльність, що призвела до порушення вимог чинного законодавства у сфері архівної справи щодо забезпечення організації і проведення експертизи цінності архівних документів (т. 1, а.с. 10). Підставою для прийняття вказаного розпорядження є лист секретаря Дніпровської міської ради від 20.05.2020 вх. №8/2592 та пояснення надані ОСОБА_1 від 20.05.2020 року, отримані в ході проведення службового розслідування відповідно до розпорядження Дніпровського міського голови від 22.01.2020 року №2-22/1-рк «Про проведення службового розслідування».
Правомірність прийняття Відповідачем розпоряджень від 18 травня 2020 року №2-18/5-рк та від 21 травня 2020 року №1-21/5-рк Про оголошення догани ОСОБА_1 є предметом судового розгляду в даній справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що:
- вина Позивача та наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на Позивача трудових обов'язків не доведено Відповідачем під час розгляду справи у суді, оскільки Позивач не може одноособово нести відповідальність за не виконання належним чином органом місцевого самоврядування своїх обов'язків встановлених у статті 37 Закону України «Про Національний архівний фонд і архівні установи»;
- оскільки до обов'язків Позивача не входить внесення пропозиції стосовно складу (оновлення складу) експертної комісії, то Позивача не можливо за це притягнути до дисциплінарної відповідальності, так як для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність такої умови, зокрема, як порушення має стосуватися лише тих обов'язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 7 Закону України від 07.06.2001 № 2493-III «Про службу в органах місцевого самоврядування» правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування визначається Конституцією України, законами України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні», від 11.07.2002 № 93-IV «Про статус депутатів місцевих рад», від 14.07.2015 № 595-VIII «Про місцеві вибори», вказаним та іншими законами України. На посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Законом.
Згідно із ст. 139 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Відповідно до статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.
Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
Статтею 148 КЗпП встановлено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
У відповідності до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 22.07.2020 року у справі №554/9493/17 дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку. Саме на роботодавцеві лежить обов'язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов'язковому порядку має бути встановлена вина як одна з важливих ознак порушення трудової дисципліни.
Відповідно до ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
З аналізу наведеного випливає те, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни вирішальним є з'ясування, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147- 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема чи враховані обставини, за яких вчинено проступок. Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов'язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов'язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.
Відповідно до п. 10 Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950, за результатами розгляду акта службового розслідування керівник органу приймає у десятиденний строк з дати його надходження відповідне рішення, з яким ознайомлюється особа, стосовно якої проводилося службове розслідування. За результатами службового розслідування особа, стосовно якої проведено службове розслідування, може бути притягнута до відповідальності згідно із законодавством.
З матеріалів справи встановлено, що оскаржувані розпорядження прийнято Відповідачем на підставі розпорядження Дніпровського міського голови від 22.01.2020 року №2-22/1-рк «Про проведення службового розслідування», що підтверджується листами «Про підготовку проекту розпорядження» від 18.05.2020 року № 8/2535 та від 20.05.2020 року № 8/2592 за підписом секретаря Дніпровської міської ради, голови комісії з проведення службового розслідування О.О. Санжара , копії яких містяться у матеріалах справи (т. 1, а.с. 96, 99).
При цьому, акт службового розслідування за результатами проведення службового розслідування, призначеного на підставі розпорядження Дніпровського міського голови від 22.01.2020 року №2-22/1-рк, складено та затверджено лише 27.05.2020 року (т. 1, а.с. 111-116).
З урахуванням вищезазначеного колегія суддів дійшла висновку про те, що Позивача спірними розпорядженнями притягнуто до відповідальності раніше ніж закінчено службове розслідування, призначене на підставі розпорядження Дніпровського міського голови від 22.01.2020 року №2-22/1-рк, що свідчить про порушенням Відповідачем вимог чинного трудового законодавства України.
Поряд із зазначеним, суд апеляційної інстанції звертає увагу і на те, що розпорядженням Дніпровського міського голови Філатова Б.А. від 18.05.2020 року № 2-18/5-рк «Про оголошення догани ОСОБА_1 » до Позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани саме за порушення умов зберігання документів в архівосховищах з урахуванням листа секретаря Дніпровської міської ради, голови комісії з проведення службового розслідування від 18.05.2020 року № 8/2535 та пояснень Позивача.
У матеріалах справи міститься лист секретаря Дніпровської міської ради, голови комісії з проведення службового розслідування від 18.05.2020 року № 8/2535, у якому вказано, що в ході проведення службового розслідування відповідно до розпорядження міського голови від 22.01.2020 року № 2-22/1-рк під час перевірки зафіксовано на підлозі коробки з документами, які знаходяться на зберіганні в архівному управлінні.
При цьому, у відповідності до Положення, затвердженого розпорядженням Дніпровського міського голови від 27.05.2016 року № 284-р, архівне управління є структурним підрозділом департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів міської ради для зберігання документів Національного архівного фонду, що мають місцеве значення, і управління архівною справою та діловодством на території міста.
Підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 вказаного вище Положення про архівне управління передбачено, що начальник управління здійснює керівництво діяльністю управління та несе персональну відповідальність за не виконання або неналежне виконання покладених на управління завдань, реалізацію його повноважень, дотримання трудової дисципліни.
Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 року № 1000/5 (далі - Правила).
Правила встановлюють єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами, а також порядок їх архівного зберігання в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності.
У відповідності до пункту 9 розділу 6 «Розміщення справ в архівосховищах. Топографування» Розділу VIII «Забезпечення збереженості архівних документів» Правил не допускається зберігання документів на підлозі, підвіконнях, у нерозібраних штабелях, транспортувальній тарі.
Суд апеляційної інстанції бере до уваги те, що в матеріалах справи містяться: лист Директора Державного архіву Дніпропетровської області від 04.11.2014 року адресований голові Дніпровської міської ради про необхідність виділення архівному управлінню Дніпропетровської міської ради додаткових площ для зберігання документів державного значення; лист Позивача від 08.12.2014 року адресований Директору Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпровської міської ради про надання додаткових площ архівному управлінню Дніпровської міської ради для забезпечення умов зберігання документів; лист Позивача від 18.11.2014 року «Про реконструкцію будівлі архіву міської ради» адресований Начальнику КП ДМР «Міське управління справами» з проханням передбачити видатки на реконструкцію будівлі архівного управління; лист Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 11.09.2013 року адресований Дніпропетровському міському голові з проханням виділити додаткові площі сектору трудового архіву архівного управління міської ради; лист Позивача від 17.04.2018 року та від 18.09.2018 року адресований Заступнику директора департаменту благоустрою та інфраструктури з проханням забезпечити урахування пропозицій архівного управління під час реконструкції будівлі архіву.
Вказані листи свідчить про те, що Позивачем вживались заходи, в межах власних повноважень, для отримання додаткових площ для зберігання документів та для повідомлення голови Дніпровської міської ради про наявність певних складнощів з умовами зберігання документів.
Згідно вимог статті 37 Закону України «Про Національний архівний фонд і архівні установи» матеріально-технічна база архівних установ включає будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, інвентар, засоби механізації та автоматизації архівних робіт тощо. Матеріально-технічне і кадрове забезпечення архівних установ здійснюється їх засновниками або власниками. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані забезпечувати архівні установи, в яких зберігаються документи Національного архівного фонду, що належать державі, територіальним громадам, відповідними приміщеннями, засобами механізації та автоматизації архівних робіт, іншим технологічним обладнанням, матеріальними ресурсами та кадрами.
З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що саме Дніпровська міська рада та виконавчий комітет Дніпровської міської ради як органи місцевого самоврядування повинні були вжити всіх належних заходів та забезпечити архівне управління Департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів Дніпровської міської ради необхідними приміщеннями, засобами механізації та автоматизації архівних робіт, іншим технологічним обладнанням, матеріальними ресурсами та кадрами, тощо.
Приймаючи рішення по суті заявлених апеляційних вимог, колегія суддів бере до уваги і те, що матеріали даної справи свідчать про те, що під час винесення оскаржуваного розпорядження не досліджувалося питання стосовно причин знаходження на підлозі коробок з документами, які знаходяться на зберіганні в архівному управлінні, в тому числі і наявність (відсутність) у архівного управління належного приміщення для зберігання документів, тобто Відповідачем при притягненні Позивача до відповідальності не з'ясовано всіх обставин справи, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
При цьому, доводи Відповідача щодо подальшого підняття архівних документів з підлоги та переміщення їх до місця зберігання у межах існуючих приміщень архівного управління без виділення додаткових коштів чи приміщень, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки такі доводи самі по собі не свідчать про те, що в період проведення службового розслідування в архівному управлінні були наявні відповідні вільні приміщення, а знаходження вказаних архівних документів на підлозі було обумовлене бездіяльністю Позивача.
Щодо спірного розпорядження від 21.05.2020 року № 1-21/5-рк «Про оголошення догани ОСОБА_1 », колегія суддів зазначає таке.
Вказаним розпорядженням на Позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за неналежне виконання своїх посадових обов'язків, а саме: за бездіяльність, що призвела до порушення вимог чинного законодавства у сфері архівної справи щодо забезпечення організації і проведення експертизи цінності документів.
Відповідач обґрунтовує неналежне виконання Позивачем своїх посадових обов'язків тим, що останнім не внесені пропозиції стосовно змін до персонального складу експертної комісії. Вказані обставини були виявлені Відповідачем під час проведення службового розслідування, призначеного відповідно до розпорядження Дніпровського міського голови від 22.01.2020 року №2-22/1-рк.
При цьому, відповідно до розпорядження Дніпропетровського міського голови від 20.03.2012 року №143-р «Про експертну комісію Дніпропетровської міської ради», у відповідності до якого експертна комісія створена для організації і проведення попередньої експертизи цінності документів, що утворились у процесі діяльності, та подання результатів експертизи цінності документів на розгляд експертної комісії архівного управління Дніпропетровської міської ради; експертна комісія є постійно діючим дорадчим органом; до складу експертної комісії, який затверджується розпорядженням міського голови, входять працівники Дніпропетровської міської ради; головою експертної комісії з заступник міського голови - керуючий справами виконкому міської ради, а секретарем - один із працівників управління діловодства Дніпропетровської міської ради; секретар за рішенням голови забезпечує скликання засідань експертної комісії; експертна комісія працює згідно з річним планом, затвердженим міським головою.
У відповідності до Положення, затвердженого розпорядженням Дніпровського міського голови від 27.05.2016 року №284-р (т. 1, а.с. 132-136), Позивач не має повноважень вносити до міського голови пропозиції стосовно змін до персонального складу експертної комісії.
Суд першої інстанції правильно вказав про те, що саме міський голова згідно розпорядження Дніпропетровського міського голови від 20.03.2012 року №143-р «Про експертну комісію Дніпропетровської міської ради» (т. 1, а.с. 85-86) вправі визначати склад експертної комісії.
При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що посилання Відповідача на Типове положення про експертну комісію державного органу, органу місцевого самоврядування, державного і комунального підприємства, установи і організації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 19.06.2013 року № 1227/5, як на підтвердження обов'язку Позивача вносити пропозиції стосовно складу (оновлення складу) експертної комісії, є безпідставними, оскільки вказаний нормативно-правовий акт не містить даних положень.
З аналізу вищенаведеного випливає те, що оскільки до обов'язків Позивача не входить внесення пропозиції стосовно складу (оновлення складу) експертної комісії, тому притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності за не внесення пропозиції стосовно змін до персонального складу експертної комісії є безпідставним.
Підсумовуючи вищевикладене колегія суддів дійшла висновку про те, що спірні розпорядження Відповідача є необґрунтованими, безпідставними та такими, що прийняті з порушенням норм чинного трудового законодавства України, а тому останні підлягають скасуванню.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм матеріального права, тому останнє підлягає залишенню без змін.
Доводи апеляційної скарги Відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування рішення суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Керуючись статтями 243, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу виконуючого обов'язки Дніпровського міського голови Підлубного Едуарда Станіславовича, який діє в інтересах Дніпровського міського голови Філатова Бориса Альбертовича - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року по справі №160/5618/20 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
В повному обсязі постанова складена 03 лютого 2021 року.
Головуючий - суддя В.В. Мельник
суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова