02 лютого 2021 року м. Дніпросправа № 160/10753/19
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Малиш Н.І. перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу заступника Генерального прокурора Офісу Генерального прокурора в інтересах держави в особі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2020 року у справі №160/10753/19 за позовом Приватного підприємства "Світекс" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності, скасування податкової вимоги, -
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2020 року у справі №160/10753/19 адміністративний позов задоволено повністю.
25.01.2021р. на вказане рішення суду заступником Генерального прокурора Офісу Генерального прокурора в інтересах держави в особі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу.
Апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду від 10.02.2020 року зазначено, що про факт прийняття оскаржуваного рішення суду, а також ухвал Третього апеляційного адміністративного суду від 21.04.2020 та від 14.05.2020 у цій справі Офісу Генерального прокурора стало відомо 24.12.2020 року шляхом моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень, та цього ж дня здійснено заходи до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в особі відповідача (надіслано лист від24.12.2020 року №15/2/1-121586ВИХ-20), що підтверджується копіями указаних судових рішень, роздрукованих з Реєстру, та листа. Крім того, про безпосередню наявність підстав для вжиття заходів представницького характеру Офіс Генерального прокурора довідався з листа Державної податкової служби України від 15.01.2021 року № 387/5/99-00-20-01-02-05, отриманого 18.01.2021 року, а також із ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 15.01.2021 у цій справі, яка 18.01.2021 оприлюднена в Реєстрі. Викладене підтверджується копіями зазначених листа та ухвали, роздрукованої з Реєстру. У зв'язку із викладеним, вважає, що строк на апеляційне оскарження Офісом Генерального прокурора пропущено з поважних причин. Також посилається на ряд рішень Європейського суду з прав людини.
Розглянувши вказане клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження суд виходить з наступного.
Згідно із пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
За приписами частини четвертої статті 5 КАС України, суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Закон України "Про прокуратуру" визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.
Згідно із частиною першою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави у суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Частиною першою статті 13 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За приписами частини третьої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 КАС України, учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Так, з огляду на приписи частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно пункту 1 частини другої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно із частиною 4 статті 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Також частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Законодавство не дає переліку випадків, за яких прокурор здійснює представництво в суді, однак встановлюють оцінні критерії, орієнтири й умови, коли таке представництво є можливим. Здійснювати захист інтересів держави в адміністративному суді прокурор може винятково за умови, коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Існування інтересу і необхідність його захисту має базуватися на справедливих підставах, які мають бути об'єктивно обґрунтовані (доведені) і переслідувати законну мету. Право на здійснення представництва інтересів держави у суді не є статичним, тобто не має обмежуватися тільки визначенням того, у чиїх інтересах діє прокурор, а спонукає і зобов'язує обґрунтовувати існування права на таке представництво або, інакше кажучи, пояснити (показати, аргументувати), чому в інтересах держави звертається саме прокурор, а не органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, які мають компетенцію на звернення до суду, але не роблять цього. Знову ж таки, таке обґрунтування повинно основуватися на підставах, за якими можна виявити (простежити) інтерес того, на захист якого відбувається звернення до суду, і водночас ситуацію в динаміці, коли суб'єкт правовідносин, в інтересах якого діє прокурор, неспроможний сам реалізувати своє право на судовий захист.
Для представництва у суді інтересів держави прокурор за законом має визначити й описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а виокремити ті ознаки, за якими його можна віднести до виняткового випадку, повинен зазначити, що відбулося порушення або існує загроза порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Так апеляційна скарга заступником Генерального прокурора подана в інтересах держави в особі ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
Проте ГУ ДПС у Дніпропетровській області було відомо про наявність судового рішення у цій справі. Таким органом вчинялись дії на протязі 2020 року щодо подання апеляційної скарги у тому числі з пропуском строку на подання апеляційної скарги.
Направлення податковим органом листів до органу прокуратури з грудня 2020р. не свідчать про поважність підстав пропуску строку на подання апеляційної скарги саме заступником Генерального прокурора в інтересах такого органу.
На посилання заступником Генерального прокурора на рішення Європейського суду з прав людини, суд апеляційної інстанції вказує на усталену практику Європейського суду з прав людини, що сторонами судового розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (KOROLEV v. RUSSIA (no. 2), № 5447/03, § 33, ЄСПЛ, від 01.04.2010; MENCHINSKAYA v. RUSSIA, №42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15.01.2009). Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).
Частиною 3 ст. 298 КАС України визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд апеляційної інстанції визнає клопотання про поновлення строку не обґрунтованим, а підстави для поновлення строку апеляційного оскарження визнає неповажними.
З огляду на зазначене, скаржнику слід надати клопотання (заяву) про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, в якому вказати інші підстави для його поновлення.
Крім того, подана скаржником апеляційна скарга не відповідає вимогам, встановленим п.1 ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: відсутній документ про сплату судового збору.
Відповідно до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на час подання позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ухваленим Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено, що у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2019 складає 1921 грн.
У відповідності до пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахуванням того, що ставка, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви становила 19210 грн., то скаржник під час звернення до суду апеляційної інстанції повинен сплатити судовий збір у розмірі 28815 грн.
Проте, особа, що подала апеляційну скаргу не сплатила судовий збір у встановленому законом порядку та розмірі.
Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.
Керуючись ст. ст. 169, 295, 298 КАС України, -
У задоволенні клопотання заступника Генерального прокурора Офісу Генерального прокурора про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.
Апеляційну скаргу заступника Генерального прокурора Офісу Генерального прокурора в інтересах держави в особі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2020 року у справі №160/10753/19 - залишити без руху.
Надати десятиденний строк з дати отримання цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання до Третього апеляційного адміністративного суду:
- клопотання (заяву) про поновлення строку апеляційного оскарження, в якому вказати інші поважні підстави для поновлення строку;
- документу про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
Судовий збір сплатити за такими реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155 , Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UA668999980313161206081004628, Код класифікації доходів бюджету: 22030101 , Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного подання до суду.
Копію даної ухвали направити особі, що звернулась з апеляційною скаргою.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.І. Малиш