ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
29 січня 2021 року м. Київ № 640/20516/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі також - позивач) із позовною заявою до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) (далі також - відповідач), в якому просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перереєстрації транспортного засобу LAND ROVER RANGE ROVER чорного кольору, 2013 року випуску, кузов НОМЕР_1 за позивачем.
Зобов'язати відповідача здійснити перереєстрацію транспортного засобу LAND ROVER RANGE ROVER чорного кольору, 2013 року випуску, кузов НОМЕР_1 за громадянином України ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що йому протиправно відмовлено у постановці на відповідний облік та державній перереєстрації автомобіля LAND ROVER RANGE ROVER чорного кольору, 2013 року випуску, кузов НОМЕР_1 , оскільки надані до справи документи, зокрема висновок комплексної судово-трасологічної експертизи №19/111/12-698 від 25.11.2016 та повідомлення СУ ГУНП в Харківській області №15869/119-24/02-2020 від 17.07.2020, спростовують вищевказану бездіяльність відповідача, у зв'язку з чим і звернувся до суду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.09.2020 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без повідомлення учасників справи та запропоновано відповідачу надати відзив протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідачем на адресу суду подано відзив на заявлений адміністративний позов, в якому зазначено, що на момент прийняття рішення про скасування державної реєстрації транспортного засобу у розпорядженні уповноваженої особи сервісного центру МВС України не було в наявності доказів на підтвердження того, що зазначений транспортний засіб був зареєстрований (перереєстрований) за фіктивними чи підробленими документами.
Крім того, відповідно до п.41 Порядку, забороняється перереєстрація на нового власника та зняття з обліку транспортних засобів, які перебувають в розшуку або щодо яких у Єдиному державному реєстрі транспортних засобів є відомості про накладення арешту або заборону на зняття з обліку та/або перереєстрацію на підставі судового рішення чи постанови державного або приватного виконавця. З цих підстав вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, а тому у задоволенні позову просить відмовити повністю.
Відповідно до частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив.
Позивач являється власником транспортного засобу LAND ROVER RANGE ROVER чорного кольору, 4367 2013, кузов НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 .
18.03.2015 вище зазначений автомобіль на підставі довідки-рахунку був зареєстрований на нового власника та присвоєно державні номерні знаки НОМЕР_3 .
Листом слідчого СУ ГУНП в Харківській області №15869/119-24/02-2020 від 17.07.2020 було повідомлено, що в рамках кримінального провадження №1201500060002625, яке було об'єднано з кримінальним провадженням №1201400030013137 від 21.11.2014, було винесено постанову про визнання автомобіля моделі LAND ROVER RANGE ROVER чорного кольору, 4367 2013, кузов НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_3 речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки є підстави вважати, що під даним автомобілем замасковано інший автомобіль аналогічної моделі.
Разом з цим, слідчий повідомив, що ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва накладено арешт, шляхом заборони користування та відчуження, на автомобіль LAND ROVER RANGE ROVER чорного кольору, 4367 2013, кузов НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_2 . Але, 08.11.2016 співробітниками поліції було вилучено автомобіль LAND ROVER RANGE ROVER чорного кольору, 4367 2013, кузов НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого є позивач.
Також по автомобілю позивача було проведено комплексну судово-трасологічну експертизу, згідно висновку якої було встановлено, що номер кузова автомобіля є первинним та змінам не піддавався.
Крім того, слідчий СУ ГУНП в Харківській області не обмежував позивача в здійсненні його права володіння транспортним засобом, в тому числі користуванням та розпорядженням ним та не має заперечень з приводу здійснення реєстраційних дій.
22.07.2020 представник позивача звернувся до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) із заявою щодо перереєстрації зазначеного транспортного засобу.
Листом від 06.08.2020 №31/26-5-160 відповідач відмовив в перереєстрації автомобіля, що належить позивачу, з огляду на відсутність підстав, висновок судово-трасологічної експертизи та лист слідчого СУ ГУНП в Харківській області №15869/119-24/02-2020 від 17.07.2020 не являються беззаперечними доказами для задоволення вимог позивача.
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 1 - 3 статті 34 Закону України "Про дорожній рух" державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.
Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників.
Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення.
Єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків, встановлена відповідним Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 за №1388 (надалі - Порядок №1388), а також Інструкцією про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформленні і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.08.2010 за №379 (надалі - Інструкція №379).
Пунктами 2, 3 Порядку №1388 визначено, що він є обов'язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх. Представники власників транспортних засобів виконують обов'язки та реалізують права таких власників у межах наданих їм повноважень.
Державна реєстрація транспортних засобів проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг МВС з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій.
Пунктом 8 Порядку №1388 визначено, що державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, які посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (надалі по тексту також - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
Вказаним пунктом Порядку №1388 передбачений вичерпний перелік документів, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, які мають ідентифікаційні номери.
Такими є, поряд з іншими, укладені та оформлені безпосередньо в сервісних центрах МВС у присутності адміністраторів таких органів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб.
Згідно абзаців 20, 21 пункту 8 Порядку №1388 для державної реєстрації транспортних засобів, що перебували в експлуатації і зняті з обліку в уповноважених органах МВС, крім зазначених у цьому пункті документів, що підтверджують правомірність їх придбання, подається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) та копія реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на пластиковій основі, з відміткою уповноваженого органу МВС про зняття транспортного засобу з обліку.
Державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за проведення огляду транспортних засобів, державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.
За змістом пункту 33 Порядку №1388 перереєстрація транспортних засобів проводиться у разі отримання свідоцтва про реєстрацію замість утраченого або не придатного для користування, зміни їх власників, місця стоянки, місцезнаходження або найменування власників - юридичних осіб, місця проживання або прізвища, імені чи по батькові фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, а також у разі зміни кольору, переобладнання транспортного засобу чи заміни кузова, інших складових частин, що мають ідентифікаційні номери.
При перереєстрації транспортних засобів у разі зміни їх власників зняття з обліку таких транспортних засобів не проводиться.
У разі перереєстрації транспортного засобу свідоцтво про реєстрацію підлягає заміні на загальних підставах (пункт 39 Порядку №1388).
Відповідно до пункту 4.8 Глави 4 Інструкції №379 перереєстрація транспортного засобу у разі зміни їх власників проводиться на підставі документів, що підтверджують правомірність придбання транспортного засобу. Зняття з обліку такого транспортного засобу не проводиться. Попередньо видані свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічні паспорти) вилучаються та долучаються до матеріалів перереєстрації.
Системний аналіз вказаних положень Порядку №1388 і Інструкції №379 свідчить, що державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів, поряд з іншим, проводиться на підставі документів, які засвідчують правомірність придбання транспортного засобу. До таких належать договори купівлі-продажу транспортних засобів, укладені та оформлені безпосередньо в сервісних центрах МВС у присутності адміністраторів таких органів.
Судом встановлено, що позивач придбав LAND ROVER RANGE ROVER чорного кольору, 2013 року випуску, кузов НОМЕР_1 та 31.10.2014 було проведено державну реєстрацію, д.н.з. НОМЕР_2 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
18.03.2015 вище зазначений транспортний засіб на підставі довідки-рахунку був зареєстрований на нового власника ОСОБА_2 та присвоєно номерні знаки НОМЕР_3 .
Однак, як зазначає позивач, йому не було відомо про відчуження вищевказаного транспортного засобу, згоди на продаж автомобіля ним не надавався, у зв'язку із чим була направлена відповідне звернення до СУ ГУНП в Харківській області.
Листом слідчого СУ ГУНП в Харківській області №15869/119-24/02-2020 від 17.07.2020 було повідомлено, що в рамках кримінального провадження №1201500060002625, яке було об'єднано з кримінальним провадженням №1201400030013137 від 21.11.2014, було винесено постанову про визнання автомобіля моделі LAND ROVER RANGE ROVER чорного кольору, 4367 2013, кузов НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_3 речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки є підстави вважати, що під даним автомобілем замасковано інший автомобіль аналогічної моделі.
Разом з цим, слідчий повідомив, що ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва накладено арешт, шляхом заборони користування та відчуження, на автомобіль LAND ROVER RANGE ROVER чорного кольору, 4367 2013, кузов НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_2 . Але, 08.11.2016 співробітниками поліції було вилучено автомобіль LAND ROVER RANGE ROVER чорного кольору, 4367 2013, кузов НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого є позивач.
Крім того, слідчий СУ ГУНП в Харківській області не обмежував позивача в здійсненні його права володіння транспортним засобом, в тому числі користуванням та розпорядженням ним та не має заперечень з приводу здійснення реєстраційних дій.
Згідно висновку експерта №19/111/12-698 підтверджено, що транспортний засіб LAND ROVER RANGE ROVER чорного кольору, 2013 року випуску, кузов НОМЕР_1 та 31.10.2014, д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого являється позивач є первинним та змінам не піддавався.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач жодним чином не бажав настання наслідків у вигляді переходу права власності на транспортний засіб до ОСОБА_2 та не мав жодного відношення до самого правочину, хоча була власником транспортного засобу, який перереєстровано без його згоди на іншу особу.
Суд зазначає, що положення Порядку №1388 не містять заборони щодо здійснення перереєстрації транспортного засобу у разі наявності у особи всіх необхідних документів.
Суд вважає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Тобто законодавець передбачив обов'язок суду змусити суб'єкта владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Обрана судом форма захисту порушених прав у даному випадку не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" практика ЄСПЛ підлягає застосуванню судами як джерело права.
Згідно судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі Олссон проти Швеції від 24 березня 1988 року) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.
При цьому, суд застосовує висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні від 01.07.2003 по справі "Суомінен проти Фінляндії", відповідно до яких, саме орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Крім того, суд враховує правову позицію, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" згідно якого принцип "належного урядування", зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.
Враховуючи те, що судом встановлено факт підроблення одного із документів, на підставі якого 18.03.2015 здійснена перереєстрація транспортного засобу LAND ROVER RANGE ROVER чорного кольору, 2013 року випуску, кузов НОМЕР_1 , то суд дійшов до висновку, що для ефективного способу захисту порушених прав позивача слід зобов'язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) здійснити відновлення реєстрації на транспортний засіб шляхом перереєстрації даного транспортного засобу на ОСОБА_1 на підставі пункту 33 Порядку № 1388, оскільки він є належним власником даного автомобіля.
У відповідності до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи дане положення, суд присуджує за рахунок бюджетних асигнувань Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) на користь позивача 840,80 грн. сплачених судових витрат.
Керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправними дії Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) щодо відмови у перереєстрації транспортного засобу LAND ROVER RANGE ROVER чорного кольору, 2013 року випуску, кузов НОМЕР_1 за ОСОБА_1 .
Зобов'язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) здійснити перереєстрацію транспортного засобу LAND ROVER RANGE ROVER чорного кольору, 2013 року випуску, кузов НОМЕР_1 за ОСОБА_1 .
Стягнути на користь ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_4 ; АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) (код ЄДРПОУ: 43611844; місцезнаходження: м. Київ, вул. Арсенальна, 9/11) судові витрати у розмірі 840,80 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Позивач: ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_4 ; АДРЕСА_1 );
Відповідач: Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) (код ЄДРПОУ: 43611844; місцезнаходження: м. Київ, вул. Арсенальна, 9/11).
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя І.В. Смолій