ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
29 січня 2021 року м. Київ № 640/19986/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України, Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі також - позивач) із позовною заявою до Національної поліції України (далі також - відповідач-1), Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України (далі також - відповідач-2), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача-1 щодо не розгляду по суті у встановлений законом строк звернення позивача від 25.02.2020, в частині клопотання провести службове розслідування в ході якого виявити умови та причини, які призвели до порушення моїх прав посадовими особами Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України, під керівництвом ОСОБА_2 , з метою недопущення таких випадків у майбутньому, а також встановити осіб винних в порушенні закону та притягнути їх до відповідальності;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача-2 щодо не розгляду по суті у встановлений законом строк звернення позивача від 25.02.2020, в частині клопотання провести службове розслідування в ході якого виявити умови та причини, які призвели до порушення моїх прав посадовими особами Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України, під керівництвом ОСОБА_2 , з метою недопущення таких випадків у майбутньому, а також встановити осіб винних в порушенні закону та притягнути їх до відповідальності;
- зобов'язати відповідача-1 повторно розглянути звернення позивача від 25.02.2020 у відповідності до вимог Закону України "Про звернення громадян".
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.08.2020 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без повідомлення учасників справи та запропоновано відповідачу надати відзив протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідачем на адресу суду подано відзив на заявлений адміністративний позов, в якому просить відмовити у його задоволенні з підстав необґрунтованості.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив.
До відповідача-1 позивачем подано звернення від 25.02.2020, в якому просив провести службове розслідування та виявити умови та причини, які призвели до порушення прав позивача посадовими особами Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва НПУ під керівництвом Василя Неволі, з метою недопущення таких випадків у майбутньому, також встановити осіб винних в порушенні закону та притягнути їх до відповідальності.
Звернення позивача направлено до відповідача-2, останнім продовжено розгляд звернення до 45 днів.
13.04.2020 позивач отримав відповідь на своє звернення, вих.№М-489/42-06ЦА/04-20 від 10.04.2020 про те, що матеріали звернення надіслано до ТУ ДБР у м. Києві для надання правової оцінки діям працівників Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва НПУ. Щодо клопотання про проведення службового розслідування - жодної відповіді надіслано не було.
Позивач вважає, що відповідачі, не надавши відповіді по суті звернення, проявили протиправну бездіяльність, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом з метою захисту свого порушеного права, з приводу чого суд зазначає наступне.
Позивач, звертаючись до суду з відповідним позовом, стверджує про відсутність повноважень Голови НПУ доручати розгляд звернень громадян підпорядкованим підрозділам.
Відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України «Про національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі Закон - 580) Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
У своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно пункту 4 Положення про національну поліцію, затвердженого постановою КМУ від 28.10.2015 №877 (далі - Положення 877) національна поліція України здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов'язаних з діяльністю Національної поліції, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління.
Пунктом 5 Положення 877 передбачено, що Національна поліція з метою організації своєї діяльності забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, здійснення заходів щодо запобігання корупції, порушень законності, службової дисципліни і контроль за їх реалізацією в центральному органі управління Національної поліції, територіальних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери її управління.
Підпунктами 11, 17, 18, 19 пункту 11 Положення 877 передбачено, що Голова Національної поліції очолює Національну поліцію та здійснює керівництво її діяльністю, представляє Національну поліцію у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами та організаціями в Україні та за її межами; дає в межах повноважень обов'язкові до виконання поліцейськими, державними службовцями і працівниками Національної поліції доручення; вирішує в установленому порядку питання щодо заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських; вирішує в установленому законодавством про державну службу порядку питання щодо заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців центрального органу управління Національної поліції; вирішує в установленому трудовим законодавством порядку питання щодо заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Національної поліції;
Наказом Національної поліції України №83 від 09.11.2015 затверджено положення про Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України відповідно до Законів України «Про центральні органи виконавчої влади», «Про Національну поліцію», «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про запобігання корупції», Кримінального процесуального кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 887 «Про утворення територіального органу Національної поліції», Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 877 «Про затвердження Положення про Національну поліцію», з метою забезпечення діяльності Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України.
Відповідно до п.4 розділу І Положення ДВБ підпорядковується безпосередньо Голові Національної поліції України.
Основними завданнями ДВБ є формування та забезпечення реалізації заходів з питань внутрішньої безпеки в Національній поліції України. Виявлення, попередження та припинення кримінальних правопорушень та корупційних діянь, що готуються або вчинені працівниками органів та підрозділів Національної поліції України, а також захист посадових осіб Національної поліції України від перешкоджання їм у виконанні службових обов'язків.
Основними функціями ДВБ є виявлення осіб, які намагаються втягнути працівників органів та підрозділів Національної поліції України у злочинну чи корупційну діяльність, здійснення профілактичних заходів щодо них, а за наявності достатніх законних підстав документування вказаних протиправних дій. Координація та проведення заходів щодо протидії фактам поширення завідомо неправдивих відомостей, які дискредитують посадових осіб, а також систему органів Національної поліції України. Здійснення, в межах компетенції, заходів щодо аналізу та проведення необхідних перевірок з питань дотримання органами та підрозділами Національної поліції України: режиму збереження інформації з обмеженим Доступом; порядку організації роботи щодо доступу на режимні об'єкти; вимог щодо запобігання прийняття на службу в Національну поліцію України осіб, які мають злочинні або корисливі наміри.
Проведення в межах компетенції перевірок кандидатів на посади номенклатури Національної поліції України, інші керівні посади, повторний прийом на службу в Національну поліцію України, переміщення із структурних підрозділів територіальних органів Національної поліції України, у т.ч. міжрегіональних до апаратів територіальних органів Національної поліції України, у т.ч. міжрегіональних, а також переміщення по службі за межі гарнізону. Результати таких заходів доповідаються лише безпосередньому керівництву.
Відповідно до законодавства України збирання, накопичення, систематизація та аналіз інформації щодо негативних явищ і тенденцій у органах та підрозділах Національній поліції України, а також ужиття заходів щодо попередження їх розвитку. Координація дій та участь у заходах щодо виявлення, попередження, припинення та документування протиправних посягань на життя і здоров'я працівників Національної поліції України, учинення яких пов'язано з виконанням ними службових обов'язків.
Організація проведення, за необхідності, підрозділами Національної поліції України заходів щодо забезпечення особистої безпеки цих працівників, їх близьких родичів та охорони майна.
Здійснення комплексу оперативно-розшукових заходів, спрямованих на виявлення, попередження, припинення та документування кримінальних та корупційних правопорушень, що готуються працівниками Національної поліції України, а також на виявлення кримінальних та корупційних правопорушень, що вчинені працівниками органів та підрозділів Національної поліції України.
Здійснення оперативного обслуговування органів та підрозділів Національної поліції України з метою своєчасного отримання даних про факти кримінальних та корупційних правопорушень, що готуються або вчинені працівниками Національної поліції України, а також даних, необхідних для виконання інших завдань за напрямками роботи ДВБ.
Здійснення в межах компетенції організаційних і практичних заходів щодо реалізації вимог антикорупційного законодавства.
Забезпечення виконання письмових доручень слідчого, прокурора щодо здійснення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні, а також з питань здійснення оперативно-розшукової діяльності за напрямками роботи ДВБ.
Проведення профілактичної та роз'яснювальної роботи в органах та підрозділах Національної поліції України з питань запобігання та протидії кримінальним та корупційним правопорушенням серед працівників поліції, а також щодо виконання інших завдань, покладених на ДВБ.
Згідно п.п.4, 5, 10, 20 розділу V Положення керівником ДВБ є начальник ДВБ, який організовує роботу ДВБ, забезпечує ефективне виконання покладених на нього завдань і функцій. Несе персональну відповідальність за виконання підлеглими працівниками своїх функціональних обов'язків, стан службової дисципліни, виконання вимог цього Положення і повинен постійно їх контролювати. За дорученням Голови Національної поліції України або особи, яка виконує обов'язки, організовує і проводить перевірки стосовно працівників органів та підрозділів Національної поліції України. Організовує проведення службових розслідувань за фактами порушення дисципліни і законності та надзвичайних подій, учинених працівниками ДВБ; організовує розгляд звернень громадян з питань, що належать до компетенції ДВБ.
Статтею 1 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 №393/96-ВР (далі - Закон 393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Відповідно до ст.15 Закону 393 органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Згідно зі ст.19 Закону України «Про звернення громадян» обов'язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг
Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення тощо.
Згідно ст.14 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
З урахуванням вище викладеного, суд зазначає, що Голова НПУ правомірно доручив розгляд звернення ОСОБА_1 від 25.02.2020 як «головному виконавцю» саме Департаменту внутрішньої безпеки НПУ, яким, в результаті проведення перевірки, ознак дисциплінарного проступку в діях поліцейських не виявлено, про що було повідомлено позивача.
Щодо дій відповідача-2 в частині передачі матеріалів по зверненню позивача до ТУ ДБР для надання правової оцінки.
З матеріалів справи вбачається, що звернення позивача містить вимоги щодо проведення службового розслідування, виявити умови та причини, які призвели до порушення прав позивача посадовими особами Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва НПУ під керівництвом Василя Неволі, з метою недопущення таких випадків у майбутньому, також встановити осіб винних в порушенні закону та притягнути їх до відповідальності.
Відповідно до ч.4 ст.14 Дисциплінарного статуту підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
На виконання вимог Дисциплінарного статуту наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок), зареєстрований у Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення.
Оскільки відомості, зазначені у зверненні ОСОБА_1 , містять формальні ознаки кримінального правопорушення в діях окремих працівників Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва НПУ, копії поданих позивачем матеріалів та доповідної записки Департаменту «Про розгляд звернення ОСОБА_1 » скеровано до ТУ ДБР к м. Києві для надання правової оцінки таким діям, про що повідомлено заявника (позивача).
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що Департамент діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені ст.19 Конституції України, не спричинивши, при цьому, порушення прав позивача.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя І.В. Смолій