26 січня 2021 року Чернігів Справа № 620/5113/20
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
судді Баргаміної Н.М.,
при секретарі Федорок К.М.,
за участю представника позивача Риженка О.С., представника відповідача Качанка О.М., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом Фермерського господарства «Початок» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Фермерське господарство «Початок» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000883201 від 06.07.2020.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено за результатами проведеної перевірки, під час якої встановлено факт порушення щодо зберігання пального без ліцензії. Вважає, що підприємством не було вчинено податкового правопорушення, оскільки придбані товариством ємності для зберігання пального перебували в процесі монтажу за адресою вул. Гагаріна, буд.39, с. Тиниця , пальне в них не зберігалось. Вказує, що відповідачу були надані наявні на момент перевірки копії документів щодо закупівлі позивачем пального від 07.04.2020, яке використовувалось для власних господарських потреб, а саме для заправляння транспортних засобів, без жодного зберігання пального у власних стаціонарних ємностях, пальне було розлите в паливні баки транспортних засобів.
Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначив, що в ході проведення фактичної перевірки було встановлено, що позивачу було відвантажено пальне, місцем розвантаження якого є Бахмацький район, с. Тиниця, вул. Загребелля, 1, та за якою відсутня ліцензія на право зберігання пального, у зв'язку з чим позивачем допущено порушення статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», а саме зберігання пального за адресою Бахмацький район, с. Тиниця, вул. Загребелля, 1 без отримання ліцензії на право зберігання пального. Зазначає, що надані позивачем докази не спростовують виявлене правопорушення.
Позивачем було надано відповідь на відзив, в якій вказав, що відповідачем без належного дослідження обставин було складено акт за відсутності факту зберігання пального в розумінні Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».
Вислухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
12.06.2020 Головним управлінням ДПС у Чернігівській області було прийнято наказ № 804 про проведення фактичної перевірки Фермерського господарства «Початок» (код ЄДРПОУ 38118482) за адресою Чернігівська область, Бахмацький район, с. Тиниця, вул. Гагаріна, 39 з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань виробництва та обігу підакцизних товарів, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв з 15.06.2020 тривалістю 10 діб (а.с. 27, 28).
Так, за результатами проведеної перевірки складено акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним від 15.06.2020, в якому зафіксовано, що в ході проведення фактичної перевірки місця зберігання пального, що належить ФГ «Початок» та знаходиться за адресою Бахмацький район, с. Тиниця, вул. Гагаріна, 39, на яке отримано ліцензію на право зберігання пального від 15.04.2020 № 25020414202000588, встановлено, що фактично ємності для зберігання пального (25000 л) за даною адресою відсутні, фактично дані ємності знаходяться за адресою Бахмацький район, с. Тиниця, вул. Загребелля, 1. Перевіркою встановлено реєстрацію акцизної накладної № 1248 від 07.04.2020, виписаної ТОВ «Строй-центр» (код 35823120) на відвантаження 5127,32 л пального за кодом УКТ ЗЕД 2710194300. Місцем розвантаження вказаного пального вказано Бахмацький район, с. Тиниця, Загребелля, 1. До перевірки надано видаткову накладну від 07.04.2020 № 541 та товарно-транспортну накладну № 000000413 від 07.04.2020 на відвантаження вищевказаного пального. Згідно наданих документів - місцем розвантаження пального вказано - Бахмацький p-он, с. Тиниця, вул. Загребелля 1. На момент проведення фактичної перевірки пальне відсутнє, згідно пояснень директора ФГ «Тиниця» використалось пальне протягом квітня 2020 року. Таким чином в ході проведення фактичної перевірки встановлено зберігання пального в квітні 2020 року в ємності загальним об'ємом 25000 л, що знаходиться за адресою Бахмацький район, с. Тиниця, вул. Загребелля, 1 та належить ФГ «Початок» без отримання ліцензії на право зберігання пального (а. с. 20-24).
Так, згідно висновків акту, під час перевірки встановлено порушення статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме зберігання пального за адресою с. Тиниця, вул. Загребелля, 1 без отримання ліцензії на право зберігання пального.
22.06.2020 (вх. № 11957/10 від 23.06.2020) позивачем було подано заперечення до вищевказаного акту, на які листом від 03.07.2020 № 8056/10/25-01-32-13 відповідачем надано відповідь, згідно якої аргументи, викладені в запереченні позивача, не є достатньо обґрунтовані та не були враховані для реалізації матеріалів перевірки (а.с. 29-40).
На підставі акту перевірки Головним управлінням ДПС у Чернігівській області було винесено податкове повідомлення-рішення від 06.07.2020 № 0000883201, яким застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції в cумі 500000,00 грн. (а.с. 18-19).
Державною фіскальною службою України за результатами розгляду скарги позивача було прийнято рішення від 01.10.2020 № 29215/6/99-00-06-02-06-06, яким податкове повідомлення-рішення від 06.07.2020 № 0000883201 залишено без змін, а скарга - без задоволення (а.с. 41-44).
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначені Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 № 481/95-BP, в редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 481/95-BP).
Абзацом п'ятдесят другим статті 1 Закону № 481/95-BP визначено, що місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.
Згідно частини першої статті 15 Закону № 481/95-BP оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.
Частиною восьмою статті 15 Закону № 481/95-BP передбачено, що суб'єкт господарювання (у тому числі іноземні суб'єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.
Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п'ять років (частина десята статті 15 Закону № 481/95-BP).
Разом з тим, згідно частин тридцять дев'ять-сорок два статті 15 Закону № 481/95-BP для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів: документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об'єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення; акт вводу в експлуатацію об'єкта або акт готовності об'єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об'єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального; дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
З аналізу вищезазначених положень законодавства випливає висновок, що отримувати ліцензію на право зберігання пального суб'єкт господарювання повинен тільки для стаціонарних цистерн/ємностей.
Зазначене вбачається як з визначення термінів «місце зберігання пального», «зберігання пального», так і з переліку документів, які слід надати для отримання ліцензії на право зберігання пального, адже надати такий перелік документів для пересувних ємностей та транспортних засобів неможливо, оскільки останні не є нерухомим майном та не мають чіткої прив'язки до місця (території).
Частинами першою-третьою статті 17 Закону № 481/95-ВР передбачено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500000 гривень. Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються податковими органами та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та пальним, зберігання пального, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.
Так, до суду на підтвердження постачання пального було надано договір № 65/НБ-20 поставки нафтопродуктів від 06.04.2020, додаткову угоду від 06.04.2020 № 1 до договору поставки, паспорт № 622, сертифікат відповідності, видаткову накладну № Ц541 від 07.04.2020, товарно-транспортну накладну № 000000413 від 07.04.2020, рахунок на оплату № Ц487 від 06.04.2020, платіжне доручення № 8 від 06.04.2020 (а.с. 62-74).
Посилаючись на поставку позивачу пального згідно вищевикладених документів, відповідач стверджує про зберігання вказаного пального за адресою Бахмацький район, с. Тиниця, вул. Загребелля, 1 без отримання ліцензії на право зберігання пального.
Позивач в свою чергу, зазначає, що придбане пальне було розвантажене по паливним бакам транспортних засобів, на підтвердження чого надає докази на підтвердження права власності та права користування транспортними засобами, інформацію про об'єми паливних баків такої техніки, відомість № 1 щодо заправлення відповідних транспортних засобів дизельним паливом (а.с. 61, 75-101, 127-143).
В розумінні частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, згідно частини першої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
В силу частини другої статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до частини першої статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а за правилом частини першої статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Перевіряючи наведені учасниками спору аргументи приєднаними до справи доказами, оцінивши надані докази, суд доходить до переконання про те, що владний суб'єкт у спірних правовідносинах не забезпечив дотримання частини другої статті 19 Конституції України, позаяк не надав суду доказів, які б підтверджували викладені в акті перевірки висновки щодо здійснення зберігання позивачем пального без наявності відповідної ліцензії за адресою: Чернігівська область, Бахмацький район, с. Тиниця, вул. Загребелля, 1, взагалі не з'ясував обставин фізичного зберігання позивачем пального у спірних правовідносинах, з врахуванням напрямків господарської діяльності підприємства і наявної у користуванні позивача техніки та допустив помилкове ототожнення господарської операції із придбання пального із фізичним зберіганням пального.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на не складення позивачем відомості на відпуск нафтопродуктів за формою № 16-НТ, порушення положень Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв'язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України від 20.05.2008 № 281/171/578/155 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 02.09.2008 за № 805/15496, відсутність лімітно-заправочних відомостей, відомостей чи актів списання пального, доказів використання пального та задіяння техніки, оплати договорів оренди автомобілів, оскільки наявність чи відсутність вказаних порушень чи документів не впливає на встановлення факту зберігання пального без отримання ліцензії на право зберігання пального, за яке позивача було притягнуто до відповідальності.
При цьому суд звертає увагу, що згідно наказу № 804 від 12.06.2020 фактична перевірка Фермерського господарства «Початок» здійснювалась за адресою Чернігівська область, Бахмацький район, с. Тиниця, вул. Гагаріна, 39, разом з тим перевіркою встановлено зберігання позивачем пального без наявності відповідної ліцензії за адресою: Чернігівська область, Бахмацький район, с. Тиниця, вул. Загребелля, 1.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що в податковому повідомленні-рішенні № 0000883201 від 06.07.2020 в графах «посилання на пункт та статтю законодавчого акта, порушення якого встановлено», «посилання на пункт та статтю законодавчого акта, який є підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності» наявні посилання лише на статті 15 та 17 Закону відповідно, без зазначення конкретних частин, пунктів чи абзаців вказаних статей, що не дає можливості встановити чітку норму законодавства, порушення якої зафіксовано відповідачем та чітку норму законодавства, яка стала підставою для застосування штрафних (фінансових санкцій).
Суд наголошує, що акт перевірки також не містить посилання на конкретну норму статті 15 Закону, порушення якої встановлено відповідачем, враховуючи, що сама стаття містить значну кількість вимог до імпорту, експорту, оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, пальним та зберігання пального.
Стаття 17 Закону, в свою чергу, також містить значну кількість підстав для застосування фінансових санкцій у вигляді штрафів в залежності від виявленого правопорушення.
Стосовно інших посилань відповідача, то суд критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
За таких обставин, суд, оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0000883201 від 06.07.2020 є протиправним та підлягає скасуванню.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов Фермерського господарства «Початок» необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Фермерського господарства «Початок» підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 7500,00 грн.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Фермерського господарства «Початок» (вул. Гагаріна, буд.39, с. Тиниця, Бахмацький район, Чернігівська область, 16560, код ЄДРПОУ 38118482) до Головного управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 43143966) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000883201 від 06.07.2020.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Фермерського господарства «Початок» судовий збір в розмірі 7500,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 03.02.2021.
Суддя Н.М. Баргаміна