02 лютого 2021 року
м. Київ
Справа № 2-1584/11
Провадження № 14-3звц21
Суддя Великої Палати Верховного СудуСімоненко В. М. перевірила заяву ОСОБА_1 про перегляд судових рішень за виключними обставинами за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про стягнення суми за договором депозиту
У грудні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») про стягнення суми за договором депозиту.
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 4 грудня 2012 року, з урахуванням ухвали про виправлення арифметичної помилки від 13 лютого 2013 року, позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 з ПАТ КБ «ПриватБанк» 519643 грн 64 коп успадкованого вкладу, 11318498 грн 88 коп вкладу з нарахованими процентами, а разом11847843 грн 52 коп. Вирішено питання про стягнення судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 вересня 2013 року рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 4 грудня 2012 року, з урахуванням ухвали про виправлення арифметичної помилки від 13 лютого 2013 року, скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України у цивільних і кримінальних справах від 13 листопада 2013 року касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 , який діє від імені ОСОБА_1 , на ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 вересня 2013 року про виправлення арифметичної помилки закрито.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України у цивільних і кримінальних справах від 18 листопада 2013 року рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 вересня 2013 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до апеляційного суду.
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2014 року рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 грудня 2012 року та ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 лютого 2013 року залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України у цивільних і кримінальних справах від 28 травня 2014 року рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 грудня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2014 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Згідно цієї заяви на теперішній час дана справа перебуває на розгляді у суді першої інстанції, рішення по ній не прийняте.
13 червня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) зі скаргою про порушення Україною статті 6 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (заява № 33812/19) щодо надмірної тривалості цивільного судочинства.
19 листопада 2020 року ЄСПЛ по справі «Вадим Ісаакович Тейтель проти України» (заява № 33812/19) було винесено рішення відповідно до якого було прийнято мирову угоду, досягнуту сторонами, та виключено дану справи з реєстру. Додатком «Список заяв про порушення статті 6 та 13 Конвенції» до даного рішення визначена сума компенсації заявнику у розмірі 2400 євро.
08 січня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Великої Палати Верховного Суду із заявою про перегляд судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 2 частини третьої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та їх скасування у зв'язку зі встановленням міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні даної справи судом. У своїй заяві ОСОБА_1 просив Велику Палату Верховного Суду скасувати наступні судові рішення:
- ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 серпня 2013 року по справі №2-1584/11 про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПАТ КБ «Приватбанк» на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 грудня 2012 року;
- ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 серпня 2013 року по справі №2-1584/11 про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПАТ КБ «Приватбанк» на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 лютого 2013 року;
- рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 вересня 2013 року по справі №2-1584/11, з урахуванням ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 вересня 2013 року про виправлення описки, яким було скасовано рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 грудня 2012 року та відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення суми за договором депозиту;
- ухвалу Вищого спеціалізованого суду України у цивільних і кримінальних справах від 13 листопада 2013 року по справі №2-1584/11, якою було закрито касаційне провадження на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 вересня 2013 року про виправлення описки;
- ухвалу Вищого спеціалізованого суду України у цивільних і кримінальних справах від 18 грудня 2013 року по справі №2-1584/11, якою було скасовано рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 вересня 2013 року, справу передано на новий розгляд до цього суду;
- ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2014 року по справі №2-1584/11, якою було залишено без змін рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 грудня 2012 року та ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 лютого 2013 року;
- ухвалу Вищого спеціалізованого суду України у цивільних і кримінальних справах від 28 травня 2014 року по справі №2-1584/11 про скасування рішення Бабушкінського районного суду Дніпропетровської області від 04 грудня 2012 року, ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 лютого 2013 року та ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2014 року, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заявник просить Велику Палату Верховного Суду передати справу №2-1584/11 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення суми за договором депозиту для продовження розгляду до Дніпровського апеляційного суду, витребувати з Секретаріату Уповноваженого у справах ЄСПЛ копію автентичного перекладу рішення Європейського суду з прав людини від 19 листопада 2020 року у справі «Вадим Ісаакович Тейтель проти України» (заява № 33812/19) українською мовою.
Відповідно до частини першої та пункту 2 частини третьоїстатті 423 ЦПК Українипідставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні даної справи судом.
Отже, на підставі пункту 2 частини третьої статті 423 ЦПК Україниможливий перегляд судових рішень, якими закінчено розгляд справи та які набрали законної сили,у випадку встановлення ЄСПЛ такого порушення Україною прав, гарантованих Конвенцією, яке призвело до постановлення на національному рівні цього судового рішення, що суперечить Конвенції або протоколам до неї.
Згідно зістаттею 426 ЦПК Українизаяви про перегляд судових рішень, зокрема, за виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього кодексущодо оформлення заяв до суду першої інстанції. У заяві зазначаються: 1) найменування суду, якому адресується заява; 2) ім'я (найменування) особи, яка подає заяву, місце її проживання чи місцезнаходження; 3) інші учасники справи; 4) дата ухвалення і зміст судового рішення, про перегляд якого подано заяву; 5) нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення; 6) посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин.
Подана заява не відповідає вимогам статті 426 ЦПК Україниз огляду таке: у заяві не зазначено судових рішень, постанов або ухвал суду, якими закінчено розгляд справи і які набрали законної сили, чим порушено пункт 4 частини другої статті 426 ЦПК України у вигляді не зазначення у заяві дати ухвалення і змісту судового рішення, яким закінчено розгляд справи та яке набрало законної сили, та про перегляд якого й подано заяву.
Посилання заявника на судові рішення, які було скасовано, або якими справа направлена на новий розгляд, або на ухвали судів про відкриття апеляційних проваджень не є такими судовими рішеннями і перегляд таких судових рішень у порядку глави 3 розділу V ЦПК України до повноважень Великої палати Верховного Суду не входить.
Відповідно до частини третьоїстатті 427 ЦПК Українидо заяви про перегляд судового рішення, зокрема за виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановленихстаттею 426 цього кодексу, застосовуються положення статті 185 ЦПК України.
У відповідності до засадничих положень частини першої статті 185 ЦПК України і частини третьої статті 427 ЦПК України суддя, встановивши що заява подана без дотриманнявимог статті 426 ЦПК України, залишає її без руху та надає строк для виправлення недоліків. При невиправлені недоліків, зазначених судом заява підлягає поверненню.
Відтак, заявнику слід зазначити судові рішення, ухвалені у цій справі, якими закінчено розгляд справи та які набули законної сили.
Для усунення зазначених недоліків заяви надається десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали.
Керуючись статтями 185, 423, 426, 427 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 про перегляд Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі 2-1584/11 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про стягнення суми за договором депозиту залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків поданої заяви протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Роз'яснити, що відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» ЦПК України, в редакції Закону України від 13 серпня 2020 року, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID19), суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Сімоненко