про залишення позовної заяви без руху
"01" лютого 2021 р. м ХарківСправа № 922/274/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ольшанченка В.І.
розглянувши матеріали
позовної заяви Харківської міської ради (м. Харків)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕК ХЕМЗ" (м. Харків)
про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, припинення права власності та про визнання права власності,
Харківська міська рада (позивач) надала Господарському суду Харківської області позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕК ХЕМЗ" (відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Ушивець Ольги Юріївни щодо здійснення державної реєстрації права власності по 7 об'єктам нерухомого майна (нежитлових будівель: літ. “Ж'-2” загальною площею 825,3 кв м; літ. “Г/1-1” загальною площею 75,3 кв м; літ. “В-7” загальною площею 48118,7 кв м; літ. “БС-4” загальною площею 7917,5 кв м; літ. “БЗ-2” загальною площею 599,1 кв м; літ. “БЕ-4” загальною площею 10022,7 кв м та літ. “А-7” загальною площею 8682,8 кв м), розташованого за адресою: м. Харків, просп. Московський, 199; про припинення права власності ТОВ “ЕК ХМЗ” на 7 вищевказаних нежитлових будівель, а також про визнання права власності на них за попереднім власником ТОВ “СИЛОВІ ЕНЕРГЕТИЧНІ МАШИНИ-ЕМЗ”. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь витрати зі сплати судового збору.
Дослідивши позовну заяву Харківської міської ради та додані до неї документи, суд зазначає наступне.
Стаття 162 ГПК України містить вимоги до форми та змісту позовної заяви.
Так, згідно з ч. 2 ст. 162 ГПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Подана позовна заява підписана не заявником особисто, в особі його керівного органу, а завідувачем сектору загально-правової роботи відділу правового забезпечення Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Лисенком С.Ю. як самопредставником
Відповідно до статті 131-2 Конституції України (в редакції Закону України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який набрав чинності 30.09.2016), для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Згідно з підпунктом 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року. Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.
Законом України №390-IX від 18.12.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення", який набрав чинності 29.12.2019, внесено зміни, у тому числі, до частин третьої і четвертої статті 56 Господарського процесуального кодексу України шляхом викладення в такій редакції:
"3. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
4. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника".
Отже, прийнятий Закон визначає поняття "самопредставництва юридичної особи" шляхом закріплення такого права не лише за керівником, членом виконавчого органу юридичної особи, а для держави та територіальної громади - за керівником відповідного органу, а і за іншими уповноваженими особами.
Працівник органу державної влади, органу місцевого самоврядування підтверджує право на звернення від імені такого органу в порядку самопредставництва, для чого надає суду:
- витяг з контракту, в якому визначено, що особа має повноваження представляти орган державної влади, орган місцевого самоврядування в суді в конкретній судовій справі без окремого доручення; або
- оригінал або копія трудового договору (акту про призначення), або оригінал посвідчення та витяг з посадової інструкції в якій визначено, що особа має повноваження представляти орган державної влади, орган місцевого самоврядування в суді без окремого доручення керівника; та
- окреме доручення (резолюція) керівника, в якому визначено повноваження особи представляти інтереси державного орган, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування в суді в конкретній судовій справі, якщо посадовою інструкцією або контрактом не передбачено право такої особи представляти інтереси юридичної особи без такого доручення.
В якості доказів наявності повноважень представника позивача Лисенка С.Ю., що підписав позовну заяву, надані копії посвідчення №279, розпорядження Харківського міського голови №1375/2к від 30.10.2020 “Про переведення на іншу посаду до іншого структурного підрозділу” та рішення 1 сесії Харківської міської ради 8 скликання №7/20 від 09.12.2020 “Про затвердження положень виконавчих органів Харківської міської ради 8 скликання” з Положенням про Департамент територіального контролю Харківської міської ради, що є додатком 16 до зазначеного рішення (надалі - Положення).
Пунктом 3.1.38 вказаного Положення встановлено, що департамент відповідно до покладених на нього завдань: забезпечує здійснення працівниками Департаменту самопредставництва (у тому числі за резолюцією міського голови) Харківської міської ради, її виконавчого комітету, Департаменту, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту, Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради і Служби містобудівного кадастру міста Харкова, Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради, інших виконавчих органів Харківської міської ради або представництва Харківської міської ради, її виконавчого комітету, Департаменту, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту, Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради і Служби містобудівного кадастру міста Харкова Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради та інших виконавчих органів Харківської міської ради на підставі наданих ними довіреностей у місцевих, апеляційних судах та у Верховному Суді у цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справах. Працівники Департаменту в порядку .самопредставництва або на підставі довіреностей представляють у судах інтереси, зокрема, Харківської міської ради з питань:
стягнення матеріальних збитків, заподіяних територіальній громаді міста Харкова порушенням вимог земельного законодавства, у випадках, визначених Земельним кодексом України;
стягнення коштів (плати за землю в розмірі орендної плати або земельного податку), які підлягають відшкодуванню Харківській міській раді в результаті їх безпідставного збереження землекористувачами внаслідок використання земельних ділянок комунальної форми власності;
стягнення безпідставно збережених коштів (у розмірі орендної плати) за використання земель комунальної форми власності;
визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, знесення об'єктів нерухомого майна, речові права на які не зареєстровано в установленому законодавством порядку, припинення права власності та права постійного землекористування, розірвання договорів оренди землі на земельні ділянки, які використовуються з порушенням земельного законодавства;
стягнення заборгованості з орендної плати за землю;
оскарження дій, бездіяльності, постанов, повідомлень, протоколів, актів огляду та тимчасового затримання транспортних засобів Інспекції з паркування Департаменту;
скасування рішень про державну реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна;
визнання недійсними та скасування правочинів;
визнання укладеними договорів оренди землі, додаткових угод до них;
з інших питань відповідно до покладених на Департамент функцій та завдань
Пунктом 3.2.6 Положення передбачено, що Департамент має право: складати та підписувати позовні заяви, скарги, відзиви, відповіді на відзиви, заперечення, клопотання, заяви про визнання позову, відмови від позову, закриття провадження, збільшення або зменшення позовних вимог, укладати мирові угоди, складати інші заяви із процесуальних питань з усіма правами, що передбачені законодавством, учасникам справи до місцевих, апеляційних судів та до Верховного Суду від імені та з метою захисту прав та законних інтересів Харківської міської ради, її виконавчого комітету, Департаменту, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту, Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради і Служби містобудівного кадастру міста Харкова Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради.
Відповідно до п. 5.1 Положення Департамент очолює директор, який призначається на посаду та звільняється з посади розпорядженням міського голови.
Згідно з п. 5.3.2 вказаного Положення директор Департаменту забезпечує виконання покладених на Департамент завдань, несе персональну відповідальність за їх виконання.
Натомість, надані позивачем в якості доказів наявності повноважень представника позивача Лисенка С.Ю., що підписав позовну заяву, копії посвідчення №279, розпорядження Харківського міського голови №1375/2к від 30.10.2020 “Про переведення на іншу посаду до іншого структурного підрозділу” та Положення про Департамент територіального контролю Харківської міської ради, затверджене рішенням 1 сесії Харківської міської ради 8 скликання №7/20 від 09.12.2020, не можуть вважатися належними та допустимими доказами наявності у представника позивача Лисенка С.Ю. повноважень на підписання від його імені позовної заяви, оскільки в них відсутній обсяг повноважень, наданих працівнику Департаменту Лисенку С.Ю., зокрема, наявності у нього права на підписання вказаної позовної заяви від імені Харківської міської ради.
З доданих до позовної заяви матеріалів вбачається, що Лисенко С.Ю. не є директором Департаменту, на якого згідно з п. 5.3.2 Положення, покладено виконання завдань Департаменту.
Також з доданих до позовної заяви матеріалів не вбачається жодного іншого документа, що підтверджує повноваження представника позивача Лисенка С.Ю., який підписав зазначену позовну заяву, а відтак неможливо встановити обсяг повноважень, наданих представнику позивача, зокрема, наявності у нього права на підписання позовної заяви від імені Харківської міської ради.
Крім того, до поданої заяви не додано документу, який би свідчив про покладення на Лисенка С.Ю. повноважень директора Департаменту.
Таким чином, відсутні підстави вважати, що позовна заява підписана представником, який має на це право.
До того ж, пунктом 2 частини 1 статті 164 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2270,00 грн) та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (794500,00 грн), а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2270,00 грн).
Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Позивачем, в позовній заяві, об'єднано 21 вимогу немайнового та 1 майнового характеру, а судовий збір сплачено платіжним дорученням №110 від 22.01.2021 частково - в сумі 15890,00 грн.
Так, у позовній заяві позивач просить:
- визнати протиправним рішення державного реєстратора щодо здійснення державної реєстрації права власності по 7 об'єктам нерухомого майна (нежитлових будівель: літ. “Ж'-2” загальною площею 825,3 кв м; літ. “Г/1-1” загальною площею 75,3 кв м; літ. “В-7” загальною площею 48118,7 кв м; літ. “БС-4” загальною площею 7917,5 кв м; літ. “БЗ-2” загальною площею 599,1 кв м; літ. “БЕ-4” загальною площею 10022,7 кв м та літ. “А-7” загальною площею 8682,8 кв м);
- скасувати рішення державного реєстратора щодо здійснення державної реєстрації права власності по 7 об'єктам нерухомого майна (нежитлових будівель: літ. “Ж'-2” загальною площею 825,3 кв м; літ. “Г/1-1” загальною площею 75,3 кв м; літ. “В-7” загальною площею 48118,7 кв м; літ. “БС-4” загальною площею 7917,5 кв м; літ. “БЗ-2” загальною площею 599,1 кв м; літ. “БЕ-4” загальною площею 10022,7 кв м та літ. “А-7” загальною площею 8682,8 кв м);
- припинити право власності ТОВ “ЕК ХМЗ” на 7 об'єктів нерухомого майна (нежитлових будівель: літ. “Ж'-2” загальною площею 825,3 кв м; літ. “Г/1-1” загальною площею 75,3 кв м; літ. “В-7” загальною площею 48118,7 кв м; літ. “БС-4” загальною площею 7917,5 кв м; літ. “БЗ-2” загальною площею 599,1 кв м; літ. “БЕ-4” загальною площею 10022,7 кв м та літ. “А-7” загальною площею 8682,8 кв м).
Таким чином, позивач не надав доказів сплати судового збору з кожної вимоги немайнового характеру.
Крім того, у позовній заяві позивач просить визнати право власності на нежитлові будівлі: літ. “Ж'-2” загальною площею 825,3 кв м; літ. “Г/1-1” загальною площею 75,3 кв м; літ. “В-7” загальною площею 48118,7 кв м; літ. “БС-4” загальною площею 7917,5 кв м; літ. “БЗ-2” загальною площею 599,1 кв м; літ. “БЕ-4” загальною площею 10022,7 кв м та літ. “А-7” загальною площею 8682,8 кв м.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 163 ГПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
За приписами п. 2.2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна (в тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки такий обов'язок покладається на позивача (в тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у вигляді повернення майна застосовуються з ініціативи господарського суду, наприклад, при визнанні договору недійсним).
Заявник мав зробити оцінку майна перед зверненням до Господарського суду Харківської області або сплатити судовий збір, виходячи із балансової вартості майна.
Заявник не надав суду оцінки майна, на яке просить визнати право власності.
За таких обставин суд не має можливості визначити розмір судового збору, який необхідно сплатити за подання позову до Господарського суду Харківської області.
Таким чином, додане до позовної заяви платіжне доручення №110 від 22.01.2021 на суму 15890,00 грн не може вважатися належним та допустимим доказом сплати судового збору у встановленому розмірі.
До того ж, відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач можу подати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Проте, позивач не надав суду самого рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Ушивець Ольги Юріївни, яке він просить визнати протиправним та скасувати.
Відтак, позивачем позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164 ГПК України, що є підставою для застосування судом ч. 1 ст. 174 ГПК України.
Так, згідно з ч. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити без руху позовну заяву Харківської міської ради.
Керуючись статтями 162, 164, 174, 232 - 235 ГПК України,
1. Залишити без руху позовну заяву Харківської міської ради.
2. Надати Харківській міській раді строк 10 днів з дня вручення їй цієї ухвали для усунення недоліків, а саме на подання Господарському суду Харківської області:
- повноважень особи, що підписала позов, на підписання позовної заяви від імені Харківської міської ради;
- доказів сплати судового збору з кожної вимоги немайнового характеру;
- доказів визначення вартості майна за відповідними вимогами (докази оцінки майна);
- доказів визначення розміру судового збору, який необхідно сплатити за подання позову до Господарського суду Харківської області, і у зв'язку із його зміною надати суду платіжне доручення про сплату (доплату) судового збору за подання позову до Господарського суду Харківської області у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;
- рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Ушивець Ольги Юріївни, яке позивач просить визнати протиправним та скасувати.
3. Зобов'язати позивача у випадку виправлення зазначених у цій ухвалі недоліків та подання нових доказів невідкладно надіслати відповідні документи відповідачу. Докази про це надати суду.
Роз'яснити, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено та підписано 01.02.2021.
Суддя В.І. Ольшанченко
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.