ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
м. Київ
03.02.2021Справа № 910/1209/21
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертехніка» (02095, м. Київ, вул. Срібнокільська, 3-Г; ідентифікаційний код: 23734704)
До Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; ідентифікаційний код: 22883141)
Про поновлення договору оренди земельної ділянки та викладення у редакції яку надає позивач
Суддя Бондаренко-Легких Г.П.
Без виклику представників сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтертехніка» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (далі - відповідач) про поновлення договору оренди земельної ділянки.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.07.2005 між сторонами було укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований в реєстрі за № 546 та зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради від 03.08.2005 за № 63-5-00276 (далі - Договір), предметом, якого, у відповідності до п. 1.1 Договору, є земельна ділянка для будівництва, експлуатації та обслуговування торгово-розважального та житлового комплексу з підземним паркінгом та була передана за актом приймання - передачі від 03.08.2005.
У відповідності до умов Договору, строк дії Договору становить 15 років.
Строк дії даного Договору закінчився - 03.08.2020.
Пунктом 11.7. Договору встановлено, що після закінчення строку, на який було укладено Договір, орендар, за умови належного виконання своїх обов'язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення Договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 3 місяці до закінчення строку дії Договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію та у разі поновлення Договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.
23.04.2020 позивач направив відповідачу лист - повідомлення про поновлення Договору оренди.
16.06.2020 Департамент земельних ресурсів КМДА надіслав позивачу лист в якому повідомив, що за наявною інформацією на земельній ділянці за кадастровим № 8000000000:90:007:0015 розміщено житлові будинки, які введені в експлуатацію (вул. Срібнокільська, 3-А, 3-Б та 3-В).
Крім того, співвласниками житлового будинку по вул. Срібнокільська, 3-Б створено ОСББ «Срібна Вежа» та подавалося клопотання до Київської міської ради щодо оформлення постійного користування земельною ділянкою.
Таким чином, питання оформлення позивачем користування земельною ділянкою можливе шляхом її поділу, відповідно до Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, затвердженим рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 № 241/2463.
З огляду на викладене, позивач вважає, що відмова Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради є неправомірною та такою, що порушує його права і інтереси і тому позивач просить поновити Договір на той самий строк і на тих самих умовах у редакції, яку надає позивач.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 1 ст. 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Пунктом 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України внормовано, що у позовній заяві повинен бути виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Статтею 173 ГПК України внормовано, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
При цьому, зміст наведеної норм свідчить про можливість, а не про обов'язковість об'єднання декількох вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Позивач в позовні заяві об'єднав такі позовні вимоги: визнати Договір поновленим на той самий строк і на тих самих умовах та щодо викладення даного Договору в іншій редакції.
Суд зазначає, що вказані вимоги є різними та самостійними та відповідно мають різний предмет доказування.
Під час розгляду справи підлягають встановленню обставини щодо кожного предмету спору окремо; необхідним є з'ясування чи відповідають дійсності та підтверджуються відповідними доказами вимоги, щодо поновлення Договору та щодо викладення його в новій редакції.
Тому позивач, у відповідності до п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України зобов'язаний обґрунтувати наявність підстав щодо доцільності об'єднання позовних вимог та впливу такого об'єднання на швидкість вирішення спору. Проте, позивач в позовній заяві не навів обґрунтування щодо доцільності об'єднання позовних вимог та впливу такого об'єднання на швидкість вирішення спору.
Отже, суд дійшов висновку, що заявником не дотримано вимог п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України.
Згідно п. 7 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Позовна заява не містить відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Отже, суд дійшов висновку, що заявником не дотримано вимог п. 7 ч. 3 ст. 162 ГПК України.
Згідно п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до ч. 5 ст. 91 ГПК України, учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Позовна заява не містить зазначення, щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Отже, суд дійшов висновку, що заявником не дотримано вимог п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Правилами надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, а саме абзацом 27 пункту 2 передбачено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.
Отже, на підтвердження направлення учасникам справи позовної заяви з додатками до позову обов'язково мають додаватися описи вкладення, чеки (квитанції) поштового відділення, що підтверджують факт оплати відправником та надання відділенням зв'язку послуг з пересилання листів з описом вкладення.
За змістом пункту 61 Правил надання поштового зв'язку, затверджених Постановою №270 від 05.03.2009 Кабінету Міністрів України, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Із наведених норм вбачається, що належним доказом направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачеві у справі є бланк опису вкладення з номером поштового відправлення, завірений відповідним відділенням зв'язку, разом з фіскальним чеком/квитанцією про відправлення. За таких обставин, належним доказом надіслання копії позовної заяви з доданими до неї документами відповідачу є оригінал опису вкладення відправленої поштової кореспонденції, в якому перелічені всі документи, які надсилаються одержувачу та який засвідчений підписом працівника відділення поштового зв'язку та відбитком календарного штемпеля цього відділення, а також розрахунковий документ поштової установи, а саме оригінал поштової квитанції (чеку).
Відповідно, якщо копію позовної заяви надіслано поштою, то документом, який підтверджує надсилання, є фіскальний чек поштового відділення, опис вкладення у цінний лист. Крім того, підтвердженням, що відправлення надіслано на адресу одержувача є саме накладна (службовий чек), в якому зазначено номер накладної, інформацію про відправника та одержувача, інформацію про відправлення, а також міститься підтвердження (підпис) відправника з підтвердженням, що інформація у даній накладній зазначена правильно.
Всупереч встановленим вимогам в примірниках опису на ім'я Київської міської ради відсутній номер поштового відправлення.
Суд встановив, що в накладній 0313101103011 відсутній підпис відправника та в графі одержувач вказано: «Фізична особа КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДА КИЇВ, Київ, 01044», але назва вулиці та номер будинку не вказані.
Таким чином, Суд дійшов висновку про відсутність в матеріалах позовної заяви підтвердження відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Статтею 1 та 2 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 3 зазначеного Закону, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду, позовної заяви немайнового характеру - 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», прожитковий мінімум працездатних осіб з 01.01.2020 становить - 2 270, 00 грн.
Позивач надає копію платіжного доручення № 1098 від 03.12.2020 про сплату судового збору у розмірі - 2 102, 00 грн.
Однак, позовна заява надійшла до суду 28.01.2021. Направлена позовна заява до суду була 28.01.2021, що в свою чергу підтверджується «відбитком календарного штемпеля місця приймання».
Отже, позивач сплатив судовий збір в 2020 році за розміром прожиткового мінімуму для працездатних осіб за 2020 рік у сумі 2 102, 00 грн, проте подав позовну заяву в 2021 році, в той час коли розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить - 2 270, 00 грн.
Також, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру, у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
В позивній заяві позивач просить (1) поновити Договір на той самий строк і на тих самих умовах (2) визнати укладеною додаткової угоди у редакції, яку надає позивач.
Отже, позивачем фактично заявлено одночасно дві вимоги, що мають немайновий характер, відтак за вищезазначені вимоги позивач мав сплатити 4 540, 00 грн (2 270, 00 * 2 = 4 540, 00).
Отже, позивачем не сплачено судовий збір у встановленому порядку та розмірі за подання позовної заяви.
Окрім цього, Судом встановлено, що позивач надав копію платіжного доручення № 1098 від 03.12.2020 на суму - 2 102, 00 грн, але на підтвердження факту сплати судового збору позивач повинен надати оригінал платіжного доручення.
З огляду на викладене, всупереч наведеним вимогам закону позивачем не надано належних доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.
Частиною 2 ст. 91 ГПК України встановлено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Частиною 4 цієї статі передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55 затверджено Національний стандарт України "Вимоги до оформлювання документів" ДСТУ 4163-2003. Пункт 5.27 даного стандарту зазначає, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Судом встановлено, що додатки до позовної заяви засвідчені у встановленому законом порядку адвокатом Рибка Б.В.
Пунктом 9 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що адвокат має право посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов'язковий спосіб посвідчення копій документів.
Однак, позивач не надав копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю або ордер, які б у свою чергу підтвердили, що Рибка Б.В. дійсно являється адвокатом і має право користуватися правами, які встановлені ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», в тому числі і правом посвідчувати копії документів у справі.
Крім цього, в довіреності № б/н від 01.12.2020, виданій позивачем на ім'я адвоката Рибки Б.В. не передбачена право щодо засвідчення копій документів.
Також суд звертає увагу, що позовну заяву підписав представник за довіреністю Рибка Б.В. В довіреності № б/н від 01.12.2020 зазначено, що Рибка Б.В., діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю КВ №005599 від 16.04.2015, передбачене право підписувати позовні заяви, але до позовної заяви не надано копії зазначеного свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю або ордер.
Отже, з огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач не надав доказів щодо повноважень Рибки Б.В. на засвідчення копій документів (додатків) до позовної заяви.
З наведених підстав позовна заява підлягає залишенню її без руху.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 3 ст. 174 ГПК України позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
На підставі викладеного та керуючись ст. 162, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертехніка» без руху.
2. Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дня вручення цієї ухвали.
3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із доданням до неї письмового обґрунтування наявності підстав для об'єднання позовних вимог (щодо доцільності об'єднання позовних вимог та впливу такого об'єднання на швидкість вирішення спору);
- надати відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
- подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
- подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із доданням до неї доказів направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів (опис вкладення, накладну на відправку та фіскальний (розрахунковий) чек);
- подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із доданням до неї платіжного доручення по доплаті судового збору у розмірі - 2 438, 00 грн за платіжними реквізитами Господарського суду міста Києва;
- подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із доданням до неї оригіналу платіжного доручення № 1098 від 03.12.2020;
- надання відомостей, щодо повноважень у Рибки Б.В. засвідчувати копії документів (копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю або ордер).
4. Попередити позивача, що відповідно до частини 4 статті 174 ГПК України, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили в день підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Г.П. Бондаренко - Легких
ІНФОРМАТИВНО ВАЖЛИВО!!!
Отримання учасниками справи інформації про рух процесуальних документів та дій суду у конкретній справі забезпечується у спосіб:
1) участь уповноважених представників сторін в судових засіданнях;
2) звернення сторін до спеціально створеного інформаційно-довідкового центру Господарського суду міста Києва;
3) надіслання сторонами до канцелярії суду необхідних процесуальних документів;
4) ознайомленням із наявною інформацією на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/.
5) ознайомлення із наявною інформацією в єдиному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
6) подання клопотання про надання судом процесуальних документів у електронному вигляді;
7) ознайомлення із матеріалами справи у встановленому порядку.
УВАГА!!! Спілкування із суддею (сектором судді) за межами вище означених способів отримання інформації процесуальним законодавством не передбачено, у тому числі і через засоби службового телефонного зв'язку !!!
ПРИМІТКА: ОЗНАЙОМЛЕННЯ з матеріалами справи здійснюється ЩОП'ЯТНИЦІ з 10:00 до 16:00 у приміщенні Господарського суду міста Києва за наявності ЗАВЧАСНО поданого через канцелярію суду клопотання. Коли представник з'явиться до суду для ознайомлення з матеріалами справи, він повинен при собі мати документ, що посвідчує особу, оригінал довіреності та належним чином засвідчену копію для долучення до матеріалів справи.