ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.02.2021Справа № 910/17682/20
Господарський суд міста Києва в складі:
головуючого судді Спичака О.М.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/17682/20
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях
до Товарної біржі «Фідда»
про стягнення 31 518,00 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товарної біржі «Фідда» стягнення 31 518, 00 грн. неустойки.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем своєчасно не виконано свого обов'язку за договором №6 від 18.01.2018 про проведення електронних аукціонів з продажу об'єктів малої приватизації між організатором аукціону та оператором електронного майданчика в частині перерахування гарантійного внеску на казначейський рахунок органу приватизації.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2020 позовну заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях залишено без руху.
02.12.2020 на адресу Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, на виконання вимог ухвали суду від 17.11.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/17682/20. При цьому, з огляду на характер спірних правовідносин, заявлені позивачем вимоги та предмет доказування, суд дійшов висновку про можливість здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження.
31.12.2020 на адресу Господарського суду міста Києва надійшов відзив а позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, обґрунтовуючи тим, що прострочення перерахування гарантійного внеску відбулось всього на 2 дні, і у зв'язку з тим, що реквізити для перерахування гарантійного внеску в інформаційному повідомленні та розділі VII договору не співпадають, а додаткових угод про внесення змін до розділу VII договору сторонами не укладалось. Також відповідач вказує на те, що пропуск строку перерахування гарантійного внеску сталося в зв'язку зі складною епідеміологічною ситуацією в світі та Україні конкретно, яка вплинула на затримку проведення платежів.
11.01.2021 на адресу Господарського суду міста Києва від позивача отримано відповідь на відзив, в якій останній стверджує про завчасне повідомлення відповідача про зміну реквізитів для перерахування гарантійного внеску з доданими на підтвердження вказаних обставин документами.
Одночасно, з огляду на те, що до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.
Відповідно до ч.4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -
30.07.2019 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях (як організатором аукціону) та Товарною біржею «Фідда» (як оператором електронного майданчика) був укладений Договір про проведення електронних аукціонів з продажу об'єктів малої приватизації між організатором аукціону та оператором електронного майданчика № 6 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1 розділу І Договору за цим договором оператор електронного майданчика та організатор аукціону співпрацюють в напрямку забезпечення приватизації шляхом продажу на електронних аукціонах способами, визначеними відповідно до статті 13 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 432 «Про затвердження Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу», об'єктів малої приватизації, інформаційне повідомлення про продаж яких опубліковано в електронній торговій системі (далі - ЕТС), відповідно до законодавства України та цього договору.
Згідно з п. 3 розділу ІІ Договору оператор електронного майданчика зобов'язується забезпечити перерахування сплаченого гарантійного внеску переможця електронного аукціону на казначейський рахунок органу приватизації, зазначений в інформаційному повідомленні та розділі VII цього договору, протягом п'яти робочих днів з дня опублікування в ЕТС договору купівлі-продажу об'єкта приватизації.
У п. 1 розділу IV Договору сторони погодили, що цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та діє з 30.07.2019 по 30.07.2022.
З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір про проведення електронних аукціонів з продажу об'єктів малої приватизації між організатором аукціону та оператором електронного майданчика № 6 від 30.07.2019 як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у сторін взаємних цивільних прав та обов'язків з поставки товару.
Як підтверджується матеріалами справи, 12.05.2020 відбувся електронний аукціон № UA-PS-2020-04-22-000050-3 з продажу підвального приміщення під будівлею контори, що розташоване за адресою: Полтавська обл., Пирятинський район, с. Вікторія, вул. Київська, 4-а.
Матеріали справи свідчать, що участь у вищевказаному аукціоні взяло ТОВ «КРОКУС».
На виконання обов'язкових умов участі в електронному аукціоні ТОВ «КРОКУС» сплатило на користь Товарної біржі «Фідда», як оператора електронного майданчика, гарантійне забезпечення для участі в аукціоні № UA-PS-2020-04-22-000050-3 в розмірі 15 759,00 грн.
За результатами проведення вищевказаних електронних торгів переможцем визнано ТОВ «КРОКУС», про що складено Протокол про результати електронного аукціону № UA-PS-2020-04-22-000050-3.
У подальшому, 03.06.2020 між позивачем та ТОВ «КРОКУС» укладено договір №6 купівлі-продажу об'єкта державної власності малої приватизації окремого майна - підвальне приміщення під будівлею контори, що розташоване за адресою: Полтавська обл., Пирятинський район, с. Вікторія, вул. Київська, 4-а, балансоутримувачу відсутній, приватизованого шляхом викупу єдиним заявником на участь в аукціоні з умовами.
Проте, як вказує позивач, відповідач обов'язок щодо перерахування гарантійного внеску своєчасно не виконав у строки, встановлені п. 3 розділу ІІ Договору.
У зв'язку з чим, позивач звертався до відповідача з претензією від 15.06.2020 за №11-104-04288 з вимогою перерахувати гарантійний внесок переможця в розмірі 15 759,00 грн., а також перерахувати неустойку у подвійному розмірі не перерахованої суми гарантійного внеску у розмірі 31 518,00 грн.
У відповіді на вказану претензію відповідач листом від 17.06.2020 за вих. №270, повідомив, що 15.06.2020 платіжним дорученням №383 сума гарантійного внеску була перерахована в повному обсязі та просив не застосовувати до Товарної біржі «Фідда» відповідальності у вигляді стягнення неустойки в подвійному розмірі в сумі 31 518,00 грн., з огляду на незначне пропущення строку виконання зобов'язання, що було пов'язано зі складною епідеміологічною ситуацією в світі та Україні, яка вплинула на затримку платежів у зв'язку зі скороченням робочих днів та певними обмеженнями, введеними на ТБ «Фідда».
Наразі, стверджуючи, що аргументи відповідача стосовно неможливості здійснення перерахування гарантійного внеску не можуть бути прийняті як достатні підстави для звільнення відповідача від відповідальності за порушення умов договору, позивач вважає, що відповідач повинен сплатити неустойку у розмірі 31 518,00 грн. Що і стало підставою для звернення за даним позовом до суду.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» приватизація державного або комунального майна (далі - приватизація) - це платне відчуження майна, що перебуває у державній або комунальній власності, на користь фізичних та юридичних осіб, які відповідно до цього Закону можуть бути покупцями.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» до об'єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об'єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України.
З метою раціонального та ефективного застосування способів приватизації об'єкти приватизації поділяються на об'єкти малої приватизації та об'єкти великої приватизації (ч. 1 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»).
Частиною 1 ст. 28 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» встановлено, що об'єкти малої приватизації продаються виключно на електронних аукціонах. Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та Порядок відбору операторів електронних майданчиків для організації проведення електронних аукціонів з продажу об'єктів малої приватизації, авторизації електронних майданчиків, розмір та порядок сплати плати за участь, визначення переможця за результатами електронного аукціону, а також порядок визначення додаткових умов продажу затверджуються Кабінетом Міністрів України.
За приписами ч. 2 ст. 28 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» електронний аукціон проводиться відповідно до договору, що укладається між організатором аукціону з операторами електронних майданчиків.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 432 затверджено Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу (далі - Порядок).
Вищевказаний Порядок визначає механізм проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації (далі - об'єкт приватизації) з використанням електронної торгової системи, визначення переможця за результатами електронного аукціону, розміру та порядку внесення плати за участь в електронному аукціоні, а також визначення додаткових умов продажу відповідно до положень Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна».
Пунктом 28 Порядку закріплено, що особа, яка має намір взяти участь в електронному аукціоні, сплачує реєстраційний та гарантійний внески для набуття статусу учасника.
Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» гарантійний внесок - це сума коштів, що становить визначену у відсотках частину стартової ціни об'єкта приватизації, яка вноситься потенційним покупцем об'єкта приватизації для забезпечення виконання його зобов'язання щодо участі в аукціоні у вигляді грошових коштів або банківської гарантії.
Відповідно до ч. 11 ст. 14 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» для участі в аукціоні з продажу об'єкта малої приватизації гарантійний внесок сплачується на рахунок оператора електронного майданчика, через який подається заява на участь у приватизації.
Як вже зазначалось вище, згідно з п. 3 розділу ІІ Договору оператор електронного майданчика зобов'язується забезпечити перерахування сплаченого гарантійного внеску переможця електронного аукціону на казначейський рахунок органу приватизації, зазначений в інформаційному повідомленні та розділі VII цього договору, протягом п'яти робочих днів з дня опублікування в ЕТС договору купівлі-продажу об'єкта приватизації.
Як стверджує позивач та не заперечується відповідачем, договір №6 купівлі-продажу об'єкта державної власності малої приватизації окремого майна - підвальне приміщення під будівлею контори, що розташоване за адресою: Полтавська обл., Пирятинський район, с. Вікторія, вул. Київська, 4-а, балансоутримувач відсутній, приватизованого шляхом викупу єдиним заявником на участь в аукціоні з умовами від 03.06.2020 було опубліковано в ЕТС також 03.06.2020.
Таким чином, судом встановлено, що на відповідача, як оператора електронного майданчика, покладений обов'язок перерахувати на користь РВ ФДМУ по Полтавській та Сумській областях, як організатора торгів, гарантійний внесок, сплачений учасником торгів ТОВ «КРОКУС» в строк до 10.06.2020 включно.
Відповідач здійснив перерахування гарантійного внеску на рахунок РВ ФДМУ по Полтавській та Сумській областях 15.06.2020.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Судом встановлено, що відповідач гарантійний внесок на користь позивача не перерахував у встановлені вище строки.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з п. 4 розділу V Договору у разі неперерахування або несвоєчасного перерахування оператором електронного майданчика реєстраційного та/або гарантійного внеску на казначейські рахунки органу приватизації, зазначені в інформаційному повідомленні та розділі VII цього договору, оператор електронного майданчика сплачує неустойку у подвійному розмірі неперерахованої суми реєстраційного та/або гарантійного внеску.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок неустойки, суд встановив, що він виконаний арифметично правильно, з дотриманням вимог чинного законодавства та умов укладеного сторонами договору. Отже, вимога про стягнення з відповідача неустойки заявлена позивачем правомірно та обґрунтовано, а тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача неустойка в розмірі 31 518,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Заперечення відповідача проти задоволення позовних вимог, обґрунтовані тим, що прострочення перерахування гарантійного внеску відбулось всього на 2 дні, і у зв'язку з тим, що реквізити для перерахування гарантійного внеску в інформаційному повідомленні та розділі VII договору не співпадають, а додаткових угод про внесення змін до розділу VII договору сторонами не укладалось. Також відповідач вказує на те, що пропуск строку перерахування гарантійного внеску сталося в зв'язку зі складною епідеміологічною ситуацією в світі та Україні конкретно, яка вплинула на затримку проведення платежів, судом відхиляється з огляду на наступне.
В матеріалах справи міститься доказ повідомлення позивачем відповідача про зміну реквізитів для перерахування гарантійного висновку з посиланням на веб-адресу відповідного повідомлення, а умовами п. 3 розділу ІІ Договору передбачено, що оператор електронного майданчика зобов'язується забезпечити перерахування сплаченого гарантійного внеску переможця електронного аукціону на казначейський рахунок органу приватизації, зазначений в інформаційному повідомленні та розділі VII цього договору, протягом п'яти робочих днів з дня опублікування в ЕТС договору купівлі-продажу об'єкта приватизації.
Відтак, умовами договору не передбачено обов'язкового укладення додаткових угод в разі зміни реквізитів для перерахування, оскільки визначено 2 тотожних джерела визначення казначейського рахунку.
Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Частина 2 ст. 218 Господарського кодексу України визначає, зокрема, що у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Статтею 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Відповідачем суду не надано сертифікат Торгово-промислової палати України (чи регіональної ТПП) про існування форс-мажорних обставин, які б унеможливили перерахування відповідачем гарантійного внеску.
Отже, відповідачем не надано належних та допустимих доказів існування обставин непереборної сили, внаслідок яких відповідач був позбавлений можливості виконати свої зобов'язання у встановлений договором строк.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товарної біржі «Фідда» (02091, м. Київ, Харківське шосе, 56, код ЄДРПОУ 35153440) на користь на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях (36014, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Небесної Сотні, буд. 1/23, рахунок № НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ 42769539, банк одержувача: Державна казначейська служба України, МФО 899998) неустойку у розмірі 31 518 (тридцять одна тисяча п'ятсот вісімнадцять) грн.
3. Стягнути з Товарної біржі «Фідда» (02091, м. Київ, Харківське шосе, 56, код ЄДРПОУ 35153440) на користь на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях (36014, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Небесної Сотні, буд. 1/23, рахунок №UA708201720343120002000018853, код ЄДРПОУ 42769539, банк одержувача: Державна казначейська служба України, МФО 899998) витрат по сплаті судового збору в сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд.
Суддя О.М. Спичак