Рішення від 03.02.2021 по справі 910/17917/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.02.2021Справа № 910/17917/20

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Спичака О.М.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/17917/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рона інжиніринг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс"

про стягнення 52 622,95 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рона інжиніринг" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" про стягнення 52 622,95 грн. заборгованості, яка складається з 50 000, 00 грн. основного боргу, 2 098,36 грн. пені та 524, 59 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконанні свої зобов'язання щодо виконання умов договору виконання робіт №250/1/2018/КАМ/О від 20.03.2019 в частині оплати виконаних робіт. Враховуючи наявну заборгованість відповідача позивачем було подано позовну заяву про стягнення з останнього 50 000,00 грн. основного боргу, 2098,36 грн. пені та 524,59 грн. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рона інжиніринг" залишено без руху.

02.12.2020 на адресу Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, на виконання вимог ухвали суду від 23.11.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/17917/20. При цьому, з огляду на характер спірних правовідносин, заявлені позивачем вимоги та предмет доказування, суд дійшов висновку про можливість здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 07.12.2020 встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження.

21.12.2020 на адресу Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів, а саме засвідчену копію акту надання послуг №76 від 01.07.2020.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального закону строк не скористався.

При цьому, про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/17917/20 відповідач повідомлявся належним чином за адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (02094, м. Київ, вул. Пожарського, 3), що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0105476236467, з якого вбачається, що ухвала суду про відкриття провадження у справі №910/17917/20 була отримана відповідачем 14.12.2020.

За таких обставин, відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд Господарським судом міста Києва справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до ч.4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

20.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рона інжиніринг" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (замовник) було укладено договір виконання робіт №250/1/2018/КАМ/О, за умовами п.3.1, 3.3. якого виконавець зобов'язався виконати роботи замовнику, перелік та вартість яких визначено в Специфікації, що є невід'ємною частиною даного договору (надалі - роботи), а замовник бере на себе зобов'язання прийняти та оплатити надані належним чином та в погоджені сторонами строки роботи.

Відповідно до п.3.2 договору виконавець бере на себе зобов'язання виконати роботи з гідродинамічного очищення трубопроводів, приямків, КНС та колодязів.

За умовами п.4.7 договору вартість робіт на момент підписання даного договору зазначається у Додатку №1 до даного договору, що є невід'ємною частиною. У випадку зміни вартості робіт, зафіксованих в додатках до даного договору, сторони зобов'язані погодити нову вартість шляхом укладення додаткової угоди.

Початок та закінчення виконання робіт сторони зазначають в Акті про початок та закінчення робіт, за формою згідно Додатку №2 до даного договору, що є невід'ємною частиною (п.4.8 договору).

Згідно з п.4.11 договору по факту виконання визначених робіт, виконавець направляє замовнику для попередньої перевірки відповідальними службами замовника, Акт виконаних робіт та рахунок-фактуру. Після погодження та підписання відповідальними службами замовника Акту виконаних робіт та рахунку-фактури, виконавець направляє вищевказані оригінали документів замовнику.

Умовами п.5.1 договору сторонами погоджено, що розрахунки між замовником і виконавцем за виконані роботи здійснюються замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця на умовах 100% відтермінування платежу не раніше 7 (семи) робочих днів з моменту підписання Акту виконаних робіт.

Згідно з п.5.2 договору встановлено, що Акт виконаних робіт формується та надається виконавцем уповноваженому представнику замовника одразу після виконання робіт. Акт виконаних робіт підписується замовником протягом 10 робочих днів з моменту передачі уповноваженому представнику замовника оригіналу рахунку-фактури.

Відповідно до п.11.1 даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2022, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором.

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір виконання робіт №250/1/2018/КАМ/О від 20.03.2019 як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у сторін взаємних цивільних прав та обов'язків з поставки товару.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору виконання робіт №250/1/2018/КАМ/О від 20.03.2019 на підставі виклику відповідача для проведення гідродинамічних робіт за вих. №1/24/06/20 позивачем було виконано, а відповідачем прийнято роботи згідно Акта надання послуг №76 від 01.07.2020 на суму 50 000,00 грн. Вказаний Акт підписаний представниками обох сторін без жодних зауважень та заперечень.

Проте, за поясненнями позивача, відповідачем розрахунків за виконані роботи згідно вказаного вище акту проведено в повному обсязі не було, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість в сумі 50 000,00 грн.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст.837 Цивільного кодексу України).

Суд зазначає, що за своїм змістом та правовою природою укладений між сторонам правочин є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм ст.ст.837-864 Цивільного кодексу України.

За твердженнями позивача, на виконання умов договору позивачем було виконано роботи з гідродинамічного очищення трубопроводів, приямків, КНС та колодязів.

Також на підтвердження факту виконання робіт позивачем додано до позовної заяви наряд-допуск №12 від 24.06.2020, Акт №9 початку-закінчення робіт від 27.06.2020 та Акт №9 приймання-передачі виконаних робіт від 27.06.2020, які підписані уповноваженими представниками виконавця та замовника.

З метою здачі робіт відповідачу за погодженою вартістю позивачем було складено Акт надання послуг №76 від 01.07.2020 на суму 50 000,00 грн. та скеровано останній на адресу відповідача супровідним листом №795 від 15.09.2020, що підтверджується поштовою накладною №0303512656857 та описом вкладення цінний лист від 15.09.2020.

За поясненнями позивача, які з боку відповідача не заперечувались, відповідачем Акт №76 від 01.07.2020 підписано так і не було, у зв'язку з чим 21.10.2020 позивач надіслав відповідачу претензію за №895 від 21.10.2020 з доданими примірниками акту №76 від 01.07.2020 з вимогою підписати вказаний акт та оплатити виконані роботи на суму 50 000,00 грн.

Так, в матеріалах справи міститься акт №76 від 01.07.2020, підписаний зі сторони відповідача 26.11.2020 без жодних зауважень та претензій щодо якості, вартості та обсягу робіт.

Як вказує позивач, виконані позивачем роботи на суму 50 000,00 грн. відповідачем не оплачено, що і стало підставою для звернення до суду з розглядуваним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

За змістом ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно з ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст.837 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (ст.839 Цивільного кодексу України).

Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки) (ст.853 Цивільного кодексу України).

Як вказувалось вище, предметом договору є виконання робіт з гідродинамічного очищення трубопроводів, приямків, КНС та колодязів.

Згідно з п.5.2 договору встановлено, що Акт виконаних робіт формується та надається виконавцем уповноваженому представнику замовника одразу після виконання робіт. Акт виконаних робіт підписується замовником протягом 10 робочих днів з моменту передачі уповноваженому представнику замовника оригіналу рахунку-фактури.

Судом було встановлено, що за наслідками виконання робіт позивачем було складено акт №76 від 01.07.2020 на суму 50 000,00 грн. та скеровано останній 15.09.2020 на адресу відповідача листом №795. Вказаний лист було отримано відповідачем 21.09.2020, що підтверджується витягом з сайту Укрпошта «Перевірка статусу відстеження».

Проте, всупереч умов п.5.2 договору замовником у строк 10 робочих днів, тобто, до 02.10.2020 включно, роботи не було прийнято, підписаний зі свого боку акт №76 не повернуто. В свою чергу, матеріалами справи підтверджується, що Акт надання послуг №76 від 01.07.2020 підписаний зі сторони замовника 26.11.2020.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України).

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Умовами п.5.1 договору сторонами погоджено, що розрахунки між замовником і виконавцем за виконані роботи здійснюються замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця на умовах 100% відтермінування платежу не раніше 7 (семи) робочих днів з моменту підписання Акту виконаних робіт.

Отже, виходячи з фактичних обставин справи та умови укладеного між сторонами правочину, суд дійшов висновку, що строк оплати замовником робіт, які було виконано згідно акту №76 від 01.07.2020, настав.

Проте, як було встановлено судом вище, відповідачем не було проведено розрахунок за договором в повному обсязі, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 50 000,00 грн.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов'язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів»).

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Проте, відповідачем доказово обставини, які повідомлені позивачем, спростовано не було, доказів оплати в повному обсязі робіт за спірним договором не надано.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, враховуючи те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, доказово не спростував, та доказів виконання в повному обсязі своїх обов'язків за договором №250/1/2018/КАМ/О від 20.03.2019 не надав, господарський суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Рона інжиніринг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" в частині стягнення основного боргу в сумі 50 000,00 грн.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд дійшов висновку щодо у відмови вимогах позивача про стягнення 2098,36 грн. пені та 524,59 грн. 3% річних. При цьому, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст. 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Умовами п.5.1 договору сторонами погоджено, що розрахунки між замовником і виконавцем за виконані роботи здійснюються замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця на умовах 100% відтермінування платежу не раніше 7 (семи) робочих днів з моменту підписання Акту виконаних робіт.

При цьому, в умовах п.5.2 договору сторони передбачили, що Акт виконаних робіт формується та надається виконавцем уповноваженому представнику замовника одразу після виконання робіт. Акт виконаних робіт підписується замовником протягом 10 робочих днів з моменту передачі уповноваженому представнику замовника оригіналу рахунку-фактури.

Отже, сторони в умовах договору передбачили причинно-наслідковий зв'язок оплати та підписання відповідачем Акту виконаних робіт №76 за умови отримання оригіналу рахунку-фактури.

Натомість, матеріали справи не містять доказів передачі позивачем відповідачу оригіналу рахунку-фактури, а акт №76 від 01.07.2020 фактично підписаний відповідачем 26.11.2020.

Зважаючи, що заявлений позивачем період прострочення при розрахунку пені та 3% річних є 02.07.2020 - 06.11.2020, який не підтверджений належними та допустимими доказами передачі відповідачу оригіналу рахунку-фактури, у суду не має можливості встановити достовірно початок періоду прострочення виконання відповідачем свого обов'язку з оплати виконаних робіт.

Згідно приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236-240 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (02094, м. Київ, вул. Пожарського, 3, код ЄДРПОУ 30160757) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рона інжиніринг" (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 6, код ЄДРПОУ 39070065) 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн. основного боргу та 1997 (одна тисяча дев'ятсот дев'яносто сім) грн. 23 коп. витрат по сплаті судового збору.

3.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд.

Суддя О.М. Спичак

Попередній документ
94590626
Наступний документ
94590628
Інформація про рішення:
№ рішення: 94590627
№ справи: 910/17917/20
Дата рішення: 03.02.2021
Дата публікації: 04.02.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Визнання договорів (правочинів) недійсними; надання послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (01.03.2021)
Дата надходження: 01.03.2021
Предмет позову: стягнення 52 622,95 грн.