№ 2-03/2010
21 травня 2010 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складі:
судді Шумської О.В. при секретарі Палій Л.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Софіївка ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 квітня 2010 року про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю “ТрансТир”, треті особи - ОСОБА_4, Одеська філія ЗАТ «СК Українська страхова група» про стягнення моральної та матеріальної шкоди, -
22 березня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю “ТрансТир”, треті особи - ОСОБА_4, Одеська філія ЗАТ «СК Українська страхова група» про стягнення моральної та матеріальної шкоди винесено рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено У судове засідання сторони не з'явилися, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином, згідно положень ст..220 ЦПК України їх присутність не є обов'язковою. Згідно зі ст. ст. 88, 214 ЦПК України суд під час ухвалення рішення повинен вирішити, крім інших, питання про розподіл судових витрат. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 220 цього Кодексу суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо не вирішено питання про судові витрати.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем при подачі позовної заяви не сплачено судові витрати, посилаючись на положення ч.4 ст.81 ЦПК України згідно якої дані витрати не підлягають оплаті при зверненні до суду і покладаються на сторони після розгляду справи судом.
Згідно ст.4 Декрету КМУ Про державне мито від сплати державного мита звільняються позивачі - за позовами про відшкодування збитків, заподіяних каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю годувальника.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.81 ЦПК України не підлягають оплаті при зверненні до суду і покладаються на сторони після розгляду справи судом витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров»я або смертю фізичної особи.
Але суд приходить до висновку, що дана справа не відносить до категорії справ про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'ю. Також в матеріалах відсутній обвинувальний вирок, що підтверджувало б факт спричинення збитків завданих злочином. А тому судові витрати підлягаю сплаті в повному обсязі.
Однак суд при постановленні рішення, яким відмовлено в позові, всупереч вищенаведеним нормам процесуального права не вирішив питання про стягнення з позивача на користь держави судових витрат а саме: судовий збір в розмірі 51 грн. та 1700 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., в зв'язку з чим у справі необхідно ухвалити додаткове рішення. Керуючись ст. ст. 80,88,220 ЦПК України, суд -
Винести по даній цивільні справі додаткове рішення.
Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь держави державне мито в сумі 51 грн. та 1700 грн.
Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 120 грн.
На додаткове рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя