61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
19 січня 2010 р. Справа № 2-а-6618/08/2070
Колегія суддів у складі:
Головуючий суддя Філатов Ю.М.,
Суддя Водолажська Н.С., Суддя Гуцал М.І.
при секретарі Чміленко Н.С.
за участю:
з викликаних та повідомлених осіб в судове засідання ніхто не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністра внутрішніх справ України Луценка Юрія Віталійовича на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2009 року по справі № 2-а-6618/08/2070
за позовом ОСОБА_2
до Міністерства закордонних справ України, Міністра внутрішніх справ України Луценка Юрія Віталійовича, Харківського РВ ГУМВС України в Харківській області
про визнання дій та бездіяльності неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії Харківського РВ ГУМВС України в Харківській області відносно причетності до ганебних дій та відносно дій, спрямованих на приховування дій з ознаками злочину, які відбулися 30.10.07 р. в місці його проживання; визнати протиправними дії та бездіяльність Міністра внутрішніх справ України Луценко Юрія Віталійовича відносно ненадання йому відповіді на його звернення від 07.03.08 р. та у зв'язку з нездійсненням контролю за роботою Харківського РВ ГУМВС України в Харківській області в рамках чинного законодавства України; зобов'язати Міністра внутрішніх справ України Луценко Юрія Віталійовича принести позивачу публічне вибачення за неправомірність своїх дій та дії підлеглих в газеті «Урядовий кур'єр»; визнати протиправною бездіяльність МЗС України відносно відсутності контролю за виконанням Харківським РВ ГУМВС України в Харківській області норм міжнародного права, а саме: Європейської конвенції Про права людини; зобов'язати МЗС України інформувати Президента України про невиконання Харківським РВ ГУМВС України в Харківській області норм міжнародного права та внести пропозицію Президенту України щодо вжиття заходів, спрямованих на припинення посадовими особами Харківського РВ ГУМВС України в Харківській області дій, які суперечать нормам міжнародного права та загальним моральним нормам, прийнятим в суспільстві. Крім того, позивач просив винести на адресу Генерального прокурора України окрему ухвалу, в якій звернути увагу на наявність підстав для притягнення до відповідальності осіб, які ігнорують норми законодавчої бази України, а свої посадові обов'язки використовують на свою особисту потребу.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.09 р. по справі № 2а-6618/08/2070 позов був задоволений частково: визнана неправомірною бездіяльність Міністра внутрішніх справ України Луценко Юрія Віталійовича щодо не розгляду звернення ОСОБА_2 від 07.03.08 р. В іншій частині адміністративного позову було відмовлено.
Відповідач, Міністр внутрішніх справ України Луценко Юрій Віталійович, не погодився з судовим рішенням, у зв'язку з чим була подана апеляційна скарга, в якій апелянт просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.09 р. по справі № 2а-6618/08/2070 в частині задоволення позову і ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову, посилаючись на необґрунтованість судового рішення, прийнятого з істотними порушеннями норм матеріального та процесуального права з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_2 звернувся до Харківського РВ ГУМВС України в Харківській області із заявою від 30.10.07 р. про вчинення злочинних дій по відношенню до нього шляхом справлення природної потреби біля хвіртки його помешкання та написання нею на свіжопофарбованій хвіртці на його адресу брутального вислову. Вказана заява була зареєстрована оперативним черговим Харківського РВ ГУМВС України в Харківській області в журналі реєстрації заяв та повідомлень про вчинення злочинів або що готуються № 5964 від 30.10.07 р. та заведено матеріал перевірки вказаної заяви № 4444-07, який розпочато 30.10.07 р. та закінчено 07.11.07 р. прийняттям постанови від 07.11.07 р. про відмову у порушенні кримінальної справи по ст. 6 п. 2 КПК України.
В подальшому вказана постанова була переглянута в порядку, передбаченому КПК України, та на теперішній час мається аналогічна постанова від 26.03.09 р. та оскаржена позивачем за правилами кримінального судочинства.
За результатами проведеної за вказаним зверненням перевірки, Харківським РВ ГУМВС України в Харківській області була направлена позивачу відповідь, про що докази маються у матеріалах перевірки.
Позивач, не погодившись з висновками вказаної перевірки його звернення щодо вчинення злочину, направив до Міністра внутрішніх справ Луценко Ю.В. запит від 07.03.08 р.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції вказав на те, що відповідь на запит позивача від 07.03.08 р. до теперішнього часу на його адресу не надходила та відповідно до вимог ч.2 ст. 71 КАС України відповідач не довів правомірність своєї бездіяльності щодо не вирішення вказаного звернення позивача, що за висновками суду першої інстанції свідчить про те, що Міністром внутрішніх справ України Луценко Ю.В. порушено чинне законодавство щодо розгляду звернення громадян, оскільки не вирішено питання позивача по суті відповідно до чинного законодавства та у визначені строки.
В обґрунтування даних висновків суд першої інстанції послався на те, що згідно ст. 7 Закону України „Про звернення громадян" звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями. Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
Відповідно положенням ст. 20 Закону України „Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів. На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну. Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.
Таким чином, Міністр внутрішніх справ України Луценко Ю. В. не дотримав вимоги закону про повний та об'єктивний захист охоронюваних прав, свобод та інтересів фізичних осіб, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а саме: не вирішив питання позивача по суті відповідно до чинного законодавства стосовно його звернення від 07.03.08 р.
Крім того, суд першої інстанції вказав на те, що згідно вимог ст. 8 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави та ст. 9 КАСУ, де передбачено, що суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, таким є Конституція України, що відповідає принципу верховенства права, який закріплений в ст. 8 Конституції України та ст. 22 Конституції України, де передбачено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. А тому при таких обставинах, вказана бездіяльність Міністра внутрішніх справ України Луценка Ю. В. стосовно не надання належної відповіді позивачу на його звернення від 07.03.08 р. є неправомірною, оскільки вона направлена на звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод позивача, що суперечить вимогам ст. 22 Конституції України та є підставою для задоволення позову у цій частині.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції в частині, що є предметом апеляційного оскарження, оскільки судом не було враховано те, що відповідно ст. 14, ст. 15, ст. 16 Закону України "Про звернення громадян" керівниками державних органів розглядаються особисто лише звернення Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, інвалідів Великої Вітчизняної війни. В п. 10 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1383 від 04.10.06 р., визначені повноваження Міністра внутрішніх справ, на підставі яких він здійснює керівництво МВС України, відповідно до покладених на МВС України завдань і функцій.
В ч. 2 ст. 19 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу. Так, в МВС України згідно з п. 3.1 Положення про порядок роботи зі зверненнями громадян і організації їх особистого прийому в системі Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого наказом МВС № 1177 від 10.10.04 р., діловодство, пов'язане зі зверненнями громадян, ведеться окремо від інших видів діловодства і покладається на відділ розгляду звернень і прийому громадян Департаменту документального забезпечення та режиму Міністерства внутрішніх справ України.
Крім того, згідно з п. 6 Положення МВС здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління, управління МВС в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, управління і відділи МВС на транспорті, районні, районні у містах, міські управління і відділи, а також внутрішні війська, підприємства, установи і організації, що належать до сфери його управління. Тобто, виконання покладених на МВС України завдань здійснюється безпосередньо Міністерством та через утворені в установленому порядку органи внутрішніх справ.
Таким чином, слід зробити висновок про те, що звернення громадян розглядаються Міністерством чи відповідним органом внутрішніх справ.
Крім того, надані апелянтом документи свідчать про те, що 14.03.08 р. на адресу Міністерства внутрішніх справ України надійшло звернення ОСОБА_2, датоване 07.03.08 р. Дане звернення було зареєстроване в Департаменті документального забезпечення та режиму МВС України за № Р-7749. Враховуючи зміст порушених у звернені питань, розгляд даного звернення було доручено Департаменту громадської безпеки МВС України. Для встановлення всіх обставин, викладених у зверненні позивача, Департаментом громадської безпеки МВС України вищезазначений документ 17.03.08 р. за вих. №10/5-Р-1209 направлено до ГУМВС України в Харківський області. Крім того даному органу внутрішніх справ була надана вказівка щодо розгляду звернення (здійснення перевірки) та надання відповіді автору.
За дорученням МВС України звернення позивача від 07.03.08 р., в якому останній просив провести службове розслідування стосовно провокаційних дій з боку заступника начальника - начальника громадської безпеки Харківського РВ Гороха В.М., який провокує конфліктні ситуації між позивачем та начальником Харківського РВ ГУ МВС України в Харківській області Семіногом О.Д., було розглянуто.
З метою з'ясування викладених у зверненні позивача відомостей, працівниками ГУМВС в Харківській області було проведено перевірку. За результатами перевірки 02.04.08 р. був складений відповідний висновок. Після перевірки у визначений законодавством термін заявнику 02.04.09 р. за вих. № 46/Р-219 була надана відповідь.
З урахуванням встановлених колегією суддів обставин, слід зробити висновок про те, що задовольняючи позов, суд першої інстанції фактично визнав за Міністром внутрішніх справ України Луценком Юрієм Віталійовичем обов'язки, які за законом на нього не можуть бути покладені, оскільки позивач не є Героєм Радянського Союзу, Героєм Соціалістичної Праці, інвалідом Великої Вітчизняної війни. Таким чином, приймаючи постанову, суд першої інстанції вийшов за межи наданих йому повноважень.
Крім того, судом не були витребувані і не враховані документи, як мають суттєве значення для повного та об'єктивного розгляду даної справи.
Враховуючи те, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.09 р. по справі № 2а-6618/08/2070 прийнята з порушенням норм чинного матеріального та без дотримання норм процесуального права, вона підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову в частині визнання неправомірною бездіяльність Міністра внутрішніх справ України Луценка Юрія Віталійовича щодо не розгляду звернення ОСОБА_2 від 07.03.08 р.
Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209, 254 КАС України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Міністра внутрішніх справ України Луценка Юрія Віталійовича на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2009 року по справі № 2-а-6618/08/2070 - задовольнити.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2009 року по справі № 2-а-6618/08/2070 за позовом ОСОБА_2 до Міністерства закордонних справ України, Міністра внутрішніх справ України Луценка Юрія Віталійовича, Харківського РВ ГУМВС України в Харківській області про визнання дій та бездіяльності неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії -скасувати в частині задоволення позову і в цій частині прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання неправомірною бездіяльності Міністра внутрішніх справ України Луценка Юрія Віталійовича щодо не розгляду звернення ОСОБА_2 від 07.03.08 р.
В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.09 р. по справі № 2а-6618/08/2070 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом місяця з моменту виготовлення повного тексту.
Головуючий Ю.М. Філатов
Судді Н.С. Водолажська
М.І. Гуцал
Повний текст постанови виготовлений 25.01.2010 р.