61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
19 січня 2010 р.Справа № 2-а-140/09/2025
Колегія суддів у складі:
Головуючий суддя Філатов Ю.М.,
Суддя Водолажська Н.С., Суддя Гуцал М.І.
при секретарі Чміленко Н.С.
за участю:
з викликаних та повідомлених осіб в судове засідання ніхто не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та захисту населення Лозівської міської ради Харківської області на постанову Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 22.05.2009 року по справі № 2-а-140/09/2025
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та захисту населення Лозівської міської ради Харківської області
про визнання дій протиправними щодо не донарахування сум та виплати щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та про зобов'язання перерахувати та виплатити допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,-
Позивачка, ОСОБА_1, звернулася до Лозівського міськрайонного суду Харківської області з позовом, в якому просила поновити їй строк звернення до суду, визнати дії неправомірними Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради щодо неправильного нарахування їй державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, стягнути з відповідача на її користь недоотриману допомогу по догляду за дітьми в розмірі 11221,03 грн.
Постановою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 22.05.09 р. по справі № 2-а-487/09/2025 був поновлений ОСОБА_1 строк звернення до суду. Даним судовим рішенням позов був задоволений частково: визнані неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області щодо не донарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відносно доньки ОСОБА_2 за період з 09.07.07 р. по 31.12.07 р., визнані неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області щодо не донарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відносно сина ОСОБА_3 за період з 19.07.07 р. по 31.12.07 р., зобов'язано відповідача провести перерахунок та призначити ОСОБА_1 щомісячну грошову допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку у розмірі, встановленому ст. 15 закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" в редакції станом на 09.07.07 р. відносно доньки ОСОБА_2 за період з 09.07.07 р. по 31.12.07 р. та відносно сина ОСОБА_3 за період з 19.07.07 р. по 31.12.07 р. з урахуванням сум, що отримані нею згідно ст. 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік». В іншій частині позовних вимог було відмовлено.
Відповідач не погодився з судовим рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 22.05.09 р. по справі № 2-а-487/09/2025 та ухвалити нове судове рішення, посилаючись на те, що постанова не відповідає Конституції України та законам України з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції було встановлено, що має доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Лозова Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області від 05.08.05 р., актовий запис № 256, та сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Лозова Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області від 16.05.07 р., актовий запис № 195.
Згідно довідок відповідача від 27.10.08 р. Управління праці та соціального захисту населення позивачці проводило виплату допомоги по догляду за дітьми до досягнення нею трирічного віку за доньку ОСОБА_2 з 01.04.07 р. по 27.07.08 р., за сина ОСОБА_3 з 19.07.07 р. по теперішній час.
Виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивачці проводилася як незастрахованій особі в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менше 90 грн. у відповідності до законів України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", "Про державний бюджет України на 2007 рік", що підтверджується довідкою Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради. При здійсненні нарахування зазначеної допомоги рішення Конституційного Суду України від 09.07.07 р. не враховувалося.
Розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визначений у ч. 1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", згідно якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
В ст. 62 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" встановлено прожитковий мінімум на 2007 р. на дітей віком до 6 років, а саме: с 1 січня - 434 грн., з 1 квітня - 442 грн., з 1 жовтня - 450 грн.
Згідно п. 14 ст. 71 Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік" на 2007 р. зупинено дію ч. 1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Відповідно до Конституції України людина, її права і свободи та її гарантії визначають зміст і спрямованість держави, а їх утвердження і забезпечення - головним обов'язком держави (ст. 3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (ст. 21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений (ст. 22).
Згідно п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону з точки зору його відповідності Конституції України і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію України як акт прямої дії; рішення суду мають бути ґрунтуватися на Конституції України, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй, що дає суду право розглянути справу в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" встановлено, що у 2007 р. щомісячно грошова допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка виплачується відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", передбачена у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб для застрахованих осіб у порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.07 р. № 6-рп/2007 у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України, щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст.ст. 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 56 п. 7, п. 9, п. 12, п. 13, п. 14, п. 23, п. 29, п. 30, п. 39, п. 41, п. 43, п. 44, п. 45, п. 46 ст. 71, ст. 98, ст. 101, ст. 103, ст. 111 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ст. 56 п. 7, ст. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" в частині зупинення на 2007 р. дії ст. 41, ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням" щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Рішення Конституційного суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей, зазначених законів, що визнані неконституційними. Положення п. 7 ст. 56, ст. 71 "Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України цього рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають цінність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Із матеріалів справи вбачається, що позивачці у 2007 р. щомісячна грошова допомога по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку виплачувалася в розмірі, передбаченому Законом України "Про державний бюджет України на 2007 рік", що є значно меншим від розміру допомоги, визначеного ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням"
З урахуванням вищенаведених фактів та правового обґрунтування суд першої інстанції дійшов до висновку, що є протиправними дії відповідача щодо не донарахування та невиплати позивачці щомісячної допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку відповідно до ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" в розмірі, що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років відповідно до ст. 62 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" за ОСОБА_2 за період з 09.07.07 р. по 31.12.07 р. та за сина ОСОБА_3 з 19.07.07 р. по 31.12.07 р., оскільки такі дії порушують права позивачки, гарантовані названою статтею Закону та Конституцією України.
Крім того, суд першої інстанції вказав на те, що приймаючи рішення про призначення позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку менш ніж встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, відповідач діяв не па підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а тому позовна вимога про визнання неправомірними дії відповідача щодо неправильного нарахування їй державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є обґрунтованою та підлягає задоволенню. Отже, при прийнятті рішення про призначення позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради повинно було керуватися приписами ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям, з дітьми" в редакції, чинній станом на 09.07.07 р.
Колегія суддів вважає доцільним зауважити, що судом був поновлений позивачці строк звернення до адміністративного суду з посиланням на те, що згідно ч. 2 ст. 99 КАСУ для звернення до адміністративного суду за захистом прав та інтересів особи встановлюється річний строк, якій, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав та інтересів. При цьому судом були враховані пояснення позивачки про те, що вона не мала змоги вчасно знати про рішення Конституційного суду та не змогла вчасно звернутися до суду і дані обставини були визнані поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
З даним обґрунтуванням поновлення строку звернення до суду колегія суддів не погоджується, оскільки судом не були взяті до уваги те, що ст. 99 КАС України встановлений річний строк звернення до адміністративного суду. Позивачка звернулася до суду з позовом 18.03.09 р.
Відповідно до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Колегія суддів не може погодитися з висновками суду, що необізнаність позивачки про рішення Конституційного Суду України є поважною причиною пропущення строку звернення до суду з позовом.
Проте, як свідчать матеріали справи та зміст апеляційної скарги, відповідач не наполягав на застосуванні судом при розгляді даної справи положень ст. 99 та ст. 100 КАС України, а тому у суду не було підстав для відмови у задоволенні позову у зв'язку з порушенням строку звернення.
Враховуючи те, що постанова Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 22.05.09 р. по справі № 2-а-140/09/2025 була прийнята у відповідності до норм чинного матеріального права, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.
Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та захисту населення Лозівської міської ради Харківської області на постанову Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 22.05.2009 року по справі № 2-а-140/09/2025 - залишити без задоволення.
Постанову Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 22.05.2009 року по справі № 2-а-140/09/2025 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та захисту населення Лозівської міської ради Харківської області про визнання дій протиправними щодо не донарахування сум та виплати щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та про зобов'язання перерахувати та виплатити допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом місяця з моменту виготовлення повного тексту.
Головуючий Ю.М. Філатов
Судді Н.С. Водолажська
М.І. Гуцал
Повний текст ухвали виготовлений 25.01.2010 р.