Справа № 341/1380/19
Провадження № 1-кп/353/10/21
02 лютого 2021 рокум.Тлумач
Тлумацький районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12019090140000075 від 05.03.2019 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нові Скоморохи Галицького району Івано-Франківської області, жителя та зареєстрованого по АДРЕСА_1 , громадянина України,непрацюючого, з середньою спеціальною освітою, одруженого,не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, -
ОСОБА_4 вчинив незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням у сховище, а також вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), повторно.
Кримінальні правопорушення вчинені за таких обставин:
01.03.2019 року близько 09 години 20 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, проходив повз огороджене металевим парканом господарство ОСОБА_6 , яке знаходиться по АДРЕСА_2 , і у якому на той час були зачинені на навісні замки ворота та обидві хвіртки.
При цьому, ОСОБА_4 було достовірно відомо, що на подвір'ї ОСОБА_6 знаходяться різноманітні запчастини до транспортних засобів, які він бачив раніше, коли допомагав останньому по господарству.
Також ОСОБА_4 усвідомлював, що ОСОБА_6 немає вдома, однак потерпілий вжив всіх необхідних заходів до збереження (схоронності) свого майна та, відповідно, територія подвір'я має ознаки сховища, що перешкоджало вільному доступу до нього сторонніх осіб. Незважаючи на це, він вирішив незаконно проникнути на територію вказаного господарства та вчинити крадіжку чужого майна.
Для приведення свого злочинного наміру до виконання, ОСОБА_4 переконався, що поблизу нікого немає і за його діями ніхто не спостерігає, після чого, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, переліз через огорожу і таким чином проник на територію господарства ОСОБА_6 , де, скориставшись відсутністю господаря, почав шукати майно, яке можна було б викрасти.
При цьому, перед входом до господарського приміщення він побачив бувші у використанні корзину та диск зчеплення (феродо) до автомобіля марки «Fоrd Transit», вартість яких, відповідно до висновку експерта № СЕ-19/109/26-51АВ/19 від 11.05.2019 року, могла становити 1300 гривень, а позаду вказаного приміщення виявив теж бувшу у використанні електропроводку до автомобіля марки «Реugеоt Ехрегt», вартість якої, відповідно до висновку експерта № СЕ-19/109/26-52AВ/19 від 11.05.2019 року, дорівнює нулю.
Виявивши вказані речі, ОСОБА_4 з метою подальшого їх викрадення по черзі переніс ці автозапчастини в одне місце, після чого направився з викраденими предметами до огорожі, щоб перелізти через неї та покинути господарство ОСОБА_6 , тобто, намагався викрасти належне останньому майно на загальну суму 1300 гривень.
Однак ОСОБА_4 з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки був виявлений на подвір'ї ОСОБА_6 його сусідкою ОСОБА_7 , яка почала кричати у його сторону, і ОСОБА_4 , залишивши на подвір'ї майно, яке намагався викрасти, втік з місця вчинення кримінального правопорушення.
ОСОБА_4 , продовжуючи свої злочинні дії та не зупиняючись на досягнутому, 14.03.2019 року о 15 годині 30 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння та проходячи по АДРЕСА_2 , зайшов на подвір'я господарства АДРЕСА_3 , яке належить ОСОБА_8 , помилково вважаючи, що у даному господарстві проживає його знайомий, у якого він мав намір вжити ще спиртного. Підійшовши до вхідних дверей житлового будинку, ОСОБА_4 постукав у них, однак двері йому ніхто не відчинив. У той час він побачив на подвір'ї два порожніх газових балони «Пропан» ємністю 50,6 л, у корпусі червоного кольору, і у нього виник умисел на викрадення одного з цих балонів.
Для приведення свого злочинного наміру до виконання ОСОБА_4 переконався, що поблизу нікого немає і за його діями ніхто не спостерігає, після чого, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, повторно, вчиняючи злочин, підійшов до одного з цих балонів, поклав його собі на плече та направився з ним до виходу з подвір'я ОСОБА_8 .
Підходячи до воріт вказаного господарства, ОСОБА_4 був виявлений його господинею та власницею балону ОСОБА_8 , яка, знаходячись у своєму будинку, побачила як ОСОБА_4 з викраденим балоном направлявся до виходу з її подвір'я та, розуміючи, що той вчиняє крадіжку її майна, відчинила вікно і стала кричати ОСОБА_4 услід, щоб той залишив її балон. У свою чергу ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що помічений власницею балону та не маючи наміру припиняти свої злочинні дії, спрямовані на відкрите викрадення чужого майна, розуміючи, що вчинювані ним дії уже здійснюються в умовах очевидності та відкритості, продовжуючи свої злочинні дії та ігноруючи прохання ОСОБА_8 залишити її майно, усвідомлюючи протиправний та відкритий характер своїх дій, діючи умисно, з корисливих спонукань, вийшов з подвір'я ОСОБА_8 та у подальшому розпорядився викраденим газовим балоном «Пропан» ємністю 50,6 л, серійний № 52710 на власний розсуд. У результаті цього своїми умисними діями ОСОБА_4 заподіяв потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду, яка згідно висновку експерта № СЕ-19/109/28-215ТВ/19 від 29.03.2019 року становить 333 гривні 33 копійки.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, визнав повністю, підтвердив обставини вчинених ним кримінальних правопорушень відповідно до викладеного, вказавши на те, що він дійсно 01.03.2019 року близько 09 години 20 хвилин, попередньо випивши пива, проходив повз огороджене металевим парканом господарство ОСОБА_6 , яке знаходиться по АДРЕСА_2 , і у якому на той час були зачинені на навісні замки ворота та обидві хвіртки. Йому було відомо, що на подвір'ї ОСОБА_6 знаходяться різноманітні запчастини до транспортних засобів, вільного доступу до нього стороннім особам немає. Він вирішив зайти на територію вказаного господарства та вчинити крадіжку. Він переліз через огорожу та зайшов на територію господарства ОСОБА_6 , де почав шукати майно, яке можна було б викрасти. Перед входом до господарського приміщення він побачив бувші у використанні корзину та диск зчеплення до автомобіля, а позаду нього виявив теж бувшу у використанні електропроводку до автомобіля. Вказані речі він переніс в одне місце, після чого направився з ними до огорожі, щоб перелізти через неї та покинути господарство ОСОБА_6 , однак в цей час на подвір'ї потерпілого його побачила сусідка, яка почала кричати у його сторону і він, залишивши на подвір'ї майно, яке намагався викрасти, втік з нього.
Також він 14.03.2019 року о 15 годині 30 хвилин, попередньо випивши пива та проходячи по АДРЕСА_2 , зайшов на подвір'я господарства, яке належить ОСОБА_8 , помилково, вважаючи, що у даному господарстві проживає його знайомий, у якого він мав намір вжити ще спиртного. Підійшовши до вхідних дверей житлового будинку, він постукав у них, однак двері йому ніхто не відчинив. У той час він побачив на подвір'ї два порожніх газових балони «Пропан», у корпусі червоного кольору, і він вирішив вчинити крадіжку одного з цих балонів. Він підійшов до одного з цих балонів, поклав його собі на плече та направився з ним до виходу з подвір'я ОСОБА_8 . Підходячи до воріт, його побачила господиня та власниця балону ОСОБА_8 , яка, знаходячись у своєму будинку, відчинила вікно і стала кричати йому вслід, щоб він залишив її балон. Він, ігноруючи прохання ОСОБА_8 , вийшов з її подвір'я та у подальшому викрадений газовий балон здав на металобрухт.
У вчиненому ОСОБА_4 щиро розкаюється, дуже шкодує, що так сталось, потерпілим повністю відшкодував завдані кримінальними правопорушеннями збитки, останні не мають до нього претензій матеріального та морального характеру, розуміє, що вчинив неправильно, запевняє суд, що більше такого не повториться, просить його суворо не карати.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає, учасникам судового провадження роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, оскільки обвинувачений повністю визнав свою вину в інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушеннях, погодився з кваліфікацією вчинених ним діянь, а учасники судового провадження не висловили жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчинених кримінальних правопорушеннях знайшла своє підтвердження у судовому засіданні та кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням у сховище, та як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), повторно.
У судових дебатах прокурор ОСОБА_3 просив визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, та з урахуванням всіх обставин справи призначити йому покарання:за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України - 3 (Три) роки позбавлення волі, за ч. 2 ст. 186 КК України - 4 (Чотири) роки позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України просив призначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим - 4 (Чотири) роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України просив звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного йому покарання у виді 4 (Чотирьох) років позбавлення волі з випробовуванням на іспитовий строк 3 (Три) роки та встановити протягом іспитового строку обов'язки, передбачені ст. 76 КК України. Просив стягнути з обвинуваченого 1657,06 грн. процесуальних витрат на залучення експертів. Питання речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 у судових дебатах просив ОСОБА_4 суворо не карати, погодився із запропонованимпрокурором покаранням, просив на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного йому покарання з випробовуванням на іспитовий строк 2 (Два) роки.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд відповідно до вимог статтей 65 та 68 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які згідно ст. 12 КК України є тяжкими злочинами, ступінь здійснення кримінально протиправного наміру обвинуваченим та причини, внаслідок яких кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, не було доведено до кінця з причин, що не залежали від волі обвинуваченого, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також те, що покарання має бути необхідне й достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень і те, що згідно ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Суд враховує дані про особу винного, а саме те, що він не судимий, офіційно не працює, одружений, посередньо характеризується за місцем проживання, негативно ставиться до вчиненого, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, однак знаходиться на диспансерному обліку у лікаря нарколога з діагнозом: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю. Синдром залежності. Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 175/2019 від 18.07.2019 року ОСОБА_4 психічними розладами не страждає і не страждав на період часу, що відноситься до інкримінованих йому протиправних дій, вивляє ознаки РПП внаслідок вживання алкоголю, синдрому залежності, що згідно МКХ-10 F10.2. На період часу, що відноситься до інкримінованого йому злочину ОСОБА_4 перебував у стані і перебуває на даний час, при якому здатний в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття, визнання вини, від вчинених кримінальних правопорушень тяжких наслідків не наступило, добровільне відшкодування потерпілим завданих збитків, обвинувачений шкодує про вчинене та те, що потерпілі претензій матеріального та морального характеру до нього не мають, просять обвинуваченого суворо не карати.
Обставинами, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, є вчинення кримінальних правопорушень в стані алкогольного сп'яніння та вчинення кримінального правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України, щодо особи похилого віку.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.
З досудової доповіді, складеної Галицьким районним сектором філії Державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області, від 11.11.2019 року щодо обвинуваченого ОСОБА_4 судом встановлено, що беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушення, а також середній рівень небезпеки для суспільства, орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства та окремих осіб. На думку органу пробації, виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення посиленого нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень (Т. 1 а.с. 84-85).
За таких обставин, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання в межах санкції ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі, із урахуванням вимог ч. 3 ст. 68 КК України, та в межах санкції ч. 2 ст. 186 КК України - у виді позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України слід призначити обвинуваченому ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.
Беручи до уваги фактичні обставини справи, особу винного, обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття, визнання вини, від вчинених кримінальних правопорушень тяжких наслідків не наступило, добровільне відшкодування потерпілим завданих збитків, обвинувачений шкодує про вчинене, відсутність претензій матеріального та морального характеру з боку потерпілих, які просили обвинуваченого суворо не карати, позицію прокурора висловлену у судових дебатах щодо міри покарання обвинуваченому, а також другорядну роль кари як мети покарання, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 без відбуття покарання у виді позбавлення волі, а тому на підставі ст. 75 КК України його слід звільнити від відбування такого покарання з випробовуванням, встановивши необхідний іспитовий строк та відповідні обов'язки з числа передбачених ст. 76 КК України.
Призначення саме такого покарання, на думку суду,буде необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Питання речових доказів суд вирішує керуючись правилами, викладеними в ст. 100 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Тому, з врахуванням наведеного, з ОСОБА_4 слід стягнути процесуальні витрати на користь держави за залучення експертів для проведення експертиз згідно довідок експертної установи.
Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлявся.
Питання щодо обрання та зміни запобіжного заходу судом не вирішується, оскільки учасниками процесу відповідних клопотань не заявлялось.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374, 395 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України - 3 (Три) роки позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 186 КК України - 4 (Чотири) роки позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим - 4 (Чотири) роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного йому покарання у виді 4 (Чотирьох) років позбавлення волі з випробуванням на іспитовий строк 3 (Три) роки.
На підставі п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов'язки протягом іспитового строку:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази по справі:
- бувші у вжитку корзину та диск зчеплення (феродо) до автомобіля марки «Fоrd Transit» і електропроводка до автомобіля марки «Реugеоt Ехрегt», які знаходиться на відповідальному зберіганні у потерпілого ОСОБА_6 , залишити йому;
- газовий балон «Пропан» ємністю 50,6 л, у корпусі червоного кольру, серійний № 52710, який знаходиться на відповідальному зберіганні у потерпілої ОСОБА_8 , залишити їй.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 1657 (Одну тисячу шістсот п'ятдесят сім) грн. 06 коп. процесуальних витрат за проведення експертиз, а саме: за проведення судових автотоварознавчих експертиз № СЕ-19/109/26-52АВ/19 від 11.05.2019 року в сумі 471 (Чотириста сімдесят одну) грн. 03 коп. та № СЕ-19/109/26-51АВ/19 від 11.05.2019 року в сумі 471 (Чотириста сімдесят одну) грн. 03 коп., та за проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/109/28-215ТВ/19 від 29.03.2019 року в сумі 715 (Сімсот п'ятнадцять) грн. 00 коп.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
З інших підстав вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Тлумацький районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, надіслати копію даного вироку суду не пізніше наступного дня після його ухвалення.
ГоловуючийОСОБА_1